Комісар ЄС з питань енергетики: “Ми всі програємо, коли погодимось з грою Путіна, принцип якої – поділяй і володарюй”

В ексклюзивному інтерв’ю УНІАН комісар Європейського Союзу з питань енергетики Гюнтер Оттінгер привітав угоду між Україною та Росією про зниження ціни на російський газ на третину, заявив, що ціна на газ  по цілій Європі у перспективі має бути однаковою, а також сказав, що не вважає проект «Південний Потік» таким, що спрямований проти України.

Як ви розцінюєте газові домовленості України та Росії – зокрема, зниження ціни на газ для Києва з понад 400 доларів за тисячу кубометрів газу до 268,5 доларів?

Тут йдеться про те, що Україна отримала можливість імпортувати російський газ за нижчими цінами. Бо раніше Україна платила Росії не просто високу  ціну за газ – ціна була зависокою! Отже, новий контракт – це добра справа для України, і Газпром, я вважаю, поступив розумно, знизивши ціну для України. Це взагалі чудова Угода, якщо тільки  за нею нічого іншого не стоїть, якщо тільки немає там нічого прихованого.

Чи були якісь суто енергетичні чинники за рішенням «Газпрома» знизити ціну на газ для України на третину?

Вже кілька років – досить тривалий час – Україна проводила переговори з Москвою, щоб отримати нові довготривалі контракти з Росією з нижчими цінами за російський  газ. А новий контракт має цю нову номінальну ціну, яка є нижчою від попердніх цін на порядок.  Річ у тім, що глобальні ціни на газ стають все нижчими і нижчими. Частково це пояснюється  появою сланцевого газу – так званою сланцевою революцією.  А нашою стратегією, стратегією ЄС, є диверсифікація  джерел, а також маршрутів газопостачання.  Ми дуже підтримуємо побудову нових газопроводів та терміналів для отримання скрапленого газу в країнах ЄС.

Але чи повинна Україна тепер, отримавши нижчу ціну за російський газ, продовжувати політику, спрямовану на диверсифікацію джерел енергопостачання – зокрема, що стосується реверсних поставок газу з Європи в Україну?

Я гадаю, що ми повинні мати в Європі справді  інтегрований газовий ринок.  Ми повинні створити всеєвропейський  газовий ринок – від Росії – до Португалії, від Норвегії – до Італії.  З цим ринком мають  бути тісно пов’язані Алжир, Лівія, Катар, Нігерія та Азербайджан.  Це буде найращим варіантом для всіх нас.  Щоб був об’єнаний газовий ринок і щоб усі в Європі могли мати до ньогто доступ.

Але чи означає той факт, що з Нового року Україна платитиме меншу ціну за російський газ, що «Газпром» тепер має знизити ціну і для споживачів його газу в Європейському Союзі?

Річ у тім, що ціна на російський газ для України була дуже високою. Тепер, коли Україна платитиме нижцу ціну – це буде в інтересах переважно української економіки.  Я переконаний, що ціна на газ в Україні після цих нових контрактів буде не набагато нижчою, аніж її платять російському «Газпрому» більшість країн Європейського Союзу – споживачів російського газу.

Тобто, після України з новою ціною на газ, Європа теж тепер має можлівисть платити росіянам менше?

Я вважаю, що у середньостроковій перспективі всі ми у Європі – включно з Україною — мусимо платити однакову ціну за російський газ. Бо ми хочемо створити інтегрований газовий ринок у Європі. Учасниками цього ринку мають бути 28 країн-членів Євросоюза плюс Україна. Також його учасниками мають бути країни Західних Балкан, ну, і Молдова з Грузією теж. Коли ми інтегруватимемо нашу енергетичну інфраструктуру, то у підсумку ми всі маємо платити одну й ту саму  ціну за російський газ. Тобто, ціна на газ має бути приблизно однаковою. Це як у випадку з пляшкою вина «Бордо» - вона коштує приблизно однаково в усіх країнах-членах ЄС. Якщо так станеться, тоді ми будемо у більш сильній позиції, коли будемо вести перемовини про нові контракти на постачання газу – у тому чіслі, від російських партнерів. 

Як ви ставитесь до проекту «Південний Потік»?

Ми зрештою погодились на реалізацію проекту «Південний Потік» щодо постачань російського газу в Європу. Активною в реалізації проекту є Болгарія, а також не член ЄС Сербія.  Все ж таки, це не був суто  бізнесовий проект. Інвестиції ідуть від «Газпрому». Він хоче інвестувати кошти, і ми не заперечуємо проти цього. Але наші європейські правила енергетичної поведінки мають бути прийняті при реалізації «Південного Потоку».

Правила ЄС вимагають розподілу власників джерел постачання газу та власників газової труби – а, у випадку «Південного Потоку», там один власник – «Газпром»... Як «Газпром» реагує на попередження представників Єврокомісії про можливе ненадання дозволу на цей проект країнам-членам ЄС?

Ми маємо постійні контакти з російською стороною. Думаю, що наші російські партнери будуть достатньо розумними, щоб погодитись на наш конструктивний підхід.

Коли почнуться переговори щодо можливого надання «Газпрому» у «Південному Потоці» винятку з правил щодо монополізму постачальника і власника труби?

Немає крайньої дати, але ми маємо готуватися до переговорів. Ми маємо дійти компромісу. Ми погоджуємось на «Південний Потік», оскільки деякі країни-члени ЄС на нього погодились, і я, як комісар з питань енергетики, маю діяти на користь інтересів країн-членів ЄС. Тобто, треба шукати компроміс, щоб правила ЄС не порушувались. Але я налаштований оптимістично.

В Україні багато хто вважає проект «Південний Потік» анти-українським, адже він, запрацювавши з 2018-го року,  значно послабить українські транзитні потужності...

Ні, цей проект не спрямований проти України. Ми ведемо і будемо вести переговори з нашими російськими партнерами, щоб проект таким не сприймався.

Часом говорять, що в енерегетичній політиці Євросоюз не може говорити одним голосом і що гору беруть інтереси окремо взятих членів ЄС – зокрема, в стосунках з російським «Газпромом»...

Нашою метою є мати все більш і більш згуртовану зовнішню енергетичну політику. Євросоюз імпортує 300 мільярдів кубічних метрів газу щороку з різних джерел. Що стосується Росії, то ми всі програємо, коли погодимось з грою Путіна, метою якої є реалізація принципу «поділяй і володарюй».

Ростислав Хотин, Брюссель

УНІАН в Google News