На Тернопільщині тіньові схеми викорінюватимуть за допомогою ОТГ

На Тернопільщині завдяки створенню ОТГ влада області планує не лише покращити інфраструктуру в сільській місцевості, а й навести лад із експлуатацією природних ресурсів. Адже наразі вихід з тіні цієї сфери відверто пробуксовує.

На останній колегії облдержадміністрації роботу Агентства водних ресурсів в Тернопільської області було визнано незадовільною. Голова ТОДА Степан Барна ініціює заміну керівника територіальної структури агентства, оскільки через недопрацювання контролюючих служб чималі доходи роками йдуть повз місцеві бюджети.

На території Тернопільщини є майже 900 водних об’єктів, при цьому за угодами експлуатуються в межах 400. З них більшість орендується за мінімальною ставкою, яка обумовлює сплату орієнтовно 120 грн з плеса на місяць.

«Надходження від водних об’єктів склали за рік 150 тис. грн – «колосальне досягнення». Та це ганьба! Оренда за гектар залишається на рівні 30 грн. На всіх нарадах наголошуємо: переглядайте договори оренди водних об’єктів. Станом на кінець листопада з 297 договорів переглянуто тільки 37 і приведено ставки у відповідність до законодавства – на рівні 300 грн», – каже начальник управління екології та природних ресурсів ТОДА Орест Сінгалевич.

Керівник обласної поліції Олександр Богомол звітує, що до контролю долучилися правоохоронці. До кінця січня обіцяє завершити перевірку, щоб у новому сезоні вже не використовували ставки без угод.

Водночас Степан Барна переконаний, що ніхто краще не проконтролює ситуацію на місцях, як безпосереднього керівники громад. Після створення ОТГ для цього виникає фінансовий стимул. Жителі громади вже розуміють, що неофіційне використання наявних в них природних ресурсів позбавляє їх чималих фінансових надходжень, від яких залежить якість їхнього життя. Відтак голова ТОДА великі надії покладає на продовження процесу децентралізації в області.

Доходи громад продовжують зростати

«В ОТГ зосереджено унікальний ресурс. Якщо говорити про власні доходи, то динаміка дуже серйозна. Якщо у 2015  році доходи місцевих бюджетів області складали 1,5 млрд, то в 2017 році – вже 3 млрд грн. Це масштабний ресурс для розвитку села, місцевого самоврядування і змін для людей. Держава підтримувала і підтримуватиме ОТГ. У 2016 році громади Тернопільщини отримали субвенцію на розвиток інфраструктури 141,5 млн грн, в 2017 році – 115 млн грн. Разом з коштами ДФРР та на соціально-економічний розвиток було інвестовано 300 млн грн. У 2018 році і надалі працюватимемо в напрямку децентралізації і продовження практики залучення значних фінансових ресурсів», – каже Степан Барна.

Він додав, що із передачею місцевих доріг в підпорядкування адміністрацій, у 2018 році 350-370 млн грн ще буде скеровано на ремонт доріг.

Наступного року 350-370 млн грн буде скеровано на ремонт доріг / фото oda.zt.gov.ua

«На 99% вони перебувають у незадовільному стані. Особливо в сільській місцевості. І тепер від голів ОТГ залежитиме, якими в них будуть дороги. Вже зараз слід починати шукати підрядників. Окрім того, з керівництвом Укравтодору ми домовилися, що щонайменше 1,1 млрд грн буде скеровано на ремонт магістральних доріг Тернопільщини в 2018 році. Продовжимо ремонт об’їзної Тернополя та дороги Тернопіль-Хмельницький», – поділився планами керівник області.

Потужний фінансовий ресурс, який залучають ОТГ, і не лише на дороги, створює чималу зацікавленість щодо децентралізації в жителів сіл. Та якщо раніше на Тернопільщині робили ставку на кількість і область була першою за кількістю об’єднаних громад, то тепер мова вже першочергово ведеться про відповідність перспективному плану.

«Ставимо за мету створювати самодостатні перспективні громади», – пояснює концепцію Степан Барна.  

У жовтні в області створили 4 нові ОТГ: Зборівську (16 тис. населення), Хоростківську (14,3 тис), Ланівецьку (12,5 тис.) та Саранчуківську (2,5 тис. жителів). Після виборів керівник кожної з нових громад заявив, що пріоритетне завдання – навести порядок на довіреній йому території. Зокрема провести інвентаризацію земель, природних ресурсів, комунального майна. Для всіх прикладом є Байківецька ОТГ, де після легалізації землі надходження в бюджет зросли у 15 разів(!!!).

Пріоритет – інвентаризація та легалізація

«Наведемо порядок з незаконним продажем алкоголю, із землею, яка незаконно використовується під комерцію або яку люди поскуповували, і не може інвестор її купити, бо свідомо ставлять завищені ціни. Проведемо інвентаризацію земель, щоб всі почали платити земельний податок. Це ж стосується і водних об’єктів», – поділився планами голова новоствореної Зборівської ОТГ Руслан Максимів.

