25 грудня vs 7 січня: чи готові українці святкувати Різдво по-новому

В Україні Православна церква України та Українська греко-католицька церква святкують Різдво 7 січня, за так званим старим стилем. Однак цьогоріч у жовтні ПЦУ дозволила проводити богослужіння з нагоди Різдва 25 грудня. УНІАН дізнавався, чи розпочався в Україні перехід на святкування за "новим стилем" та як до цього ставляться священники й громадяни.

Історія питання

Раніше християни і у церковному, і у повсякденному житті користувались юліанським календарем. Його було запроваджено ще у 46 році до нашої ери Юлієм Цезарем. Він узгодив з сонячним календарем тривалість року, яка складала 365 з чвертю дня.

Однак згодом це призвело до відставання календаря від Сонця – за півтора тисячоліття він відстав на десять днів. Через це у 1582 році Папа Римський Григорій XIII запровадив григоріанський календар, уточнивши правила встановлення років тривалістю 365 днів, які називають звичайними, і років, у яких 366 днів – високосними.

З часом різниця між двома календарями збільшувалась на один день, і зараз вона вже складає 13 днів.

В Україні юліанський календар використовувався до 1918 року, коли уряд Української народної республіки запровадив в офіційний вжиток григоріанський календар. Так само на нього перейшла і Радянська держава, натомість Російська православна церква, яка тоді не підтримувала більшовиків, принципово залишилась на юліанському календарі.

Наразі більшість православних церков світу, Римо-католицька церква та більшість протестантських церков святкують Різдво 25 грудня - за григоріанським календарем.

Юліанським календарем продовжують користуватися, зокрема, Російська, Грузинська, Сербська, Охридська, Єрусалимська православні церкви, а також Православна церква України та Українська греко-католицька церква.

У 2017 році 25 грудня було визнано офіційним святковим днем в Україні. Але обидві українські церкви — УГКЦ та ПЦУ, яка тоді тільки зароджувалась, не поспішали робити свій крок до святкування Різдва 25 грудня.

У 2019 році Митрополит Київський і всієї України, предстоятель Православної церкви України Епіфаній заявив, що українці можуть святкувати Різдво за григоріанським календарем 25 грудня, якщо вони цього бажають.

А вже у жовтні цього року ПЦУ на Синоді ухвалила рішення про проведення богослужінь з нагоди Різдва за григоріанським календарем, тобто 25 грудня.

Астрономічна помилка, яку давно потрібно виправити

Доктор богослов’я та доцент кафедри літургійних наук Українського католицького університету отець Василь Рудейко вважає, що довге розв’язання цієї проблеми пов’язане, зокрема, з бажанням Росії створювати в Україні колотнечу.

"Це не догматична проблема, вона не зачіпає основ віри, це суто астрономічна помилка, яку давно треба виправити. Московська церква дуже довго використовувала календарне питання, щоб створювати напругу та конфлікти в Україні, щоб політизувати це питання. Хоча на практиці воно давно вивчене", — пояснив він.

За його словами, саме з цієї причини всі основні церкви, які діють в Україні, досі не могли синхронно перейти на григоріанський календар.

"Ідеально, коли вся парафія чи єпархія переходить на григоріанський календар. Однак такої одностайності не завжди вдається досягти. Як приклад, українська греко-католицька громада Чикаго розділилась навпіл – на старостильників та новостильників, кожна з яких ходить до своєї церкви", - зауважив він.

За словами отця Василя, є три кроки, які дозволять успішно перейти на новий календар: "Перше, слід визнати, що юліанський календар є помилковим, це суто астрономічна помилка, яка не зачіпає церковних догм. Друге, дозволити громадам, які готові перейти на григоріанський календар, зробити це. Третє, священники інших громад мають провести роз’яснювальну роботу, щоб до 1 вересня наступного року перейти на новий календар".

Дату 1 вересня о. Василь назвав невипадково, оскільки це початок літургійного року.

"Час між двома великими церковними святами – Успіння Пресвятої Богородиці та Різдва Пресвятої Богородиці – є ідеальним моментом, оскільки між ними нема жодних великих церковних свят. Якщо 28 серпня вірні відзначатимуть Успіння Пресвятої Богородиці, а 1 вересня — Симеона Стовпника, зміна календаря не буде помітною", - вважає Рудейко.

Позиція українських церков сьогодні

2022 рік можна вважати історичним, адже саме цього року слова про перехід українських церков на григоріанський календар почали набувати реальних обрисів. Та шляхи ПЦУ та УГКЦ виявились різними. Радикальнішим стало керівництво ПЦУ, яке дозволило парафіям, готовим до цього, провести Різдвяне богослужіння 25 грудня.

"Дійсно, цього року ПЦУ офіційно, рішенням Синоду, дозволила парафіям обирати, коли звершувати Різдвяне богослужіння – або 25 грудня, або 7 січня. Ми в Софії Київській порадилися й вирішили, що ми будемо святкувати Різдво і 25 грудня для частини парафіян, і 7 січня", — про це повідомив під час брифінгу ректор Православного університету Святої Софії-Премудрості Георгій Коваленко.

Натомість всі інші богослужіння відбуватимуться надалі за усталеним юліанським календарем.

Щодо УГКЦ, то тут позиція є обережнішою: місцеві громади права обирати дату Різдва не отримали, однак віряни, за можливості, можуть відвідувати Різдвяні богослужіння інших конфесій 25 грудня.

Аналогічну до ПЦУ позицію зайняло лише керівництво Мукачівської греко-католицької єпархії (вона напряму підпорядкована Святому Престолу) — вони дозволили своїм парафіям, за бажання, святкувати Різдво 25 грудня.

Різдво по-новому

Отець Назарій Гагалюк є священником одразу у двох парафіях – у Чернівцях та на їх околицях.

Одна із церков на честь апостолів Петра і Павла у чернівецькому мікрорайоні Садгора ще будується. Відповідно, нова громада формує свої традиції, і ця обставина, за словами священника, полегшує перехід на Різдво за григоріанським стилем.

Отець Назарій здійснює духовну опіку й над громадою св. Архистратига Михаїла у селі Задубрівка, що за 2 кілометри від Чернівців. Місцевий храм збудовано у 1905 році, однак громада у 2019 році перейшла з Московського патріархату в ПЦУ, аби будувати українську церкву.

"Владика Епіфаній дав дозвіл святкувати Різдво 25 грудня, тож ми законно перенесли цю дату", — пояснив отець Назарій.

Ідею відзначити Різдво 25 грудня він запропонував парафіянам до обговорення. Також у обидвох громадах зібрали підписи від сімей, які взяли зобов’язання святкувати Різдво саме 25 грудня. Погодились всі парафіяни, відповідно, 25 грудня в обидвох храмах відбудеться Різдвяне богослужіння. "Зібрані підписи підуть в єпархіальне управління, окрім того, мушу повідомити, скільки людей прийшли на Різдвяне богослужіння 25 грудня", — пояснив отець Назарій.

7 січня буде Служба Божа за розкладом, а 8 січня — недільна.

Священник прогнозує, що для людей, які постійно відвідують храм, ця зміна не буде проблемою, однак людям, які ходять до церкви тільки на Різдво та Великдень, звикнути до цього буде складніше.

За його словами, стосовно решти свят — спеціальна комісія при главі ПЦУ має розробити свої пропозиції щодо переходу та новий літургійний календар, який ще має затвердити митрополит Епіфаній.

"Звісно, бути першими завжди складно, однак повернення назад не буде, а за 2-3 роки все внормується", — вважає отець Назарій Гагалюк.

"Всі церкви відзначають Різдво 25 грудня", але є нюанс

Хоча керівництво УГКЦ поки не поспішає переходити на святкування Різдва за григоріанським календарем, однак у цій церкві є люди, які вже готові до такого кроку. Наприклад, до таких знакових парафіян належить колишній радянський політв’язень Мирослав Маринович.

"Кумедність ситуації полягає у тому, що всі церкви відзначають Різдво 25 грудня, але вони використовують різні календарні системи", — зазначив Маринович.

Цієї зими він відзначатиме Різдво двічі. "Я все ж людина старша, крім того, є український феномен святкувати Новий рік двічі. Не бачу проблеми у тому, що колядуватимемо двічі", - зазначив Маринович.

Активним прибічником переходу на григоріанський календар є і колишній депутат Львівської міськради Богдан Панкевич.

"Святкувати Різдво 25 грудня є правильно і астрономічно, і канонічно, натомість 7 січня – це лишень данина традиції, яку нам нав’язали у 20 столітті", — пояснив Панкевич.

Пан Богдан переймається тим, що керівництво УГКЦ не дає дозволу на проведення Різдвяної літургії бодай в одному з міських храмів Львова. Він не просто чекає на такий дозвіл, а разом з однодумцями під зверненням до львівського митрополита, а також до глави УГКЦ Святослава Шевчука зібрав 20 тис. підписів львів’ян. Відповіді, правда, поки не отримав.

"Особисто я – за 25 грудня, літургійно так і відзначаю. Однак ще є питання родини, яка звикла до 7 січня, тому я, так би мовити, у перехідному періоді. Поки не можу повноцінно відзначити Різдво разом із всім світом", — поділився думками Панкевич.

Чого бажають українці?

Нещодавнє опитування, проведене Соціологічною групою "Рейтинг", показує, що за останній рік значно побільшало тих, хто підтримує ідею перенесення святкування Різдва з 7 січня на 25 грудня – з 26% до 44%. Проти такої ідеї – 31% (у 2021 році – 58%). Ще 23% зазначили, що їм байдуже це питання і 2% – не змогли відповісти.

Найбільше прихильників ідеї перенесення Різдва серед жителів заходу країни та Києва - більше ніж половина підтримують цю ідею. Серед жителів центру відносна більшість (44%) також не проти цієї ініціативи.

Спостерігається значна підтримка ідеї перенесення святкування Різдва серед греко-католиків. Серед парафіян ПЦУ таких майже половина (46%), при цьому третина - проти такої ідеї.

А от серед жителів півдня та сходу України відносна більшість не підтримують ідею перенесення дати святкування Різдва.

У віковому розрізі найбільше суперечностей спостерігається у старшій та середній вікових групах, де відносна більшість (понад 40%) підтримують ідею з перенесенням дати, водночас також значна кількість (не менше третини) – проти. Серед молоді третина – за перенесення, третина – проти, і ще стільки зазначили, що їм це байдуже.

Також за останній рік дещо зросла кількість тих, хто святкує Різдво лише 25 грудня (з 4% до 11%), та тих, хто відзначає його в обидві дати (з 18% до 25%). Більше ніж половина (55%) будуть святкувати Різдво 7 січня (у 2021 – 71%). 8% взагалі не святкують Різдво (найбільше таких серед молоді, жителів півдня та столиці).

Частіше про подвійне святкування Різдва, або ж святкування лише 25 грудня говорили жителі заходу України, Києва, молодші опитані та греко-католики.

Олександр Сирцов

УНІАН в Google News