Тимошенко почала «ГАЗават», щоб красиво піти?

Посередника ліквідували, а його борги?.. Газпром зображає cкипілий чайник і називає нову ціну: 314,7 доларів за тисячу кубів. Причому не за новий газ, а за той, що в Україні вже «осів»...

Голова НАК «Нафтогаз України» Олег Дубина і прем`єр-міністр України Юлія Тимошенко

Російський газовий монополіст Газпром переніс на вівторок очікуване відключення газу Україні (у п`ятничній заяві представників Газпрому припинити подачу газу загрожували у понеділок, 11 лютого), зате назвав точний час. Вентиль закрутять о 18-й за Москвою, якщо впродовж понеділка ситуація з українським боргом за газ не буде врегульована.

Втім, у понеділок Юлія Тимошенко запевняла, що російський перший віце Сергій Іванов пообіцяв, що газ не відключатимуть. Проте з російського боку підтверджень цьому не було. А представник Газпрому Сергій Купріянов бадьоро відрапортував, що Газпром готовий з вівторка на чверть обмежити подачу газу Україні.

Принагідно він уточнив, що нині сума українського боргу за газ наближається до 500 мільйонів доларів! За даними монополіста, в Україні з початку року «осіло» 1,5 мільярда кубометрів російського (!) газу.

Отут саме час починати зображати рибку в акваріумі, тобто беззвучно плямкати ротом, на забуваючи при цьому старанно витріщати очі. Як же це так? Адже українські урядовці, включно з двома прем`єрами – передостаннім і нині чинним – чи не хором запевняли населення, то в 2008 році Україна для себе купує виключно середньоазіатський газ, той, що за 179,5 доларів за тисячу кубометрів. А видобутий у Росії – той, що по триста-з-чимось-там (з чим саме – залежить від того, яка країна одержує) – тільки транспортується до Європи. І, мовляв, тільки за рахунок цього вітчизняна хімічна промисловість досі тримається на плаву.

Сергій КУПРІЯНОВ

Так би воно й так, та дещо не так, відповідають на це в Газпромі. Купріянов пояснив, що, мовляв, з січня через холоди в Середній Азії скоротилося постачання палива з цього регіону. І в результаті Україна стала одержувати через RosUkrEnergo в тому числі і російський газ, ціна якого (для України) становить 314,7 долара за тисячу кубів. Що називається, припливли. Як співали пірати у всенародно улюбленому «Острові скарбів»: «Сушите весла, сэр! На кой вам черт богатство?..»

До речі, у понеділок Тимошенко визнала, що станом на 1 січня 2008 року Україна заборговувала за газ 1,072 мільярда доларів. А голова правління Укргаз-Енерго Ігор Воронін заявив, що Нафтогаз визнав наявність боргу в 1,5 млрд. дол. перед Укргаз-Енерго.

Цікаво тільки, чому Україна ось вже вдруге поспіль дізнається принципово важливі для себе речі з джерел за кордоном? Та й то, лише в результаті того, що комусь там спало на думку раптом пояснити політику «партії і уряду» щодо поточного моменту. А наші вітчизняні можновладці лише намагаються пояснити і розрулити ситуацію після витоку даних.

Можливо, наші середньоазіатські партнери нічого не стали повідомляти про зниження обсягів постачань? Мовляв, холодно тут у нас – ось зубами клацати припинимо, тоді і розповімо, як все було.

Так ні ж, за даними Вороніна, в Нафтогазі всі чудово знали. «У січні "Нафтогаз" затвердив у своєму балансі зовнішні надходження газу у розмірі 152 млн. кубометрів в добу. При цьому за контрактом добовий обсяг постачань для України, підтверджений "Газпромом", – 138 млн. кубометрів. По суті, керівництво НАК створило умови для того, щоб російський газ понад діючі контракти осідав в Україні», - прямо в лоб видав голова правління Укргаз-Енерго.

