Валерій Коровій: "Проект Держбюджету не дає відповіді на питання: як в 2012 році мають жити і розвиватись територіальні громади?"
Валерій Коровій: "Проект Держбюджету не дає відповіді на питання: як в 2012 році мають жити і розвиватись територіальні громади?"

Валерій Коровій: "Проект Держбюджету не дає відповіді на питання: як в 2012 році мають жити і розвиватись територіальні громади?"

09:56, 09.11.2011
13 хв.

 Як почувається в нових бюджетних реаліях вінницька влада, УНІАНу розповів заступник вінницького міського голови

Днями завершились міжнародні муніципальні слухання з питань  розвитку належного врядування на місцевому та регіональному рівнях. Президент В. Янукович, виступаючи перед учасниками зібрання, заявив про налаштованість на діалог з регіонами, які готові до реформування. Наша область і Вінниця зокрема в питаннях ініціативності та бажання повести реформу місцевого самоврядування давно займають лідерські позиції.  Президент ставить за приклад всій Україні вінницьку систему надання адмінпослуг, а  обласну владу хвалить за впровадження європейського досвіду розвитку територіальних громад.
Отож, підтримка прагнень регіонів до самостійності на найвищому рівні наче є. Але коли справа доходить до питання фінансової складової, регіони і далі розглядають як нерозумних васалів Києва. Особливо промовистим в цьому сенсі є Державний бюджет України на 2012 рік. Прийнятий у першому читанні, не одного міського та сільського голову він позбавив сну та спокою. Найбільше ж перепало регіонам, визначеним як пілотні в реформуванні галузі охорони здоров'я.
Як почувається в нових бюджетних реаліях вінницька влада, УНІАНу  розповів заступник вінницького міського голови Валерій Коровій.

- Валерію Вікторовичу, слухання проекту Держбюджету в першому читанні спричинили в Україні чимало дискусій. У вас як представника муніципальної влади він, певно, теж викликає питання?

- Бюджетний процес завжди тягне за собою велику кількість дискусій, зокрема, між центром та регіонами. Регіони хочуть більше ресурсів, бо мають багато поточних проблем. Центральний бюджет прагне зекономити, тому що в нього є свої видатки, і це зрозуміло. Але в частині взаємовідносин між Державним бюджетом і місцевими проект не дає відповіді на одне запитання, яке для нас є основним: а як у 2012 році мають жити і розвиватись міські територіальні громади?

Відео дня

- Таке відчуття, що вже не йдеться про те, як йтиме розвиток, а лише про виживання?

- Наголошую, не зрозуміло, як мають громади жити і розвиватись. Тому що в проекті бюджету замість задекларованих  речей, пов’язаних із децентралізацією фінансових ресурсів, простежується абсолютна зворотна тенденція. Якщо розглянути все, що формує доходи, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, і, відповідно, перший кошик видатків, то для міської казни проект бюджету у 2012 році породжує декілька дуже серйозних викликів.

Скажімо, в Держбюджеті передбачено зміну системи фінансування охорони здоров'я у зв'язку з  проведення реформи в цій  галузі. А саме, зміна алгоритму фінансування лікарняних закладів у місті Вінниці. Фактично йдеться про зменшення фінансування майже на 130 млн. гривень. В той же час цей ресурс планують передати на обласний рівень.

Ми як ніхто інший  знаємо стан справ і систему управління в медицині міста. Відповідно, погодитися з таким підходом до справи не можемо. Ми вважаємо,  що коли мова йде про проект реформи, то потрібно принаймні прислухатись до думки регіонів, де вона впроваджується, зважати на те, як бачать вони подальші шляхи розвитку галузі. А все те, що заплановане у бюджеті 2012 року, позбавляє міську раду можливості будь-якого впливу на заклади охорони здоров'я другого рівня у місті Вінниці.

- Але ж днями стало відомо про домовленість керівництва міста з МОЗом, що вторинний рівень медицини в підпорядкуванні міста щонайменше на рік ще залишать.

- Так, в підпорядкуванні залишать. Але в бюджеті все ж виписаний алгоритм централізації цих коштів (130 млн. грн. - авт.)  на обласному рівні.

- А в чому проблема, хіба з областю не домовитесь?

- З областю потрібно домовлятись, і ми будемо це робити. Тим більше, що маємо порозуміння. Неврегульованість цієї ситуації призведе до того, що обласний бюджет змушений  буде  передавати бюджету міста Вінниці субвенцію на фінансування закладів охорони здоров'я другого рівня.

Справа в іншому: така фінансова політика позбавляє територіальні громади стимулів  шукати додаткові фінансові ресурси. Це - по-перше.

Є ще одна дуже серйозна проблема. З року в рік ми наштовхуємось на систематичне ігнорування центральним бюджетом видатків, пов'язаних із системою управління. І, в першу чергу, - саме в містах обласного значення. Наприклад, порівняно з минулим роком, передбачено зростання видатків на утримання  - це до контрольних показників Мінфіну -  лише на 5%. А Вінниця, між іншим, одне з небагатьох міст України, яке минулого року провело докорінну реформу системи управління виконавчого органу. Ліквідовано три районних ради, реорганізовано всю систему управління. Кількість працівників порівняно з минулим роком скоротилась на 80 чоловік. Більше того, якщо взяти по нормативу до призначень і середньому по Україні, то у Вінниці цей показник в розрахунку на одного працівника, зайнятого в системі органів місцевого самоврядування, менший від нормативного на 60 одиниць. Тобто, на 60 чоловік!

Складається таке враження, що ведеться цілеспрямована робота для того, щоб поставити на коліна систему управління органів місцевого самоврядування. Ніби не зрозуміло, що виконавчі органи влади, особливо на рівні міст обласного значення,  - це люди, які безпосередньо надають соціальні і публічні адміністративні послуги. І скоротити втричі чисельність виконавчих апаратів  - це фізично неможливо, бо мова  йтиме про дезорганізацію системи управління містом.

Так от, в чергове, при потребі 60 млн. гривень в розрахунках міністерства  фінансів  фігурують видатки на рівні 20 млн. гривень. До чого це підштовхує? Виконавчий комітет, для того, щоб збалансувати свої видатки, змушений  відтягувати фінансовий ресурс із так званого другого кошика видатків. А саме, з  коштів на виконання власних повноважень, котрі повинні були б іти на розвиток міста Вінниці, забирати гроші, щоб перекрити  диспропорції, які виникають по делегованих повноваженнях.
За ці 40 мільйонів могли б бути відремонтовані дороги, реалізовані місцеві програми в галузі культури і мистецтва; це кошти на житлово-комунальне господарство і благоустрій міста тощо.

- Наскільки мені відомо, місто не погоджується і з тим, що місцевому бюджету залишають лише 50% податку на доходи фізичних осіб.

- Так, якщо відштовхуватись від змісту проекту бюджету 2012 року, то відбудеться зміна алгоритму розподілу податку на доходи фізичних осіб для міст обласного значення. Не з містами, такими як Вінниця,  внесли зміни до Бюджетного кодексу і  вже 50% податку на доходи фізичних осіб тепер починає акумулюватись в обласному бюджеті. Це ставить виконавчий комітет  міськради в дуже непрості умови.

Новина прикра. Особливо після того, як цього року ми стільки працювали, щоб реалізувати на території Вінниці кілька дуже потужних проектів. Я маю на увазі будівництво нової кондитерської фабрики, реанімацію державного авіаційного підприємства, реконструкцію цілого ряду об'єктів, таких як “СПЕРКО-Україна”. Ми планомірно займались цією роботою, бо мали стимули, адже 75% податку на доходи фізичних осіб залишалось безпосередньо в першому кошику доходів місцевих бюджетів.

- Яка це сума в абсолютних цифрах?

- Це 394 млн. гривень. То забрані 25%  - виходимо на мінус в 100 млн. гривень, які фактично залишалися власними доходами. Тепер вони акумулюються в обласному бюджеті.

- А яка була аргументація  стосовно того, що ці кошти мають залишатись в обласному бюджеті?

- Як аргументували? Що проводиться реформа медичної галузі.

- Я правильно зрозуміла, досить того, що 130 мільйонів відібрали, які напряму мали б іти на медицину, то ще 100 млн.  вийняли з кишені міста і віддали їх області?

- Так, столичні розпорядники коштів кажуть: ми забрали 130 млн. гривень на обласний бюджет, на утримання обласних закладів медицини. А тому ми ще у вас заберемо фінансовий ресурс в сумі 100 мільйонів. А вам дамо більше дотацій. Отака розмова...

- Врешті, вона може бути, а може і не бути?

- Дотація  буде. Але вона позбавляє стимулів розвивати території. Маючи в розпорядженні свої законні 75% податку на доходи фізичних осіб, ми розуміли, що повинні розвивати територію, прагнули створювати нові робочі місця. Ми знали, що повинні створювати умови для бізнесу, щоб виплачувалась заробітна плата, до того ж  - легальна.  Тому ми й не можемо погодитись з тим, що у нас не просто забирають ресурси, а й економічні стимули розвивати місто. Це  речі принципові.  Бо якщо ми говоримо про децентралізацію, то повинні дуже добре розуміти, що маємо поступово відходити від дотаційності територій, заохочувати громади до самостійного розвитку. Натомість спостерігаємо діаметрально протилежне.

Знову ж, у проекті Державного бюджету на 2012 рік ми взагалі  не побачили  субвенції з державного бюджету на соціально-економічний розвиток.

Ми не побачили субвенцій на регіональний розвиток, які були в попередні роки.
Не передбачено субвенцій, пов'язаних з реформуванням житлово-комунального господарства, на що потрібні колосальні ресурси.
Натомість ми побачили 2 млрд. гривень, які виділяються новоствореному Фонду розвитку територій. Розпорядник  цих коштів  -  міністерство регіонального розвитку.

- Що це означає на практиці?

-  Це означає, що представники територіальних громад будуть вимушені знову їхати в Київ, кланятись, просити, доводити і відстоювати позиції того, що їм потрібно, скажімо, грошей на 1 км водогону!

- Що ж, до наступного року треба дожити. А що буде з поточним бюджетом?

- Питання успішного завершення бюджетного 2011-го року  для місцевих громад дуже актуальне. Наведу вам приклад: після того, як державний регулятор у сфері житлово-комунальних послуг затвердив нові розрахунки, пов’язані із вартістю газу, і, відповідно, теплоносіїв, для бюджетної сфери, то тільки для бюджетної сфери Вінниці нам потрібно додатково віднайти  8 мільйонів гривень.
Другий блок питань виник внаслідок розбалансованості першого кошика видатків при формуванні показників на 2011-й рік і фінансової кризи. Місцеві бюджети через кризові явища зазнали обвалу надходжень від продажу землі і комунального майна, відтак, не мають ресурсів, за рахунок яких можна було б перекрити діри, що виникли у бюджеті.

І, чесно кажучи, ми просто не розуміємо, як могло статись, що остання постанова Кабміну про надання додаткової дотації для виплати заробітних плат місцевим бюджетам ще більше посилює бюджетний дисбаланс. Наприклад, Чернігівській області на зарплати управлінців - бюджетників виділили 124 мільйони. А Вінниччині, яка має найбільшу кількість територіальних громад і для вирішення зарплатних проблем потребує близько 80 млн. гривень,  дали всього 7.5 мільйонів!

- Не 70, а сім?

- Сім з половиною мільйонів.
Ми не розуміємо такої постановки питання. Знаємо, що це питання піднімав Президент на останньому засіданні Кабміну і розраховуємо на розуміння Уряду, міністерства фінансів.

Це дуже серйозні питання, вони стосуються не лише соціальної стабільності окремо взятої Вінницької області чи Вінниці. Це елементи соціальної стабільності в цілому по державі.

У цей міжбюджетний період, - між першим і другим читанням, - ми дуже активно працюємо з представницькою і виконавчою гілками влади, щоб донести свої аргументи, аби прислухались до територій: з Верховною Радою, з Мінфіном, з Адміністрацією Президента. Хотілось би зазначити, що знаходимо спільну мову з депутатським корпусом різних фракцій. Від тих, які формують в Раді більшість, до тих, хто в опозиції.

Вселяє оптимізм, що в абсолютної більшості людей є розуміння того, що до другого і кінцевого третього читання треба змінити пріоритети на користь регіонів і вносити в документ відповідні зміни. І щоб принципи бюджетної децентралізації не тільки декларувались, а й реалізовувались на практиці. Тобто, дати бюджетні стимули для розвитку місцевих територій. Це на сьогоднішній день має принципово важливе значення.

- А наскільки активно  вас підтримують і працюють в цьому напрямі керівники органів місцевого самоврядування з інших міст?

- Переважна більшість займає аналогічну позицію. Ми з ними контактуємо у рамках ради міст.
Разом з тим, коли мова йде про дискусію стосовно реформи системи охорони здоров’я і зміни системи фінансування, в мене складається враження, що деякі наші колеги ще не до кінця розібралися, до яких негативних наслідків це може призвести.
Звичайно, реформу потрібно проводити. Але коли ми говоримо про пілотний проект, то пілоти спочатку треба відпрацювати і подивитись, в якому напрямку рухатись. Бо коли  реформа системи охорони здоров’я підв’язана непродуманими діями в частині бюджетної політики, це може викликати колосальний хаос і величезні диспропорції в системі розвитку.

- Як Ви вважаєте, наскільки  великі шанси в керівників громад бути почутими на рівні центральної влади?

- Не можу сказати, що нас не чують. Діалог йде постійно. Нас вислуховують, нас приймають, приймають наші пропозиції. Але хотілось би, що усе це було реалізовано в прийнятті конкретних рішень.

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся