За кого і чому голосуватимуть українці на парламентських виборах-2012

Фондом «Демократичні ініціативи» спільно з  Київським міжнародним інститутом соціології проведено загальнонаціональне дослідження громадської думки  населення України.

За  місяць до виборів соціологи вирішили з’ясувати, за кого і чому мають намір проголосувати виборці? 

Загальнонаціональне дослідження громадської думки  населення України було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» спільно з  Київським міжнародним інститутом соціології з 18 вересня по 4 жовтня 2012 року.
Опитування проводилося в 111 населених пунктах (PSU) у всіх областях України та в Автономній Республіці Крим за квотною вибіркою, що репрезентує доросле населення України. Усього було опитано 2043 респонденти. Похибка вибірки не перевищує 2.2%.

Опитування здійснено за фінансової підтримки  програми МАТРА  Посольства Нідерландів в Україні.

Як з’ясувалося в ході опитування, у парламентських виборах готовність взяти участь висловили 77% українців: 57% –  «обов’язково» і ще 21% – «скоріше за все». Порівняно з серпнем істотно – на 17% – зросла кількість виборців, які впевнені у своїй участі у виборах. Готовність взяти участь у виборах різна у різних регіонах: вища – у Західному та Центральному регіонах, де лише 11% і 13% відповіли, що не братимуть участі у виборах, нижча – у Південному де Східному регіонах,  де не збираються брати участі у виборах, відповідно, 24% і 23% громадян. 
Якби вибори до Верховної Ради відбулися  наприкінці вересня,  5%-й бар’єр здолали  б:  Партія регіонів  – 23.3%,  Партія «УДАР» Віталія Кличка  – 16.0%,  ВО «Батьківщина»  – 15.1%,  Комуністична партія України – 10.1%. Вперше досягло  межі  виборчого бар’єру ВО Свобода» (5.1%).  Істотно зросла кількість тих, хто не визначився із вибором – до 24%, що може бути пов’язано з тим, що виборцям вперше був пред’явлений бюлетень у тому вигляді, який буде під час виборів (з 22 партій, з усіма першими п’ятірками). Як і раніше, більше тих, хто не визначився з вибором,  у Східному (29%%) та Центральному (29%) регіонах,   менше – у Південному (18%) та Західному регіонах (19%). Усі відсотки вирахувано у відношенні до тих, хто висловив готовність узяти участь у голосуванні.

Існують істотні регіональні відмінності у підтримці різних політичних сил. Партію «Батьківщина» найбільше підтримують у Західному  (25%) та Центральному (20%) регіонах і значно  менше – на Півдні (7%) та Сході (4%). Так само і Партія «УДАР» – що далі на захід, то вище підтримка: 24% – у Західному регіоні, 18% – у Центральному, 12% – у Південному і 7% – у Східному. Партія регіонів, навпаки, має найбільшу підтримку на Півдні (41%) та Сході (36%), а у Центрі (15%) та на Заході (7%) цю партію підтримують менше.  Комуністична партія зараз долає виборчий бар’єр в усіх регіонах, крім Західного (2%): у Центральному регіоні вона набирає 7.5%, на Півдні – 15%, на Сході – 19%.  ГО «Свобода»  долає виборчий бар’єр на Заході (12.%) і вперше – у Центрі (5%).    Усі відсотки вирахувано у відношенні до тих, хто висловив готовність узяти участь у голосуванні.

Істотні вікові особливості мають електорат Комуністичної партії, яка набирає 3% у віковій групі до 30 років, 6% – у віковій групі 30–44 роки, 9% – серед виборців віком 45–59 років і 19% – серед тих, кому понад 60 років. Партія «УДАР», навпаки,  має значно вищу підтримку серед молодого електорату: 27% серед виборців молодше 30 років (і тут вона є лідером), 18% у віковій групі 30–44 роки, 16 – у групі 45–59 років і лише 7% серед виборців, старших за 60 років. «Батьківщину» більше підтримують виборці віком 45 років і старше (18–17%) і дещо менше – у віці 18–29 років (12%) і 30–44 роки (13%). Усі відсотки вирахувано у відношенні до тих, хто висловив готовність узяти участь у голосуванні.
Порівняно з серпнем зросла впевненість виборців у своєму виборі – 53% виборців   не збираються змінювати свій вибір (у серпні – 43%): 78%  виборців Комуністичної партії (було 67%), 77% виборців   Партії регіонів (було 60%), 69% ВО «Батьківщина» (було 59%), 70% ГО «Свобода» (було 49%), 61% партії «УДАР» (було 38%).

Головними чинниками вибору партії є програма, ідеї, пропозиції (37%) та лідери партій (26%).  Існують певні відмінності у мотивації голосування за різні політичні сили. Так, вже стабільною є вирішальна орієнтація на лідера у виборців «УДАРу»  Кличка  (67%), проте за останній місяць зросла вагомість програми та пропозицій (41%, у серпні – 29%). Цікаво, що схожою виявилася мотивація виборців таких різних партій, як КПУ та ВО «Свобода»:  виборцям КПУ найбільше подобається програма їхньої партії (64%) та те, що ця партія виражає їхні інтереси (50%).

Так само вважають і виборці ВО «Свобода»: орієнтація на програму (64%) та на те, що партія виражає їхні інтереси (35%). Істотно змінилася мотивація вибору у виборців ОО «Батьківщина»: у червні явно переважала орієнтація на лідера (51%), у серпні така мотивація ще дещо переважала (38%), а у вересні лише 12% виборців цієї політичної сили орієнтувалися при своєму виборі на лідерів, переважати стала мотивація на програму та пропозиції (34%) та на те, що ця партія виражає їхні інтереси (32%).   

Відрізняється від решти мотивація виборців Партії регіонів: 46% орієнтуються на програму та пропозиції цієї партії, 25%  обирають її через те, що вона має шанси на успіх, 21% голосуватимуть за неї, бо робили так і на попередніх парламентських виборах.

Більшість виборців (61%) голосують за певну партію тому, що вона їм подобається, проте 23% голосують за певну партію для того, щоб до влади не прийшли політики протилежного політичного табору (найбільше таких виборців серед прихильників ОО «Батьківщина – 35%).

Порівняно з попередніми парламентськими виборами 2007 року зменшилася кількість тих, хто у своєму виборі орієнтується на «кольори» партій: якщо у липні 2007 року готові були підтримати партію з «помаранчевого» табору 29%, то у вересні 2012  р. – 20%, за партію з «біло-блакитного» табору на попередніх виборах готові були проголосувати 34%, зараз – 25%, натомість зріс відсоток тих, для кого цей поділ не має значення (з 19% до 24%) та тих, хто хотів би проголосувати за партію, яка не належить ні до «помаранчевих», ні до «біло-блакитних» (з 4% до 16%).

Ті, хто хотів би на цих виборах підтримати партію з «помаранчевого» табору, найбільше ладні віддати голос за ОО «Батьківщина» (53%), частина – за «УДАР» (14%) та ОО «Свобода» (9%), 14% не визначилися, яка саме партія відповідає «помаранчевому» кольору.  Для  тих виборців, які хочуть підтримати партію з «біло-блакитного» табору,  вибір однозначний: Партія регіонів (77%) і ще 8% – Комуністична партія, не визначилися 10%. Серед тих, хто хотів би підтримати партію, яка не належить ні до «помаранчевих», ні до «біло-блакитних», лідерство має партія «УДАР» – серед «нейтралів» за неї ладні проголосувати 33%, 22% – за КПУ, 6% – за ОО «Батьківщина», 2% – за Партію регіонів і ще 19% «нейтралів» не визначилися.

При виборі партії найбільш вагомою для населення є наступна інформація: пропозиції партій щодо важливих для людей проблем (важливо і дуже важливо для 93% населення), минула діяльність партії та її представників (важливо і дуже важливо для 82%), з якими партіями ця партія буде об’єднуватися у майбутньому (важливо і дуже важливо для 80%), склад першої п’ятірки партії (важливо і дуже важливо для 70%), увесь список партії (важливо і дуже важливо для 60%), за владу ця партія чи проти владі (важливо і дуже важливо для 71%), фінансові декларації кандидатів (важливо і дуже важливо для 54%). Не є важливою для більшості населення інформація про приватне життя кандидатів (важливо – для 39%, не важливо – для 55%) та відомості, які компрометують кандидатів у списку (важливо – для 40%, не важливо – для 51%). 

У другій половині вересні, майже за місяць до дня виборів, знали про те, що половина депутатів обиратимуться у мажоритарних округах, 55% тих, хто збирається брати участь у виборах, ще 24% «щось про це чули», а 18% не знали про це взагалі. 

Серед тих, хто збирається іти на вибори, наприкінці вересня знали усіх кандидатів на окрузі  6%, багатьох – 13%, кількох головних – 31%, лише одного, за якого голосуватимуть – 11%, не знають нікого – 34% тих, хто братиме участь у виборах.
Лише 12% населення вважає, що виборча кампанія на округах ведеться дуже активно і конкурентно, 27% відповіли, що активно працює лише декілька кандидатів, у 12% – на окрузі активно працює лише один кандидат, а 30% вважають, що у них на окрузі ніхто активно не працює.

Вже остаточно визначилися з голосуванням по своєму виборчому округу 29% виборців, ще 17% загалом визначилися, але їхнє рішення не остаточне, а 45% виборців не визначилися взагалі. Найбільша міра визначеності у голосуванні за мажоритарними округами – у виборців Партії регіонів (46% визначилися остаточно), найменша – 6% – серед тих, хто не визначився з голосуванням за партію.

Серед тих, хто визначився із голосуванням за кандидата по мажоритарному округу, найбільше важила партійна належність кандидата (32%), ще вагомими чинниками були можливість у майбутньому вирішувати проблеми округу (17%) та особистість кандидата (15%). Значна частина виборців – 34% – взагалі не змогли визначити, чому саме вони обрали того чи іншого кандидата. 
Лише 18% населення зазначили, що той кандидат, за якого вони ладні проголосувати, працював на окрузі вже кілька років (найбільше таких виявилося серед виборців Партії регіонів – 32%). Ще 8.5% населення зазначили, що обраний кандидат почав працювати на окрузі з цього року, але до початку виборчої кампанії, 12% – з початком виборчої кампанії, 12% зазначили, що обраний ними кандидат не працював і не працює на окрузі (найбільше таких виявилося серед виборців ОО «Свобода»), а майже половина населення – 49% – взагалі нічого про активність депутатів на  окрузі сказати не змогли. 

Не продаватимуть свій голос на виборах 83% населення (у квітні було 73%). Готові продати свій голос на виборах 11.5% населення (1.5% – за будь-яку суму, 5% – якщо сума влаштовуватиме і ще 5% – якщо заплатить той кандидат чи партія, за яку у будь-якому разі збиралися голосувати). Водночас однозначно засуджують продаж голосів 53%, ще 32% загалом ставляться до цього негативно, але з розумінням – «усякі у людей бувають ситуації», а 10% ставляться до продажу голосів позитивно, як до «способу людям дещо заробити».

Ті, хто виявився готовим продати свій голос за гроші, у більшості не змогли визначити, за яку саме суму. Водночас виявилася закономірність залежно від віку: чим молодші  респонденти, тим більше серед них готових продати свій голос (16% серед наймолодших, віком до 30 років і 8% серед найстарших, віком понад 60 років) і тим дорожче вони схильні правити за свій голос (понад 500 гривень – 32% серед молодих, готових продати свій голос і 15% серед найстарших).

Майже 10% населення зазначили, що на їхніх округах кандидати роздавали продуктові пайки та інші подарунки.  Особливо виділяється столиця, де 40% киян зазначили, що такі «подарунки» від кандидатів мали місце. Ставляться до цього позитивно і готові  проголосувати за такого кандидата 5.5% населення (найбільше  серед Партії регіонів – 9%), ще 32% ставляться до цього нейтрально – допомогу візьмуть, але на їхнє голосування це не вплине, а більше половини населення – 53% – ставляться до подібної «допомоги» негативно, розцінюючи це як підкуп. Ці виборці і допомогу не візьмуть, і за цього кандидата не голосуватимуть.

УНІАН в Google News