Без світла, води та зв’язку: як Львів оговтується після ворожих ударів

Одним з регіонів, який найбільше постраждав від російських ударів на початку тижня, є Львівщина. У Львові електроенергії не було два дні поспіль. УНІАН з’ясував, наскільки серйозними виявилися пошкодження енергетичних об’єктів в області та як за відсутності благ цивілізації виживають львів'яни.

У понеділок, 10 жовтня, Львів, як і більшість міст України, опинився під ворожим ударом. Того ранку росіяни з Каспійського моря випустили по області п’ятнадцять крилатих ракет. Сім із них вдалося збити силам ППО, проте решта все ж влучили в енергетичні об'єкти – чотири електричні підстанції у Львові та Львівському районі.

За словами жителів навколишніх сіл, удар був настільки потужним, що у будинках затряслися стіни, а подекуди навіть повилітали вікна.

Як наслідок – у Львові повністю зникло світло, вода, інтернет та мобільний зв'язок, адже оператори користуються вежами, які не можуть працювати без електрики. Львів'яни опинилися наче у вакуумі – навіть не чули сирен, які мали б сповіщати про повітряну тривогу та її відбій.

У місті не працювали більшість магазинів, банкомати та термінали у торговельних закладах, світлофори, зупинився електротранспорт. А ближче до вечора Львів занурився у цілковиту темряву.

"Чесно кажучи, відчуття не з приємних, – зізнаються львів'яни. – Ні грошей зняти, ні хліба купити. А в кого вдома електроплити, то ще й їсти нічого не приготуєш. Та й новин жодних ми до вечора не знали, бо ж не було ні телебачення, ні інтернету".

Пані Тамарі, яка проживає у багатоповерхівці з електроплитою, цілий день довелося їсти хліб з маслом. "У мене повно продуктів у холодильнику, а приготувати нічого не могла. Це ще добре, що малих дітей не маю. Довелося цілий день їсти хліб з маслом, бо навіть ковбаси на канапку не могла купити – гроші, як на зло, усі на картці були, а банкомати і термінали у супермаркетах не працювали…", - бідкається жінка.

Той, хто мав готівку, вишикувалися у магазинах в черги за водою. В результаті, за годину негазованої води на полицях практично не залишилося. Не можна було її придбати і в автоматах – усе через ту ж відсутність світла.

"Та купив хоч мінеральну, щоб було, що пити", - розповів УНІАН задоволений чоловік, виходячи з магазину з упаковкою мінералки.

Загалом у понеділок 1 040 населених пунктів на Львівщині залишилися знеструмленими та без води. Над відновленням живлення працювали енергетики. Тож станом на ранок, 11 жовтня, понад 95% населення таки отримали електропостачання.

Щодо Львова, то після ракетного обстрілу найбільші проблеми зі світлом та водопостачанням відчули жителі Сихівського, Франківського та Залізничного районів. Відновлювати електропостачання у Львові почали лише ближче до кінця доби 10 жовтня.

А вже наступного дня ворог завдав повторного удару по тих самих електропідстанціях, випустивши три ракети.

За словами міського голови Андрія Садового, 11 жовтня без світла залишилося 30% Львова. Були перебої також з водопостачанням, а гарячої води в місті немає досі, адже призупинена робота міських ТЕЦ.

Після відбою тривоги в магазинах та біля банкоматів вишикувалися величезні черги. Особливо гостро відчувалася нестача хліба – через відсутність електропостачання деякі хлібозаводи не працювали.

У мерії кажуть, що на сьогодні Львів має серйозні проблеми зі стабільним електропостачанням (хоча наразі воно в місті вже відновлене повністю), адже через обстріли на Львівщині виведено з ладу чотири важливі електропідстанції.

"Енергетики роблять все можливе, щоб вийти з кризової ситуації. Це потребує часу", - сказав міський голова та закликав містян мінімізувати використання електроенергії в домівках.

За словами голови Львівської обласної військової адміністрації Максима Козицького, після повторної атаки росіян від двох підстанцій в області нічого не залишилося. На їх відновлення підуть місяці.

"Цими днями ворог завдав найважчого від початку повномасштабної війни ракетного удару по території Львівської області. В понеділок ракетами уразили чотири електричні підстанції. Після повторних ударів у вівторок від двох підстанцій не залишилось нічого. Вони були надзвичайно важливі, адже постачали електроенергію не лише на Львівську область, а й експортували її закордон", - сказав Козицький.

Також, за словами голови ОВА, вже відновлено роботу 75% веж операторів мобільного зв'язку, хоча перебої в роботі все ж можливі.

Стосовно початку опалювального сезону в регіоні, його планують розпочати вчасно та водночас готуються до ймовірних труднощів.

"Це буде найскладніший опалювальний сезон. Ми ввійдемо в нього вчасно, з початком зниження температури подамо людям тепло в домівки. Але, якщо і надалі продовжаться ракетні удари по об’єктах енергетичної інфраструктури, а саме по теплогенерації, то ми можемо мати велику проблему", - сказав Козицький.

За його словами, через можливі труднощі з проходженням опалювального сезону, в області працюють над підготовкою до розгортання пунктів обігріву.

Попри всі ризики та небезпеку, особливої паніки в місті не відчувається. Навіть під час повітряної тривоги на вулицях багато людей і курсують маршрутки.

"А куди бігти? В підвал 15-поверхового будинку? Щоб він став для нас братською могилою, не дай Боже? - каже жінка, яка гуляє з двома дітьми на майданчику. - Вірю в Бога, що нас пронесе".

Хоча це неправильне рішення й ігнорувати повітряні тривоги не можна, але у кожного на це своя думка. "Яка різниця, де загинути – у підвалі чи на вулиці? На все воля Божа", - каже львів'янка пані Оксана. 

Та й виїжджати з міста ніхто не збирається – хто хотів, той виїхав ще у лютому, а до цього часу багато з них навіть повернулися.

"Куди я поїду зі свого дому? В мене тут батьки старі, дві собаки, діти в школу ходять, - розповідає львів'янка Тетяна. - Та й потрібно свою країну підтримувати й відбудовувати. На чужині ми нікому не потрібні".

Мовляв, головне, мати мінімальний запас необхідних продуктів вдома і можна все пережити, навіть атаки з боку Росії.

Допоки спеціалісти ліквідовуватимуть наслідки обстрілів, жителів Львівщини закликали зробити запаси води, зарядити мобільні телефони і павербанки, адже перебої з електро- та водопостачанням досі можливі. А школярів задля безпеки перевели на дистанційне навчання, у садках працюють лише чергові групи.

Мирослава Бзікадзе

УНІАН в Google News