ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧА: ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ ЧАЙНИКІВ
ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧА: ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ ЧАЙНИКІВ

ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧА: ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ ЧАЙНИКІВ

09:51, 29.09.2010
13 хв.

Майже звичним стало питання покупців у магазинах "А це свіже"? Але у відповідь іноді не чуєш позитивну репліку. Чому ж цей товар усе ще на прилавку?

Майже звичним стало питання покупців у магазинах "А це свіже"? Адже у відповідь часто чуєш позитивну репліку, а якщо і ні, то хто-небудь інший забуде запитати про свіжість і купить товар. Адже Закон України "Про захист прав споживачів" у статті 6 зазначає "Продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію".

Буває, просиш продавця дати певний товар, а він говорить: "Я б вам не радила це брати". Зрозуміло, що продукт вже давно зіпсований і протермінований, але питання у тому, чому він усе ще на прилавку? Виходить, продавець навіть не через страх бути покараним за продаж неякісної продукції, а, швидше, з чисто людських добрих якостей не хоче продавати поганий товар покупцеві, щоб не зашкодити йому.

Гірше йдуть справи у супермаркетах, де часто й запитати про якість товару немає у кого. Доводиться гарненько і придивитися, і понюхати, і помацати. А це вже стає проблемою для покупця, який прийде пізніше, щоб купити і з`їсти те, що вам не припало до душі.

Відео дня

То як же можна змусити працівників торговельних мереж і їх власників не просто робити добру справу, продаючи якісну продукцію, а боятися відповідальності за недобросовісну торгівлю?

Відповідно до українського законодавства, якщо суб`єкт господарювання порушив права споживача, він зобов`язаний задовольнити його вимоги, а також сплатити штраф. Зокрема, за відмову споживачеві в реалізації його прав, встановлених ч. 1 ст. 8 і ч. 3 ст. 10 Закону "Про захист прав споживачів", накладається штрафна санкція у десятиразовому розмірі від вартості продукції, виходячи з цін, які діяли на час її придбання, але не менше двох неоподатковуваних мінімумів прибутків громадян.

Споживче щастя: аби чек був з вами

Отже, якщо вже ви придбали неякісний товар і маєте намір його повернути, спочатку потрібно переконатися, чи залишився у вас чек на товар. Якщо ви його викинули або загубили, то доводити що-небудь немає ніякого сенсу. Але, за словами голови правління Київської міської організації "Союз споживачів України" Максима Папуші, наявність чека, виявляється, теж не завжди є гарантією відшкодування збитку.

За його словами, магазини відомих роздрібних мереж часто не хочуть приймати назад у споживача неякісний або протермінований товар навіть за наявності чека на купівлю. "Більше того, винахідливі співробітники заявляють, що покупець просто підмінив товар аналогічним з іншого магазину, але із минулим терміном придатності", - зазначив М. Папуша.

У свою чергу, за словами експерта у сфері захисту прав споживачів Оксани Кечур, випадків, коли за наявності розрахункового документу, продавець не визнавав свого товару, на практиці дуже мало. "Навпаки, частіше, продавці визнають свій товар, навіть за відсутності документів, які засвідчують факт продажу товару", - говорить експерт. Проте, навряд чи це стосується продуктів харчування, яких без наявності чека ідентифікувати майже неможливо.

Ще одне питання, яке хвилює клієнтів супермаркетів, стосується якості товарів власного виробництва магазинів і супермаркетів, а також можливості їх повернення. Такі продукти як салати, кури-гриль чи інші страви, які готують у магазинах, часто роблять з неякісних продуктів.

За словами О. Кечур, цю продукцію реалізують на "винесення" у супермаркетах, і вона має нетривалий термін зберігання (найчастіше, розрахунок іде на години). "Аналогічно, як і з іншим товаром, з продуктами харчування неналежної якості треба звертатися за місцем придбання в межах терміну придатності цього продукту. Якщо ж сталося харчове отруєння, треба узяти медичний висновок", - говорить експерт.

Якщо ваші вимоги про відшкодування грошей або про заміну неякісного товару якісним не були почуті, потрібно шукати правди у вищих інстанціях.

Суд: варіант перший, але далеко не варіант

М. Папуша розповів, що, намагаючись перевірити ефективність захисту прав українського споживача, організація вирішила зробити це трьома шляхами: самостійним зверненням споживача до суду, зверненням споживача в Управління з захисту прав споживачів України, а також зверненням споживача в громадську організацію з захисту прав споживачів.

Йдучи до суду, організація "Союз споживачів України" від імені споживача підготувала вісім судових звернень з приводу порушень прав з боку декількох торговельних мереж. Але, за словами М. Папуші, на вирішення проблеми через суд йде дуже багато часу і грошей. Так, справа у суді першої інстанції може розглядатися півроку, і це ще не означає, що споживач виграє суд. "Ми подали позов ще восени минулого року, а судове рішення було прийняте тільки у червні-липні цього року" - повідомив експерт.

Окрім цього, потрібно розуміти, що велика частина українських споживачів юридично не обізнана і їм доведеться звернутися до фахівця. За словами М. Папуші, послуги юриста для представлення інтересів споживача в суді можуть обійтися йому мінімум у 5-6 тис. грн., а то і більше.

М. Папуша розповів, що під час досліджень Укрметрстандарту було виявлено невідповідність державним стандартам України деяких видів ковбас з магазинів однієї з роздрібних мереж, після чого на компанію-продавця подали судовий позов за торгівлю неякісним товаром. Незважаючи на це, мережа магазинів так і не прибрала зі своїх полиць неякісний товар, ніяк не реагуючи на багатократні звернення громадських організацій і публічний лист-прохання з зібраними підписами декількох десятків покупців. За словами М. Папуші, після річної судової тяжби суд не визнав незаконними дії мережі з продажу товарів незадовільної якості.

"Я думаю, що на сьогодні український споживач через суди не захищений. Це - профанація. Можливо, суд і захистить, але через декілька років", - сказав М. Папуша.

Варіант другий. Управління з захисту прав споживачів України

Існує й інший шлях, яким може піти обурений покупець, - спробувати знайти правду в Управлінні з захисту прав споживачів України (УЗПП). Заяви від споживачів УЗПП розглядає відповідно до Закону України "Про звернення громадян".

Якщо наважитеся туди йти, потрібно написати заяву (скаргу, звернення) щодо неякісних товарів, але зробити це потрібно правильно. Окрім усіх реквізитів передбачених у згаданому законі, необхідно додати копію розрахункового документу, тобто чек, який засвідчує факт придбання товару. Якщо ж ви скаржитеся на товар, на який встановлений гарантійний термін, потрібно зробити копію технічного паспорта або іншого документу, який його замінює, з відміткою про дату продажу.

Для здійснення перевірки по суті звернення територіальні органи Держспоживстандарту скерують копії звернень споживачів до підприємця, на якого скаржиться споживач, для отримання "згоди" на проведення перевірки. Для того, щоб були підстави для надання згоди на проведення перевірки, повинно також бути вказано місцезнаходження підприємства і назва суб`єкта господарювання.

За словами О. Кечур, досить часто споживачі у своїх скаргах забувають вказати адресу підприємства або вказують неточні адреси. Що стосується назви суб`єкта, часто споживачі навіть не знають, з ким їм довелося мати справу. "Якщо на підприємстві неможливо з`ясувати, хто там здійснює діяльність, тобто немає ні вивіски, ні куточка споживача, у своїй скарзі до управління обов`язково треба вказати на ці порушення. Оскільки перевірка за заявою споживача здійснюється виключно з питань, порушених у заяві", - зазначила О. Кечур.

У свою чергу М. Папуша сказав, що процес розгляду скарг в УЗПП занадто довгий. "Для того, щоб УЗПП провело перевірку і вийшло на підприємство, їм потрібна згода центрального органу виконавчої влади" - сказав експерт. Проте, він не заперечував, що у більшості випадків, коли УЗПП проводила перевірки, питання про заміну неякісного товару все-таки вирішувалося.

Між тим, є істотний недолік у роботі цього управління. М. Папуша розповів, що хоч УЗПП і проводить перевірки, проте, не може підтвердити те, що перевірений товар є неякісним, оскільки не отримує фінансування від держави на відбір зразків і проведення експертизи.

Варіант третій. Громадська організація з захисту прав споживачів

Звернення зі скаргою в Союз захисту прав споживачів України найефективніше вирішення проблеми, на думку М. Папуші. За його словами, "на сьогодні громадські організації мають більше прав, ніж державні службовці з УЗПП".

"Союз захисту прав споживачів України може звернутися, окрім як в УЗПП, ще і в прокуратуру, тоді як держслужбовець цього не може зробити", - сказав М. Папуша.

Окрім цього, голова правління "Союзу споживачів України" розповів, що їх організація запропонувала Держспоживстандарту проводити закупівлі товарів, що підлягають перевірці, а також за кошти Союзу проводити експертизи, використовуючи лише державну спецтехніку і лабораторії.

"Сьогодні український споживач не має можливості захистити себе від неякісних продуктів через обмежені фінансові можливості, які не дозволяють провести дорогі експертизи, а також через недосконалу роботу судової системи України", - вважає член правління Київської міської організації "Союз споживачів України" Олег Цільвік. На його думку, "тільки ретельність об’єднаних громадських організацій зможе допомогти захистити споживчі права українців, та і то не в усіх випадках".

Продукція, яку реалізують через маркети, і власна продукція маркетів, тобто кулінарія, салати і тому подібне, часто є недоброякісною, але виробник не думає про споживачів у гонитві за прибутком. "Якщо вони говорять "ми йдемо назустріч споживачеві", це не більше, ніж реклама", - сказав О. Цільвік.

По суті, ніби розібралися. Але залишається головна проблема, яка цілком ляже на плечі покупця - як пройти через пекло формальностей та іноді невідповідності написаних законів реаліям держави. А це не завжди в силах зробити навіть громадська організація, чи варто говорити про складнощі, з якими доведеться зустрітися лицем до лиця покупцеві?

Шукаючи правду усіма можливими шляхами

О. Цільвік розповів про те, як "Союз споживачів України" намагався провести перевірку якості мастильних матеріалів для автомобілів, і що з цього вийшло.

"На двох заправках однієї з великих автозаправних мереж ми купили машинне масло і попросили документи на нього. Так на одній з них взагалі не було документів, а на іншій - дали сертифікат офіційного дилера, який не поставляв масло цій заправній станції", - розповів О. Цільвік.

За його словами, під час досліджень стало зрозуміло, що масло в Україну потрапило незрозумілим шляхом. "Потім ми скерували близько 10 запитів до різних органів, у тому числі в прокуратуру, податкову, митницю, Держспоживстандарт. Здивувала реакція усіх органів, у тому числі Держспоживстандарту", - зауважив О. Цільвік.

Звернувшись до УЗПП, на шляху вирішення проблеми встала недосконалість законодавства, згідно з якою підприємство потрібно заздалегідь попереджати про перевірки. "Звичайно ж, управління не виявило на момент перевірки того масла, яке потрапило незаконним шляхом в Україну, знайшли тільки з офіційними документами. Але чомусь взялися нам роз`яснювати, що масло одного і того ж виробника, який існує в Україні, є якісним незалежно від того, де воно вироблене і ввезене в Україну офіційно, чи ні", - розповів О. Цільвік.

За його словами, в Україну офіційно надходить масло тільки з турецького заводу, хоча продається і фінське, і німецьке. "Можливо, воно за якістю не поступається, але офіційно в Україні бути не може, - зазначив експерт. - Постає питання про те, яким чином митниця пропускала ці масла? Написала нам, що "розберуться, перевірять".

А ось найінформативнішою, за словами члена громадської організації, була відповідь податкової. "Вони знайшли масу порушень, у тому числі відсутність будь-яких супроводжуючих документів, порушення ведення касових операцій", - сказав О. Цільвік.

Проте, якщо вас що-небудь не влаштовує у придбаному товарі, не поспішайте йти скаржитися у вищі інстанції, усе одно ж простіше домовитися, продавці далеко не завжди такі жахливі, як це здається. У першу чергу треба звертатися до підприємств, і заявляти їм свої вимоги. "Досить часто, придбавши неякісний товар, обурений споживач відразу йде скаржитися до управління, - говорить О. Кечур. - Іноді навіть у заяві до управління висувають вимоги такі як "поверніть мені гроші" або "відремонтуйте" і тому подібне, а безпосередньо до продавця навіть не звертаються".

Лише у тому випадку, якщо продавець (виробник) неналежно реагує або не реагує взагалі на вашу заяву, слід звертатися в одну з зазначених інстанцій.

Тетяна Цинкевич (для УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся