Вже за місяць в українських лікарнях повинна запрацювати програма так званих медичних гарантій / фото УНІАН

Ціна здоров’я. Чому Україні не слід поспішати з другим етапом медреформи

З 1 квітня в Україні має розпочатись другий етап медреформи, запрацює програма так званих медичних гарантій. Втім, на практиці це може призвести до проблем у пацієнтів.

Вже за місяць в українських лікарнях повинна запрацювати програма так званих медичних гарантій / фото УНІАН

Два роки тому Тетяна почула страшний діагноз – «ішемічний інсульт». Так у 35 років її життя стало з ніг на голову. «Лікарі казали, буду назавжди лежача… Був один інсульт, потім другий, потім третій, - розповідає вона. – Я навіть відчувала, коли вони ставались. В мене голова боліла».

Читайте такожЗеленський анонсував створення колегії "видатних лікарів" для аналізу медреформиЧотири місяці безперервного лікування, щоденні крапельниці та уколи, а ще - дві надскладні операції. І це лише частина з того, через що пройшла жінка, щоб знову стати на ноги. Їй довелося починати геть усе з чистого аркуша: вчитися читати, писати, рахувати і навіть готувати улюблені страви. «Вчилася заново котлети робити – не виходило. Згадувала, що туди треба класти, все позабувала», - розповідає вона.

Але все це було ніщо, у порівнянні з тим, яких зусиль їй коштувало оплатити своє лікування. «За добу виходило приблизно 1600 грн, як мінімум. Іноді було 1700 грн, іноді 1800 грн. Це тільки в Переяславі. А потім ще в Києві було два оперативних втручання. Пішло близько 100 тисяч гривень, якщо не рахувати реабілітацію», - розповідає Тетяна.

«100 тисяч гривень» - сума, в яку тоді, без перебільшень, оцінювалось її життя, вона ніколи не оплатила, якби не допомога людей, що майже усім містом скидались їй на лікування. «Якби у мене не хватило грошей на якийсь укол, на якусь крапельницю, я б могла померти. Дуже вдячна друзям, які мені допомагали. Це реально врятувало мені життя», - говорить вона.

Тетяна розповіла, яких зусиль їй коштувало оплатити своє лікування / скріншот

Медики підрахували: щороку серцево-судинні хвороби несподівано обривають життя майже півмільйона українців. В нашій країні покажчик смертності від серцево-судинних хвороб є одним із найбільших у світі. В загальній структурі смертності він досягає сьогодні 70%. Та влада обіцяє, що вже зовсім скоро ситуація стане кращою, адже за лікування серцево-судинних хвороб лікарні платитиме Національна служба здоров’я, а не пацієнт.

«Ми в них закуповуємо медичну послугу, в яку вже входять всі необхідні ліки з національного переліку», - розповідає директор департаменту комунікацій НСЗУ Тетяна Бойко.

Програма так званих медичних гарантій (коли за усі послуги в медичному закладі платитиме держава) запрацює в Україні з 1 квітня. Тобто для пацієнтів медицина, нарешті, стане безкоштовною.

«Програма медичних гарантій розповсюджується на всі види медичної допомоги. Це первинна медична допомога, - терапевт, педіатр, сімейний лікар, це екстрена медична допомога, це вторинна, або так звана спеціалізована допомога, де у вас консультація з вузькими спеціалістами або оперативне втручання», - запевняє Тетяна Бойко.

Єдина умова - пацієнт повинен мати підписану декларацію зі своїм сімейним лікарем. І якщо пацієнту потрібно скористатися допомогою від держави на других спеціалізованих рівнях, він повинен мати електронне направлення.

На програму медичних гарантій у 2020 році Уряд виділив 72 мільярди гривень / скріншот

Декларацію із сімейними лікарями уже мають більше 29-ти мільйонів пацієнтів. Тобто, зі слів посадовців, усі вони з першого квітня отримають безкоштовну медичну допомогу. Та, на жаль, радіти зарано. Адже на програму медичних гарантій у 2020 році Уряд виділив 72 млрд гривень. І ця сума здається фантастичною лише на перший погляд. 

Самі лікарі розповідають, що загалом сьогодні фінансування всієї галузі на рік складає приблизно 113 млрд гривень. «Це менше, ніж 2,9% від ВВП, навіть менше, ніж було у минулому році», - говорить Сергій. Він лікар?

І це втричі менше, аніж передбачено законом про медичні гарантії. Недофінансування складає 156 млрд грн!

«Спочатку прийняли закон про державний бюджет, яким виділили 72 млрд, а потім під ці 72 млрд розробили тарифи і сказали: друзі, вам на усе вистачить, реформа – це класні зміни, всі заживемо!», - говорить Сергій.

Однак як з такою дірою в бюджеті влада збирається оплачувати лікарські послуги?

Головне гасло реформи «гроші йдуть за пацієнтом» означає, що вже з квітня медзаклади отримуватимуть кошти від держави за лікування хворого. Щоправда, не за фактом витрат лікарні, а… згідно з прайсом, який затвердили в НСЗУ. Тож за прийом вузькоспеціалізованим лікарем, наприклад, окулістом, кардіологом чи гінекологом, держава заплатить за вас медзакладу 49 гривень.

«Якщо сама послуга коштує 49 гривень, за що можна купити, наприклад, витратні матеріали?», - спантеличена сміховинною сумою Оксана, яка працює ЛОРом в одній з державних лікарень у Києві.

«Банально, зробити промивання носа: фізрозчин — 15 грн, гідрокортизон - десь 13 грн. Тобто, це тільки витратні матеріали. А за що взагалі буде функціонувати поліклініка?», - ставить питання Оксана.

В розумінні НСЗУ, за ці «49 гривень» медзаклад має повністю покрити послугу. Тобто, простерилізувати інструменти, дезінфікувати приміщення, закупити препарати, оплатити роботу лікаря… і це ще далеко не усе.

Сергій Кубанський / скріншот

«49 грн – це абсолютно неринкова ціна. В цей тариф включаються і усі інші операційні витрати закладу, тому що на роботу медсестри окремого тарифу немає, на роботу молодшого персоналу тарифу немає, банально, на заробітну плату гардеробника (а це теж потрібно включати в тариф) тарифу немає», - говорить голова київської міської профспілки працівників охорони здоров»я Сергій Кубанський.

На жаль, такі необґрунтовані розрахунки по усіх хворобах, кажуть медики. Повна катастрофа з лікуванням серцево-судинних хвороб! Там НСЗУ буде платити одну суму для усіх випадків, незалежно від складності пацієнта.

«Наприклад, є ускладнені форми гострого інфаркту міокарда, таких випадків зустрічається у 20-ти відсотків. Але ця вартість суттєво зросте. В залежності від конкретної ситуації, ця вартість може досягати і 40, 50 тисяч гривень», - розповідає директор інституту кардіології ім. М.Д. Стражеска Володимир Коваленко.

Володимир Коваленко / скріншот

Однак держава дає лише 16 тисяч грн! На лікування інсульту — 19 тисяч грн! Але на практиці, як розповідала вище Тетяна, це коштує 100 тисяч гривень. Хто оплачуватиме різницю? Відповідь — очевидна.

За словами профспілкового діяча Антона Гури, і пацієнтам, і медикам краще жити не стане. «Слід очікувати масового скорочення молодшого персоналу, це найбільша проблема. Наприклад, за січень скоротили 836 осіб, це санітарки і медсестри», - розповідає він.  

За словами Гури, всі вони, а також тисячі інших небайдужих громадян, вже днями можуть розпочати мітинги по всій країні проти таких фатальних побічних ефектів реформи. Та й в парламенті не проти зупинити руйнівні зміни у медицині. Навряд депутати сперечатимуться, що реформувати і рятувати сферу надання медичних послуг потрібно, і вже давно. Адже руками міністерки Зоряни Скалецької все виходить поспіхом. Ба більше, сама пані Скалецька у надзвичайно відповідальний для країни час, фактично,  вирішує… сховатися на кілька тижнів у Нових Санжарах. Чиновниця в обсервації все ж нібито працює – в онлайні керує реформою. Тим часом в офлайні – на місцях, у реальному, а не піар житті – проблем в медицині тільки більшає.

Антон Гура / скріншот

Одна з таких – масове закриття лікарень по всій Україні. Це страшенно лякає не лише медиків, які залишаються без роботи, але й самих пацієнтів.

Дмитро Швачко, батько маленького Мирона, який з народження страждає на «кістозний фіброз», розповідає, що в місті Дніпро міська рада прийняла рішення зачинити єдиний багатопрофільний медичний заклад – дитячу клінічну лікарню №2. «Тепер на усе мільйонне місто лишилась лише одна дитяча лікарня», - бідкається чоловік.

Мирон провів в стаціонарі лікарні майже третину свого життя. Тепер клініку закрили. 

І це не всі побічні ефекти медичної реформи. В області активно закривають протитуберкульозні диспансери. Як нам розповіли медики, така доля спіткала Нікопольський та Павлоградський диспансери.

«Наше керівництво нас повідомило, що у зв’язку з початком підготовки до другого етапу медичної реформи, фінансування протитуберкульозних закладів буде скорочено до 70 відсотків. Через це у нашому закладі будуть вимушені з першого квітня закрити два відділення, в яких перебували пацієнти, які приїжджали сюди з відкритою формою туберкульозу. У нас залишається лише поліклініка, ми можемо консультувати їх і лікувати амбулаторно», - розповідає лікар-фтизіатр Тетяна Шишкіна.

Схожа ситуація в Олександрії Кіровоградської області та у Львові. Зокрема, у місті Лева з 1 квітня планують закрити дитяче стаціонарне відділення обласного протитуберкульозного диспансеру. А в Одеській області лікарі отримують попередження про звільнення.

Крім того, люди пишуть про закриття пологових відділень у Сквирі (Київської області), Тростянці (Вінницької області), Гребінці (Полтавської області), Новгород-Сіверському (на Чернігівщині)… У Перемишлі скорочують гінекологічне відділення. А в Олександрії (Донецька область) закривають лікарню планового лікування…

Така тенденція, насправді, дуже лякає. Скільки лікарень залишиться до першого квітня і де будуть лікуватися пацієнти з регіонів? Відповідь на це питання у МОЗ не дають. 

Олена Вдовиченко, Тетяна Стежар

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter