МІГРАЦІЙНА СЛУЖБА: БОРОТЬБА ЗА ІСНУВАННЯ

Міграційна служба не має навіть Положення, яке б забезпечило правові інструменти її діяльності. Чи потрібна вона взагалі? Про це в інтерв`ю з  головою служби Ігором Репешком.

Державна міграційна служба України своїм днем народження може вважати 15 грудня 2008 року. Саме цього дня вийшов Указ Президента, яким було введено в дію рішення  РНБО про необхідність створення центрального органу виконавчої влади у сфері міграції.

Чим покликана займатися служба, які проблеми виникають у процесі її становлення і функціонування - в інтерв`ю з її  головою Ігором Володимировичем Репешком.

Ігоре Володимировичу, які обставини змусили владу створити державну міграційну службу?

Прийняття рішення щодо створення Державної міграційної служби, на мою думку, прискорили ті обставини, що Україна занадто повільно інтегрувалась до загальноєвропейського міграційного законодавства. Міграційні функції були розпорошені між декількома центральними органами виконавчої влади - і це ускладнювало прийняття рішень. Більше того, при взаємодії з міграційними службами інших держав виникала плутанина,  бо невідомо було, з ким вирішувати питання в Україні.

Не заглиблюючись у проблематику, скажу, що ефективність державного управління у цій сфері безумовно підвищиться, оскільки нарешті міграційними питаннями займатиметься лише одна  структура.

Що конкретно робить міграційна служба?

У компетенцію міграційної служби входять розгляди питань громадянства України, організація імміграційної роботи, реєстрація фізичних осіб за місцем проживання чи перебування, створення автоматизованої Державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування, видача громадянам України паспортних документів, оформлення іноземцям та особам без громадянства відповідних дозволів та документів, а також організація роботи з біженцями.

Крім того, забезпечується формування за участю Адміністрації Державної прикордонної служби бази даних про іноземців та осіб без громадянства, в’їзд в Україну яких не дозволяється за наявності підстав, визначених законом.

Але вся проблема в тому, що Президент України, який підтримує створення Державної міграційної служби, призупинив дію Постанови Кабінету міністрів України, якою затверджено Положення про неї, і тому ця служба поки що не має достатніх правових інструментів для забезпечення своєї ефективної діяльності.

Чи не лежать в основі суперечливої позиції Президента політичні причини – вибори, що наближаються, та й просто перманентна незгода з діями уряду?

Не знаю, які там політичні причини – я не політик, тому навіть не хочу замислюватись над цим. А от іміджеві втрати України, погіршення організації роботи з біженцями, ускладнення опіки за всіма міграційними процесами в країні  очевидні.

Ваші опоненти, зокрема, народний депутат України Василь Грицак вважає рішення про створення ДМС взагалі недоречним, а інтернет-видання «Багнет» протягом останніх двох місяців тиражує на своєму порталі тезу щодо непотрібності такої служби та закидає урядовцям з приводу  неправомірності їх дій.

Народний депутат Грицак висловлює свою власну позицію, яка має право на існування. Інші народні депутати з відповідними аргументами дотримуються абсолютно протилежної думки.

Щодо інформації інтернет-видання «Багнет», то я вважаю, що тут взагалі нема про що говорити. Це видання є рупором приватного консорціуму «ЄДАПС», і будь-які факти, обставини, рішення посадових осіб розглядаються, інтерпретуються та подаються в контексті досягнення інтересів цієї господарської структури. При цьому застосовуються перекручування та пересмикування фактів, притягування «за вуха» будь-яких відомостей для вкидання в інформаційне поле безглуздих висновків. Журналісти цього інтернет-видання навіть не приховують, що воно в якості медійного ресурсу належить товариству з обмеженою відповідальністю «Издательская группа «Наш продукт» на чолі з генеральним директором Олександром Драниковим, який одночасно є заступником генерального директора консорціуму «ЄДАПС» і опікується інформаційною політикою цієї приватною структури. До речі, і розташовується воно за тією ж адресою, що і консорціум «ЄДАПС». Державні інтереси тут і "рядом не стоять".

Нещодавно ДМСУ презентувала технологію переведення паперово-облікових картотек міграційного обліку на електронні носії. Справа рухається далі?

На відміну від Європейських міграційних служб, які абсолютно всі відомості розміщують в «електронних архівах» та користуються ними в режимі реального часу, у нас 94% інформації з питань громадянства, реєстрації фізичних осіб за місцем проживання, видачі паспортних документів, роботи з іноземцями та біженцями перебуває на паперових носіях. Це не лише ускладнює роботу працівників служби, а й стримує перехід на якісно новий рівень організації обслуговування громадян.

У цій роботі бере участь Державне підприємство «Документ», яке входить до сфери управління МВС України і на яке покладені завдання щодо створення центрів вводу інформації, оснащення їх необхідною комп’ютерною технікою з периферійними пристроями, її технічне обслуговування і навчання персоналу.

У даний час започатковані роботи щодо реалізації пілотного проекту в Київській області, які проводяться ДП «Документ» за власні кошти. Ця попередня робота не потребує отримання відповідних дозволів та ліцензій на її проведення, а ДМС забезпечує взаємодію з Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України для дотримання всіх умов і вимог при створенні електронних архівів.

А чи не дублює ДМС перенесенням інформації з паперових носіїв на електронні створення ще одного реєстру виборців?

 Ні. Відповідно до Закону України «Про Державний реєстр виборців» електронний реєстр виборців створює Центральна виборча комісія, і до нього включають відомості не лише органів внутрішніх справ, а й органів юстиції, пенітенціарної системи, органів охорони здоров’я.

Наявність у ДМС відомостей у електронному вигляді буде лише сприяти своєчасному внесенню поновленої інформації до Реєстру виборців і лише у тій частині, що стосується міграційної служби.

Чим загрожує Україні відсутність ефективно діючої міграційної служби?

Україна має унікальне географічне положення і є фактично транзитною країною між небагатою Азією та заможною Європою. До того ж наші східні кордони настільки прозорі, що їх майже немає. І без ефективної міграційної служби Україна позбавляється дійового інструменту вирішення міграційних питань, які мають міжнародний характер.

В умовах,  коли в інших країнах нерегульованим міграціям запобігають, вдосконалюючи законодавство, коли там динамічно запроваджуються паспортні документи з біометричними даними, створюються системи контролю за обігом документів нового покоління, потребується тісна взаємодія з їх міграційними службами щодо цих питань.

УНІАН в Google News