Заради чого Тимошенко знову шукає союзу з Регіонами

Практика 90-х, коли гарантії уряду роздавалися фаворитам і коштували платникам податків сотні мільйонів доларів, поновлюється на очах...

Тимошенко, Янукович

Виглядає на те, що Бюджетний Кодекс (БК) таки буде заветований. В цьому вже майже не сумнівається Литвин, а Тимошенко шукаємакіавелівського союзу з Регіонами, щоби у разі чого ті допомогли подолати вето Президента. Незважаючи на те, що "дони", в останню мить розгледівши у цьому 144-сторінковому документі проект передвиборчої програми Тимошенко, будь-що намагалися не допустити результативного голосування.

Тож якщо Тимошенко і вмовить Регіони вкотре поступитися своєю принциповістю, то це їй дорого коштуватиме. Скальпів любого їй Луценка і байдужого їй Вакарчука буде замало. Регіони зажадають голосування за розмір нових мінімальних зарплати і пенсій, а також зустрічних гарантій у разі ветування Президентом нових соціальних видатків. Ось тут уже – зась. Якщо ці стандарти буде проголосовано, Ющенко навряд чи накладе вето, оскільки прем`єру краще бути у відставці, аніж щодня занурюватися у цей чан з киплячою олією.

Однак за БК у варіанті від 23 червня прем`єрка буде битися до кінця – і не тільки зверненнями  та телеграмами, але й використанням комп`ютерної програми copy-paste, за допомогою якої ідеологія БК буде перенесена у проект бюджету-2010. В умовах макроекономічної турбулентності, за яких верстається цей бюджет, йому для стійкості та достовірності  бракує лише одного – повномасштабної реформи міжбюджетних стосунків.

Чому наполеглива Юлія  Володимирівна відстоює БК з подвійною наполегливістю, якої не удостоювалися не менш значущі документи, як-от законопроект про ринок земель в Україні? Тому що БК – ще той Кентавр. Він схрестив в собі гасла передвиборчої програми, загорнуті в тонку матерію бюджетної політики, і солодку вседозволеність урядового карт-бланшу, який отримує право безконтрольного поводження з публічними фінансами. Чимало ключових речей було вмонтовано в тіло БК в останню мить, коли він уже виносився на голосування – ці модифікації голосувалися окремою таблицею.

Щонайменше п`ять принад роблять БК вартим того, щоби БЮТ та уряд боронили його до останньої межі.

1. Адресний підхід до кожного села з населенням понад 400 осіб.

Якщо Кодекс стане законом, бютівські політтехнологи вже наступного дня можуть думати над макетом передвиборчої листівки, що буде спільна за змістом, однак персоналізована для кожного окремого села. Чимось це буде нагадувати «листи щастя», що БЮТ розсилав дірект-мейлом по поштових адресах, конкретизуючи за допомогою комп`ютерної програми імена отримувачів.

Стосуватиметься це сіл із населенням не менше 400 осіб, оскільки це є демографічною межею відсічення: менш залюднені села продовжують залишатися на орбіті району, в той час як решті наказано рівнятися на Київ. Ідеологія БК полягає в тому, що ці населені пункти виходять на прямий трансфертний зв`язок з Мінфіном. І хай навіть комп`ютерний мозок Мінфіну, який рахуватиме обсяг цих дотацій на підставі об`єктивних показників, видасть обгрунтовані цифри, у формулі достатньо буде змінити один-два коригуючих коефіцієнти, щоби збільшити трансферти. Щоби вони хоч на тисячу гривень, але перевищували ті дотації, що їх село отримало (чи мало отримати) з районного бюджету в 2008 році.

Тож листівки від БЮТ, персоналізовані для Кобижч Бобровицького району на Чернігівщині, Жоржівки Шишацького району на Полтавщині, Хижівки Баранівського району на Житомирщині та тисяч інших сіл, нестимуть їх жителям благу вість – відтепер в їх селах запанує бюджетна благодать, дарована цією політичною силою.

2. Уряду видніше

Існуюча редакція БК намагається обмежити атаку численних законів і підзаконних актів на бюджетний баланс, адже ніколи не бракує бажаючих розірвати його на шмаття. На практиці, щоправда, це не завжди вдається, однак юридичне формулювання не залишає двозначності: « При здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України». В новій редакції БК інша редакція цього постулату: «При здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України». Відтепер урядові можна не зважати на ті обмеження, що накладає на залучення і використання публічних коштів закон про Державний бюджет. Якщо це не так, то в чому логіка такого безневинного, здавалося б, уточнення?

3. Бюджет в бюджеті

Дебют Стабілізаційного Фонду на межі 2008-2009 років, вочевидь, сподобався урядові. Такий собі бюджет в бюджеті, який можна використовувати на свій смак і розсуд, прикриваючись ширмами постанови про Стабфонд (яку можна змінювати чи не на кожному урядовому засіданні) і рішень безвідмовного Бюджетного комітету (заступника його голови, бютівця Ляшка, значно частіше можна бачити на трибуні, аніж литвинівця Деркача, який як зайшов у тінь політики, так з неї і не виходив). Тож уряд не міг не продовжити життя такому фонду – прислужився за часи кризи, прислужиться  і надалі. Тож, згідно з БК, «у складі спеціального фонду Державного бюджету України може створюватися стабілізаційний фонд для забезпечення економічної стабільності, енергетичної та продовольчої безпеки, послаблення залежності економіки від негативних наслідків кризових явищ, захисту економіки від інфляційного тиску та утримання рівноваги на ринках стратегічно важливих видів продукції». Такому обтічному формулюванню позаздрив би, напевне, сам Лукашенко, який давно вже має два бюджети – один державний і один президентський. У нас буде – державний і урядовий. Або таки державний і президентський, залежно від того, яку посаду обійме Юлія Володимирівна.

4. Чим завинив Мінфін?

За останні роки Міністерство фінансів, якщо не зраджує пам`ять, не вляпувалося у скандали, пов`язані із суверенним боргом. Була, щоправда, напівтемна історія з запозиченнями в японських ієнах і швейцарських франках, однак на те вони і приватні розміщення, щоби бути оповитими аурою утаємничості. Однак новий БК позбавляє Мінфін права здійснювати запозичення. Ось чинна редакція: «Міністр фінансів України має право вибрати кредитора, вид, валюту, строк та відсоткову ставку державного запозичення», а ось – пропонована: «Кабінет Міністрів України визначає умови здійснення державних запозичень, у тому числі кредитора, вид, валюту, строк та відсоткову ставку державного запозичення».

І з чого б це?

5. Гарантії, гарантії і ще раз гарантії

Чинний уряд вочевидь небайдужий до надання державних гарантій суб`єктам господарювання. Настільки, що, подейкують, годен надавати гарантії навіть птахофабрикам. Практика 90-х, коли гарантії роздавалися фаворитам і коштували платникам податків сотні мільйонів доларів, поновлюється на очах. БК просягнутий ідеологією нестримного надання гарантій так, що, видається, з цього документу можна витиснути цілу таріль цього бажання. Ще б трохи – і дозволили б надавати гарантії селам, щоби місцеві депутати закладали в заставу випаси і «Славуту» сільського голови.

В останній момент хтось таки додумався записати в перехідних положеннях: «до завершення адміністративно-територіальної реформи в частині укрупнення адміністративно-територіальних одиниць установити, що право надавати місцеві гарантії згідно з статтею 17 цього Кодексу мають» тільки Верховна Рада Автономної Республіки Крим та міські ради.

Тож села почекають.

Не менш мудро було б також записати -  і сам БК набуває чинності «після завершення адміністративно-територіальної реформи в частині укрупнення адміністративно-територіальних одиниць».

Щоб розсіяні по БК цікаві й варті уваги ідеї – є кілька – не класти під асфальтовий каток передвиборчої кампанії.

Станіслав Голубенко