УНІАН дізнався, наскільки готова Сумщина знову дати відсіч російським окупантам / колаж УНІАН

Спроба №2: чи вдасться Росія до повторного наступу на Сумщину

14:21, 04.06.2024
10 хв.

Українські силовики не виключають, що після наступу на півночі Харківщини, РФ може піти й на Сумщину, щоб ще розтягнути лінію фронту. Чи є для цього необхідні сили, наскільки підготувалась Україна, та як ставляться до можливого вторгнення місцеві, дізнавався УНІАН.

Росія вже протягом тривалого часу атакує прикордоння Сумщини зі своєї території з різних типів зброї, зробивши деякі громади непридатними для життя, також туди постійно намагаються зайти ворожі диверсанти.

Після наступу російської армії на півночі Харківщини, голова української розвідки Кирило Буданов заявив, що РФ планувала це зробити і на Сумщині. Поки що до таких дій окупанти не вдались. Але, як зазначили у Держприкордонслужбі, це може статись у будь-який момент.

За словами військово-політичного оглядача групи "Інформаційний спротив" Олександра Коваленка, на Сумщині росіяни справді можуть відкрити ще один фронт. "Це буде, у першу чергу, "сіра зона". І може бути декілька напрямків. Приміром, це може бути населений пункт, який знаходиться приблизно в 3-5 кілометрах від кордону з РФ", - сказав він.

Відео дня

Наскільки готова Сумщина знову дати відсіч ворогу, чи реально йому дістатися до Сум та які настрої у місцевих жителів, виясняв УНІАН.

Заяви про можливий наступ росіян на Сумщині серйозно непокоять місцевих жителів / фото Сумська ОВА

Люди сподіваються, що ворог до Сум не дійде

Заяви про можливий наступ росіян на Сумщині серйозно непокоять місцевих жителів, проте масового відтоку людей з області не спостерігається.

Так, підприємець із Сум Сергій Нечаєв, який займається торгівлею продуктами харчування і в якого працюють близько ста людей, розповідає, що ніхто з них не виїхав з міста ні після 24 лютого 2022 року, ні зараз.

"У нас дружній колектив, у важку хвилину допомагаємо один одному. Люди забезпечені роботою, отримують заробітну плату і годують свої сім’ї. Були, звичайно, хвилювання: виїжджати чи ні? Але всі до одного залишилися", - розповів він.

Сам він теж не виїжджає з кількох причин. Розповідає, що найперше не може кинути своїх співробітників. А, крім того, має важливі волонтерські проєкти.

"Маю угоду з Міністерством охорони здоров’я і доставляю із Сум до лікарень області кров та плазму крові для поранених українських воїнів та важкохворих жителів Сумщини", – уточнив підприємець.

Залишається в Сумах і Станіслав Береговий, який працює в одній із державних установ.

"У мене є дружина, мама і бабуся, тобто я – один чоловік у родині. Дружина працює у приватного підприємця, забезпечують місцеві торгові точки кормами для домашніх тварин. Мама і бабуся – пенсіонерки. На сімейній раді ми разом вирішили, що нікуди з рідного міста не поїдемо. Віримо в наші Сили оборони – в ЗСУ, в добровольчі формування, прикордонників. Віримо в те, що глобального прориву державного кордону на нашому напрямку не станеться і до Сум ворог не дійде", – висловлює надію Береговий.

Інша ситуація безпосередньо у прикордонні. За словами журналіста Олексія Пасюги, який проживає у селищі Велика Писарівка, з його громади виїхали практично всі підприємці. В торгових точках, що працюють, трудяться наймані працівники з числа тих людей, які відмовляються виїжджати зі своїх домівок.

"У нас теж ширяться чутки, що росіяни начебто нарощують угруповання біля кордону із Сумщиною. Але причина виїзду основної маси людей – не ця інформація, а регулярні обстріли, бомбардування наших населених пунктів, розміщених за 2-5-10 км від кордону… Днями з FPV-дронів російські військові влаштували справжнє полювання на цивільні автівки місцевих жителів – таке собі тренування з ураження транспортних засобів", – розповів журналіст.

Заступник голови Сумської районної ради Володимир Біцак вважає ситуацію на Сумщині напруженою / фото 117-ї окремої бригади ТрО ЗСУ

Напруга на кордоні не спадає

Наприкінці травня начальник Сумської обласної військової адміністрації Володимир Артюх заявив, що станом на той момент ворог не мав ударних угруповань для наступу на Сумщину. Проте Сили безпеки і оборони України готові до будь-яких викликів.

"Наша готовність була перевірена керівництвом, уже намічені певні заходи щодо удосконалення, підвищення готовності оборонних рубежів", – запевнив начальник ОВА.

Заступник голови Сумської районної ради Володимир Біцак вважає ситуацію на Сумщині напруженою через постійні обстріли прикордоння. Так росіяни тероризують мирних жителів, які отримують поранення й гинуть, руйнують інфраструктуру територіальних громад.

"Тому триває евакуація населення із 5-кілометрової зони, а подекуди – і з 10-кілометрової. Ще раз наголошу, що заходи тимчасової евакуації з прикордонних громад і населених пунктів проводяться не через можливий повторний наступ на Сумщину, а лише через регулярні обстріли та бомбардування ворогом", – запевнив Біцак.

За його словами, настрої безпосередньо в Сумах можна відслідкувати за кількістю автівок на дорогах: "Кількість автомобільних заторів на наших дорогах навіть збільшилася. Тому життя триває, всім треба пам’ятати, що війна не закінчилась, і довіряти лише офіційним джерелам інформації".

Старший лейтенант Дмитро Лантушенко, який очолює службу зв’язків з громадськістю 117-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ, що дислокується на Сумщині, зазначає, що певна тривога серед громадян є. Адже вони постійно читають інформацію у соцмережах, дивляться теленовини, в яких йдеться про ймовірний наступ ворога на регіон.

"І це не може не відбиватися на настроях. Багато людей радяться, що робити: чи потрібно вже виїжджати, чи можна ще почекати? Тому певна тривога у жителів області справді є", – розповідає офіцер.

Сили оборони готові до будь-якого розвитку подій / фото 117-ї окремої бригади ТрО ЗСУ

Що з обороною?

Лантушенко запевняє, що Сили оборони готові до будь-якого розвитку подій.

"Щодня, щогодини ми все готуємось до оборони. Це стосується і кількості підрозділів Сил оборони, які сьогодні є на Сумщині, і фортифікацій, до яких входять декілька ліній, і які є комплексними – починаючи від мінування державного кордону до протитанкових ровів, бліндажів, так званих зубів дракона і так далі", – каже речник бригади, підкресливши, що все це реально будується у різних місцях і різної довжини.

"На мій погляд, цього абсолютно достатньо, щоб не допустити будь-якого загострення на цьому напрямку… Ситуацію тримаємо на контролі, і я абсолютно впевнений, що ми будь-яку ескалацію тут можемо подолати", – вважає він.

Командир добровольчого формування №8 Сумської міської територіальної громади (ДФТГ) Володимир Сайко теж додає, що на Сумщині одночасно будується кілька ліній стаціонарних фортифікаційних споруд. За інженерні споруди на першій лінії оборони – у 5-кілометровій зоні від кордону – відповідають військові. Другою лінією – "глибше" в області – займається обласна військова адміністрація. Третю лінію – у передмісті Сум – будують власними силами, в тому числі й ДФТГ.

"Бійці нашого добровольчого підрозділу допомагають у зведенні фортифікаційних споруд на третій лінії оборони, у передмісті Сум. Роблять все можливе, щоб такі об'єкти були виконані якісно і в зазначені строки. Адже саме тут, у цих окопах та бліндажах, наші побратими даватимуть відсіч окупантам у випадку їх можливого прориву вглиб нашої території. Працюємо, щоби посилити захист Сумщини, убезпечити людей, підвищити обороноздатність держави", – заявляє командир ДФТГ і додає, що з інженерного погляду фортифікації виконані на високому рівні.

Начальник Сумської ОВА розповідає що мова не про польові фортифікації, які готують підрозділи ЗСУ під час ведення оборонних дій, а стаціонарні споруди, що зводяться з використанням бетону, дерева, металевих конструкцій у відповідності до проєкту Центрального проєктного інституту Міністерства оборони з дотриманням всіх вимог та після проведення випробувань.

"Контролюється все: якість бетону, дерева, металу. Ці споруди стійкі до вогневого впливу, а отже забезпечують набагато вищий рівень захисту наших воїнів", – розповів Артюх.

Розпорошуватись ворогові немає сенсу

На думку військового експерта Павла Нарожного, наступ росіян на Сумщину є малоймовірним. Він вважає, що ворогу нелогічно зараз розпорошуватись, якщо він хоче досягти якихось більш-менш серйозних успіхів.

"Ми бачимо, що на Харківщину росіяни зайшли з доволі серйозною кількістю військ: вони використовують там декілька десятків батальйонів, задіяли для штурмів 3-5 тисяч бійців. Успіхів же в них небагато. Військові РФ зайшли на 5-7 кілометрів і загрузли в боях", - констатує Нарожний.  

Експерт вважає, що Харківщина для ворога наразі набагато важливіша, ніж Сумщина.

По-перше, через те, що Харків має для росіян більше стратегічне значення, крім того, дозволяє виконати ще одну задачу – посіяти паніку.

По-друге, через те, що Сумщина – більш лісиста, ніж Харківщина, такий собі партизанський край.

"Згадаймо і того ж Ковпака, і 2022-й рік, коли місцева тероборона дуже успішно чинила спротив і громила в тилу ворожі колони, а росіяни абсолютно нічого не могли з цим зробити. Тому зайти ще на один, з усіх точок зору важкий напрямок, і в ньому зав’язнути у боях – сенсу небагато", - каже експерт.

Однак не можна виключати, що Росія може підправити в бік Сум певні резерви для невеликих бойових дій у прикордонні. А восени може початись "велике" осінньо-зимове стояння: "Ворожа важка техніка в разі заходу "сяде" в сумські чорноземи і в них залишиться". Саме тому, на думку Нарожного, росіянам вкрай важливо досягти якогось успіху у своєму "літньому" наступі. Зважаючи на те, як все відбувається на Харківщині, аби звітувати про "успіхи", ворогу вигідніше зосередитись лише на Харківщині.

Ба більше, експерт впевнений, що першочергові напрямки для росіян (через проблеми з логістикою і неможливість використовувати для забезпечення своєї армії Кримський міст), Запорізька та Херсонська області, узбережжя Азовського моря.

"Там є одна залізнична гілка, що йде через Маріуполь на Мелітополь – приблизно за 20 км від Вугледару, тобто під вогневим контролем Збройних сил України. Вони будують ще одну залізницю – до Бердянська. І кров з носа їм треба відкинути українську армію від своєї логістики, щоб убезпечити своє угруповання на Херсонщині та Запоріжжі. Тому і Харківщина, і Сумщина для них – другорядні напрямки", - вважає Нарожний.

Врешті, Сумщина має близько 560 км спільного кордону з Росією. Щоб здійснити якісний прорив на цій ділянці фронту, російська армія потребуватиме набагато більше солдат, ніж у неї є зараз.

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся