ПЕРЕНЕСЕННЯ НОМЕРА ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ РОУМІНГ – НОВІ ПОСЛУГИ ОПЕРАТОРІВ МОБІЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ

Нещодавно Президент України підписав Закон «Про внесення змін до Закону України «Про телекомунікації». Юридичні аспекти  цих нововведень проаналізував  кандидат юридичних наук Владислав МАКСИМОВ.

Мобільні телефони – невід’ємний елемент сучасного життя. За офіційними даними Держкомстату сукупні річні витрати українців на мобільний зв`язок у минулому році перевищили навіть витрати на комунальні послуги за той же період. Оскільки послуги операторів мобільного зв’язку коштують недешево, цілком зрозуміло, що кожен власник мобільного телефону бажає отримувати за свої гроші максимально широкий та якісний спектр цих послуг. Підштовхнути основних гравців на ринку телекомунікаційних послуг до розвитку додаткових сервісів вирішила і держава. Нещодавно Президент України підписав Закон «Про внесення змін до Закону України «Про телекомунікації» щодо збільшення переліку послуг» № 2392–VІ. Цим Законом передбачено дві основні новели, покликані, на думку законотворців, розширити та значно покращити послуги мобільного зв’язку. Юридичні аспекти цих нововведень проаналізував для «УНІАН-Право»  партнер адвокатського об’єднання «Актіо», кандидат юридичних наук Владислав МАКСИМОВ.

Перенесення абонентського номера: перевага чи проблема?

Перша новела вводить в законодавче поле поняття перенесення абонентського номера, під яким слід розуміти телекомунікаційну послугу, що надається абоненту за його заявою, яка полягає у збереженні за абонентом наданого йому оператором телекомунікацій абонентського номера з метою використання цього номера для отримання телекомунікаційних послуг у мережі іншого оператора телекомунікацій, що надає телекомунікаційні послуги на території України.

При цьому під абонентським номером слід розуміти сукупність цифрових знаків для позначення (ідентифікації) кінцевого обладнання абонента в телекомунікаційній мережі.

Також Законом № 2392–VІ вводиться поняття персонального номеру, під яким слід розуміти абонентський номер, що присвоюється зареєстрованому абоненту за його заявою у порядку, встановленому Національною комісією з питань регулювання зв’язку (далі – НКРЗ), централізовано адмініструється і може використовуватися цим абонентом для отримання відповідно до договору телекомунікаційних послуг незалежно від географічного регіону України і типу цих послуг.

Таким чином, відтепер фактично будь-який споживач послуг мобільного зв’язку за власною ініціативою зможе у встановленому законом порядку при зміні мобільного оператора залишати незмінним свій телефонний номер.

На перший погляд така новела надзвичайно зручна та корисна для споживачів. Відтепер можна буде без перешкод змінювати мобільного оператора і не хвилюватися щодо втрати контактів з родичами, друзями чи колегами через зміну номеру телефону. Між операторами мобільного зв’язку значно зросте конкуренція, оскільки споживачі стануть орієнтуватися в першу чергу на співвідношення ціни та якості послуг. Зростання конкуренції змусить операторів мобільного зв’язку або знижувати ціни на свої послуги, або пропонувати нові види сервісу за ту ж ціну. Все це має пожвавити ринок послуг мобільного зв’язку, що знову ж піде на користь споживачам.

Однак на шляху впровадження згаданої новели у практику неминуче постає ряд проблем технічного та юридичного характеру. В першу чергу мова йде про порядок перенесення абонентського номера.

Законодавці частково вирішили цю проблему, передбачивши права НКРЗ встановлювати порядок надання послуг із перенесення абонентських номерів та відповідно до закону встановлювати порядок відкриття номерного ресурсу, в якому забезпечується утворення персональних номерів абонентів, та порядок адміністрування, присвоєння абонентам і обслуговування персональних номерів, визначає організацію, яка здійснює централізоване технічне адміністрування персональних номерів та перенесених абонентських номерів.

Також Закон № 2392–VІ відніс до обов’язків операторів та провайдерів телекомунікацій надавати абонентам послугу перенесення абонентського номера, користування персональним номером у порядку, встановленому НКРЗ.

Як бачимо, розробку порядку перенесення абонентських номерів повністю Законом покладено на НКРЗ. НКРЗ також має визначити організацію, яка здійснюватиме централізоване технічне адміністрування персональних номерів та перенесених абонентських номерів.

Оскільки для вітчизняної правової практики вказані вище послуги зв’язку є цілком новими, НКРЗ буде змушена запозичувати та адаптувати до українських умов зарубіжний досвід правового регулювання таких питань. У зв’язку з цим виникають великі сумніви, чи встигне НКРЗ підготувати належну правову базу у шестимісячний термін, визначений у прикінцевих положеннях Закону № 2392–VІ.

Зокрема, НКРЗ слід звернути увагу на порядок подачі заяви про перенесення абонентського номера. Закон № 2392–VІ не уточнює, чи повинна така заява подаватися абонентом персонально у письмовій формі, чи вона може бути подана усно шляхом, наприклад, телефонного дзвінка на певний номер оператора мобільного зв’язку. Останній шлях видається більш зручним для споживачів. Однак перший шлях з юридичної точки зору є більш правильним і дозволяє уникнути можливих зловживань.

Ще однією проблемою, що неминуче виникне при перенесенні абонентських номерів, є проблема обізнаності інших абонентів про перенесення певного номеру. Не секрет, що вартість послуг мобільного оператора в середині його абонентської мережі набагато нижча, ніж вартість послуг зв’язку з абонентами інших мобільних операторів. При перенесенні номера в інших абонентів може скластися хибне уявлення про його належність до певної мережі, а отже і хибне уявлення про свої витрати на зв`язок з цим номером. Аби запобігти такій ситуацій, НКРЗ могла б передбачити обов’язок оператора тієї мережі, до якої перенесено відповідний номер, певний період повідомляти в автоматичному режимі усім дозвонювачам про належність номера до нової мережі.

Національний роумінг на договірних засадах

Ще однією новелою, що передбачив Закон № 2392–VІ, стало введення у вітчизняне законодавче поле поняття національного роумінгу.

Під національним роумінгом відтепер слід розуміти телекомунікаційну послугу, яка забезпечує можливість абонентам одного оператора телекомунікацій, що надає послуги рухомого (мобільного) зв`язку на території України, отримувати телекомунікаційні послуги в телекомунікаційній мережі іншого оператора (операторів) у межах України.

Отже, Законом № 2392–VІ передбачено можливість доступу до послуг мобільного зв’язку для всіх без виключення абонентів по всій території України не залежно від того, обладнання якого конкретно оператора мобільного зв’язку забезпечує покриття відповідної території, де на даний момент перебуває абонент.

Відповідно до змін, що вносяться до ст. 39 Закону України «Про телекомунікації», оператори телекомунікацій, що надають послуги рухомого (мобільного) зв`язку на території України, за умови укладення відповідної письмової угоди між собою, зобов`язані надавати можливість абонентам отримувати послугу національного роумінгу.

Отже, послуга національного роумінгу стає обов’язковою для операторів мобільного зв’язку тільки за умови укладення між ними відповідної угоди.

Оскільки розробку порядку надання послуг національного роумінгу Законом № 2392–VІ покладено на НКРЗ, закономірними є запитання, чи зможуть оператори мобільного зв’язку у відповідних угодах домовлятися про інший порядок надання послуг національного роумінгу, ніж той, що передбачить НКРЗ. Також залишається відкритим питання, чи врахує інтереси споживачів НКРЗ при розробленні відповідного порядку.

Зокрема, чи визначить НКРЗ обов’язок операторів мобільного зв’язку інформувати споживача відповідної послуги, що його дзвінок здійснено в порядку національного роумінгу.

На сьогодні важко передбачити, наскільки швидко оператори мобільного зв’язку зреагують на новели, запроваджені Законом № 2392–VІ. Це буде залежати і від їх економічної зацікавленості, і від технічної готовності відповідного персоналу та обладнання, і від ефективності та оперативності роботи Національної комісії з питань регулювання зв’язку. У будь-якому випадку кожен споживач сам зможе визначитись, чи потрібні для нього запропоновані новації у сфері мобільного зв’язку.

Владислав МАКСИМОВ спеціально для «УНІАН-Право»

УНІАН в Google News