Ще одним пріоритетом він бачить створення нових робочих місць. При цьому визнає, що тут доведеться зіткнутися з серйозною проблемою – знайти працівників стає все складніше.

Максимів каже, що знайти працівників стає дедалі складніше / фото dt.by

«Люди масово виїжджають за кордон. Ми вже не чекаємо інвесторів, а самі починаємо їх шукати. Один підприємець встановив 2 вітрогенератори, інший – відкрив швейний цех, створивши 13 робочих місць. Загалом там можуть працювати 40 осіб, але немає людей, хоча зарплати – достойні.

Зараз будується новий забійний цех. Там розраховують працювати у 4 зміни, є робочі місця для 70 людей. Але де взяти працівників. Будемо вести інформаційні кампанії, повідомляти людям про нові можливості», – каже Руслан Максимів.

Голова Ланівецької ОТГ Роман Казновецький ставку робить на ремонт доріг, покращення матеріальної бази школи та дитсадка, вирішенням інших нагальних проблем.

«Наразі ведемо мову з потенційним інвестором, який хоче відкрити виробництво на базі цукрового заводу. Для вирішення проблеми сміття плануємо купити сміттєвоз. Оформляємо папери для легалізації сміттєзвалищ», – поділився першочерговими планами голова громади.

«Можемо самі змінювати життя на краще, це надихає»

Саранчуківська об’єднана територіальна громада на відміну від інших трьох новостворених, які постали навколо райцентрів або більшого міста, – малочисельна. Тут об’єдналися 5 сільрад із 8 населених пунктів, загальна кількість населення – 2,7 тис.

При цьому голова громади, який донедавна очолював Бережанську РДА,  Володимир Петровський переконаний, що його громада буде спроможною та самодостатньою. Не в останню чергу – завдяки кадрам.

«Активісти і сільські голови запропонували мені як людині, яка їх постійно переконувала створити ОТГ, не просто говорити, а піти з посади голови райдержадміністрації, перейти на меншу зарплату і попрацювати на громаду. Я погодився. Розумію, що недостатній кадровий потенціал в громадах, тому запропонував взяти участь в конкурсі кращим спеціалістам з району з фінансового блоку, юристам, виробничникам. Я вірю, що мені вдасться створити потужну команду. Великих коштів ми не будемо мати, але зважаючи на власні надходження і державну субвенцію оперуватимемо орієнтовно 3 млн грн для розвитку громади. Розраховуємо на підтримку Мінрегонбуду, Кабміну та владної вертикалі щодо підтримки різних проектів, які у нас вже є і які ще в стадії підготовки», – каже Володимир Петровський.

Він зазначив, що вже має чималий досвід, якого раніше в багатьох не було, а в декого немає і досі: як підготувати проект, де знайти підрядника, як потім правильно реалізувати проект і прозвітувати про використані кошти.

У Саранчуківській ОТГ насамперед планують завершити роботи з перекриття дахів, модернізації систем опалення, а потім перейти до більш масштабних капіталовкладень. Зокрема, будівництва стадіону у селі Котів, яке славиться своєю успішною футбольною командою.

При цьому максимально по-господарськи в громаді мають намір використати наявні природні ресурси.

Природні ресурки на Тернопільщині хочуть використати максимально по-господарськи / фото wikipedia.org

«Заберемо у своє підпорядкування 1 тис. га колишніх колгоспних лісів, створимо комунальне підприємство. Бо дивно виглядає, що громада віддала свої ліси райагролісу, а тепер купує в нього деревину для обігріву закладів соціальної сфери. Також ми припинимо варварські рубки. Суттєво розраховуємо на земельний податок, ПДФО, наведемо порядок з акцизами. Бо сплачується слабенько. Наш край багатий на природні ресурси. Пропонуватимемо підприємцям розробляти і піщані, і крейдяні, і кам’яні кар’єри, але діяти цивілізовано: сплачувати податки і помагати громаді», – розповів про джерела очікуваних доходів Володимир Петровський.

Він наголошує, що в ОТГ більшість вже розуміє, що при господарському підході можна покращити власне життя, а тому люди починають мислити, рахувати, шукати вигоду.

«2 роки тому провели реконструкцію паливної в школі у Саранчуках. За опалювальний сезон  зекономили 300 тис. грн, перейшовши з газу на опалення дровами. Це неймовірна сума для села! Зараз із створенням ОТГ в людей загорілися очі. Вони побачили, що самі можуть змінювати своє життя на краще. Що тепер дуже багато залежить безпосередньо від них. Це надихає. В цьому запорука успіху, бо кожен вже починає мислити по-господарськи», – поділився оптимізмом керівник ОТГ.

Андрій Вацик

УНІАН в Google News