Чи надовго СОТ ”відклав” Україну?

За умов прояву слабкості з боку України не можна виключати того, що чиновники Євросоюзу можуть поставити питання про пакетний вступ – разом з Росією… Чим далі ми вестимемо переговори, тим більше в нас виникатиме проблем… Eкспертні оцінки

Учора робоча група Світової організації торгівлі не затвердила остаточну версію доповіді, що визначає умови вступу України до СОТ, за підсумками засідання в Женеві. Робоча група обговорювала шосту редакцію доповіді, яка, як сподівалася українська сторона, могла стати фінальною. Окремі експерти кажуть, що цією нагодою скористалася російська сторона, яка завжди добивалася синхронізованого з Україною вступу до СОТ. Що означає не затвердження фінальної доповіді для України? Про це ми запитали експертів.

Володимир Лупацій, виконавчий директор Центру соціальних досліджень “Софія”:

ПОЛІТИЧНА НЕСТАБІЛЬНІСТЬ ЗВУЖУЄ КОРИДОР МОЖЛИВОСТЕЙ

Зволікання Україною з прийняттям повного пакета законодавчих актів, що відповідає вимогам СОТ, призводить до того, що умови вступу України стають жорсткішими. Можна порахувати, скільки коштувало Україні таке зволікання. Політична нестабільність та очікування дострокових парламентських виборів також звужують коридор можливостей виконавчої та законодавчої влади щодо прийняття остаточних нормативних документів і зайняття консолідованої позиції щодо вступу України до СОТ.

Не можна виключати що це затягування дає формальний привід і для чиновників Євросоюзу відкласти вступ України, і, можливо, порушити питання щодо пакетного вступу з Росією.

Є технічні вимоги щодо погодження та прийняття норм національного законодавства, які б відповідали вимогам СОТ. І це матерія “рухлива”... Але остаточне рішення щодо прийняття країни у Світову організацію торгівлі справді політичне. Оскільки СОТ це клуб, то за його членами залишається останнє слово: коли приймати, кого приймати й на яких умовах. Тому кандидат завжди залежний від цього клубу.

Серед керівництва СОТ є люди, які більш прихильно ставляться до ідеї одночасного вступу, а є люди, котрі вважають, що це питання мають розглядатися окремо, і баланс таких людей змінюється. Росія завжди домагалася якомога більш вигідних умов щодо вступу до СОТ.

Олександр Пасхавер, президент Центру економічних досліджень:

ПРОСТО В НАС УСЕ РОБИТЬСЯ НЕ ДУЖЕ РЕТЕЛЬНО

Я не знаю деталей переговорів... Гадаю, незатверджена доповідь – це технічне питання...

Ну, ви знаєте, у нас в економіці все не дуже ретельно робиться. Ми зіткнулися з механізмом, який працює більш ретельно, тож виникли затримки та збої. Але, якщо серйозних зауважень немає, то вже в жовтні доповідь буде затверджено.

Ігор Бураківський, директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій:

У ВІДМОВІ СОТ НЕМАЄ ЖОДНОЇ ПОЛІТИКИ

Важко це прокоментувати. Бо я не маю повної інформації стосовно того, що там у Женеві відбулося. Там проходили переговори, працювала робоча група, але все відбувалося на засадах конфіденційності. Тому тяжко судити, які справді виникли проблеми.

Але, думаю, проблеми не мають стосунку до політичної ситуації в Україні. СОТ не є організацією, яка виставляє суто політичні умови задля того, щоб реалізувати якісь економічні чи регуляторні домовленості. Проблема в тому, що коли країна вступає до СОТ, то від неї вимагають максимального рівня готовності. Ця тенденція посилюється з року в рік. Уже зараз вимагають, аби країна-кандидат максимальною мірою взяла на себе зобов’язання, які ще п’ять-десять років тому могли бути записані як плани на майбутнє, котрі мали бути реалізовані через десять років після вступу держави до СОТ. Тут нема на кого скаржитися, бо чим далі ми вестимемо переговори, тим більше в нас виникатиме проблем.

В усіх країнах, котрі вступали до СОТ, якісь моменти продовжували обговорювати довго, і все залежало від того, що це за країна. Коли вступав Китай, то всі розуміли, що це велика країна, на неї тиснули, переговори були непрості. Україна теж непроста країна. Тому на нас звертають більшу увагу, ніж, наприклад, на Киргизстану. Киргизстан був рекордсменом за швидкістю вступу до СОТ серед пострадянських країн. Але це маленька країна, яка мало впливає на товаропотоки.

Дехто пов’язує відмову в затвердженні доповіді діями Росії. Росія завжди ставила питання синхронізації вступу, і тому я не виключаю, що там наявні лобістські дії Росії. Проте я б не перебільшував впливу Росії у гальмуванні нашого вступу на рівні робочих груп.

Наші шанси вступити до СОТ до кінця року зберігаються, але ми маємо чітко зрозуміти, які до нас на сьогодні висуваються претензії. Якщо йдеться про якісь регуляторні речі, котрі можна виконувати на рівні Кабміну, то проблем не бачу. А якщо мова про прийняття якихось законів, то, очевидно, вступ може бути затриманий.

Ярослав Жаліло, президент Центру антикризових досліджень:

СИНХРОНІЗОВАНИЙ ВСТУП ВИГІДНИЙ ТАКОЖ ЧЛЕНАМ СОТ

Теоретично я можу припустити, що Росія почала тиснути... Бо синхронізований вступ вигідний не лише Росії, а й більшості членів СОТ – для того, щоб уникнути небажаних суперечностей. Але ніхто крім урядовців нічого не знає. Бо переговорний процес ведеться в рамках вузької урядової делегації. І ця делегація всередині себе робить звіти. Наскільки вона зобов’язана публікувати це для широкої громадськості? Думаю, вона не зобов’язана це робити.

Звичайно, громадськість та експерти хотіли би знати про перебіг переговорів. Але в такий закритий спосіб переговори відбуваються завжди.

Маша Міщенко

УНІАН в Google News