Понеділок,
21 серпня 2017
Наші спільноти

Що б я розповіла про Мазепу своєму синові

Заробляв Мазепа і тим, що скуповував землі у спитих поміщиків Московії і населяв там слободи... Вибираючи між Україною і союзницьким обов’язком, він обрав Україну...

Заробляв Мазепа і тим, що скуповував землі у спитих поміщиків Московії і населяв там слободи... Вибираючи між Україною і союзницьким обов’язком, він обрав Україну...

Київрада повинна вирішити, чи буде в Києві вулиця Мазепи. І я хотіла б заспокоїти роздратованих прихильників гетьмана. Навіть якщо кілька десятків рук поборників друга Аделаджі, які ось уже три роки як «не крадуть» наші з вами землі, наші з вами прибережні зони й острови, проголосують за перейменування вулиці Мазепи, що для нас із вами зміниться? Нічого. Думаю, що для нас нічого не зміниться, навіть якщо доцент якого-небудь донецького педінституту в новому підручнику історії назве його «зрадником». І навіть якщо замість вулиці Мазепи ми одержимо нові вулиці імені Павлика Морозова і винуватця Голодомору В’ячека Молотова, – нам буде зовсім усе одно. Віддамо друзям Аделаджі – Аделаджеве, а Мазепі – нашу щиру любов і шанування.

Я навмисно не хочу обговорювати ініціативу глави Російської церкви про перейменування вулиці. Я дуже вірю, що процес церковного визнання Мазепи також неминучий, як у майбутньому і процес створення Української помісної православної церкви. А нам тільки треба зберігати про нього пам`ять і примножувати про нього знання.

Хоч би в своїх родинах і серед своїх друзів.

ЗА УКРАЇНСЬКУ ДЕРЖАВНІСТЬ БОРОВСЯ ЩЕ БАТЬКО МАЗЕПИ

Я думаю, що коли підросте мій син, ми обов`язково поїдемо в Білу Церкву, звідки родом наш гетьман. Кажуть, що в місцевому краєзнавчому музеї є багато матеріалів про Івана Степановича. Але я не забуду сказати, що ще батько нашого гетьмана, отаман Адам Степан Мазепа після 1654 року, після присяги цареві зробив спробу закріпити становище української шляхти. Від імені української шляхти він подав московським воєводам проект розподілу старих польських воєводств і чинів, фактично заявку на власне управління країною. А ще розповім, як батько нашого гетьмана, член, як його називають дослідники, «угрупування державників» козацької старшини підписав із поляками Гадяцький договір, за яким Україні надавалася широка автономія, можливість мати сейм і монету. З ратифікацією Гадяцького договору, кажучи сучасною мовою, не склалося. Але я згадую це просто, щоб наголосити: батько гетьмана Івана Мазепи завжди був серед тих, хто мріяв управляти своєю країною. А про що, в свою чергу, міг мріяти Іван Мазепа, син українського отамана, який мріє про державність?

На день пам`яті Марії Магдалини я завжди поминатиму матір нашого гетьмана (у чернецтві вона узяла постриг після смерті чоловіка) – Марію Магдалину, настоятельку Печерського Київського Вознесенського монастиря. І ще розповідатиму про його сестру, яка через релігійні розбіжності пішла від чоловіка-католика в монастир. Багато ви знаєте жінок, які, будучи знатними і багатими, поміняли всю цю «ветошь маскарада» на злидні, абсолютну чистоту і абсолютне упокорення чернецтва? Воістину княжий вчинок.

Іван МазепаШлях Мазепи – це розповідь на цілу книгу. Сімнадцяте століття України – це нескінченні козацькі війни, протягом яких гетьмани багато разів міняли політичних союзників. До речі, в одній своїй поемі Мазепа висловив це глухе розчарування тим, що гетьмани воювали то з невірними, то з поляками, то прислужували Москві.

Все життя Мазепи пронизане любов`ю до своєї землі, і всі вчинки мотивовані думками про її благо. Він здобув непогане становище  у польського короля Яна Казимира, в 24 роки він відмовився від королівської служби у поляків і залишився при своєму батькові, а пізніше став служити при гетьмані Дорошенку. Гетьман Дорошенко був непростою людиною, але й для Мазепи, і для Дорошенка ідеали сильної і єдиної Гетьманщини назавжди залишалися священними. Пізніше, в 35 років Мазепа потрапляє до Івана Самойловича гетьмана Лівобережної України. А в 48 років, Мазепа стає гетьманом обох берегів Дніпра. Всі ці роки між його службою гетьману Дорошенку, потім гетьману Лівобережжя, і, нарешті, зусиллями Голіцина, після отримання булави гетьмана обох берегів Дніпра відбувається багато складних, суперечливих і драматичних подій. Петербурзький дослідник Тетяна Таїрова-Яковлєва в своєму дослідженні описує їх детально, але, резюмуючи, каже наступне: Мазепа багато разів із гідністю дивився смерті в очі. Але, здавалося, сам Бог беріг його для якихось звершень. До речі, про його стосунки з Господом. Він був щиро й глибоко релігійний. Це визнають усі дослідники його біографії. Коло його спілкування – це стовпи і найбільші ієрархи православної церкви. Це і святитель Димитрій Ростовський, і Варлаам Ясинський, і Стефан Яворський. Його біографи визнають, що Мазепа перший, хто жертвував на церкву на новому якісному і кількісному рівні. В період його гетьманства запрацювала Лаврська друкарня і були складені Житія Святих. Це збори всіх житіїв для віруючої людини щось подібне до «Британіки» для інтелігента. До речі, патріарх московський Іоаким, спостерігаючи за розвитком православної думки, оголосив єретичними всі книги, видані в Лаврі. У немилість потрапив навіть катехізис Петра Могили, пізніше канонізованого святого. Патріарх навіть відмовився благословити видання Житія Святих. І щоб заспокоїти патріарха, Мазепі довелося звертатися до Голіцина.

МІЖ СОЮЗНИЦЬКИМ ОБОВ’ЯЗКОМ І СВОЄЮ КРАЇНОЮ МАЗЕПА ОБРАВ КРАЇНУ

Відносини молодого Петра й гетьмана – це окрема історія. Петро цінував освіту Мазепи, він був для нього незаперечним авторитетом, союзником і експертом. Петро довіряв Мазепі, безмежно шанував, видавав йому всіх зрадників і донощиків. І йому було, за що цінувати Івана Мазепу. Азовські походи, в яких брали участь війська Мазепи, укріплювали імперію, яку будував Петро. Це й битва під Кізікірменом проти турків, лаври за перемогу в якій віддають Мазепі. (Хтось із ієрархів писав після неї: «Вашій милості аплодує все християнство»). Пізніше – узяття Азова. І до слова, із захоплених гармат після першої перемоги відлили дзвін для Успенської церкви в Полтаві, а після битви під Азовом Мазепа на свої кошти замовив срібний кіот іконі Богородиці в Чернігівському монастирі.

90-і роки сімнадцятого століття – золоте століття для Гетьманщини. Опоненти Мазепи часто дорікають йому тим, що він витрачав на освіту, культуру й церкву не свої особисті гроші. Доведеться уточнити, як Мазепа, окрім як військовими походами, заробляв. Мазепа скуповував землі не здатних управляти (підозрюю, що московських поміщиків, які просто спилися) навіть у прикордонних Рильському і Путивльському повітах (територія нинішньої Курської області), московських повітах. Він створював там слобідки, заселяв їх людьми і на п`ять років звільняв від податків, але зобов`язував відбувати панщину. Дослідники пишуть, що Мазепа управляв маєтками любов`ю, енергією і незвичайним талантом. На землях, освоюваних Мазепою, будувалися млини, розцвітало скотарство, будувалися сукновальні й маслоробні. Вже не кажу, що він мав будинок у Москві. Якось не в`яжеться це з образом людини, яка планує «зраду».

Заохочуючи морські уподобання царя, Мазепа будував судна, морські баркаси й човни. Співпрацюючи з Петром, прагнув обернути перемоги на користь України. Так, він будував чайки і особисто керував походами, але при цьому рахував, якими втратами для цивільного населення і якими збитками для Лівобережжя обертаються походи.

Якщо колись моя дитина десь на російських сайтах почитає і запитає мене, чому гетьман Мазепа зрадив царя Петра, я поведу його до Софії, покажу Києво-Могилянку (яка розцвіла завдяки зусиллям Мазепи) і скажу йому. Петро перший готувався воювати зі шведським королем. І в плани царя в цій війні входило те, що Україна на двісті верст углиб стане випаленою землею. Мазепа знав, що і Свята Софія, і Києво-Могилянська академія, і вся освічена й процвітаюча Гетьманщина стане випаленою землею. Невже всю Правобережну Україну треба добровільно віддати ворогові, який став другом царя? Я поставлю дитині зустрічне питання. Що б ти зробив, якби вбити твою країну захотів твій друг і союзник? Кого б ти поставив вище – союзника чи свою країну?

СПИСОК ЦЕРКОВ, ЗБУДОВАНИХ МАЗЕПОЮ

Антоній Стаховський – майбутній митрополит Тобольский і Сибірський – розповідаючи про розмах пожертвувань Мазепи, писав, що такого раніше не було і потім не буде.

За його безпосередньої участі були перебудовані або побудовані наново (з книги «Мазепа», Тетяни Таїрової-Яковлєвої):

Києво-Печерська Лавра (зокрема, Успенський собор), Київські Пустинно-Миколаївський, Братський, Богоявленський, Кирилівський, Михайло-Золотоверхий, Межигірський монастирі. А також Чернігівський, Троїцько-Іллінський, Лубенський, Мгарський, Прилуцький, Густинський, Батуринський, Крупницький, Глуховський Петропавлівський, Домницький, Макошинський, Бахмацький, Кам’янський.

Саме зусиллями Мазепи Київська Софія набула того вигляду, до якого ми звикли. При ньому були збудовані такі шедеври українського бароко, як Богоявленський Собор братського монастиря і собор святого Миколи Пустинно-Миколаївського монастиря. Відбудував він також собори Переяслава, Чернігова, Батурина, Рильська. Його фінансову допомогу отримували церкви у Вільно і Палестині.

Суми, які відпускалися гетьманом на церковне будівництво, були величезні. Тільки на роботи в Києво-Печерській Лаврі він віддав більше мільйона золотих. Необчислені були його пожертвування монастирям і церквам ікон, хрестів, чаш, митр, риз, дзвонів, дорогоцінних Євангелій.

Замість епілогу

Розповідаючи про Мазепу, ми обов`язково потрапимо в Батурин. Я розповім, яким було це місто при Мазепі. Про розкішні резиденції, про західні традиції, про той добрий смак, який запанував у палацах Мазепи, про те, що там у виконанні Мазепи звучали Вергілій і Овідій, що він спілкувався з архітекторами, майстрами, з іноземними гостями італійською і німецькою мовами. І про те страшне побоїще, яке влаштував у Батурині ненаситний Петро руками Олександра Меньшикова, дізнавшись про «зраду» Мазепи. Розповім про те, що війська Меньшикова вбивали всіх, не щадили ні жінок, ні дітей, ні ченців. Після проголошення Мазепі анафеми (тоді церквою управляв безбожний Петро Перший і він примусив ієрархів її проголосити), Стефан Яворський написав проповідь, де засуджував царя, що «п`є з церковного посуду», і передрікав Божий гнів, який може обрушитися на Росію за гріхи її правителя.

Дзвіниця і Успенський собор в Києво-Печерській Лаврі
Напевно, я не втримаюся і розповім, що Петро Перший, який всіляко принижував церкву, не давав вибрати патріарха, особисто нею керував і видавав «потішну Біблію», на святки знущався над боярами, був просто грубою твариною в порівнянні з богобоязливим гетьманом. Цю війну Україна й гетьман програли. Але помер Мазепа в оточенні друзів і поховали його з військовими почестями.

І останнє, чим я закінчу свою екскурсію для свого малюка. Просто ми прийдемо в нашу Лавру, увійдемо до центральних воріт. І стоячи обличчям до Успенського собору, я скажу синові. Бачиш, цей собор вперше був побудований за участю нашого гетьмана. А потім ми повернемося обличчям до центрального входу, і я, покажу на надвратну церкву, скажу йому: бачиш, цей храм теж побудував наш гетьман Мазепа. Він дуже любив Господа. І дуже любив нашу країну. Пам`ятай про це завжди.

Маша Міщенко

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку