ЗМІНИ ДО КПК: УЗАКОНЕНО ПРАВО СВІДКА НА ЗАХИСТ

Президент України підписав Закон «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо права свідка на захисника та іншу правову допомогу», яким вносяться надзвичайно важливі зміни до низки норм КПК України. Аналіз юриста...

Право особи на захист та іншу правову допомогу передбачено ст. 59 Конституції України ще з 1996 року. Однак розвиток вітчизняного кримінально-процесуального законодавства останні десятиліття йшов, в першу чергу, по шляху вдосконалення інституту правового захисту підозрюваної, обвинуваченої, підсудної, засудженої та виправданої особи. Проблема правової регламентації права на захист свідків та інших учасників кримінального процесу довгий час залишалася поза увагою законотворців.

Ситуація змінилася після прийняття Конституційним Судом України рішення у справі за конституційним зверненням гр. Голованя І.В. щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу) № 23-рп/2009.

У цьому рішенні КСУ однозначно встановив, що положення частини першої статті 59 Конституції України «кожен має право на правову допомогу» треба розуміти як гарантовану державою можливість будь-якій особі незалежно від характеру її правовідносин з державними органами, органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, юридичними та фізичними особами вільно, без неправомірних обмежень отримувати допомогу з юридичних питань в обсязі і формах, як вона того потребує.

При цьому у мотивувальній частині рішення КСУ зазначив, що конституційне право на правову допомогу у жодному випадку не може бути обмежено, навіть за умови, коли це право не передбачене відповідними законами України чи іншими правовими актами. Це стосується, зокрема, і права свідка на отримання правової допомоги під час допиту у кримінальному процесі.

КСУ також визначив, що положення частини другої статті 59 Конституції України «для… надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура» треба розуміти так, що особа під час допиту її як свідка в органах дізнання, досудового слідства чи дачі пояснень у правовідносинах з цими та іншими державними органами має право на правову (юридичну) допомогу від обраної за власним бажанням особи в статусі адвоката, що не виключає можливості отримання такої допомоги від іншої особи, якщо законами України щодо цього не встановлено обмежень.

Прийняття Конституційним Судом вказаного рішення викликало термінову необхідність вдосконалення норм процесуального законодавства. Як наслідок, з’явився нещодавно підписаний Президентом України Закон «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо права свідка на захисника та іншу правову допомогу» № 2395-VI, яким вносяться надзвичайно важливі зміни до низки норм КПК України. Правові аспекти прийнятого закону прокоментував для “УНІАН-Право” партнер адвокатського об’єднання «Актіо», керівник Департаменту кримінального права, адвокат Віталій СЕРДЮК.

Особи, що можуть бути захисниками свідків

Так, ст. 44 КПК України доповнено частиною 6, згідно з якою «як захисники свідка, запрошені ним для надання правової допомоги під час допиту чи проведення інших слідчих дій за участю свідка, допускаються особи, які відповідають вимогам частин другої і третьої цієї статті. Допуск захисника свідка до участі у справі здійснюється у порядку, передбаченому частиною п`ятою цієї статті».

Таким чином, Закон № 2395-VI розповсюдив вимоги, які передбачені для захисників підозрюваного, обвинуваченого, підсудного тощо, і на захисників свідків. Відтепер особи, залучені слідчим, прокурором чи судом до участі у кримінальній справі як свідки, отримали право запрошувати для свого захисту осіб, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. У окремих випадках і в порядку, передбаченому КПК України, як захисники свідків можуть допускатися їх близькі родичі.

Згідно зі ч. 5 ст. 44 КПК України про допуск захисника свідка до участі в справі особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор, суддя будуть виносити постанову, а суд - ухвалу.

Відповідні зміни внесено і до ст. 69-1 КПК України, яка визначає обсяг прав свідка у кримінальній справі. Зокрема, частину 1 цієї статті доповнено пунктом 4-1, яким визначено, що свідок має право на обраного за власним бажанням захисника під час допиту чи проведення інших слідчий дій за своєю участю відповідно до КПК України та на іншу правову допомогу в порядку, встановленому законом, а також має право відмовитися від запрошеного ним захисника. Захисник може запрошуватися свідком, його законним представником, а також іншими особами на його прохання чи за згодою.

Окрім цього, змінами, внесеними до КПК України Законом № 2395-VI, визначено і вимоги щодо несумісності правової позиції захисника свідка з наданням правової допомоги іншим учасникам тієї ж кримінальної справи. Так, ст. 61 КПК України доповнено частиною 5, згідно з якою одна і та сама особа в даній кримінальній справі не може бути захисником двох і більше свідків, а також захисником свідка та підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, потерпілого, цивільних позивача чи відповідача.

Порядок надання правової допомоги свідку

Також Законом № 2395-VI визначено порядок надання правової допомоги захисниками свідкам під час проведення слідчих дій. Так, ст. 48 КПК України доповнено частиною 9, відповідно до якої у разі участі захисника, запрошеного свідком для надання йому правової допомоги під час допиту чи проведення інших слідчих дій за його участю, він має право бути присутнім під час їх проведення; надавати в присутності слідчого консультації свідку, якщо фактичні обставини у справі можуть бути використані для кримінального переслідування особисто самого свідка або членів його сім`ї чи близьких родичів; ставити з дозволу слідчого запитання, що підлягають занесенню до протоколу, для уточнення і доповнення його відповідей; заперечувати проти незаконних дій слідчого щодо порядку проведення ним допиту чи інших слідчих дій з посиланням на норму закону, яка порушується, що підлягає занесенню до відповідного протоколу; оскаржувати дії слідчого в порядку, встановленому КПК України, у разі якщо з характеру і змісту питань випливає, що свідок має допитуватися як підозрюваний.

Відповідного змісту зміни внесені і до статей 167 та 303 КПК України, якими визначається порядок допиту свідка. Так, ст. 167 відтепер доповнена частиною 4, що визначає порядок участі захисника у процедурі допиту свідка, зокрема, порядок надання юридичних консультацій свідку, порядок постановки запитань (з дозволу слідчого), порядок заперечення проти незаконних дій слідчого тощо. Всі дій захисника свідка під час вказаної слідчої дій повинні вноситися до протоколу.

Значення вказаних вище новел важко переоцінити, оскільки вони забезпечують право осіб, що викликані на допит у якості свідків, на належну правову допомогу. Окрім цього, внесені до КПК України зміни можуть стати досить ефективною профілактикою низки розповсюджених зловживань з боку правоохоронних органів, зокрема, у вигляді психологічного та фізичного тиску на свідків, введення в оману підозрюваних щодо їх статусу при допиті їх як свідків тощо.

Обмеження права свідка на правову допомогу

Проте слід звернути увагу і на недоліки змін, внесених до КПК України Законом № 2395-VI.

Так, встановлений порядок надання правової допомоги захисниками свідкам під час проведення слідчих дій містить ряд необґрунтованих обмежень. Зокрема, ч. 9 ст. 48 КПК України та ч. 4 ст. 167 КПК України відтепер передбачатимуть, що захисник може надавати консультації свідку під час проведення відповідної слідчої дії лише у двох випадках, а саме: якщо фактичні обставини можуть бути використані для кримінального переслідування самого свідка або якщо такі обставини можуть бути використані для кримінального переслідування членів родини свідка чи його близьких родичів.

Виникає запитання: хто буде визначати, яка з фактичних обставин справи може нести для свідка загрозу кримінального переслідування, а яка такої загрози не несе? В Законі відповіді на це питання немає. Свідомо чи випадково законодавець створив прогалину, а отже, кожен практикуючий адвокат може з впевненістю сказати, що, зрештою, вказане питання буде вирішувати слідчий. За наявності у слідчого бажання перешкодити захиснику у наданні правової допомоги, будь-яка обставина, стосовно якої іде допит, може бути визнана слідчим як така, що не може бути використана для кримінального переслідування свідка, а відтак підстав для консультацій немає. Звичайно, у протокол допиту будуть внесені заперечення захисника, однак можливість для належної негайної консультації буде втрачено.

Також безпідставним виглядає обмеження щодо права захисника під час слідчої дії ставити уточнюючі та доповнюючі запитання свідку. Слід нагадати, що такі запитання захисник може ставити лише з дозволу слідчого. Вказане обмеження суперечить як положенням ст. 22 КПК України щодо всебічного, повного та об’єктивного розслідування справи, так і загальним принципам кримінального процесу. Звертає на себе увагу той факт, що у КПК не міститься жодних положень, якими б визначалися підстави заборони слідчим захиснику ставити запитання свідку, або навпаки -- підстави, за наявності яких слідчий зобов’язаний надати захиснику дозвіл ставити запитання. Отже, для слідчих відкриті широкі можливості зловживання передбаченим дозвільним порядком опитування захисниками свідків.

Після впровадження цих змін адвокатам доведеться або напрацьовувати нові методики взаємодії зі слідчими під час проведення слідчих дій за участю свідків, або формувати потужне адвокатське лобі в парламенті з метою подальшого вдосконалення норм КПК України.

Віталій СЕРДЮК спеціально для “УНІАН-Право”

УНІАН в Google News