Одеський припортовий: ціна все менша, проблем все більше

На думку аналітика, заяви посадовців про можливість продажу цього року ОПЗ за ціною на рівні $1 млрд. можна розцінювати скоріше «як побажання, а не як реальну оцінку»...

Ситуація з Одеським припортовим заводом сьогодні продовжує залишатися в центрі уваги бізнес-кіл. Спливають нові подробиці продажу, а також все більш активізуються розмови про можливі наслідки скандалу навколо ОПЗ.

У зв`язку з відновленням світової економіки знову актуальним стає питання щодо підвищення цін на енергоносії, зокрема на російський природний газ, що поставляється до України і який займає основну статтю в собівартості добрив, вироблених на Одеському припротовому заводі. Зокрема, за оцінками ряду аналітиків, в першому кварталі 2010 року ціна газу для українських підприємств може сягнути 379 доларів за 1 тис. куб. м., з подальшим подорожчанням до 400 доларів у 2-4 кварталах.

Та і з самими добривами не все так просто. Так, в своїх аналітичних звітах Організація з питань сільського господарства і продовольства при ООН і Міжнародна федерація виробників добрив попереджає про подальше погіршення кон`юнктури ринку мінеральних добрив.

У зв`язку з цим, виникають абсолютно логічні питання: як всі ці негативні чинники відіб`ються на вартості ОПЗ? Якою буде його реальна ціна?

За оцінкою аналітика інвестиційної компанії Dragon Capital Тамари Левченко, реальна вартість Одеського припортового заводу на сьогодні складає 250 - 300 млн. дол. На її думку, ще минулого року вартість підприємства могла скласти до 1 млрд. дол. у зв`язку з рекордними світовими цінами на добрива. Проте, за інформацією Т.Левченко, вже цього року ціна на добрива впала в 3 – 4 рази. До того ж, за словами аналітика, відповідно до умов конкурсу з продажу ОПЗ, тарифна політика по перевантаженню аміаку залишалася у веденні держави, а не нових власників підприємства.

У зв`язку з цим, на думку аналітика, заяви посадовців про можливість продажу цього року ОПЗ за ціною на рівні 1 млрд. дол. можна розцінювати скоріше «як побажання, а не як реальну оцінку».

В майбутньому Т.Левченко не виключає можливого зростання вартості підприємства у зв`язку із зростанням цін на добрива, середня ціна на які, за оцінкою аналітика, в 2010 році може вирости на 10%. В той же час, за її словами, в першу чергу, на вартість Одеського припортового заводу впливатиме ціна газу, що поставляється на підприємство. За оцінкою Т.Левченко, якщо ціна споживаного ОПЗ газу зросте до прогнозованих 300 дол. за 1 тис. куб. м, робота підприємства буде збитковою.

Проте, як відзначають експерти, збиткова робота підприємства може видатися дрібницею в порівнянні з тими проблемами, які можуть бути спровоковані невдалою приватизацією ОПЗ.

Так, на думку керівника аналітичного відділу ТОВ «Український фондовий центр» Володимира Ланди, прецедент з продажем Одеського припортового заводу може серйозно вплинути на приватизаційні процеси в Україні в цілому. «Прецедент, коли стартова ціна заводу на конкурсі встановлюється державою на рівні 4 млрд. грн., а потім підсумкова ціна в 5 млрд. грн. визнається недостатньою, безумовно, матиме істотний негативний вплив не тільки на долю ОПЗ, але і на всі приватизаційні процеси в Україні, оскільки інвестори вимушені будуть закладати в свої формули розрахунку справедливої вартості активів ризики непередбачуваних рішень з боку держави», - відзначив В.Ланда.

За його словами, з урахуванням вірогідних судових позовів від державних органів і учасників конкурсу, а також неповернення застави його учасникам у визначений нормативними актами термін, «можуть виникнути проблеми навіть з реалізацією пакету за ті ж 5 млрд. грн., які ще недавно були проголошені дуже низькою ціною за цей актив».

Директор Інституту приватизації, власності і інвестицій Олександр Рябченко не виключає можливості проведення Фондом держмайна до кінця цього року ще декількох конкурсів. “Не дивлячись на ситуацію з конкурсом по приватизації ОПЗ, Фонд може провести конкурс по інших об`єктах. Будуть інші об`єкти – будуть інші покупці. Разом з тим, ситуація така, що поява на конкурсах значних об`єктів маловірогідна. Реально можливо проведення конкурсу з продажу пакетів акцій обленерго, які будуть передані в управління Фонду”, – сказав Рябченко і додав: “Знакових приватизаційних конкурсів цього року вже не проводитиметься”.

Проте, якщо вірити експертам, на зірваній приватизації і зіпсованому інвестиційному іміджі країни негативний вплив ситуації з продажем ОПЗ зовсім не закінчується. Так, президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер вважає, що провал конкурсу по приватизації Одеського припортового заводу несе серйозні інфляційні ризики для країни. За його словами, в умовах існування реального дефіциту бюджету відсутність надходжень від приватизації вимушуватиме уряд шукати інші джерела його покриття, у тому числі і шляхом нарощування державного боргу.

«Що стосується наслідків  для бюджету, то я б сказав, що у всій цій історії це саме негативне. І це означає, що ми шукатимемо інші шляхи, як правило, ці шляхи інфляційні: покриття дефіциту або (нарощування) державного боргу.», - відзначив експерт.

Коментуючи, наскільки 5 млрд. грн. запропонованих переможцем конкурсу компанією  «Нортіма» могли б допомогти вирішити проблему дефіциту держбюджету А. Пасхавер відзначив: «Вони звичайно б могли зменшити дефіцит і зменшити головний біль не тільки уряду, а й всієї країни».

В зв`язку з цим виникає цілком логічне питання – а наскільки можливо, що конфліктуючі сторони підуть на мирову в справі приватизації Одеського припортового заводу, зокрема чи зможе теперішній покупець ОПЗ вступити в свої права? А.Рябченко вважає, що у покупця юридично є можливість «довести свою правоту – третій удар молотка на аукціоні з продажу ОПЗ був, що дає “Нортіма” право вважати себе законним набувачем заводу». «Але українська практика така, що без домовленостей з владою важко розраховувати на те, що навіть успішне судове рішення призведе до того, що компанія стане власником», - додає він.

Микола Арнаут

УНІАН в Google News