Чернігів повертається до життя / фото Владислав Савенок
Фортеця, що повстала з руїн: Чернігів повертається до життя
19:15, 10.04.2022
11 хв.
Репортаж
Чернігів понад місяць перебував в облозі російських військ, у передмісті обласного центру точилися жорстокі бої, будинки й об’єкти інфраструктури там майже повністю зруйновані. Що відбувається у місті та на околицях після відступу рашистів, дізнавався УНІАН.
Одразу після відведення підрозділів російських військ на Сіверському напрямку, обстріли Чернігова припинилися. Майже одразу було відновлено повноцінне сполучення зі столицею - до Чернігова почали прибувати вантажівки з гуманітарною допомогою, адже понад місяць виїхати з міста, довезти необхідні медикаменти й харчі було вкрай складно.
Як повідомив голова ОВА В’ячеслав Чаус, до Чернігова приїхала перша велика колона фур з гуманітарною допомогою, організована Офісом президента. Місто відвідали столичні чиновники.
"Обговорили багато важливих питань. Був дуже продуктивний день. Ми показали, що відбувається в місті, проговорили про область, проговорили про відновлення. Це на сьогодні важливо, адже держава розуміє, що ми маємо відбудувати кожне наше місто, кожне село, яке постраждало внаслідок військової агресії, і ми це зробимо", - повідомив Чаус.
Відео дня
Влада має на меті відбудувати кожне місто та село / фото КП «Зеленбуд», Михайло Чижиков
Заступник керівника ОП Кирило Тимошенко за підсумками цього візиту зазначив, що в Чернігові від обстрілів російських окупантів найбільше постраждало передмістя. Проте запевнив, що все буде відбудовано у найкоротші строки.
"Чернігів – наша фортеця, яка своїми "стінами" зберігала цілісність всієї країни", - написав він на своїй сторінці в мережі Фейсбук.
Небезпека не минула
По-перше, через те, що небезпека не минула. У місті й області триває розмінування територій, працюють піротехніки. Крім того, не можна виключати повторних ракетних та авіаударів.
Тому ризикувати не варто: адже, чим більше буде людей в місті, тим більше може бути жертв. Як відомо, за час військових дій у Чернігові, за оцінками міської влади, від обстрілів загинули до 400 мирних жителів.
По-друге, різке збільшення кількості населення збільшить навантаження на комунальні мережі, які ще не відновлені у місті.
"Ми відбудуємо місто усі разом, але розпочнімо з комунікацій. Їх є, кому відновлювати, є відповідні служби, і, дай Боже, вони це зроблять відносно швидко, наскільки це можливо у цих умовах. Чим менше ресурсів зараз споживатиме Чернігів, тим швидше ми його відновимо", - зауважив голова ОВА В’ячеслав Чаус.
Він переконаний, що повертатись до Чернігова першочергово мають саме ті, хто працюватиме над відновленням критичної інфраструктури.
Поділяє цю думку й чернігівець Олександр Бондар, який до війни займався науковою діяльністю (співавтор книги "12 битв за Чернігів"), а нині – парамедик загону швидкого реагування Червоного Хреста України. Він переконаний: кожен, хто хоче повернутися, має для себе чітко визначитися, чим він буде конкретно займатися в місті.
"Пориви у місто типу "буду його відбудовувати" - це ні про що. Інфраструктура міста напливу людей просто може не витримати. Вона і так "на ладан" дихає, а тим, хто приїде, треба буде вода, якої ще багато де немає, багато де не працює каналізація, світло, яке працює "з натягом", їжа і медикаменти теж досить ще обмежені. Тож, поява великої кількості людей в місті може в рази ускладнити ситуацію. Порив повернутися – це чудово, але треба заздалегідь знайти, чим ви будете корисні?", - наголошує Бондар.
Дійсно, наразі, за приблизними підрахунками, у Чернігові залишилася приблизно третина містян. За словами міського голови Владислава Атрошенка, до війни у місті проживало приблизно 290 тисяч містян, а зараз – приблизно від 80 до 95 тисяч осіб.
Проте ті, хто залишався у Чернігові увесь час облоги, можуть долучитися й допомогти його відновлювати вже зараз. Наприклад, мер Владислав Атрошенко закликав людей, які залишилися в місті, навести лад біля своїх під’їздів. Адже через часті обстріли містянам доводилося постійно ховатися в укриттях, а готувати їсти – на багаттях у дворах.
"Чернігівці, прошу вас не гаяти час. Поки ворог дає можливість, повиходити й спільно, хоча б біля своїх під’їздів та будинків зібрати в купи сміття. Без вашої допомоги працівники комунальних підприємств не зможуть зробить це швидко. Разом все здолаємо!" - наголосив міський голова.
Комунальні служби, до речі, справжні герої. Навіть під час облоги Чернігова вони працювали, про що неодноразово з вдячністю згадували чернігівці в соцмережах. Наприклад, комунальне підприємство "АТП-2528", яке займається прибиранням Чернігова, інформувало, як 25 березня, коли тривали обстріли Чернігова, випустило на маршрути і сміттєвози, і трактор-щітку для підмітання вулиць. А працівники комунального підприємства "Зеленбуд" продовжували дбати про озеленення міста.
"Переважна більшість працівників були на місці. І зараз вони прополюють висаджені восени квіти, насамперед тюльпани на клумбах, обрізають пошкоджені обстрілами дерева, впорядковують парки і сквери, щоб Чернігів і надалі залишався квітучим і найкращим", - розповів керівник підприємства Віталій Морський.
Поступове відновлення
Тривалий час у місті не було електропостачання, води, тепла, газу. / фото Чернігівська міськрада
Тривалий час у місті не було електропостачання, води, тепла, газу. Тож зараз тривають роботи з відновлення електро-, газо-, водопостачання.
Як повідомили в АТ "Чернігівобленерго", навіть під обстрілами електрики не припиняли своєї роботи. Зараз же, коли нарешті з’явився доступ до найбільш проблемних ділянок електромереж, роблять це утричі активніше. За їхніми оцінками, найбільше під час бойових дій постраждали електромережі обласного центру – понад три тижні повністю Чернігів був відключений від електропостачання, не була заживлена жодна з високовольтних ліній.
"Зараз світло є у близько 70% жителів Чернігова. Нам вдалося відновити живлення ПС 110кВ "Подусівка" та ПС 110 кВ "Придеснянська", що дає можливість заживити більшість мікрорайонів міста", - зазначають у технічній дирекції товариства.
Тривають ремонтні роботи і в передмісті Чернігова – на лініях Нового Білоуса та Павлівки. Також енергетики допомагають відновити роботу Чернігівської ТЕЦ, яка була вимушена вперше зупинитися через значні пошкодження після обстрілів російських окупантів.
А от із постачанням чернігівцям води не все так однозначно - невідомо, коли саме водопостачання повністю відновлять.
"Головна проблема полягає в тому, що за час бойових дій на території міста Чернігова було суттєво пошкоджено об'єкти водопостачання та водовідведення. Наразі триває їх розмінування та обстеження. Тому працівники КП "Чернігівводоканал" навіть не мають можливості перевірити те обладнання, яке зовні виглядає неушкодженим", - пояснили в комунальному підприємстві "Чернігівводоканал".
Самостійно з цими питаннями місту впоратися не під силу.
"Через серйозні пошкодження ані підприємство, ані навіть місто не зможуть сьогодні відновити ці об'єкти без зовнішньої допомоги. Дорогу на Чернігів вже відкрито і є надія, що необхідна допомога почне надходити", - зазначили в прес-службі підприємства.
Пошкоджень зазнали й газопроводи, оскільки ворог навмисне знищував об’єкти критичної інфраструктури. Впродовж останніх років АТ "Чернігівгаз" замінив значну кількість технологічного обладнання для регулювання тиску газу, його безперебійної та безпечної доставки до кожної оселі. На заміну застарілим зразкам встановлювали сучасне і надійне обладнання власного та європейського виробництва, частину обладнання під час обстрілів було пошкоджено.
"Зараз ми налаштовані відновити все, що зруйнував ворог. Наша країна буде ще кращою, ми відбудуємо її ще досконаліше", - переконані в компанії "Чернігівгаз".
Критично важливо – відновити роботу бізнесу й готуватися до відбудови
Відновлення міста потребуватиме чималих коштів / фото Владислав Савенок
Відновлення міста потребує значних капіталовкладень, а відтак міський бюджет Чернігова має повноцінно наповнюватися. За словами Атрошенка, в післявоєнний час це зробити складно. Проте мер мріє, щоб в наступному місяці в місті запрацювало хоча б 9% бізнесу.
"Бізнес зараз не працює. Вчора вперше після початку війни виїхав з міста на засідання Кабінету міністрів, де профільним міністрам пояснював, що у нас не ходять гроші. На сьогодні єдиний податок, який отримуємо до міського бюджету, - частина ПДФО, який ми платимо бюджетникам. Податкових надходжень немає", - розповів він в ефірі єдиного інформаційного телемарафону.
Окрім цього, місто встановлюю обсяги руйнування та завдані збитки. Це, за оцінками місцевої влади, може тривати кілька тижнів.
Так, попередньо, у передмісті Чернігова внаслідок ворожих обстрілів та бомбардувань вщент зруйновано 30-40% приватного сектору. В самому обласному центрі постраждали 15-20% багатоквартирних будинків. Крім цього постає питання подальшої придатності багатьох житлових будинків, які не зруйновані, однак постраждали від обстрілів: чи залишилися цілісними й неушкодженими їхні конструктивні елементи?
Щодо відновлення житла багатьох чернігівців, міська влада розраховує на підтримку держави, тим паче, що в застосунку "Дія" вже почалася реєстрація на відшкодування знищеного майна.
"Всі мають розуміти, що держава вважає цю проблему своєю, і людей ми не покинемо", - говорить Атрошенко.
Окрім житла, в Чернігові серйозно пошкоджені або повністю зруйновані кілька шкіл, дитячих садків, лікарень, спортивних об’єктів, у тому числі стадіон імені Ю. Гагаріна, спортивна дитячо-юнацька школа Олімпійського резерву зимових видів спорту. Також різних пошкоджень зазнали два десятки об’єктів культурної спадщини.
До речі, історик Олександр Бондар щодо культурної спадщини пропонує в першу чергу відновити менш пошкоджені чернігівські пам’ятки – бібліотеку імені В. Короленка, стіни Єлецького монастиря, військово-історичний музей тощо. А ось історичні будівлі молодіжного центру (колишній кінотеатр імені Щорса), бібліотеки для юнацтва (колишній музей В.В. Тарновського) відбудовувати за детальними планами з дотриманням усіх правил відновлення об’єктів, які мають історико-культурну цінність.
Загалом оцінка завданих збитків, на думку міської влади, має здійснюватися із залученням міжнародного експертного середовища та іноземних спеціалістів.
По-перше, для того, щоб провести її швидше.
По-друге, щоб все належно оформити й задокументувати. Й надалі використати такі матеріали в міжнародних судах, які визнають Росію агресором, а так звану спецоперацію – воєнним злочином. І, відповідно, змусити РФ компенсувати завдані збитки.
Міський голова Владислав Атрошенко говорить, що на відновлення Чернігова потрібно щонайменше чотири роки. Але це - за умов швидких темпів робіт і достатнього фінансування: рік виготовлятимуться проекти, а три роки триватиме будівництво.
Проте зараз усе це – лише у планах. Впевненості, що Чернігів вже у повній безпеці, немає. Війна триває. І усім нам варто не втрачати пильність та бути готовими до різних сценаріїв розвитку подій.
Ірина Синельник
