Місто-щит: як воює та виживає Часів Яр

Після захоплення Авдіївки Росія обрала собі нову мету на Донбасі – Часів Яр. УНІАН дізнавався, чому це місто має важливе значення для ворога, яка там наразі ситуація та чи зможе РФ окупувати його до 9 травня.

Росіяни прагнуть окупувати місто Часів Яр, розташоване за 10 кілометрів на захід від Бахмута. Ворог наступає з кількох сторін – з боку Богданівки, Іванівського та намагається повернути раніше втрачені позиції в Кліщіївці та Андріївці.

Важливість міста полягає у тому, що воно розміщене на панівній висоті, яка надає переваги українським захисникам у плані оборони та є перепоною для наступу ворога. Якщо Росії вдасться захопити Часів Яр, ворожі сили отримають можливість розгорнути наступ на Костянтинівку, Дружківку, Краматорськ і Слов’янськ.

Днями головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що Росія зосереджує зусилля для прориву оборони західніше Бахмута, виходу до каналу Сіверський Донець – Донбас, оволодінні містом Часів Яр та створенні умов для подальшого просування до Краматорської агломерації. За його даними, окремі групи піхоти противника вийшли до мікрорайону "Новий" у Часовому Яр, але були знищені ударами FPV-камікадзе та вогнем артилерії.

Головнокомандувач наголосив, що вище російське військове керівництво поставило завдання своїм військам захопити Часів Яр до 9 травня.

Часів Яр – лише проміжна ціль противника

За даними речника оперативно-стратегічного угруповання військ "Хортиця" підполковника Назара Волошина, ситуація навколо Часового Яру залишається складною і динамічною, але ворога ані в місті, ані на околицях немає. Росіяни використовують перевагу у повітрі, в ракетах і артилерійських боєприпасах, намагаються максимально підвести армію до лінії зіткнення, щоб надалі перейти до штурмів.

"Російські окупанти намагаються захопити місто, не рахуючись із втратами свого особового складу і техніки. Вони використовують штурми малими групами, які майже цілодобово намагаються взяти під контроль Часів Яр і навколишні населені пункти", – розповідає Волошин.

"Окупанти намагаються тиснути на нас будь-де. Вони шукають слабину, намагаються продавлювати нас, застосовуючи безпосередньо як піхотні підрозділи, так і механізовану складову: броньовані машини та важку бронетехніку", – додає підполковник.

За його інформацією, кількість російських КАБів, які скидають на місто, збільшилася. Але Сили оборони також штурмують позиції противника, відбивають деякі оборонні рубежі окупантів і його вогневі точки.

Волошин наголошує, що Часів Яр – це домінуюча висота в регіоні і її контроль значно спростить російським окупантам просування в напрямку Костянтинівки та Слов’янсько-Краматорської агломерації.

"Тут пролягає транспортний вузол, з якого далі відкривається дорога на місто Костянтинівку – частину Слов’янсько-Краматорської агломерації. Тобто Часів Яр – це лише проміжна ціль противника. Крім того, з тієї ж Костянтинівки пролягає шлях на місто Покровськ – одну із ймовірно можливих потенційних мішеней окупантів", – говорить речник оперативно-стратегічного угруповання військ "Хортиця".

Наразі важкі бої тривають у селищі Богданівка, яке залишається під контролем Сил оборони.

За словами Волошина, російська армія намагатиметься захопити Часів Яр до 9 травня, таке завдання поставило російське військове керівництво. І вони докладатимуть усіх зусиль для цього.

"Для росіян особливо важливими є їхні сакральні дати, а також українські свята, які вони використовують для обстрілів і демотивації українського суспільства. Це їхній певний символізм. На тлі відсутності суттєвих перемог та великих втрат своєї армії на фронті, їм потрібно знайти хоч якусь перемогу і присвятити її 9 травня. Але за тактичною ситуацією і тими ресурсами, які є у російських окупаційних військ, реалізувати це завдання у поставлені терміни буде просто неможливо", – запевняє Волошин.

На його думку, допомога від міжнародних партнерів у вигляді боєприпасів великих калібрів, сучасної техніки РЕБ і ППО, а також якнайскоріше надання літаків F-16 дозволять Україні суттєво змінити ситуацію як на Бахмутському, так і на Авдіївському напрямках.

"Досягнення технічної переваги над противником у високотехнологічних видах зброї надасть нам можливість перемогти більшого за чисельністю ворога і створити умови для перехоплення стратегічної ініціативи", – зазначає Волошин.

Місто без світла, води та газу

Гуманітарна ситуація у Часовому Яру дуже складна. У місті залишаються близько 700 людей, тоді як до повномасштабного вторгнення громада налічувала 13 тисяч осіб.

За словами начальника Часовоярської міської військової адміністрації Сергія Чауса, вже понад рік у громаді немає ні світла, ні води, ні газу.

"Ми живемо "в ручному режимі": електрика тільки від генераторів, вода тільки зі свердловин, газ тільки в балонах, – говорить Чаус. – Гуманітарна допомога, Слава Богу, у нас постійна. Тут питань немає, базові потреби жителів забезпечені".

Зокрема місцеві можуть отримати базову медичну допомогу: уколи, пігулки, крапельниці, однак все залежить від безпекової ситуації. У місті працює один магазин. Підприємець своїми силами завозить туди товари, які мають попит серед місцевих, зокрема, ковбасні вироби та різноманітні безалкогольні напої.

"Часів Яр є панівною висотою на нашому напрямку, це одна з найвищих точок Донецького кряжу. Недарма його називають містом-щитом. Ми – своєрідний щит, який зараз фактично закриває напрямок Костянтинівки, Дружківки, Краматорська і Слов’янська", – говорить Чаус.

У місті не дивуються, що все, що є в арсеналі росіян, летить на Часів Яр. І, попри обстріли, тут продовжується евакуація.

"Працює декілька програм, одна з них – обласна. Зараз евакуюємо людей на Рівненщину. У нас відпрацьована схема. В сусідніх містах є шелтери, куди можемо вивезти людей для того, щоб вони один-два дні могли прийти до тями, і далі рухатися вже в напрямку інших областей. Крім того, є родичі, знайомі, які також забирають людей до себе", – розповів Чаус.

Ландшафт міста змінюється на очах

Житель Краматорська Богдан Зуяков займається евакуацією людей з Часового Яру. Він розповідає, що у місті люди живуть, хто де: "Хтось у будинках, хтось у погребах, підвалах, а є ті, хто живуть на третьому або п'ятому поверхах багатоповерхівки, що дуже небезпечно. Де є місце, щоб укритися, там і живуть".

У Часовому Яру відсутні телефонний зв'язок та інтернет. Місцеві, які наважуються виїхати, або шукають можливість зв'язатися з волонтерами, або приходять у пункти незламності, щоб записатися на евакуацію.

Як зазначає волонтер, залишатися стає дедалі небезпечніше – кожну хвилину щось прилітає, останні два тижні місто дуже активно руйнується, ландшафт змінюється на очах. Багато вулиць завалені рештками дерев та будівель, десь взагалі не можна проїхати, дороги перекриті уламками, будівельним сміттям, поваленими стовпами…

"Там немає умов. Люди живуть зі свічками, ліхтариками. Речі перуть технічною водою. Питну воду беруть у пунктах незламності або, за можливості, набирають зі свердловин", – розповідає Зуяков.

За його інформацією, у місто щодня завозять хліб та гарячі обіди для місцевих.

"Останнім часом все дуже ускладнилося, декому доводиться по декілька разів на тиждень перекривати дах брезентом. Приліт – дах розбило, поклали брезент – знову приліт, брезент порвало і знову треба перекривати. Люди лагодять будинки, доки є така можливість, – каже Богдан. – Нещодавно їздили вулицями, бачили, що хтось відновлює будинок після прильоту, а тепер його взагалі немає, лише одна коробка стоїть. Ремонтують-ремонтують, але врешті-решт все йде до того, що будинок руйнується вщент".

За його інформацією, у місті залишається одна лікарка: "Якщо не помиляюся, їй 84 роки, вона як справжній волонтер - допомагає до останнього, не хоче виїжджати з Часового Яру. Проконсультує, може перебинтувати… Золота людина. Вона – єдиний лікар у місті…".

Стосовно евакуації жителів Часового Яру пан Богдан зазначає, що бувають випадки, коли йому потрібно туди їхати по три рази на день. Волонтери адресно забирають людей, іноді їх доводиться вмовляти.

"Доволі часто приїжджаємо, а вони відмовляються. У таких випадках ми розмовляємо, намагаємося з'ясувати, чому саме вони відмовляються, розповідаємо приклади, як вивозили їхніх знайомих, – говорить Богдан Зуяков. – Інколи вдається переконати, хоча це важко, інколи доводиться порожніми вертатися. Однак зараз відмов поменшало через загострення ситуації у місті".

Місцевих найчастіше вивозять до рідних на Донеччині або саджають на потяг до інших регіонів. Самотніх людей відвозять у шелтери, а потім відбувається розселення і надання прихистку.

Волонтери постійно підтримують зв'язок з військовими, дізнаються про обстановку і, за можливості, привозять необхідні речі й бійцям. Зуяков зазначає, що їхній настрій пригнічений, оскільки росіяни лізуть, як таргани.

Подальша доля міста залежить від кількох факторів

Військовий експерт Павло Нарожний зазначає, що ситуація у Часовому Яру важка: "На жаль, росіяни просуваються. Наразі вони перебувають приблизно в ста – декілька сотнях метрів від Часового Яру".

За його інформацією, ворог розуміє, що в української армії нестача боєприпасів, тому використовує цілий комплекс: дрони-скиди, FPV-дрони, міномети, ствольну артилерію.

"Ворог використовує стандартну для нього тактику, як в Бахмуті, Авдіївці: б’ючи артилерією та скидаючи керовані авіабомби, він знищує усі будинки, будь-що, що може служити та працювати як укріплення. Все зносять", – говорить військовий експерт.

За його словами, розвиток подальших подій залежить від того, чи встигне Україна підвезти ППО, яку нам пообіцяла Німеччина, чи буде вона використовуватися саме на цій ділянці фронту для знищення авіації ворога, та чи є у нашої армії резерви (лінійні бригади), які можна перекинути на цю важку ділянку: "Я більш ніж впевнений, що такі резерви є, що вони туди будуть перекинуті, але ситуація однозначно буде важка. Дуже не просто зараз на фронті".

Марта Нетюхайло

УНІАН в Google News