Дуже може бути, що це було вкрай необхідним Україні. Тільки чому, власне, Україну повідомляють про це заднім числом? Або, може,  RosUkrEnergo разом з Укргаз-Енерго, які, власне, і відповідають за постачання газу безпосередньо до України, забули, що зміна постачальників, пов`язана із зміною ціни газу, – тема суспільно значуща? І тому як питання скоріше політичний, чим економічний, повинна бути публічною.

Утім, Укргаз-Енерго сварити вже пізно. Як кажуть, про «мертвих» або добре, або нічого. Заступник голови «Нафтогазу» Ігор Діденко ще у п`ятницю сказав, що Тимошенко ліквідувала Укргаз-Енерго. Причому, за версією Діденка, не розігнала посередницьку компанію, а скасувала рішення Кабміну про її створення! Фактично просто стерла підприємство «гумкою» з усіх паперів – ніби і не було зовсім.

Усуненню одного з газових посередників можна було б радіти, коли б не одне «але». Річ у тому, що Укргаз-Енерго – дочірня компанія Нафтогазу й RosUkrEnergo. І НАК, і російський-швейцарська «компанія Фірташа» брали участь в створенні «доньки» 50:50. За логікою речей, ліквідація Укргаз-Енерго повинна привести до того, що, як мінімум, половина її зобов`язань, у тому числі і боргів, відтепер «повисне» на Нафтогазі. Як мінімум – тому, що рішення про ліквідацію Укргаз-Енерго ухвалювала прем`єр-міністр України, отже RosUkrEnergo, очевидно, спробує «повісити» на державу Україна всі збитки, заподіяні односторонньою ліквідацією газового посередника на самому початку фінансового року. Можливо, включно і з упущеною вигодою.

Про борги, які, ймовірно, мають «перейти» до Нафтогазу навіть і казати нічого. Юлія Володимирівна своїми руками створила прецедент, включивши до бюджету 2008 року державні гарантії по боргах Нафтогазу перед Газпромом. Тепер, мабуть, і останню шану ліквідованого Укргаз-Енерго радісно «причеплять» на шию Україні.

Ігор ДІДЕНКО

Сам факт наявності борга в інтерв`ю “Українській правді” визнав Діденко. Серед іншого він підтвердив, що в листопаді й грудні 2007-го Нафтогаз одержував газ у Укргаз-Енерго за ціною «130 доларів за тисячу кубометрів плюс маржа, яку собі нарахувало Укргаз-Енерго в розмірі 12 доларів». За цей газ НАК досі не розплатився. Діденко пояснив це тим, що Укргаз-Енерго не надала Нафтогазу жодного акту прийому-передачі блакитного палива. А невиставлений рахунок жодна юрособа сплатити не в змозі... Водночас Діденко наполягає на тому, що угода Нафтогазу й Укргаз-Енерго на постачання газу укладена.

Але є і ще один нюанс: пан Діденко заявив, що «наріжним документом у газових справах і в реалізації будь-яких контрактів є технічний акт передачі газу, який підписується тільки двома організаціями, і вони називаються – НАК «Нафтогаз України» і Газпром».

А в неділю до обговорення газових боргів України підключився перший віце-прем`єр в уряді Тимошенко Олександр Турчинов. За його версією, Україна не займається несанкціонованим відбором газу. Тобто, мабуть, споживає тільки середньоазіатський газ відповідно до контракту на 2008 рік. Утім, це легко перевірити – підняти акти прийому-передачі, які зобов`язаний підписувати Нафтогаз. Наявність боргу перед Газпромом Турчинов визнав. Проте заявив, що Нафтогаз повністю розрахується з Газпромом тільки за умови підписання договору про прямі постачання газу.

У сухому залишку виходить вельми нерадісна картина:

1. У Нафтогазі визнають наявність нового газового боргу перед Росією. Як мінімум, за два місяці Україна не заплатила за газ, отже Газпром має повне право говорити про скорочення або припинення постачань палива аж до повного погашення заборгованості. Що він і робить, заздалегідь поінформувавши Європу. Європа не заперечує.

2. Керівництво Нафтогазу підписує з Газпромом технічні акти передачі газу, отже, має було бути в курсі того, що Україна з початку 2008 року споживає не тільки середньоазіатський, а й російський газ. Так само, як і має бути в курсі цінової політики Газпрому.

3. Рішення про ліквідацію Укргаз-Енерго було ухвалене до того, як компанія-посередник розплатилася з усіма газовими боргами. А також до того, як передала Нафтогазові рахунку за два місяці минулого року. Принаймні, якщо вірити твердженням Діденко. З кого питати за все це – незрозуміло. Контори немає.

4. Якщо Україна не розплатиться з боргом, Газпром має повне право звернутися в міжнародний арбітраж з вимогою не тільки стягнути всю суму заборгованості, а й сплатити пеню, а також збитки, завдані компанії діями уряду України в результаті того, що ліквідація Укргаз-Енерго можливо призведе  до подальшого затягування оплати.

5. Зрозуміло, Газпром має повне право розцінити «ультиматум Турчинова» - угоду про прямі постачання в обмін на виплату боргів, що їх уже наробила Україна, - як нечесні методи ведення бізнесу. Що, мабуть, російський газовий монополіст із задоволенням і зробить, вкотре звинувативши уряд Тимошенко в тому, що той не виконує обіцянку Віктора Ющенка створити в Україні прозоре й передбачуване бізнес-середовище.

Юлія Тимошенко і Віктор Ющенко

А в Секретаріаті Президента від Тимошенко чекають швидкого розв`язання проблеми. Суботнє доручення від Ющенку уряду «до кінця тижня», тобто до 24:00 10 лютого «забезпечити підписання всіх необхідних документів між Нафтогазом і російською стороною щодо постачань газу і розрахунків за нього» Віктор Балога назвав «останнім імпульсом до конкретних дій». І додав, що Ющенко поклав на Тимошенко персональну відповідальність за врегулювання ситуації.

Фактично у представників Нафтогазу, яких Тимошенко в неділю відрядила до Москви залагоджувати ситуацію з боргами й постачанням газу, не залишилося іншого виходу окрім як «обіцяти все, що попросять, і зірку з неба як бонус», оскільки з бізнесового, а не політичного, погляду Україна нині видається геть неправою. Водночас, умова, яку поставив Турчинов,  значно знижує успіх ще не розпочатих переговорів.

І це вже другий (після повідомлення про ліквідацію Укргаз-Енерго) відверто провокативний жест у бік Газпрому, який має подіяти як червоний клапоть на бика. Зазначмо, що обох «матадорів» українська преса впевнено називає прихильниками Тимошенко. Для Олександра Турчинова перебування в ранзі «правої руки» - багаторічна практика. А Ігор Діденко – колись «відвертий махінатор» (так його називала Тимошенко) – ледве одержавши з рук Юлії Володимирівни посаду заступника голови Нафтогазу, без втоми «воював» з Укргаз-Енерго. Зокрема, саме його підпис скріплює знаменитий лист про заборону розмитнювати газ, що належить посередникові.

І це змушує припустити, що обидві заяви мають безпосередній стосунок до газових планів Тимошенко. Яких? Складно уявити собі, що прем`єр настільки наївна, щоб сподіватися підписати вигідний для України контракт з Газпромом, заздалегідь його розсердивши. А про те, що російський монополіст у стані «очі палають, зуби ляскають» виявить розуміння в питаннях, скажімо, реструктуризації боргу, то й поготів казати не випадає. На додачу ще й озброєний дорученням Ющенка Балога, поза сумнівом, не забуде проконтролювати, як впорається Тимошенко. Та й сам Президент категорично не погоджується на усунення газових посередників ціною припинення постачань палива для України.

Отже, невже Тимошенко почала «ГАЗават» для того, щоб красиво піти?..

Олена Перегуда