Київський гід Наталя Горбачова розповіла про екскурсійне життя під час війни / фото з особистого архіву героїні інтерв'ю

Київський гід Наталя Горбачова: Туристичні поїздки наразі не розвага, а скоріше своєрідна терапія

12:40, 01.06.2022
8 хв. 2539

Попри війну, українці поступово знову починають шукати невеличкі радості життя, які так необхідні для відновлення сил та продуктивності. Серед них – екскурсії та невеличкі туристичні подорожі. Про те, як у Києві відновлюється екскурсійне життя і який він – турист воєнного часу, УНІАН.Туризм поговорив із засновницею екскурсійного проекту "Життя в подорожах", членом Гільдії гідів Наталією Горбачовою.

Протягом кількох останніх тижнів у Києві поступово відновлюється екскурсійне життя – вже можна побачити пропозиції як щодо прогулянок містом, так і щодо виїзних екскурсій вихідного дня Київщиною або сусідніми областями. Який зараз попит на такі послуги?

Дійсно, в останні тижні в місті пожвавилося життя, багато киян повернулися, а ті, хто нікуди не виїжджали, нарешті зловили якийсь певний ритм і трохи більше часу почали приділяти собі. Люди почали ходити на екскурсії, цікавитися містом, а гіди отримали вдячну аудиторію. Це далеко не та кількість екскурсантів, що була до війни, але попит є, і це добре.

Щодо автобусних турів, то я, схоже, була першою, хто почав збирати групи і виїжджати за місто. Причому ініціатива почати це робити надійшла саме від туристів, які дуже хотіли хоч на кілька годин не чути сирен, змінити обстановку та трохи перезавантажитися. І ми поїхали. За цей час були тюльпани в Добропарку, бузок та півонії в "Олександрії", Буцький каньйон, біопарк, кінний завод та козяча ферма. Туристи зізнаються, що день на природі заспокоює, відновлює їх і дає сили працювати далі.

Взагалі, чи важко було ухвалити рішення щодо відновлення екскурсій? Адже думки зараз розділилися – поки одні закликають не ставити життя на паузу в умовах війни, інші навпаки вважають будь-які прояви мирного життя недоречним. Чи стикалися ви з засудженням через відновлення роботи?

Тут треба розуміти, що ті, хто хоче кудись поїхати – не туристи в звичайному розумінні цього слова. Це люди, які весь час від початку війни нікуди не виїжджали, волонтерили, працювали, лікували. Частина цих людей втратила домівки, пережила розлуку з близькими, хтось втратив найдорожчих. Дехто з них на собі відчули наслідки депресії та вигорання. Тож поїздки з ними та для них я не можу назвати звичайними розвагами для туристів. Це, скоріш, своєрідна терапія, можливість пережити позитивні емоції. А ще – це наш вклад в підтримку економіки, адже ми купуємо вхідні квитки, оплачуємо транспорт, купуємо каву, замовляємо екскурсії. Ми допомагаємо заробити іншим. Це теж важливо.

Для більшості українців екскурсії зараз це своєрідна терапія / фото з особистого архіву героїні інтерв'ю

А щодо засудження чи обурення, то, дійсно, є люді, які вважають, що поки триває війна, ніхто не має права на посмішку, прогулянку, час на себе, а вже тим більше права на подорож. Такі люди доволі агресивно вказують кому і що треба робити, але аргументів окрім "не на часі" не мають. Я переконана в тому, що якщо людина дбає про своє психічне здоров’я, не допускає спустошення та вигорання, вона довше буде знаходиться в ресурсі й буде більш корисна в роботі на Перемогу.

А який він – турист воєнного часу? Чи змінилися якось погляди та потреби екскурсантів? Чи з’явився попит на якісь тури, пов’язані з війною чи історією України?

Туристи воєнного часу знають, чого вони хочуть і навіщо їм ця подорож. Вони гостріше реагують на красу навколо, довше милуються краєвидами і глибше дихають солодким повітрям, ховаючи обличчя в бузкових гронах. Вони мовчки сидять на березі річки, бовтаючи ногами, а потім несподівано сміються, коли вода лоскотить їм п’яти. Вони навчилися інакше, по-новому бачити звичайні речі.

Український турист нині особливо цінує можливість доторкнутися до природи / фото з особистого архіву героїні інтерв'ю

Головні потреби гостей наших екскурсій – як і раніше, позитивні емоції. Це лишається незмінним. Щодо інформаційної складової, тут все, як в раніше, в порядку. Випадає поки що лише музейна складова, оскільки більша частина музеїв зараз працює в режимі збереження цінностей.

Попиту на тури чи екскурсії, а тим більше пропозицій на тему війни я не бачу – всім вочевидь вистачає реальних подій. З часом ця тема буде актуальною, але скоріш за все для іноземців, які захочуть подивитися на власні очі, яка вона, Україна, що перемогла імперію зла. Але це питання часу.

Хто найчастіше зголошується на екскурсії?

Переважна більшість моїх екскурсантів зараз – це постійні туристи, з якими ми раніше встигли об’їхати майже всю країну. Саме вони зараз знаходять в собі сміливість та бажання виїжджати за межі Києва.

Які тури найбільше користуються популярністю?

В топі зараз одноденні тури, під час яких можна провести час на природі, поспілкуватися з тваринами, помилуватися парками.

Наразі туристи надають перевагу одноденним турам, наприклад, до Буцького каньйону / фото з особистого архіву героїні інтерв'ю

А є якісь нюанси щодо безпеки подорожей? Що робити у разі повітряної тривоги? Як контролювати туристів, щоб вони не розбігалися по лісах? Адже над Україною досі нависає велика загроза ракетних ударів, тим часом в лісовій зоні досі багато мін та нерозірваних снарядів.

Щодо безпеки, то, звісно, ми обираємо для поїздок райони, де не було активних бойових дій, мінувань чи ракетних обстрілів. Або спершу чекаємо на дозвіл ДСНС, як було в Добропарку, який ретельно перевірили та підтвердили відсутність мін та снарядів і дозволили відвідування. Перед маршрутом ми вивчаємо місця, які можна використати як укриття в разі небезпеки. Щодо відвідування лісів, а також в’їзду до них транспортних засобів та іншої техніки – це заборонено на весь період дії воєнного стану. Нікому не раджу порушувати це правило.

Чи плануєте якісь нові тури, враховуючи події останніх трьох місяців? Чи є в планах відновлення турів тривалістю більше одного дня?

Нові тури вже заплановані, й групи вже починають набиратися. Оскільки більша частина наших гостей зараз – з категорії постійних клієнтів, то хочеться подарувати їм не лише нові маршрути, а й нові емоції. Тож ми працюємо над цим.

Наталя Горбачова завжди намагається придумати щось нове для туристів / фото з особистого архіву героїні інтерв'ю

Щодо поновлення подорожей на кілька днів – це питання лишається поки що "із зірочкою". Тривалі поїздки ускладняються через проблему з пальним та його високу вартість. Також частина готелів не працює, більшість музеїв зачинені для відвідування. Тому поки що такі подорожі "не на часі".

Загалом, останні два роки видались доволі важкими для екскурсійної галузі – спочатку коронавірус, тепер війна, а, відповідно, і зменшення попиту. Як взагалі тримається екскурсійна спільнота? Чи багато екскурсоводів залишилися вірними професії?

Туризм дійсно зазнав серйозних потрясінь через ковід, і не встигнув оговтатися в повній мірі, потрапив під молот війни. Це важке випробування, яке пройдуть не всі з нас. Нажаль, багато моїх колег-гідів втратили можливість займатися улюбленою справою, багато хто з них вимушений був піти з професії. Це серйозна втрата для туризму, адже це були справжні професіонали.

Але є і ті, хто наперекір обставинам продовжує робити неможливе: створювати нові проекти, екскурсії, лекції, знаходити нові теми… Я пишаюся цими колегами і мрію, щоб після Перемоги в наші міста знов повернулися туристи з усього світу, і кожен гід відчув радість від улюбленої роботи.

Які у вас сподівання та прогнози на майбутнє в плані туристичної галузі? Чи варто сподіватися на поступове відновлення вже зараз, або ж галузь залишатиметься на паузі до завершення воєнного стану?

Не впевнена щодо результативності будь-якого прогнозу під час війни. Але впевнена, що кожен має робити те, що вміє там, де він є. Щодо туристичної галузі, то потроху вона оживає. Це гарна ознака, а, значить, прогрес є. Ми, як гіди та організатори подорожей, будемо робити все можливе для того, щоб туризм жив. А все інше буде залежати від наших військових, адже саме вони тримають над нами небо, даючи нам можливість дихати, жити і працювати з вірою в Перемогу. Україна – країна Героїв, тож Перемога буде за нами!

Марина Григоренко

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся