На шляху до врожаю-2013: держава на боці аграріїв

Наближення весни символізує початок непростого періоду для вітчизняних сільгоспвиробників. Недарма вихід у поле у цей час називають весняною «битвою за врожай». А цьогоріч польові роботи розпочалися майже на місяць раніше, ніж минулого року. 

Традиційно, першими до посівної приступили сільгоспвиробники південних регіонів. Для Уряду ж весняно-польові роботи розпочалися ще раніше, на початку року, адже виробників потрібно підтримати коштами, насіннєвим матеріалом, технікою та мінеральними добривами. Вже сьогодні у Мінагрополітики є чітке розуміння основних проблем, а головне – є бачення щодо їх вирішення.

Не можу не відзначити, що останні два роки були роками рекордних урожаїв. Під час жнив-2012 я об’їхав усі регіони країни, і на полях кожної з областей чув від фермерів та сільгоспвиробників приблизно те ж саме: «Врожай зернових у нас високий, але ми можемо зібрати ще більше, тільки збільште державне фінансування та підтримайте нас новітніми технологіями і розробками». Для фахівців міністерства та для мене особисто це стало одним із головних завдань.

Правильність такої позиції підтвердилася на зборах Національної академії аграрних наук, які відбулися цього тижня. Вислухавши думки багатьох поважних вчених, я дійшов висновку: аграрна наука повинна, а найголовніше, може, більш ефективно працювати задля збільшення виробництва сільгосппродукції. Проте, це неможливо без розуміння перспектив самої аграрної науки. Саме тому я дав доручення президії НААН розробити Стратегію наукового забезпечення трансферу інновацій. У той час, коли Уряд узяв курс на активізацію розвитку економіки, базуючись здебільшого на впровадженні сучасної інноваційної політики, осторонь не повинні стояти ані сільгоспвиробники, ані науковці. Адже Мінагрополітики є і буде виконавцем значної кількості завдань Державної програми активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки.

Де аграріям взяти кошти?

Цього року сільгоспвиробники поставили перед собою «вищу планку». У 2013 році на посівну аграрії планують витратити близько 38,6 мільярда гривень, що на 1,3 мільярда більше, ніж минулого року.

Куди ці кошти будуть спрямовані? Насамперед, це основні ресурси. Так, на матеріально-технічне оснащення буде спрямовано понад 28,5 мільярда гривень, що на 500 мільйонів більше, ніж у 2012 році. Збільшити надходження фінансових ресурсів для весняно-польових робіт вдалося і завдяки забезпеченню стабільного експорту зерна та іншої продукції.

Залучити ж кошти, яких наразі не вистачає, − а це близько 8 мільярдів гривень, − сільгоспвиробники зможуть, співпрацюючи з двома державними установами – Аграрним фондом і Державною продовольчо-зерновою корпорацією. Так, Державна продовольчо-зернова корпорація запланувала провести форвардні закупівлі 2 мільйонів тонн зерна, що дасть змогу «влити» в агросектор близько 3 мільярдів гривень. Окрім того, за рахунок продовження форвардних закупівель зерна, які Аграрний фонд здійснює ще з осені минулого року, виробники отримають 291,6 мільйона гривень.

Ще значну частину суми, якої не вистачає, планується залучити через банківські кредити - це близько 7,7 мільярда гривень. Проте це не дорога з одностороннім рухом. Комерційні банки мають зрозуміти, що їм вигідно вже сьогодні знизити процентні ставки за кредитами для аграріїв. Завдяки такому кроку, вже в наступному році вони отримають стабільних партнерів серед сільгосппідприємств, для яких кредитні кошти дадуть змогу збільшити виробництво.

Вже на сьогодні понад сто банків України кредитують підприємства агропромислового комплексу, переважно на короткострокову перспективу на різних умовах та під різні відсотки. Проте вартість кредитів сьогодні залишається доволі високою. Так, процентні ставки, під які залучалися кредити у 2012 році, в середньому в Україні, становили 22-24% річних. При цьому вартість кредитів іноземних банків виявилася всього на 2 процентних пункти нижчою, ніж вітчизняних.

Тому, взявши до уваги міжнародний досвід, Державний земельний банк вже цього року планує надавати кредити вітчизняним сільгоспвиробникам під 10-12% річних та виконувати функцію спеціалізованої установи з іпотечного кредитування. На тимчасовий рахунок у Національному банку України вже переказано бюджетні кошти в обсязі 120 мільйонів гривень.

 

Весняно-польова географія

Наразі у більшості регіонів вже складені робочі плани проведення посівної. На Всеукраїнській селекторній нараді та колегії Мінагрополітики ми затвердили графіки проведення весняно-польових робіт. На часі – розгляд цих питань на Всеукраїнських зональних нарадах.

Така активна увага до цього напрямку дає змогу вже сьогодні підбити проміжні підсумки підготовки до посівної. Наприкінці минулого тижня посівну кампанію розпочали аграрії Миколаївської та Херсонської областей. Станом на сьогодні в них вже засіяно близько 4 тисяч гектарів. Окрім того, в АР Крим вже посіяно близько 30 тисяч гектарів. Розпочати сівбу раніше та в оптимальні агротехнологічні терміни дала змогу тепла та волога погода.

Що ж до сільгоспвиробників інших областей, то вони поки готуються до робіт у полі. Зокрема, завершують підготовку насіння, закупівлю добрив та паливно-мастильних матеріалів. Так, на сьогодні вже підготовлено 726,2 тисячі тонн насіння ярих зернових та зернобобових культур (без кукурудзи), або 102% до потреби. А низка областей забезпечені якісним насінням навіть більш ніж на 120%. Це Чернігівська, Житомирська, Хмельницька, Вінницька, Львівська області.

Черкаські аграрії вже повністю забезпечені кондиційним насінням ярих зернових, майже на 80% - міндобривами та пальним. На Полтавщині підготовлено 95-97% машинно-тракторного парку. А в Рівненській області посівна площа становить майже 530 тисяч гектарів, що на тисячу більше, ніж минулоріч. Зокрема, 50 відсотків ріллі планують засіяти зерном. На решті земель вирощуватимуть кормові й технічні культури, а також картоплю та інші овочі. На Кіровоградщині ж активно підживлюють ранні зернові та ріпак, а масштабну роботу в полі розпочнуть у десятих числах березня. На Миколаївщині у роботі задіяні аграрії вже всіх районів. Тож можна впевнено сказати, що у цьому році весняно-польові роботи розпочнуться в усіх областях вчасно.

Що стосується використання коштів, то найбільше аграрії витратять на мінеральні добрива – близько 8,3 мільярда гривень. Проте, незважаючи на такі значні суми, обійтися без мінеральних добрив неможливо, оскільки їх внесення в ґрунт є необхідною технологічною складовою посівної. Так, у цьому році низка областей планують збільшити внесення мінеральних добрив майже вдвічі, що сприятиме підвищенню врожайності.

На сьогодні аграрії вперше за осанні роки на момент початку посівної забезпечені мінеральними добривами на 90%. Зокрема, наразі аграрії накопичили 859 тисяч тонн поживних речовин міндобрив, що на 23% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Наближення весняно-польових робіт спричинило подорожчання добрив приблизно на 4% з початку року. Проте попит на поживні речовини став не єдиним фактором збільшення ціни. До цього призвело також подорожчання газу для виробництва мінеральних добрив. Так, станом на 8 лютого вартість тонни добрив становила 3351 гривню, що на 4% більше, ніж у середині січня. Оскільки подорожчання міндобрив відбувається щороку перед посівною, Мінагрополітики заздалегідь рекомендувало сільгоспвиробникам закуповувати добрива ще з осені минулого року, коли на їх вартість не впливав сезонний фактор.

Завдяки сприятливим погодним умовам сільгоспвиробники низки регіонів уже підживили 983,7 тисячі га озимих культур, або 12% до прогнозу, в тому числі: в Криму - 154,0 тисячі га (36%), Запорізькій області − 141,1 тисячі га (23%), Миколаївській - 127,5 тисячі га (20%), Одеській - 117,2 тисячі га (15%), Херсонській - 112,6 тисячі га (21%), Дніпропетровській - 85,5 тисячі га (14%).

В цілому за останні роки поступово зростає кількість мінеральних добрив, що вносяться сільгоспвиробниками. Так, у 2010 році в середньому по Україні було внесено 54 кг діючої речовини на гектар, в 2011 – 68 кг, в 2012 – 80 кг. За попередніми оцінками регіонів, у 2013 році планується внести понад 90 кг діючих речовин на гектар. Так, найбільше планують внести добрив на один гектар аграрії Тернопільщини – 76 кілограмів, Івано-Франківщини – 74 кілограма та Житомирщини – 62 кілограма.

 

Продовольча безпека і стабільний експорт

З першого дня мого перебування на посаді Міністра аграрної політики та продовольства України, першочерговими своїми завданнями я вбачаю підтримку виробників і забезпечення продуктами для зміцнення продовольчої безпеки. Сьогодні в Україні сформовані достатні запаси зернових. Враховуючи минулорічний урожай у 46,2 мільйона тонн та перехідні запаси на рівні 11,6 мільйона тонн, загальна пропозиція зернових у поточному маркетинговому році становить понад 58 мільйонів тонн.

За три останніх роки середньорічне виробництво зерна становило понад 47 мільйонів тонн, що на 4,3 мільйона тонн більше, ніж у 2007-2009 роках. Це дало змогу не лише суттєво наповнити державну комору, а й наростити експортний потенціал.

Водночас, ми виконуємо наше основне завдання – забезпечення продовольчої безпеки держави. Аграрний фонд шляхом проведення державних форвардних та спотових закупівель сільгосппродукції, здійснення товарних інтервенцій мінімізує цінові коливання на ринку, здійснює переробку зерна та реалізує борошно для виробництва хліба та хлібобулочних виробів соціальних сортів. На сьогодні в Агарному фонді накопичено 1,8 млн тонн пшениці, 147 тис. тонн  борошна, 33 тис. тонн кукурудзи, 12 тис. тонн гречки, 258 тис. тонн цукру, 20 тис. тонн борошна, а також молоко сухе та вершкове масло.

У 2012 році продаж продукції агропромислового комплексу за кордон зріс на 38,4% проти 2011 року і становив 18,2 мільярда доларів. Найбільший експорт зернових Україна здійснює до Євросоюзу. У 2012 році туди поставлено 7,7 мільйона тонн зерна на суму 1,9 мільярда доларів. Також лідерами за обсягами імпорту українського зерна залишаються Єгипет і Саудівська Аравія, які закупили відповідно 5,5 мільйона тонн та 1,9 мільйона тонн.

Можливо, для частини читачів це суха цифра. А для аграріїв – це додаткові можливості збільшити обсяги виробництва, виконати кредитні зобов’язання, закупити необхідну техніку.

До того ж, варто наголосити, що 80% продукції харчування, яку споживають українці, вироблено в Україні. І на цьому можливості не вичерпуються, адже потенціал агросектору є одним із найбільших у вітчизняній економіці. Бо за наведеними мною показниками стоїть щоденна праця мільйонів людей, і наше завдання – підтримати їх.

Микола ПРИСЯЖНЮК

Міністр аграрної політики та продовольства України

УНІАН в Google News