За словам Вєтрової, дуже активно в українських рекордах розвивається категорія "діти" / фото з особистого архіву

Лана Вєтрова: Все, що можна побачити в книзі рекордів, вважалося неможливим, поки не знайшлася людина, яка сказала: "Я зроблю". І зробила

Керівник Національного Реєстру Рекордів Лана Вєтрова розповіла УНІАН про досягнення українців, в які сама не могла повірити, в яких категоріях українці отримують найбільше визнання та яких рекордів не вистачає Україні.

За словам Вєтрової, дуже активно в українських рекордах розвивається категорія "діти" / фото з особистого архіву

Який рекорд України може стати першим у 2020 році?

Думаю, це буде тонна баношу, яку планують днями приготувати в Івано-Франківську (11 січня п’ять шеф-кухарів готуватимуть страву на Вічевому майдані, - УНІАН). Цю популярну гуцульську страву з кукурудзяного борошна і сметани, заправлену шкварками, грибами та бринзою, люблять частувати всі, хто приїздить на Західну Україну. Тонна баношу буде різдвяним подарунком для жителів та гостей міста, адже після оголошення рекорду стравою пригощатимуть усіх охочих.

Новорічно-різдвяні свята взагалі не обходяться без традиційних та тематичних рекордів. Наприклад, маємо заявку на встановлення рекорду з наймасовішої коляди (франківська мерія планує встановити рекорд України 11 січня під час Різдвяної ходи, на якій буде найбільше Різдвяних зірок та виконуватиметься одна коляда, - УНІАН). Також є заявка на встановлення рекорду з найбільшої благодійної допомоги, зібраної на одній локації протягом однієї години.

На нашому досвіді було й таке, коли треба в новорічну ніч їхати рекорд фіксувати. Наприклад, колись в Івано-Франківську рекорд встановлювали 31 грудня, в останній день року 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка. Рекорд був присвячений шевченківський тематиці, тому переносити його було нікуди. І це не єдиний випадок…

Раніше ви розповідали, що українці встановлюють найбільше рекордів в гастрономічній сфері.

Ще українці встановлюють багато спортивних та мистецьких рекордів, дуже активно розвивається категорія «діти» та «люди похилого віку». Але так, гастрономічні рекорди –традиційно. Любити готувати та пригощати – це в нашій ментальності.

Між іншим, в цих рекордах можна підкреслити цікаву тенденцію, коли на рекорд намагаються представляти не лише традиційні українські страви, але давно забуті рецепти предків. Кілька років тому ми зафіксували рекорд «Найбільший об'єм шпундри». Страву готували декілька годин, а рецепт взяли з «Енеїди» Котляревського. Уявляєте, настільки віртуозно прописано твір – практично готовий рецепт представлено. Такі випадки відтворення давно забутих рецептів непоодинокі.

Звичайно, це збагачує українську кухню – візитівку України у світі. Але, крім того, зберігає місцевий колорит. Наприклад, ми також фіксували рекорд приготування п'яти тонн дзями (молочний бульйон з курки). На Закарпатті у місті Велятино її у кожному ресторані готують, а я до рекорду ніколи не коштувала.

Лану Вєтрову врзала найбільша кількість голубців, приготовлена на одній локації / фото з особистого архіву

Який гастрономічний рекорд вас найбільше вразив за роки роботи?

Найбільша кількість голубців, приготовлена на одній локації. Цей рекорд ми фіксували у Запоріжжі. Тоді люди одночасно приготували чотири тисячі двадцять чотири голубці. Коли організатори подали заявку на встановлення рекорду, мені він здався нереальним. Бо таку ж кількість голубців вічність можна робити! І я була вражена людьми, які власноруч змогли це зробити. Голубці вийшли надзвичайно смачні. Все було дуже естетично зроблено: голубці готувалися в лотках на відкритому вогні, як на мангалі.

Ви згадали категорії «люди похилого віку» та «діти». Про який вік та які рекорди йдеться?

В першу чергу, мені приємно, що наші пенсіонери не просто сидять в поліклініці чи на лавочках, а хочуть показати сили та можливості, здивувати молодих. Для нас людьми похилого віку не є люди «60 плюс» чи навіть «70 плюс». Наші люди похилого віку – вісімдесятирічні та старші. Мабуть, моїм найулюбленішим рекордсменом є відомий на всю країну дев’яносто п’ятирічний тенісист Леонід Станіславський з Харкова. Він не просто грає, а бере участь в міжнародних змаганнях. І єдина проблема, що йому не можуть знайти партнера за віком. А ще Леонід мріє стрибнути з парашутом, і, думаю, ми йому це організуємо.

Тенденція дитячих рекордів така, що рекордсмени стають все молодшими. Наприклад, трирічна дитина нас сьогодні вже не здивує.

Скільки було наймолодшому рекордсмену на вашій пам’яті?

Якщо виключити рекордсменів за природними факторами (наприклад, найлегша вага при народженні, найважчі новонароджені близнюки), то це однорічна дитина на роликах. Дівчинка стала на ролики десь одночасно з тим, як почала ходити. В памперсах, але на роликових ковзанах –  уявляєте? Лікарі, наче, не дозволяють так рано вставати на ролики, але батьки дівчинки іншої думки. Вважають, що це розвиває м'язи та координацію.

Якими рекордами завершився 2019 рік?

Ми планували завершити рік рекордом 25-річної українки Надії Яворовенко, яка здобула дев’ять вищих освіт в Україні та Франції. Цей рекорд фіксувався у Вінниці та викликав надзвичайний суспільний резонанс. Одні називали навчання дівчини гаянням часу. Інші казали: «Молодець». Так чи інакше, наша задача фіксувати, а не оцінювати досягнення.

Але на цьому рекорді нам не вдалося завершити рік, бо позапланово з’явилися заявки на ще два цікавих рекорди.

Зокрема, рекордсменкою стала десятирічна школярка з міста Борислава Львівської області Юліана Нірода. Вона є наймолодшою поеткою, яка видала друковану збірку своїх віршів у різних жанрах (тобто, дівчинка освоїла різні способи римування). В цьому і полягає суть рекорду. Адже просто римувати можуть багато дітей. Між іншим, такі літературні рекорди ми фіксуємо лише за рекомендацією Національної спілки письменників України.

Ще один рекорд – максимальна відстань, подолана на мотоциклі по воді. Я б його виділила як найкращий рекорд року. Адже не було жодної впевненості, що спроба не завершиться поразкою. Дуже багато людей говорили, що це неможливо. Тому всі присутні під час фіксації рекорду відчували щире хвилювання. Цей рекорд фіксувала я. Пригадую цю картину – по Дніпру на великій швидкості їде звичайний мотоцикл – якби я не знала, що це точно відбувається, не повірила б. Але, врешті, ми отримали грандіозний рекорд. П’ять кілометрів п’ятдесят два метри, подолані по воді на кросовому мотоциклі з максимальною швидкістю шістдесят три кілометри на годину. Це не просто технічне досягнення, але і сила волі. Український каскадер Сергій Совяк увійшов в одиниці світових рекордсменів, які змогли це зробити.

За 2019 рік було зафіксовано сімсот десять рекордів / фото з особистого архіву

Скільки загалом рекордів ви зафіксували за минулий рік?

Сімсот десять рекордів. Але це загальна кількість. Ви, мабуть, знаєте, що ми реєструємо не тільки національні та обласні, але міжнародні рекорди, світові. Серед загальної кількості зафіксованих нами рекордів більша частина – національні (десь п’ятсот п’ятдесят – п’ятсот сімдесят). Найменше – обласних.

Про які рекорди минулого року має знати кожен українець?

Для мене вони всі важливі та унікальні, адже разом з претендентами переживаю моменти сподівання та хвилювання, вдасться чи ні. Інформація про кожен зареєстрований рекорд входить у друковану збірку, яку ми щороку видаємо, а в кінці року робимо грандіозну презентацію Книги Рекордів у НСК «Олімпійський» в холі Чемпіонів. Так, наприкінці 2019 було презентовано нове друковане видання «Національний Реєстр Рекордів України 2020».

Гортаючи наші книги, виникає непідробне відчуття гордості за країну та українців. Я не знаю жодної країни, багатої на такі таланти. Наші люди можуть практично все. Нашим гаслом є: «Багато що вважалося неможливим, поки не було зроблене». І, знаєте, його можна застосувати практично до кожного рекорду. Все, що ми бачимо в цій книзі, вважалося неможливим, поки не знайшлася людина, яка сказала: «Я зроблю». І зробила.

А от найприкріше в моїй роботі – це бачити людину, яка не змогла встановити рекорд та зламалася. Адже далеко не всі спроби завершуються оголошенням рекорду. І я завжди відчуваю, чи спробує людина після невдачі ще раз (і це буде справжня перемога над собою). Розуміти, що людина більше не буде пробувати – це я переживаю найважче. До речі, не розумію мотивацію тих, хто замість підтримки пише в соцмережах претендентам на рекорд: «В тебе нічого не вийде». Я вважаю, що навіть заява людини: «Я зможу», – це вже половина успіху.

Чому у назві вашої збірки за минулий рік «2020»?

Нумерація збірок йде на рік вперед, бо ми працюємо за системою Гіннеса. Фактично, це означає, що станом на початок 2020 року ми маємо ось такі рекорди. Зауважу, що кожна наша збірка має якусь особливість. Наприклад, в книзі «Національний Реєстр Рекордів України 2020» було презентовано найбільше світових рекордів, встановлених українцями.

Загалом ми вже десять років працюємо з Книгою рекордів Гіннеса, підписали з ними угоду про співпрацю. Усю методологію, стандартні операційні процедури ми адаптували до міжнародних вимог. У нас функціонує міжнародний відділ, який працює з Гіннесом напряму, знає їхні вимоги та особливості. Ми фіксуємо міжнародні рекорди - як у співпраці з Гіннесом, так і самостійно. І нам щоразу напрочуд приємно, коли, з нашої подачі, світового визнання в Книзі рекордів Гіннеса досягають нові українці.

За весь час існування Книги рекордів Гіннеса до неї внесено п’ятдесят п’ять українців / фото з особистого архіву

Скільки українців на сьогодні внесено до Книги рекордів Гіннеса?

За весь час її існування внесено п’ятдесят п’ять українців. Мені здається, що в Україні про них знають. Наприклад, лікар-педіатр, стронгмен Олег Тягнизуб, – унікальний рекордсмен, який тягне надважку техніку зубами. Найсильніша жінка планети, спортсменка, красуня Ольга Лящук. Український каскадер, виконавець надскладних трюків на мотоциклі Олександр Турчанинов та інші.

Цікаві спостереження: раніше люди сприймали інформацію про когось з українців в Книзі рекордів Гіннеса так, наче цей українець на Марсі побував. Сьогодні ж, завдяки нашій системній роботі з Книгою Рекордів Гіннеса, це стало нормальним явищем. Українці гідні того, щоб про їх таланти знали в усьому світі. Над цим ми щоденно працюємо. Це постійний процес: одні отримали сертифікати, інші заявки – на розгляді, треті – подаються. Нині очікуємо ще кілька нових визнань Книгою рекордів Гіннеса світових досягнень українців.

Читала якось інтерв’ю представника Гіннеса, який розповідав про деякі безглузді зафіксовані ними рекорди. Наприклад, один хлопець вдягнув одночасно понад двісті футболок. Ви щось безглузде фіксуєте?

У нас є такі рекорди, але ніколи не називаю їх безглуздими. Навпаки, я щиро радію всьому, що урізноманітнює наше сприйняття світу. Погодьтесь, було б не цікаво, якби у своїх прагненнях встановити рекорд люди просто тягали штанги або стрибали на довжину. Якщо рекорд, наприклад, підіймає вам настрій, ви щиро смієтеся та розповідайте своїм друзям – він точно вже має сенс.

Наприклад, у нас один хлопець вчився на шеф-кухаря та вирішив встановити рекорд, нарізавши оливку на найбільшу кількість кілець. При цьому, він не просто тонесенько порізав цю одну оливку, а максимально естетично розклав її на тарілці. Певно, в цей час уявляв себе грандіозним майстром, який може те, що не може хтось інший. Для цього хлопця це було важливо. Безглуздий рекорд чи ні?

Був ще один рекорд, який викликав чимало обговорень. Хлопець з Житомира сказав, що розіб’є лобом найбільшу кількість яєць за одну хвилину. Він робив це на зйомках програми «Україна має талант», спеціально підготували столи, яйця двостороннім скотчем кріпилися. Глядач бачив тільки це, але ми знаємо ще інший бік історії. Цей хлопець вирішив щось повторити зі світових рекордів. Відкрив Книгу рекордів Гіннеса, побачив цей рекорд і сказав: «Зроблю так само». Друзі почали відмовляти, мовляв, навіщо воно тобі треба, це нереально. Але він не відступив від слова. Подався на програму, а програма запросила нас. Знову ж таки, я не візьмуся говорити, безглуздо це чи ні, бо бачу всі ці речі по-іншому. Для мене рекорди, в першу чергу, про те, що людина не боїться, що готова прийняти виклик. Це вміння ставити перед собою мету і досягти її.  А вже яку мету – це особиста справа кожного. Для нас головне, щоб кожен рекорд, незалежно від того, власний він, світовий чи міжгалактичний, мав три обов’язкові характеристики – унікальність, вимірність і трудомісткість.

На думку Вєтрової, Україні не вистачає рекордів в категорії "Наука та технології" / фото з особистого архіву

Ви продовжуєте спостерігати за рекордсменами, можливо, спілкуватися після фіксації рекорду?

Всі рекордсмени стають нашою великою сім'єю, ми і надалі тримаємо з ними зв'язок. Я навіть не пригадаю виключення. Хіба тільки деяких рекордсменів, на жаль, вже немає на цьому світі. Рекордсмени спілкуються з нами не лише щодо нових досягнень або презентації нових можливостей, а часто радяться чи розповідають і про інші свої життєві події. Бо, знаєте, рекорд – це завжди трамплін. Я вже понад десять років працюю з рекордами і не пам'ятаю жодного випадку, коли рекорд став крапкою для людини. Навпаки, рекорд штовхає людину вперед, спонукає рухатися і вести за собою інших.

Напрочуд цікаво спостерігати за дітьми-рекордсменами, які виростають у нас на очах. Між іншим, практично всіх дітей рекордсменів об’єднує відчуття впевненості в житті та характер переможця. У мене нерідко запитують, навіщо маленьким дітям рекорди. І я завжди пояснюю, що рекорд – це не лише параметри ширини, довжини, висоти чи об'єму. Рекорди формують характер, дитина змалечку привчається вірити собі, у свої сили. Звісно, окрім таланту дитини, велика заслуга батьків, які його вчасно почали розвивати. Тобто, фактично, за руку провели дитину до перших перемог.

Яких рекордів не вистачає Україні?

В категорії «Наука та технології». Я дуже її люблю та вважаю однією з найпрестижніших категорій. Мені здається, що в державі з таким грандіозним науковим потенціалом, ця категорія рекордів повинна бути першою. І мені прикро, що на сьогодні у ній зафіксовано найменше досягнень.

Ірина Шевченко

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter