Зоя Звиняцьківська / фото УНІАН

Зоя Звиняцьківська: Пропагувати українську моду та українських дизайнерів в країні та у світі – частина соціальної ролі першої леді

Про стилістів перших осіб держави та висловлювання стратегії країни через одяг, про те, чому вишиванки зараз не в тренді серед перших осіб держави, а також про «законодавиць моди» серед українських перших леді в інтерв’ю УНІАН розповіла історикиня моди Зоя Звиняцьківська.

Зоя Звиняцьківська / фото УНІАН

Існує доволі стереотипна думка, що в питаннях формування власного стилю бути першою особою у державі дуже просто, адже до твоїх послуг - модельєри, стилісти, іміджмейкери. Це міф чи реальність?

Абсолютний міф. Звичайно, коли стаєш першою леді, всі хочуть, щоб ти одягла їхню сукню, прикрасу або взуття. Але, в ідеалі, між першою леді чи іншою особою, яка формує публічний імідж, та дизайнерами, які пропонують речі, має стояти третя постать – стиліст.

Річ у тім, що кожен дизайнер працює у власному стилі, має свої творчі завдання, ідеї, побажання та настрій. Він творча особа і має на це право. А стиліст працює не на дизайнера, а на першу особу. І він повинен мати свою стратегію створення її іміджу, розраховану не тільки на певний візит, вихід та сукню, а, в ідеалі, – на всю каденцію.

Певно, не кожен стиліст може працювати з першою особою держави. Які компетенції повинні бути у такого фахівця? Чи вистачає в нашій країні гарних фахівців?

Стилістів у нас, дякуючи Богові, не бракує. Але йдеться навіть не про їхні компетенції. На жаль, у нас, в принципі, практично відсутня культура роботи перших осіб зі стилістом. Це я вам кажу, як людина, яка в різні часи працювала з різними високопосадовцями: як жінками, так і чоловіками. Як правило, до стилістів звертаються, коли треба швиденько зібрати образ, бо вже «припекло». На носі важливий захід, де потрібен ансамбль [професійно підібраний образ], а людина відчуває, що сама не впорається. Відповідно, стиліст приходить на роботу, вже майже зроблену замовником самотужки. Адже високопосадовці переконані, що точно знають, що їм треба. В кращому випадку – знають їх дружини або чоловіки. А коли стиліст, як архітектор, починає працювати з образом замовника – складає план, підбирає потрібні речі чи викреслює зайві – через якийсь місяць чи кілька йому кажуть: «Дякую, ми розібралися, далі самі».

Зауважу, що не йдеться про цю каденцію або про попередню, така наша загальна тенденція.

Чи можна визначити, має перша особа стиліста або ні, дивлячись на її гардероб? Якщо, наприклад, у людини власний гарний смак та відчуття стилю.

Зазвичай, можна. Навіть, якщо перша особа – це людина з високою культурою смаку. Наші перші леді були цікаві, вишукані та елегантні. І як приватні особи вони давали собі раду. Але навіть прекрасний природний смак не означає, що людина добре виглядатиме, ставши офіційною особою. Наприклад, зважаючи на свої приватні уподобання, людина ніколи не вдягалася в українських дизайнерів. Ставши першою особою, вона має це робити. Тому бере записничок чи шукає в інтернеті наймоднішого дизайнера. В будь-якому випадку, виходить дуже ситуативно. Але ж перша особа має висловлювати через одяг не свою особистість, а якусь стратегію країни. Що доволі складно та потребує вже професійних якостей.

Олена Зеленська має стиліста?

Мені здається, що ні. Річ не у тім, що вона погано або добре одягнена. Просто я не бачу єдиної лінії. Її публічні виходи три місяці тому, і те, що бачимо зараз, – це не робила одна особа.

Олена Зеленська / фото УНІАН

Чи мають стилісти перших осіб працювати у певній сув’язі? Наприклад, стиліст президента і першої леді? Чи взагалі краще, якщо цей фахівець – одна людина?

Це може і не бути одна людина, адже є стилісти, які працюють тільки з чоловіками або, навпаки, тільки з жінками. Але так, було б класно, якби вони спілкувалися один з одним. А ще було б дуже добре, якби вони спілкувалися зі службою протоколу, яка насправді займається не питаннями висоти підборів першої леді чи кольором сукні.

Проблема в тому, що, переважно, немає тих стилістів. Перші особи вважають, що вони їх не потребують.

Читайте такожПосольство Японії похвалило вбрання Зеленських на інавгурації імператора (фото)

Під час хвилі обговорення жовтої сукні Олени Зеленської у Японії, було багато коментарів, мовляв, своєю сукнею перша леді порушила протокол. Ваша цитата щодо цього у Фейсбуці: «З приводу нашої служби протоколу: якби ви тільки знали, як безмірно далеко те, чим вона займається, від офіційних нарядів першої леді. І якби ви тільки могли уявити, як насправді ці наряди обираються». Розкажете розлогіше?

З мого особистого досвіду, служба протоколу жодного разу не втручалася в створення образу перших осіб (мається на увазі саме підбір одягу). Жодного разу вони не висловлювали жодних побажань і взагалі не виникали на горизонті. Думаю, що служба протоколу, але це тільки мої припущення, займається домовленостями про кортеж, про те, якого рангу високопосадовці будуть зустрічати нашу першу особу з іншого боку. Фактично, перші особи залишаються сам на сам із цією проблемою [обрання образу]. І там можуть бути залучені всі – подружки, знайомі. Це лотерея.

Жовта сукня Олени Зеленської у Японії викликала багато коментарів, мовляв, цим кольором перша леді порушила протокол / фото president.gov.ua

Як на мене, Олена Зеленська – друга перша леді України, після Марини Порошенко, стиль якої так активно обговорюється. Про що це каже? Раніше українцям було не так цікаво, як виглядає дружина президента?

Насправді, першою дружиною президента, стиль якої активно обговорювався, була Катерина Ющенко. Ми вже цього не пам’ятаємо, бо для нас це стало нормою. Але колись саме вона започаткувала ідеї того, що, по-перше, перша леді має бути поруч із президентом та супроводжувати його на офіційних заходах. По-друге, має мати виразний образ та власний стиль. У варіанті Катерини Ющенко він уособлював ідеологічні та засадничі принципи каденції президента або її власні, як громадянки і людини.

Катерина Ющенко активно використовувала традиційні українські національні мотиви в одязі / фото УНІАН

До Катерини Ющенко у нас не було перших леді. Я серйозно це кажу. До неї дружини президентів воліли не бути публічними. В ті кілька разів, коли їх витягали на публіку, як, наприклад, дружину Кучми, вони почувалися заручниками ситуації. Якщо чесно, це було трохи насильство. Так, Людмила Кучма завжди абсолютно пристойно виглядала, але вона не бачила це своєю соціальною місією.

Я вважаю, що тільки з Катериною Ющенко почалося публічне життя українських перших леді. Хоча, вона активно використовувала традиційні українські національні мотиви в одязі та вдягалася в українських дизайнерів ще до того, як стала першою леді. Між іншим, пропагувати українську моду та українських дизайнерів в країні та у світі – це також частина соціальної ролі першої леді.

Чи важливу роль грає суспільна думка в формуванні іміджу перших осіб?

Ми бачили приклади, коли суспільство було здивовано в позитивному сенсі. Наприклад, коли Катерина Ющенко почала носити національний одяг, це дуже добре сприймалося. Пам’ятаю суспільний захват, коли Марина Порошенко почала використовувати кольори українського прапора в одязі (до неї перші особи так не робили). Її вечірня інавгураційна сукня також була у кольорах прапора, і це була її особиста ідея. Це зараз вже стандартно, а тоді це було новиною і додало очок до іміджу президента.

Вечірня інавгураційна сукня Марини Порошенко була в кольорах прапора / фото УНІАН

Водночас, я майже не бачила прикладів, коли, умовно кажучи, невдалий імідж першої леді грав проти президента. Та сама Людмила Янукович не була публічною особою і не асоціювалася з владою і президентом. Тому мені цікаво було б подивитися, чи може певна несхвальна позиція суспільства щодо стилю першої леді мати якісь наслідки. Це ж просто люди говорять…

Людмила Янукович не була публічною особою і не асоціювалася з владою і президентом / фото УНІАН

Стиль Олени Зеленської взагалі-то багатьом подобається. Як на мене, починалося у неї все дуже добре, враховуючи, як одягалася на інавгурацію, в перші тижні після, на День Незалежності. Вона прекрасно дає собі раду, має власний сучасний європейський стиль. Але бажання зробити щось особливе, можливо, також у неї присутнє.

Ви сказали, що через одяг перша особа держави має висловлювати стратегію країни. Чи може якийсь елемент бути в її образі просто так?

Може, але це безглуздо. Перша особа – це дуже важливий важіль впливу. Кожна її офіційна публічна поява здатна змінити свідомість людей. Тому дуже прикро не використовувати можливості, а просто одягати те, що хочеш.

На День прапора в 2014 році Марина Порошенко одягла жовту сукню із блакитною хусткою / фото УНІАН

Маю цікавий приклад, можливо, трохи не коректний, бо це я зробила. У 2014 році Марина Порошенко порадилася зі мною щодо сукні на День прапора. Я запропонувала їй жовту сукню із блакитною хусткою. Але головна ідея була в тому, що це була сукня українського масового бренду за 899 гривень, яку ми просто замовили в інтернет-магазині. Це був потужний соціальний та публічний меседж. Таким чином, ми показали, що сукня за 899 гривень українського бренду непогана для того, щоб її вдягнула дружина президента. Впевнена, що тоді це спонукало багатьох звернутися до українських дизайнерів.

Кілька місяців тому королева Іспанії Летиція на офіційний захід вдягнула сукню Zara.

Це відбувається регулярно. Наприклад, Кейт Міддлтон на заручинах з принцом Великобританії була у сукні за шістдесят фунтів. Хоча взагалі особи королівської крові чи дружини східних султанів не такі вже активні в цьому. А от демократично обрані перші особи зараз воліють одягати демократичні бренди для демонстрації, що смак доступний кожному, та можна виглядати гарно за невеликі гроші. Насправді цю моду започаткувала Мішель Обама, яка одягалася дуже демократично. Тобто, фактично, зараз непристойно бути багатим. Це цікавий та класний соціальний меседж. І є ще чимало соціальних меседжів, які було б непогано промотувати за допомогою одягу.

Читайте такожВся у білому: дебютний вихід Олени Зеленської як першої леді України (фото)

Можливо, щоб демонструвати свідоме споживання, нашим першим особам - і чоловікам, і жінкам - варто починати одягати вбрання, як мінімум, декілька разів?

Розумієте, по-перше, вони одягають. Чоловіки не міняють свої костюми як рукавички, це я вам точно кажу. Навіть краватки. Ви говорите, насправді, про судомні рухи: «Давайте подивимося, які є соціальні меседжі, і будемо діяти». Так не робиться.

В першу чергу, треба подивитися на саму ідеологію каденції певного президента. Умовно кажучи, хто він – консерватор, ліберал, демократ, плекає національні традиції або спрямований у майбутнє. Потім, якщо ви її зрозуміли, виокремлюєте меседжі, які можна оригінально і класно подати, в тому числі, за допомогою одягу. Тобто, одяг має бути частиною політичного висловлювання та політичного обличчя першої особи, доповнювати та посилювати його. А не просто, маємо тренд на екологію – будемо в рядні ходити.

Це як королева Йорданії Ранія прийняла рішення не носити чадру і таким шляхом зробила одяг політичним висловлюванням, що жінки мають право обирати?

Прекрасний приклад.

Окрім вже згаданої сукні Марини Порошенко, чи можете пригадати інші приклади використання українськими першими особами одягу, як політичного висловлювання?

Знову ж таки, Катерина Ющенко. До неї вважали, що національному одягу місце в музеї, а треба Versace і Louis Vuitton носити. Український політикум був весь у Chanel. А вона приходить і ба-бах! По-перше, в сукні, створеній українським дизайнером. По-друге, з елементами традиційної вишивки. Це була фантастика. За п’ять років весь істеблішмент почав носити на офіційні заходи вишиванки, які до цього не носили. Вона змінила парадигму.

До Катерини Ющенко вважали, що національному одягу місце в музеї / фото УНІАН

Ви колись писали, що сезон моди на вишиванки закінчується… Що маємо зараз?

Очевидно, що політичний вектор держави змінився, і точно вже не є консервативним. Віра, мова, армія – це були державні гасла офіційної минулої каденції, які перестали ними бути зі зміною президента. Вектор змінився та став більш світським. Чи став більш ліберальним? – Не знаю, бо за законами ще не видно. Але точно вже не є національно-консервативним, зараз це не на часі. Відповідно, вишиванки також не на часі в одязі. Зауважу, що маю на увазі офіційних осіб. Люди, які хочуть і люблять носити вишиванки, носять їх.

Що думаєте про цікаві аксесуари в політиків? Наприклад, яскраві шкарпетки Трюдо, у які, здається, закоханий цілий світ

Не думаю, що вони його врятують від скандалів навколо. Розумієте, мода і родзинки зовнішності – це цікаво, бо можуть посилити позитивні речі, які робить людина. Якщо це гарний президент або прем’єр, який просуває свою країну вперед, плюс, він стильно одягнений, красивий, має чудові шкарпетки, це додає йому очок. Набагато більше людей дізнається про нього. Але, якщо він буде замішаний у корупційному скандалі, або, наприклад, зробив якесь неетичне висловлювання, жодні шкарпетки не врятують.

Перших осіб держави нерідко називаються «законодавцями моди». Наприклад, стиль Жаклін Кеннеді американки активно наслідували. Втім, про когось з перших осіб у нашій країні я такого сказати не можу. Чому українські перші особи не стають «іконами стилю»?

Перших осіб не називають «іконами моди». Барбара Буш жодної хвилини не була законодавицею моди, Гілларі Клінтон – не була. Не можу сказати, що англійська королева є законодавицею моди…

Це не так, що «Бог тебе поцілував», і, ставши першою леді, будеш законодавицею моди. Це неправда. Просто бувають «ікони моди», які стають першими особами.

Певний час Марина Порошенко була законодавицею моди на одяг у національному стилі / фото УНІАН

Щодо наших перших осіб, то ще раз повертаюся до Катерини Ющенко, яка дійсно була законодавицею моди – моди на вишиванки. Певний час Марина Порошенко була законодавицею моди – моди на одяг у національному стилі. А щоб бути як Жаклін Кеннеді, потрібен збіг часу та обставин. Треба мати до цього хист, займатися цим та витрачати на це шалені гроші, як робила вона. Королева Йорданії, про яку ви нагадали, зняла чадру та стала законодавицею моди для дівчат, які хочуть позбутися релігійних обмежень. Але це не означає, що вона є найкращим стилістом у світі. Тобто, треба розуміти, про яку моду йдеться.

Ірина Шевченко

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter