Аграрії Тернопільщини уже подекуди платять робітникам 64-83 тисячі гривень зарплати

Фермерські господарства Тернопільської області незважаючи на численні труднощі продовжують розвиватися. При цьому виконують важливу соціальну місію, не лише створюючи робочі місця, а й пропонуючи гідну зарплату.

Більше того, аграрії області допомагають заробляти пересічним жителям сіл у кооперативах та доводять, що достойні гроші можна отримувати і в Україні, а не лише на закордонних заробітках. Водночас фермери наголошують – без державної підтримки окремі напрямки довго не протримаються, зокрема в області під загрозою закриття три тваринницькі ферми.

Щоб не втратити робітників піднімають зарплати

Про проблеми, які є спільні для аграріїв Тернопільщини та всієї України, учора говорили під час виїзного засідання Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин. Відбулося воно в Бучацькому районі на базі ТзОВ «Бучачагрохлібпром».

Голова наглядової ради підприємства Петро Гадз зауважив, що середня зарплата в його структурах складає 9,6 тис. грн, при цьому окремі працівники заробляють у місяць 16-20 тисяч, а людина, яка працює на оприскувачі – 85 тис. грн!

«Ми розташовані недалеко від Польщі, тому зарплати мусимо платити достойні. Інакше люди виїжджають на заробітки. Але в нас люди тримаються, вони дорожать своїм робочим місцем, бо мають хороший фінансовий стимул. Водночас і ми вимагаємо від них високої продуктивності», – розповів Петро Гадз.

Члени засідання побували на одній з його тваринницьких ферм – у селі Пилява. 5 років тому це було закинуте приміщення, його перебудували, зараз усі процеси на фермі – повністю автоматизовані.

«Забезпечено відеонагляд у всіх блоках, управління фермою здійснює комп’ютер. Програма аналізує склади, залишки препаратів, вона знає, коли якій корові потрібно осіменятися, коли родити, в якому віці вона завагітніла. Машина планує роботу ферми на щодень. Ми знаємо надій кожної корови, щойно вона вийшла з доїльного залу, на скільки якісне молоко вона дала, маємо показники по її здоров’ю. Якщо корова захворіла, одразу комп’ютер друкує інформацію про це і зоотехнік вже приймає рішення», – розповів заступник директора по тваринництву «Бучачагрохлібпрому» Борис Рудюк.

Завдяки селекції та належному догляду молочні ферми агрохолдингу забезпечують високу якість молока. Відтак мають закордонних партнерів, які вже кілька років купують у них продукцію.

«Ми – експортер №1 молока в Ізраїль, щомісячно проходимо сертифікацію. Навіть інспекція з Єрусалиму була. Мінімум тиждень вони в нас сидять і перевіряють: аналіз кормів, аналіз крові. Ми вже 2 роки з ними працюємо і за цей час ні ізраїльтянами, ні «Молокією», якій ми теж постачаємо молоко, не було забраковано жодного літра нашої продукції», – похвалився результатами Борис Рудюк.

Ферма дала можливість місцевим жителям отримати високооплачувану роботу. Скажімо, доярка отримує 18-22 тис грн.

«Жителі села дуже вдячні Петру Гадзу, бо мають роботу і хорошу зарплату. Люди мають кошти, і село має кошти на покращення інфраструктури. Ферма сплачує 700 тис. грн на місяць», – каже голова сільради Пиляви  Іван Когут.

Замість закордонних заробітків – сімейна ферма

Окремі мешканці пробують і самі започатковувати свій невеликий бізнес в агросфері. Нещодавно в селі Жизномир Бучацького району завдяки сприянню кооперативу  «Бучацький екопродукт» було започатковано сімейну ферму. 

Створила її у квітні зі своїм чоловіком Любов Парубоча,  яка до цього 7 років провела на заробітках в Італії. Подружжя купило 7 корів, доглядає їх разом з двома дітьми. Освітлювальне обладнання та холодильну установку загальною вартістю 150 тис. грн для зберігання надоєного молока надав кооператив.

Любов Парубоча, яка 7 років провела на закордонних заробітках в Італії, зараз думає, як розширити започатковану в рідному селі сімейну ферму / фото УНІАН

В липні та серпні за здане молоко подружжя заробляло 22-23 тис. грн у місяць.

«Зараз шукаємо кошти, щоб розширятися. Наразі за день здаємо 140-150 л молока. Хочемо закупити ще 8 корів, облаштувати кормову кімнату. Водночас проблемою є відсутність пасовища», – каже Люба Парубоча.

Влада області переконана, що за такими сімейними фермами – майбутнє.

«У нас багато людей повиїжджало за кордон, а сім’я Парубочих демонструє протилежний приклад. Ми все робитимемо для того, щоб підтримувати таких людей, адже це – відродження села. Зрештою, люди починають бачити, що пристойно можна заробляти у себе вдома, поруч з родиною, а не десь за кордоном у невідомо ще яких умовах. Вдячний аграріям. Скажімо, механізатор в ТОВ «Україна» Олега Крижовачука отримав рекордну зарплату – 64 тис. грн. В чому інтерес аграріїв? Є робітники. Окрім того, із збільшенням зарплати збільшуються податкові відрахування. Громада починає заробляти кошти і вже не бігають до аграрія, що потрібно поміняти вікна, перекрити дах тощо. Хоча наші фермери і далі допомагають в розвитку соціальної інфраструктури», – зауважив голова Тернопільської ОДА Степан Барна.

Про те, що кооперація знаходить зацікавлення у жителів сіл свідчать наступні цифри: якщо у 2015 році при створенні сільськогосподарського кооперативу «Бучацький екопродукт» до нього входило лише 30 осіб, то сьогодні він налічує 1,3 тис. членів.

«Ми покриваємо весь район, маємо 30 пунктів прийому молока, де проводимо аналіз молока за 8-ма показниками з допомогою іноземного обладнання. Жирність молока в людей зросла майже в 2 рази, відповідно зросли і закупівельні ціни, які сьогодні складають в нас 4,25-5,22 грн за літр. Хоча є люди, які отримують 8,24 грн за літр молока високої жирності. Колись ми отримували 7 т молока за день, зараз – 9 т. Однак наше завдання не лише купити молоко, ми вчимо людей правильно годувати худобу, правильно за нею доглядати, надаємо техніку для рекультиваціїй пасовищ, які позаростали», – розповів голова кооперативу «Бучацький екопродукт» Олег Грицак.

«Тваринництво – найважчий аграрний бізнес»

Водночас Петро Гадз зауважує, що займатися тваринництвом в Україні – складно.

«Це не кури чи свині, оновлення худоби – раз в рік, а не два. Треба чекати 2-2,5 роки, щоб виросло телятко. Це – найважчий бізнес, не до порівняння з рослинництвом. 7-10 років треба, щоб окупилося тваринництво», – каже голова наглядової ради ТзОВ «Бучачагрохлібпром».

Він нарікає, що для багатьох аграріїв через високий відсоток ПДВ та некоректне його повернення тваринництво стає збитковим, дехто планує просто вирізати худобу.

Голова наглядової ради ТзОВ «Бучачагрохлібпром» Петро Гадз під час засідання комітету наголосив, що проблеми аграріїв слід терміново вирішувати, аби галузь могла далі розвиватися / фото УНІАН

«У Польщі ПДВ складає 5-7%, у нас – 20%. При поверненні ПДВ має бути дві окремі декларації: на рослинництво та тваринництво, а не одна, як зараз. Щоб враховувати, що затрати на тваринництво більші, а відповідно компенсація ПДВ має бути вищою», – наголошує Петро Гадз.

Голова Асоціації тваринників Ірина Паламар під час засідання комітету відзначила, що з даною проблемою стикають чимало аграріїв в Україні.

«Ми підготували зміни до законодавства, тепер чекаємо, щоб їх затвердили. Необхідно закладати кошти на підтримку тваринництва, інакше фермери почнуть вирізати худобу,  а це нікому не потрібно. Лише на Тернопільщині три ферми можуть припинити існування вже цього року. Шкода, немає на засіданні комітету першого заступника Міністра аграрної політики Максима Мартинюка, який би зміг з перших вуст почути усі проблеми, про які ми неодноразово говоримо», – сказала Паламар.

На засіданні комітету були озвучені й інші труднощі, з якими стикаються аграрії.

«В Україні катастрофа із вагонами. Нещодавно ми не виконали форвардний контракт. Для відвантаження продукції з елеватора необхідно було понад 50 вагонів, отримали лише 5. Зірвано контракт, не отримали валюти – держава ж від цього теж втратила. До того ж, невиконання контракту призводить до перевантаженості складу», – каже директор «Бучачагрохлібпрому» Іван Карачка.

Степан Барна зауважив, що через брак вагонів можуть втратити врожай і інші фермери.

Також сільгоспвиробники закликали депутатів забезпечити здешевлення кредитів, оскільки діючі процентні ставки не дають розвиватися галузі.

Члени комітету побіцяли врахувати побажання аграріїв. Зокрема, пропонуватимуть закласти в Держбюджеті на підтримку садівництва у 2018 році 0,6-1 млрд грн. Ці кошти підуть на розвиток розсадників, на створення переробних комплексів та комплексів із зберігання вирощеної продукції, а також посадку нових садів.

«На часткову компенсацію за придбане племінне поголів’я,  а також за створені ферми теж треба 0,5-1 млрд грн. Загалом пропонуватимемо від комітету на підтримку аграріїв в наступному Держбюджеті загалом закласти 3-4 млрд грн. Частково ці кошти мають бути скеровані і на здешевлення кредитів для агровиробників», – розповів про наміри член комітету Сергій Лабазюк. 

УНІАН в Google News