Діана Андруник / фото Антона Шевченка
"Не така як інші вона": чому варто відвідати виставку про жінок з інвалідністю
14:01, 25.09.2020
11 хв.
Відвідати фотовиставку "Не така як інші вона" та побачити особливі фотографії-історії жінок з інвалідністю можна в Києві до 26 вересня включно. Щоб дізнатися більше про проект та любов до себе його героїнь, УНІАН побував на виставці разом з її авторкою Діаною Андруник.
Фотографиня Діана Андруник наголошує: цей проект - історія про різноманіття та внутрішнє світло людини. Авторка переконана, що жінки з інвалідністю заслуговують зніматися для глянцю: «Вони можуть стати супер-героїнями для різних дівчат. Бо власним прикладом показують, що краса є різною».
Виставка проходить у «Щербенко Арт центрі». Вхід безкоштовний.
Відвідати виставку можна до 26 вересня включно / фото Антона Шевченка
Разом з авторкою проходимо галерею від знімку до знімку, говоримо про красу, про сприйняття себе, про історії жінок, які взяли участь у зйомці. З фотографій на стінах на нас дивляться жінки з різними формами інвалідності. Всі вони - прекрасні та впевнені у собі.
Відео дня
Долучитися до проекту фотографиня запрошувала жінок, які вже пройшли етап ненависті до себе і до світу. «Дев’ятнадцять яскравих представниць свого досвіду. Кожна історія – про перемогу», - підкреслює Андруник.
«Звісно, можна про кожну розповідати таке, що волосся стає дибки. Але в негативі не вийде жити повноцінно. Вони це пройшли і тепер відчувають любов до світу», - додає вона.
Виставка присвячена Дарині Химчук – однієї з героїнь проекту, яка пішла з життя. З Діаною Андруник вони дружили. «Ми часто списувалися, говорили про побачення, тіндер. Бо Дарина ходила на побачення та подобалася чоловікам, вона була соціально активною, працювала в SMM, її знімали для брендів», - розповідає Андруник.
Фото Діани Андруник
Насправді, всі героїні проекту стали для неї подругами. Тому фотографиня може розповідати про них годинами.
Мета виставки – зібрати гроші для однієї з учасниць проекту з рідкісною генетичною «хворобою метелика» Надії Возної. При цій хворобі люди мають вразливу тендітну шкіру, тому рана може з’явитися від найменшого дотику. Також через хворобу дівчина втрачає слух, випадають зуби.
«Хвороба не досліджена, лікарі у Харкові не беруться лікувати. Дослідити випадок Наді готові фахівці в Австрії. На лікування зубів та переліт потрібно близько 125 тисяч гривень», - зазначає Діана Андруник.
В галереї під фотографією Наді розміщено QR-код, який веде відразу на її картку.
Попри хворобу, Надя закінчила університет з червоним дипломом, здобула юридичну освіту, працює. «Мало-хто розуміє, наскільки їй важко», - зазначає фотографиня.
Фото Діани Андруник
Поруч зі знімком Наді – фото її молодшої сестри, Маші. У неї теж «хвороба метелика». Дівчина народилася з перепонками на руках. Їх розрізали, щоб вона могла рухати пальцями.
Сестри дуже добре виглядають, попри хворобу. Це вимагає від дівчат постійної роботи над собою. З дитинства їхнім здоров’ям займалася тільки мама. Бо після народження другої доньки з такою рідкісною хворобою, батько пішов із сім’ї.
QR-код, який веде відразу на картку Наді
Як починався проект
Діана Андруник, людина без інвалідності, була жертвою булінгу у школі через брекети. «Якось в десятому класі почула від однокласників: «Шкода, що вона не здохла». Тоді зрозуміла, що маю вибір: або здихати або боротися з цим», - пригадує вона.
Дівчина переїхала до Києва, життя повністю змінилося, але досвід цькування давав знати про себе в проблемах із самооцінкою. «Я колупала себе по багатьох приводах. Товста, крива, целюліт… В якийсь момент мене доводили до сказу сиві волоски», - пригадує Діана.
Якось дівчина в черговий раз доводила своєму хлопцю, що товстенька. У відповідь почула: «Подумай, як тоді бути дівчатам з реальними проблемами, без руки або без ноги». З хлопцем Діана потім розійшлася, але питання про життя та почуття жінок з інвалідністю в ній засіли.
Перейти до дій певною мірою надихнув соціальний проект Соломії Вітвіцької «Переможці» (фотографії бійців АТО та волонтерів, які втратили кінцівки під час війни на Донбасі). Подібних проектів, присвячених жінкам з інвалідністю, в Україні не було. Тому Діана вирішили зробити серію знімків та просто написала про свій задум у фейсбуці. Це був кінець 2018 року.
Про деяких героїнь проекту
Першою героїнею стала фотографка Женя Люлько, з якою Діана давно знайома. Після хвороби серця у Жені залишилися великі шрами на тілі. Потім була інша близька подруга Андруник - Марія Чесноковська, яка має вітиліго (хронічне захворювання шкіри, - УНІАН).
Діана пригадує, як дико їй було дізнатися про хворобу Маші: «Тоді до мене прийшов інсайд - коли сильно любиш людину, сприймаєш її в цілому. Якась її «родзинка» проходить повз увагу».
Потім Діана знімала двох жінок, які перенесли рак. Саме внаслідок онкології Тетяній Кареловій видалили одну грудь. «Коли Таню знімали, у неї була зламана рука і нога, після хіміотерапії почався остеопороз. Вона мене надихає, неймовірно сексуальна жінка», - відмічає Андруник.
Владиславі Яушевій рак відтяв праву руку. Через сильні метастази не залишили навіть суглоба, щоб поставити протез. «Тому коли їй потрібно на якийсь раут, Владислава натягає руку на резинці», - розповідає Діана.
Фото Діани Андруник
«Пам'ятаю, як сказала їй, що боюся висоти. Владислава відповіла, що теж боялася, коли мала руку. А тепер займається альпінізмом», - додає вона.
Знімаючи цих жінок, Діана захотіла привернути більшу увагу до онкологічних захворювань. В тому числі, до раку грудей: «Ми говоримо навіть про те, що потрібно берегти свої нерви. Бо хронічний стрес може запустити проблеми та викликати рак молочної залози».
Героїня зйомок Варвара Акулова народилася з діагнозом «артеріально-венозна мальформація». На її обличчі було 15 операцій. «Про Варю можу говорити безкінечно, майже три роки тому вона ввійшла в моє життя і досить глибоко в моєму серці», - відмічає Діана. Після власної зйомки жінка долучилася до проекту в якості постійного гримера.
У Ліни Дешвар на кожній руці по три пальці. Батьки відмовилися від дівчини після її народження та віддали до дитячого будинку. «Вона дуже смішна. Наприклад, каже: «Дай п’ять». Плескаємо в долоні, а вона додає: «Два буду винна»».
Юлія Лісова «приручає глину». Вона засновниця бренду «Лісова кераміка». «Юля, наче ельф. Вона вся про природу, про те, що світі не місце війні та розбрату, кожна дитина має мати сім’ю», - розповідає Діана.
У Марії Банько онкологічне захворювання було в дитинстві, пісня нього на животі залишився шрам, не відразу помітний на фотографії. Натомість, увагу привертає чудесне довге волосся жінки. «Таке ж відчуття виникає, коли бачиш Марію в житті. Дивлячись на неї, ніколи не подумаєш, що людина могла переживати досвід з онкологією», - зауважує Андруник.
Маша Волкова працювала топ-моделлю за кордоном, знімалася для глянцю. Але найбільше надихнув Діану камінг-аут Маші – дівчина відкрито розповіла у соціальних мережах про свій ВІЛ-статус. «Звісно, їй було важко. Адже зізнання могло позбавити її звичного кола, роботи, друзів. Але вона розуміла, що її досвід зможе когось захистити», - наголошує Андруник.
Фото Діани Андруник
Під час зйомки Маші було дуже боляче. Вона важила лише 32 кілограми. ВІЛ провокував імунні хвороби, в нирках утворилися камені. Але вона це зробила.
Зараз Маша живе з ВІЛ, приймає відповідну терапію і не може нікого заразити. Пройшовши цей шлях, дівчина спокійно говорить про секс, про ВІЛ-інфекцію, пропагує захищене кохання з презервативом.
Діана Андруник переконана: неможливо «психологічно роздягнутися» на зйомці у незнайомого фотографа. Наприклад, вона спілкувалася з героїнями перед зйомками, дівчата відкривалися одна одній та починали довіряти. Крім того, зйомки відбувалися під музику. Щоб жінки могли «розтанцюватися» та розкритися. За словами Андруник, на виставці немає жодної постановочної фотографії.
Про хейтерів
Щодо проекту Діані писали різне. Звинувачували у «хайпі» на інклюзії, у спробах на цьому заробити. Якось жінка «за п’ятдесят» під фото Юліани Юсуф написала: «Чого ти така чорна, хто тебе так покарав...».
«Я спочатку написала довгу грубу відповідь, а потім видалила та заблокувала її. Бо не хочу вестися на всі провокації», - розповідає фотографиня.
Грубих хейтерських коментарів було багато. Наприклад, писали: «Як можна зайнятися сексом з жінкою, у якої немає однієї груді» або «я б трах*ув її з пакетом на голові».
Діана зізнається: коли таке читала, її трясло. «Але Варя мені сказала: «Діно, розслабся. Невже тебе тільки небесні янголи можуть оточувати? Світ такий». Тоді я вперше зняла «рожеві окуляри»», - додає Андруник.
«Щоб ви сказали хейтерам зараз?» - питаємо.
«Я їм співчуваю, бо вони все життя живуть з собою», - відповідає вона.
Після відкриття виставки в «Щербенко Арт центрі» колеги почали казати Діані в обличчя, мовляв, знайшла «багатого папіка». Бо тільки розкручені фотографи можуть собі дозволити виставку. Андруник наголошує: її роботи існують фізично, завдяки проекту «Я зможу» благодійного Фонду Олени Пінчук. А у виставковому просторі представлені, завдяки галеристці Марині Щербенко. Самостійно вона б це ніяк не потягнула. Адже, лише щоб надрукувати фотографії для виставки, треба було витратити близько ста тисяч гривень. Плюс, оренда приміщення в галереї...
Щоб продовжувати проект та далі знімати фотографії-історії, потрібно знайти донорів. Тому зараз Діана працює над підготовкою гранту: «Думаю, все вийде. Бо проект дуже потрібен суспільству».
Фото Діани Андруник
Про зміни в собі та суспільні зміни
«Проект росте, а з ним росте моя толерантність. Наприклад, на початку, майже три роки тому, я говорила «дівчата з особливостями» замість «дівчата з інвалідністю»», - розповідає Діана.
Коректним формулюванням її вчить громадська активістка в соціальній сфері та напрямі захисту прав людей з інвалідністю Уляна Пчолкіна. Вона також допомогла Діані з організацією виставки. Спеціально під виставку фотографиня зробила фото Уляни.
Діана наголошує: не прагне нав’язати всім своє світобачення. А проект робила для майбутніх поколінь. «Ця виставка безкоштовна. Я нікого не силую приходити, якщо не хочете вийти із зони комфорту, де всі ідеальні і ви також маєте бути ідеальним. Але якщо прагнете побачити різноманітну красу, серед якої живемо, ласкаво прошу», - відмічає Діана.
Фотографиня зізнається: їй пропонували продати проект компаніям Dave і Kotex. «Але як це, продати соціальний проект? Як же квота довіри до мене від дівчат. Взяти та відправити в безбожну машину маркетингу?» - розмірковує Діана. Вона не погодилася на пропозицію.
«Якщо хтось захоче купити фотографії в колекцію, подумаю. Бо потім зможу перевести ці кошти Наді», - додає вона.
Втім, перед цим експозиція має об’їхати країну. Вже відомо, що після Києва виставка вирушить до Дніпра, далі в Одесу. Також тривають перемовини з організаторами «Гогольфесту».
Новини партнерів
