Гендиректор СЕТАМ Віктор Вишньов: "Найдорожчий лот, який ми продали – 104 млн гривень. Зараз продаємо два танкери і Леніна"

Генеральний директор державного підприємства СЕТАМ Віктор Вишньов в інтерв’ю УНІАН розповів, як СЕТАМ став майданчиком, на якому вдалося, попри мораторій, продати 40 га землі, чому на аукціонах не знайти конфіскований бурштин та який сенс для органів місцевого самоврядування виставляти на продаж повалених Ленінів.

Приводом для нашої зустрічі неочікувано стала тема бурштину. У сенсі продажу конфіскованого «сонячного каміння» на майданчику СЕТАМ. Попри те, що завершених судових справ, у яких фігурував бурштин, вже кількадесят, я знайшла на сайті лише кілька лотів – картин з нього. Чому так мало?

Лоти, які вироблені з дорогоцінного каміння, які виставлені на СЕТАМ, виставлені в порядку добровільної реалізації. Жодного лоту в порядку примусової реалізації у нас немає.

Взагалі, лотів з дорогоцінним та напівдорогоцінним камінням наразі у нас бути не може через законодавчі перепони.

У чому вони полягають?

Існує спеціальний порядок зберігання та реалізації дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння. Згідно цього порядку, каміння передається на зберігання до державного сховища і вже звідти йде на реалізацію.

Але ж договір про співпрацю з Держсховищем і СЕТАМ було підписано ще на початку поточного року?

Перший варіант відповідного наказу взагалі було підписано ще у 2016 році, але тоді його нам довелося перепогоджувати, адже видано його було якраз перед розформуванням Кабміну Яценюка. На той час його підписала Яресько, а далі нам довелося перепогоджувати вже у чинного керівництва Мінфіну. Це забрало доволі багато часу.

Загалом, ця співпраця (щодо реалізації майна з Державного сховища через СЕТАМ) була запланована як експеримент, який мав тривати 6 місяців – до 1 липня 2017 року. Але за цей час ми не отримали жодної заявки на реалізацію.

І у чому, на ваш погляд, проблема? Адже, згідно інформації правоохоронців, десятки бурштинових справ, тих, де вилучалося і каміння, і вироби з нього, дійшли до суду і отримали рішення суду. Тобто цілком можливо припустити, що вилучений бурштин вже зберігається у Державному сховищі і нічого не заважало виставити його на продаж… 

Проблема лише в бажанні реалізовувати. Якщо в рамках судового процесу прийняте (або буде прийняте) рішення про примусову реалізацію бурштину, відповідні документи мають надійти до Державної виконавчої служби. І ось тут наш наказ про проведення експерименту міг би бути дуже корисним, адже ми могли би реалізовувати… Але після того, як ми підписали договір з Держсховищем, вони спочатку довго погоджували перелік майна, який планували передати на реалізацію, встановлювали ціни, за якими мали виставляти лоти… І, по факту, ми так і не отримали жодного лоту. Тим часом, термін дії експерименту сплив.

Це слід розуміти так, що зараз СЕТАМ не має жодної можливості реалізовувати бурштин-сирець або вироби з нього?

Відповідно до обмежень, прописаних у законодавстві, для реалізації дорогоцінних та напівдорогоцінних речей (це розповсюджується на будь-що, де є щось дорогоцінне, навіть на посріблені чи позолочені рами у картин), має бути спеціальний дозвіл. Ми мали можливість реалізовувати вибори з дорогоцінностями з Держсховища лише у порядку експерименту, про який я розповів. Але термін договору сплив.

А як же ті бурштинові лоти, які зараз продаються на СЕТАМ?

Вони реалізовуються в рамках підписаних з двома державними підприємствами «Укрбурштин» та «Бурштин України» договорами. Це відбувається в порядку добровільної, а не примусової реалізації. Тобто мова йде про лоти, які вони виробляли власними силами, а потім вирішили використати майданчик СЕТАМ для продажу.

Бурштин – цікавий кейс для реалізації, а які найбільш незвичайні речі продаються через СЕТАМ?

Ну, один з незвичайних лотів – перший експонат музею СЕТАМ, мені подарували його співробітники - це опудало крокодильчика. Також пам’ятаю, як після арешту майна якогось музею серед експонатів, які виставлялись на продаж, був людський череп. 20 липня почнемо торги з продажу… Леніна. І, на мій погляд, це непогана ініціатива.

Якщо не помиляюсь, у березні Леніна доволі вигідно продали на Закарпатті…

До нас звернулася одна з райрад в Черкаській області, мовляв, у нас є повалений Ленін – майже 2 тони металобрухту… Втім, його можуть купити на металобрухт, а можуть купити, наприклад, як експонат якийсь в музей тоталітарного мистецтва.

Вишньов розповів, що найбільш ходові товари – нерухомість, транспорт / фото УНІАН

Я згадала проданого Леніна на Закарпатті, так от, його продавали не на вашому майданчику. У чому інтерес місцевої влади співпрацювати з вами, а не, наприклад, виставити такий лот на аукціоні на якомусь OLX?

Законодавство забороняє їм користуватись такими майданчиками. Адже їм необхідно зробити оцінку, виставити на аукціон (повинна бути змагальність) за певною, зафіксованою ціною тощо. Можуть виникнути питання, хто буде робити оцінку, чому така ціна, чому лот виставлено на ту чи іншу регіональну біржу… Вони взагалі бояться, що їм будуть задавати забагато питань. Тому звернутися до нас – вигідно. Адже ми - держпідприємство, з рахунками у держбанках, маємо охоплення максимальної аудиторії серед українських електронних майданчиків. Крім того, вони зможуть отримати доступ до ресурсу безкоштовно. Ми встановили для органів місцевого самоврядування комісію у 0%.

А на чому ж тоді заробить майданчик?

Якщо буде успішний продаж, нам комісію сплатить переможець торгів.

Який відсоток?

Залежить від вартості об’єкту – від 1 до 3%.

І були уже успішні продажі, крім Леніна, по якому торги тільки відбудуться?

Звісно. Приклад - Івано-франківська облрада продавала старі мерседеси зі свого автопарку. Вони їх двічі чи тричі продавали на місцевій регіональній біржі, але їх ніхто не купував. Я про це прочитав в інтернеті. Запропонував нашим спеціалістам зв’язатись з облрадою і запросити їх скористатися нашим майданчиком. Вони відповіли, що іще раз спробують продати на біржі, якщо не вийде, то тоді вже буде СЕТАМ. І що ви думаєте? Через якийсь час виставили у нас, і мало того, що одразу продали, та ще виграли 10% плюс по ціні. Ось вам і приклад ефективної роботи.

Хто робить оцінку майна, яке виставляється як добровільна реалізація?

Фізична або юридична особа сама оцінює.

А чи сплачує щось продавець за успішного продажу?

Для добровільного продажу сплачують 50 або 100 гривень за виставлення лоту на аукціон. Алгоритм співпраці з добровільного продажу досить простий: укладається договір, ми отримуємо інформацію про об’єкт, перевіряємо його, щоб на ньому не було обтяжень… Адже траплялися випадки, коли в процесі добровільної реалізації надходили ухвали суду, що відбувається розгляд по об’єкту, то ми мали призупиняти продаж на час розгляду справи.

Чи продаєте щось, що є комунальною власністю?

Від комунальних підприємств ми ще не отримували лотів. Поки що працювали лише з органами місцевого самоврядування та державними підприємствами, також у нас є домовленості з різними комерційними банками, щоб ми мали можливість реалізовувати їхнє майно. Наприклад, зараз у нас є на продажу два бізнес-центри в Києві, будуть заходити приватівські активи (наразі чекаємо на заявку від банку, він зараз дає оцінку об’єктів).

Найдорожчий лот, який ми продали на сьогодні, - 104 млн гривень. Це був завод, який по процедурі добровільної реалізації майна продавав Ощадбанк, у якого цей завод був на балансі.

Від комунальних підприємств компанія ще не отримувала лотів / фото УНИАН

Які ще великі лоти пригадаєте?

В принципі, що стосується великих об’єктів, на майданчику виставляються навіть пароплави та літаки. Зараз продаємо два російських танкери, які були арештовані за борги (ще до початку конфлікту, у рамках спору між приватними компаніями) і зараз знаходяться у Херсонському порту. Їх буде вперше виставлено на торги наприкінці липня і, думаю, що вони продадуться, на них доволі цікава ціна.

Купити танкер – це сильно. Але давайте повернемось до теми держмайна. Чи, на вашу думку, міг би СЕТАМ допомогти у проведенні великої приватизації, про яку щороку йде мова?

Ми акредитовані в якості одного з торгівельних майданчиків у Фонді держмайна. Але питання у тому, що електронні торги у процесі приватизації можна проводити лише у категорії так званої малої приватизації, тобто мова йде про невеликі об’єкти незначної вартості. Наприклад, гаражі, або – при заводах дуже часто буває - лазні.

Щодо взагалі питання приватизації, спочатку слід провести інвентаризацію і подивитися на те, чим займається підприємство, чи варто взагалі щось робити з його майном…

Ну, з приводу того, чи варто, якщо звернути увагу на щорічні прохання додати грошей на утримання, як, наприклад, постійно благає НАН, то виникає питання щодо ефективності управління купою майна – від будівель до земельних ділянок – яким володіє Академія. То, може, сенс продати все ж є?

Ми звертаємося до всіх державних установ, різних органів, і пропонуємо їм продати щось на СЕТАМ у рамках добровільної реалізації. Наприклад, майно, яке є непрофільним, неліквідним тощо. Та не всі відгукуються. Але, як я вже розповідав, досвід успішної співпраці у нас все-таки є.

До речі, дуже цікаве питання щодо можливого продажу землі, зважаючи, що в Україні діє мораторій. В нас вже є досвід реалізації сільськогосподарської землі.

Попри заборону?

Справа у тому, що, починаючи з жовтня 2016 року, з внесенням змін до закону про виконавче провадження, ми отримали право реалізації на електронних торгах арештованих земельних ділянок, в тому числі, сільськогосподарського призначення… І в нас вже є позитивний досвід, ми реалізували поле – 40 га у Херсонській області. Його початкова ціна була 400 тис гривень. Тобто, 110 тисяч гривень за гектар. А ми його продали за 1,2 млн грн. Тобто, втричі дорожче.

А хто робить оцінку такої землі, адже, коли мова в черговий раз заходить про відкриття ринку землі, у Верховній Раді постійно плачуться, що ніхто не може оцінити ринок, адже ніхто не розуміє, який він у нас взагалі?

Щодо будь-якого арештованого майна, оцінку ми отримуємо від виконавчої служби. Вони і замовляють послуги у сертифікованого оцінщика. Зважаючи на те, що ринку землі у нас немає, і немає на що орієнтуватися щодо ціни, то ціну, фактично, формують самі покупці на електронних торгах. На мій погляд, це – чесні торги. Адже, якщо ціна буде завищеною, то покупець просто не прийде. Далі потрібно буде переоцінювати, а наступні торги проводити за нижчою ціною. І так – допоки актив не куплять…А якщо актив буде виставлено задешево, то у процесі торгів покупці дійдуть до ринкової ціни.

Хто формує лоти? Наприклад, раніше я бачила, як продаються олівці поштучно або шкарпетки парами. А зараз здивувало багато лотів, у яких об’єднуються великі групи товарів, але не систематизовано, без поділу на категорії. Як на мене, це не дуже зручно для покупця…

Досі є і ручки/олівці поштучно, і шкарпетки, просто відбувається постійна зміна асортименту.

Ми не вирішуємо, як саме комплектувати лоти. Ця інформація надходить від держвиконавців. А до них - з суду. Або, наприклад, якщо це митний конфіскат, коли заарештували фуру товарів, а в ній є все – від шкарпеток до комп’ютерів. Виконавець може сформувати 100 лотів по категоріях, а може записати 6 тис товару і дати їх перелік…

А якщо покупцеві не потрібен весь цей перелік?

Це не до нас запитання, на формування ми не впливаємо.

Але це глупо виглядає. Наприклад, покупцеві потрібно два комп’ютера, а йому пропонують до них докупити ще якийсь офісний вішак, три стільці і віник…

Як показує практика, зазвичай, все, що вилучають в офісах, все компонується разом, в один лот.

Що найбільше користується попитом, а які лоти майже не вдається продати?

Найбільш ходові товари – нерухомість, транспорт. Дуже популярні автомобілі. На наших майданчиках постійно є близько 5-6 тисяч авто.

Щодо того, що не вдається продати, на мою думку, на будь-який товар є покупець. Все залежить від ціни. А ключова проблема з попитом пов’язана з тим, що ми продаємо активи не тільки у великих містах чи в столиці. Ми продаємо щось у віддалених селах, у районах, там, де доволі складно знайти покупця.

Ви згадали про склади. Вони є у кожному регіоні?

Так, у кожному, 23 філії в обласних центрах. Якщо є бажання щось придбати, можна записатися через колцентр, оператору кажете, коли вам зручно і що ви хотіли би подивитись, і можна приїхати.

У минулому році люди жалілися, що не відразу можна було отримати зі складу придбаний товар…

Все залежить від того, хто є зберігачем. Тобто на наших складах тільки частина лотів. І в інформації про лот вказано, де він зберігається.

Зараз ми намагаємося максимум лотів забирати на наші склади для зберігання, щоб не виникало ситуацій, коли зберігач відмовляється віддати або каже, що такого майна у нього немає.

Насправді, зберігач знає, що такі речі – це злочин. І, у разі, якщо таке трапиться, поліція ним буде займатись. Не знаю, чи хтось ризикує на це йти, але теоретично так може бути.

Тобто такі випадки були?

Так, траплялися. Але для того, щоб уникнути таких ситуацій, ми намагаємося зберігати майно на своїх майданчиках.

А чи приходили до вас люди, які пробували домовитися, дізнатися, чи можна обійти систему і як це зробити?

Саме щоб запобігти таким явищам, система налаштована так, щоб жодного людського втручання неможливо було здійснити. Коли ми почали працювати, всі думали, що СЕТАМ буде чимось на кшталт тих торгівельних майданчиків, які працювали за часів Януковича: в ручному режимі продавали, вирішували, хто і як буде торгувати. А ми за такими форматами не працюємо.

Але спроби були?

Були. Питали, а як можна придбати дешевше, які є цікаві активи…

Я теж у вас питаю про цікаві лоти і як придбати дешевше…

І я вас теж відправляю на сайт… У нас виграє лише той, хто ставить найвищу ставку.

Але бувають ситуації, коли покупець хоче зекономити, а, в результаті, платить більше. Наприклад, нещодавно ми продавали доволі непоганий автомобіль. Його було заявлено по ціні  близько 1 млн гривень, було багато заявок, але гарантійний внесок сплатив тільки один покупець. Та, в процесі торгів, цей учасник не поставив ставку, тобто, фактично, відмовився від торгів. Тепер цей автомобіль був переоцінений, ціна знизилась на 25%. І я впевнений, що за цією ціною він буде дуже цікавий не одному покупцеві, а багатьом покупцям. Тобто, коли ціна впаде, зайде більше покупців, вони почнуть робити ставки, піднімати їх, і, як це часто трапляється, що в процесі торгів перша, стартова ціна, буде перевищена…

…таким чином, щоб придбати дешевше…

… треба не чекати, коли лот буде коштувати найдешевше, а брати його за ту ціну, яка вас влаштовує. Якщо вас влаштовує ціна, яка була на перших торгах, то купляйте. Бо іноді на других буде стільки бажаючих, що товар буде оцінено дорожче, ніж на перших торгах.

У СЕТАМ є постійні клієнти?

Так, є такі, хто постійно торгується.

Є такі, хто, наприклад, цікавиться виключно придбанням автомобілів. А є такі, хто цікавиться всім – від канцелярських виробів до заводів.

Це якісь перекупники або посередники?

Можна сказати і так. Що стосується, наприклад, автомобілів, вони купляють, доводять до ладу і перепродають.

Чи виникали з якимись лотами проблеми під час продажу на СЕТАМ і що це були за проблеми?

В принципі, що стосується арештованого майна, навіть вже щодо того, яке виставлене на реалізацію, можуть бути якісь оскарження. Але це не масові випадки. Коли є припис суду або виконавця, що треба зупинити торги, ми зупиняємо. Якщо будуть знімати з реалізації, ми всім учасникам повернемо гарантійні внески, з цим проблем немає.

Але таких проблем, щоб торги визнавалися недійсними, такого жодного разу не було. Система працює. І якихось судових рішень, які би відміняли торги, у нас немає.

СЕТАМ є прибутковим підприємством, яке сплачує суттєву суму податків, розповів Вишньов / фото УНІАН

Нещодавно у програмі «Схеми» йшлося, що у роботу системи втручалися співробітники виконавчої служби …

У нас дійсно була ситуація, коли сторонні особи намагалися втрутитися у роботу СЕТАМ. Це була хакерська атака. Наші ІТ-спеціалісти її зафіксували, ми відразу повідомили представників департаменту кіберполіції, далі разом з ними провели спільну роботу по встановленню осіб, які намагалися втрутитися в систему… Далі проводилися обшуки, у тому числі, в учасників тих торгів, у тих осіб, які намагалися це зробити. Тобто всім займається поліція.

Ми сподіваємося на успішне завершення справи.

А щодо взагалі спроб втрутитися в систему, підкреслю, що втрутитися неможливо. Ми відслідковуємо навіть спроби. Зараз ідуть роботи для переведення аукціону на технологію Blockchain (ми будемо першим подібним аукціоном в світі), щоб максимально убезпечити процес торгів (технологія дозволяє убезпечити будь-які транзакції за рахунок того, що база даних з такою технологією захищена від підміни даних, - УНІАН).

Разом з тим, ті ж співробітники виконавчої служби мають можливість раніше інших потенційних покупців дізнатися про актив, який буде виставлятися на торги?

Всі активи, відповідно до вартості, знаходяться на сайті доволі довго. Наприклад, ті, які вартують понад мільйон гривень, є на сайті протягом 30 днів і демонструються для всіх.

Крім того, жодних обмежень для реєстрації, для сплати гарантійного внеску, тощо – немає. Щоб зареєструватися необхідно лише заповнити декілька полів з вашими персональними даними: ПІБ, паспорт, ІПН і номер карткового рахунку для повернення гарантійного внеску.

Подати заявку на участь у торгах теж не складно - одне натискання кнопки. Натиснувши її, ви отримуєте квитанцію для сплати гарантійного внеску – реквізити, сума, все формується автоматично. Після отримання коштів на наш рахунок, знову ж таки, в автоматичному режимі, обробляється банківська виписка і людина допускається до торгів. Ще раз підкреслюю, все це відбувається в автоматичному режимі, без втручання людського фактору.

Але ми живемо в такий час, коли важко почуватись абсолютно захищеним, залишаючи свої персональні дані на якомусь електронному майданчику. Чого тільки вартує остання кібератака…

Ми не постраждали від неї взагалі. У нас нормально працює система, вона захищена, і питань не було. Єдине, що нам довелося зробити - перенести торги, які було заплановано на той день, коли відбулася кібератака через те, що потенційні учасники не могли сплатити гарантійні внески — не працювало багато банківських установ. Тож, ми прийняли рішення зупинити торги і перенести їх на наступний тиждень і вони відбулися. Питань немає.

А які ви бачите проблеми електронної комерції взагалі?

Тут питання у тому, що необхідно залучати грамотних співробітників. Бо, на жаль, дуже багато проблем у цій кібератаці було пов’язано з некомпетентністю, необізнаністю людей, відсутністю комп’ютерної грамотності (нашим співробітникам навіть не було потреби про якісь такі речі нагадувати, бо вони про все це знають). Окрім цього, існує технічна проблема – DDoS атаки.

Часто бувають такі атаки?

Періодично бувають. У нас стоїть антиDDoS захист, який дозволяє це витримати. Звичайно, у нас він доволі серйозний. Можливо, кращий в країні.

Забезпечують весь цей захист – програмісти, айтішники, люди, затребувані у всьому світі. Яку заробітну платню їм пропонує державне підприємство?

Ми є державним комерційним підприємством, тому зарплати намагаємося тримати на достатньому рівні. Ми орієнтуємось на наш фінансовий результат. Чим він кращий, тим краща заробітна платня у співробітників.

Скажімо, мінімальна ставка в центральному офісі – 5 тис гривень. Але сплачуємо ще премію, в залежності від того, скільки вдалося заробити за місяць.

Айтішники, звичайно, отримують трохи вищу зарплатню. Десь від 9 до 15 тисяч гривень. Це ті, хто працюють безпосередньо у нас, плюс послуги хостінгу ми отримуємо на аутсорсі.

СЕТАМ – державне підприємство – є прибутковим?

Так, ми є прибутковим підприємством і сплачуємо суттєву суму податків. Надходження до держбюджету від діяльності СЕТАМ склали понад 300 млн гривень.

А у чому прибуток СЕТАМ?

Ми — державне комерційне підприємство, не отримуємо коштів з держбюджету, а є самоокупним. Тобто ми ведемо комерційну діяльність і отримуємо кошти від реалізації - відсоток від продажу. З початку адміністрування системи (з 26 жовтня 2015 року) підприємством реалізовано 19 тисяч лотів на суму 2,96 млрд гривень.

Тетяна Урбанська

УНІАН в Google News