Батьків, що не платять, аліменти будуть примусово влаштовувати на роботу або саджати в тюрму / фото УНІАН

Нові санкції для неплатників аліментів: не платиш – працюй. Не хочеш – в тюрму

Розпочався черговий етап боротьби Міністерства юстиції проти злісних неплатників аліментів. Тепер відомство буде навіть примусово влаштовувати їх на роботу задля стягування боргів. В чинних та майбутніх санкціях для боржників розбирався УНІАН.

Батьків, що не платять, аліменти будуть примусово влаштовувати на роботу або саджати в тюрму / фото УНІАН

Минулого року Міністерство юстиції розпочало системну боротьбу за стягнення аліментів зі злісних боржників – тих, хто не платив власним дітям більше ніж півроку. За торішніми даними відомства, проблема системної несплати аліментів стосувалася приблизно шестисот тисяч українських дітей.

Фактична реалізація ініціативи міністерства під загальною назвою «Чужих дітей не буває» почалася у лютому 2018 року, коли вступив в дію закон № 7277 про посилення відповідальності за несплату аліментів. Документ передбачив можливість обмежувати боржників у керуванні транспортним засобом, у праві користуватися вогнепальною мисливською, пневматичною і холодною зброєю, у праві полювати до повної виплати заборгованості. Також у законі з’явилась можливість обмежити боржника у виїзді за кордон, і новий вид адміністративного стягнення – соціально-корисні роботи у вільний від роботи чи навчання час.

Ба більше, було відкрито публічний реєстр неплатників аліментів (на момент підготовки матеріалу в ньому понад 169 тисяч прізвищ). «Ми оприлюднили в кожному регіоні «дошки ганьби» злісних неплатників аліментів, сформували окремі групи виконавців, робота яких сфокусована на виконанні судових проваджень саме по виплаті аліментів, створили штаби з моніторингу та контролю за станом виконання органами державної виконавчої служби рішень про стягнення аліментів», – додає Генеральний директор Директорату з прав людини у Міністерстві юстиції Владислав Власюк.

У серпні Рада в цілому підтримала і другий пакет законопроектів в напрямку ще більшого посилення відповідальності батьків за несплату аліментів.

Тепер через несплату аліментів боржник не може претендувати на керівні посади до державної служби. А за ухиляння від суспільно-корисних робіт має нести навіть кримінальну відповідальність.

Також були введені штрафи на заборгованість. «Якщо борг складає більше одного року, то цей борг буде автоматично збільшуватись боржнику на 20% без будь-якої тяганини та рішень суду. Якщо борг понад два роки, то сума боргу збільшиться на 30%. Якщо борг більше 3-х років – то на 50%. Всі ці кошти будуть йти на рахунок безпосередньо дитини», – заявляв міністр юстиції Павло Петренко.

Було встановлено, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути менше, ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Нагадаємо, що з 1 січня 2019 року цей прожитковий мінімум для дітей до шести років тепер становить 1626 гривень. Відповідно, мінімальний гарантований розмір аліментів – 813 гривень. 

Для дітей від шести до вісімнадцяти років прожитковий мінімум тепер дорівнює 2027 гривень (мінімальний гарантований розмір аліментів –  1113 гривень).

Однак, як пояснювали в міністерстві, ця сума може бути присуджена тільки у випадку, коли платник аліментів немає коштів платити більше. Разом з тим, законом було затверджено так званий мінімальний рекомендований розмір аліментів, який прирівнюється до прожиткового мінімуму дитини. Тобто, становить 100% прожиткового мінімуму.

Очільник відомства Павло Петренко наголошує: завдяки імплементації двох пакетів законодавчих ініціатив «Чужих дітей не буває», за 2018 рік вдалося стягнути 4,6 мільярда гривень на користь понад півмільйона дітей. Цифри, справді, вражають. Втім, за словами адвоката Адвокатського бюро Олени Бабич Юлії Дузь, певні моменти накладають тінь на якісні зміни…

Наприклад, адвокат звертає увагу на формулювання внесених до Сімейного кодексу змін, які звучать так: «Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів». При цьому, за її словами, відсутній прописаний механізм – в яких випадках має забезпечуватися гарантований розмір аліментів, а в яких – рекомендований. Норму про мінімальний рекомендований розмір аліментів адвокат називає «мертвою»: «Вона не виконується і не буде виконуватися ніколи».  

Дузь підкреслює, що рекомендований розмір аліментів може встановлюватися лише судом. Суд виходить не лише з потреб дитини, з того, що є заборгованість або не виконуються батьківські обов'язки по утримуванню. Але також з можливості платника аліментів виконувати рішення суду. «Зрозуміло, якщо особа звертається за стягненням аліментів, є проблеми… Або з тим, що платник аліментів не хоче платити, або з тим, що не може. Здебільшого, левова частина усіх судових процесів про те, що він не може. Тому дуже добре, щоб хоча б гарантований розмір міг сплатити», – додає вона.

Крім того, на її думку, Міністерству юстиції не вистачає якісної роботи з громадськістю. Стягувачі допускають помилки в процедурі стягнення аліментів, бо не всі знають, як правильно користуватися новими нормами. Не всім відомо про можливість скористатися безоплатною вторинною допомогою у питаннях стягнення аліментів. «Наприклад, коли вам необхідно стягнути аліменти, а грошей на адвоката немає» – пояснює юрист.

За словами Юлії Дузь, справді дієві механізми – це накладення арешту на майно боржника, заборона виїзду за кордон, автоматичне внесення в реєстр боржників. Через внесення в реєстр, наприклад, неплатник аліментів не може укласти певні правочини відносно свого майна. «А от всі інші механізми – наприклад, вилучення водійських прав, обмеження на користування вогнепальною зброєю – це мертві норми. Вони насправді не застосовуються, бо немає для цього механізмів. Хто має вилучати права, як це буде фіксуватися… Прописано в законі, а механізму застосування норми немає», – зауважує вона.

Напрочуд ілюстративний випадок неробочого обмеження права управління транспортом  боржнику, який винен дитині сто двадцять тисяч гривень, описує сімейний радник, засновниця проекту «Дитина має право» Наталія Боженко. «Ситуація така: боржника обмежили в праві управління транспортом. А він знімається з обліку, як фізична особа-підприємець, оформляється до свого друга-боржника водієм. І оскільки, це його єдиний спосіб заробляти гроші – продовжує їздити на автомобілі», – розповідає жінка.

Інший випадок у нас був. У дівчинки з якоїсь причини було анульовано постанову про арешт майна в судовому порядку. Боржник, маючи заборгованість у двісті тисяч, відразу ж переоформив своє майно. І коли вже повторно було винесено правильну постанову – на ньому майна не було, продавати нічого. Досі у нього висить борг, навіть вже понад двісті тисяч. А він викрутився», – нарікає Боженко.

Вона переконана: новаторські закони працюють переважно тільки для тих неплатників аліментів, хто не може собі найняти хороших адвокатів. Бо якщо у боржника є адвокат, то, за її словами, в дев’яноста відсотків випадків суд звільнить його від виконання суспільно-корисних робіт. «На жаль, боржники роблять все, щоб багато держвиконавців навіть боялися робити свою роботу. Мені відомо про чотирьох виконавців, проти яких заведені кримінальні справи боржником (оскаржує їх дії в суді). І виконавці замість того, щоб робити свою роботу, ходять по судах», – додає вона.

Адвокат Юлія Дузь зауважує, що на сьогодні практики тотального відправлення на суспільно-корисні роботи взагалі немає. Причина тому, знову ж таки, типова – немає прописаного дієвого механізму: куди направляти боржників, в який спосіб відраховуються кошти для погашення аліментів, як убезпечити неплатника від нових боргів.

У нас в законі прописано, що ми відправляємо на суспільно-корисні роботи, але вартість години роботи, спосіб відрахування грошей – ні. Якщо один роботодавець платить сорок гривень на годину, а інший – сто. Але ж має бути баланс? Якщо гроші видаються на руки, то де гарантія, що він повертатиме борг? А поки відпрацьовуватиме свої години, накопичується новий борг? Ця норма загонить у боргову кабалу платника аліментів», – роздумує Дузь.

Фактично, механізм застосування суспільно-корисних робіт повноцінно державою ще не запущений. Відповідно, на думку адвоката, поки не можна оцінювати, чи багато боржників від неї ухиляється.

Однак, попри певні недоліки з практичним втіленням певних нововведень відносно боротьби з неплатниками аліментів, загальну картину адвокат вважає позитивною.

Дузь підкреслює, що великі важелі впливу було передано державним виконавцям. І, на її думку, це добре і для стягувача, і для боржника. Наприклад, не треба за накладенням арешту на майно і за зняттям арешту з майна бігти до суду – тепер це все вирішує виконавець. «І державні виконавці активно працюють. Звісно, є прогалини, не все встигають, навантаження велике, але працюють. І через них можна тримати прямий діалог», – зазначає вона.

Стягувачі аліментів (переважно, жінки), за словами адвоката, так само відмічають позитивні зміни – все робиться якісніше, швидше. «Можливо, залишилось певне незадоволення щодо розміру аліментів, який все ще залишається незначним, коли ми говоримо про 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Але здебільшого такі суми призначаються, коли платники аліментів взагалі ухиляються від сплати», – каже Дузь.

Стягнення аліментів: новий етап

21 січня поточного місяця Міністерство юстиції підписало два меморандуми, щоб й надалі покращувати ситуацією зі сплатою аліментів боржникам. Тепер відомство планує отримати нові інструменти для погашення заборгованостей, завдяки співпраці з Державної службою зайнятості та Державною службою України з питань праці.

За словами голови Мін’юсту Павла Петренка, понад 108 тисяч боржників аліментів сьогодні не мають ні роботи, ні житла, ні майна. Відповідно, перший з підписаних меморандумів забезпечить обмін з Державною службою зайнятості інформацією щодо вакантних посад по всій Україні.  «Мін'юст, Держслужба зайнятості та Держслужба з питань праці будемо обмінюватися інформацією з приводу вакансій по всій країні і фактично пропонувати аліментникам роботу — спочатку в добровільному порядку, а якщо не вийде так, то через інструмент суспільно-корисних робіт», — заявив він після підписання меморандуму.

В.о. голови Державної служби зайнятості Валерій Ярошенко зауважив, що вони мають механізми, щоб перекваліфікувати, навчити, провести профдіагностику для тих, хто хоче змінити роботу. А загалом робота в Україні є – на обліку в службі зайнятості 150 тисяч вакансій. В п’ять раз більше, ніж було два роки тому.

Схожої думки дотримується засновник рекрутингової агенції «Борщ», провідний експерт ринку праці Сергій Марченко: «Тільки на двох найбільших сайтах пошуку роботи в Україні зараз є понад сто тисяч актуальних вакансій. Держслужба зайнятості стверджує, що має ще 150 тисяч вакансій. Єдина проблема – нерівномірний розподіл вакансій в залежності від місцевості».

Так, за словами Марченко, у великих містах та навколо мегаполісів вакансій багато, а в маленьких, віддалених містечках, з роботою скрутно. При цьому, українці все ще набагато менше схильні до трудової міграції, ніж європейці. Власне, тому, частенько сидять без роботи, бо до переїзду чи потреби добиратися до роботи тривалий час просто не готові.  

Запланова співпраця Мін’юсту з Держслужбою з питань праці передбачає, що міністерство надаватиме їм інформацію про факти незаконного отримання коштів від роботодавців. Йдеться про ті випадки, коли боржники отримують неофіційну зарплату.

Під час підписання меморандумів була озвучена інформація про десять тисяч скарг від батьків-стягувачів, що боржники працюють неофіційно. Таким чином не тільки ухиляються від сплати аліментів, але і не платять податки. Очікується, що інспектори Держпраці приходитимуть з інспекційними перевірками на такі підприємства. За словами генерального директора Директорату з прав людини у Міністерстві юстиції Владислава Власюка, це надасть можливість «легалізувати зарплату аліментника і навести порядок на підприємствах, які виплачують зарплату в конвертах».

Тим часом, провідний експерт ринку праці Сергій Марченко справедливо зауважує, що проблема аліментів – тільки одна з безлічі проблем нелегального ринку праці. Коли людина працює нелегально, вона втрачає право на допомогу по безробіттю, безкоштовне лікування виробничої травми, пенсію, відпустку… Врешті-решт, її завжди можуть звільнити, не розрахувавшись за роботу. «Тому легалізація ринку праці вкрай необхідна. І тут важлива не стільки суворість покарання, скільки його невідворотність. Тому в першу чергу, перевірки неплатників аліментів мають бути такими, з якими неможливо «домовитися» і за хабар «розв’язати питання»», – підкреслює він.

Адвокат Юлія Дузь підтримує будь-які нововведення в питаннях посилення відповідальності за несплату аліментів. Головне, за її словами, це встановити взаємозв’язок між різними галузями та органами. Щоб всі були зацікавлені в повноцінному функціонуванні норм.

Тим часом, Наталія Боженко звертає увагу на типову, за її словами, для багатьох стягувачів аліментів ситуацію: раніше боржник був «місцевим мільйонером», депутатом чи меценатом. А коли стягувач відсудив аліменти – перейшов на мінімальну ставку. «Ми як стягувачі, дуже сподіваємося, що будуть поліпшення в цій сфері. Що все-таки дійдемо до того, що боржникам буде не вигідно приховувати доходи. А вигідно утримувати своїх дітей», – підкреслює вона.

Владислав Власюк додає, що моніторинг ситуації зі станом реалізації Законів «Чужих дітей не буває» відбувається постійно, а формування державної правової політики Мін’юстом – комплексно. Зокрема, з минулого року триває інформування про нові можливості (компонент правопросвітницького проекту «Я маю право»).

Ми переконані, що виявлені певні проблеми не містять масової тенденції, а є виключно індивідуальними. Але наступним кроком для нас стане аналіз ефективності новел у сфері відповідальності неплатників аліментів і аж тоді можна буде говорити про продовження чи коригування обраного курсу політики. Зокрема, у формі введення ще якихось механізмів для посилення відповідальності неплатників аліментів», – повідомляє він.

Власюк переконаний, що держава не повинна залишатися осторонь, коли батьки забувають про свої обов’язки щодо дітей, а інститут сім’ї перетворюється у щось формальне та безвідповідальне: «Вжиті сьогодні державою заходи є не тільки реакцією на багаторічне, системне невиконання обов’язку по сплаті аліментів, але й упередженням можливих порушень та стимулятором для формування нової культури відповідального батьківства».

Разом з тим, у Міністерстві юстиції нагадують: пакети законів «Чужих дітей не бувають» та обмежувальні заходи, які вони встановлюють для неплатників аліментів, покликані, у першу чергу, не покарати порушників. Головне – це закласти міцне підґрунтя для усвідомлення суспільством тієї колосальної відповідальності, яку для людини передбачає батьківство.

Ірина Шевченко

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter