Полковник НГУ Іван Миропольський: Ми готуємося протистояти і масовим переходам кордону з боку Білорусі, і озброєним провокаціям

Командир Бригади швидкого реагування Нацгвардії, полковник Іван Миропольський в інтерв’ю УНІАН розповів про те, як досвід українців в бойових діях на Донбасі може допомогти під час ймовірних провокацій на білоруському кордоні, яких сценаріїв варто очікувати від керованих Путіним білорусів та яка доля спіткала вилучені у депутата Іллі Киви нагородні пістолети.

Полковник Миропольський на війні з перших днів. Його бойовий шлях - Луганський аеропорт, Слов'янськ, Лисичанськ, ДАП, Дебальцеве, Мар'їнка, Світлодарська дуга. Наразі Нацгвардійці під його керівництвом виконують завдання на кордоні з Білоруссю. Очевидне завдання – протистояти ймовірним атакам мігрантів. Але готовність – до найгірших сценаріїв. УНІАН розпитав командира Бригади швидкого реагування НГУ, чи допоможуть українцям поліські болота у разі ймовірного "прориву", до яких сценаріїв розвитку подій готуються нацгвардійці та які провокації вже відпрацьовуються з боку Білорусії.

Бригада швидкого реагування НГУ зараз перебуває на кордоні з Білоруссю. Можете розповісти, яка там ситуація?

Я був на нашому посту на так званому стику трьох держав, ділянці, де ми межуємо з Польщею та Білоруссю, це район Шацька. Зліва, за Бугом – польські прикордонники. Я їх привітав, махнув їм рукою, вони відповіли. Справа – кущі. Розумієте? Ніхто не вийшов, хоч вони 100% нас бачили. Напевне, сидять у секретах, спостерігають. Це насторожує. Це не добрий дзвіночок. Про те ж саме говорять наші прикордонники. Нагнітається неприязнь, неповага. Ніколи у нас з білорусами не було конфлікту, і ось він може бути штучно створений руками Путіна.

Важливо розуміти: те, що відбувається під Білоруссю – військова операція щодо недопущення спроб незаконного переходу державного кордону України мігрантами, терористичними, диверсійними групами. Тому зараз наші бійці стоять там зі щитами. Це не специфіка для нашої частини, адже  наша спеціалізація – оборонний бій, наступ. Ми не частина з охорони громадського порядку. 

Останніми днями там все спокійно, негативної інформації про спроби нелегалів прорватися не маємо. Але ми розуміємо, що так званий стик трьох держав може бути епіцентром таких подій. Білоруси можуть спробувати виставити нас у негативному сенсі перед Євросоюзом, якщо ми пропустимо мігрантів на своїй ділянці: "Не відпрацювали, створили умови для переходу мігрантів до Польщі та далі до Німеччини". 

Наскільки такий сценарій реалістичний? З Одеси чи Києва може здаватись, що нашими союзниками будуть болота Полісся.

Є ділянки, де це можна зробити, де місцевість дозволяє. 

Дійсно, на півночі Волині, Рівненської, Житомирської областей є болота. Але, ми все прекрасно розуміємо, що болота є непрохідними навесні, влітку, восени. Коли болота сковує мороз, вони перетворюються на прохідні ділянки.

І, давайте відверто, спорудження інженерних загороджень почалося буквально місяць тому. Я був на нараді у міністра внутрішніх справ, були окреслені чіткі завдання головам ОДА, районній владі, навіть представникам місцевого бізнесу. З резервного фонду Кабміну виділили гроші. Процес іде, але не швидко. Це - цілий комплекс робіт, потрібен і рів, і металеві огорожі з колючим дротом та багато іншого. 

Поляки цим займаються з літа і змогли, професійно кажучи, заінженерити кордон. Країни Балтії також на завершальних етапах облаштування кордону. І це полегшує завдання їх прикордонникам. Насамперед це не дає мігрантам пустити у своїх перших рядах жінок та дітей…

За інформацією, яка у нас є, віковий діапазон у мігрантів - від дітей до людей похилого віку. Є й вагітні жінки. І це улюблена російська тактика: дітей - вперед, жінок - вперед. Коли є огорожа, колючий дріт – дітей у перших рядах не буде.

© Бригада швидкого реагування Нацгвардії

© Бригада швидкого реагування Нацгвардії

© Бригада швидкого реагування Нацгвардії

© Бригада швидкого реагування Нацгвардії

© Бригада швидкого реагування Нацгвардії

© Бригада швидкого реагування Нацгвардії

© Бригада швидкого реагування Нацгвардії

© Бригада швидкого реагування Нацгвардії

На що ви, як військовий, звернули увагу, коли дивилися відео штурму польського кордону мігрантами?

На мою думку, не могли ці люди провезти з собою сльозогінний газ. Звідки вони мають засоби для проходу через загородження? Якщо не помиляюсь, то на деяких кадрах я бачив гідроножиці. Напевне, білоруси їм допомагають, і не лише спецзасобами, а як провідники. 

Говорімо відверто, схоже, що мігрантами керують не якісь їхні лідери, а білоруські прикордонники та КДБ. Вибираються найбільш відповідні [для штурму] ділянки кордону, штучно створюється напруга.

Були й збройні провокації, автоматні черги на кордоні. Ми розуміємо, хто це робить і для чого. Президент РФ нещодавно виступив: "Ми тут ні до чого". І ми пам'ятаємо, коли Володимир Путін також казав: "Іх там нєт". Пам'ятаємо розповіді про БТР та танки з донецьких шахт... 

Які ще речі, окрім атак мігрантів, можуть використовуватись для дестабілізації та загострення ситуації на кордоні з Україною?

Багато чого, аж до озброєних провокацій. У росіян дуже великий досвід такого. Це і Осетія, і Абхазія, і Донбас, і Придністров'я. Вони настільки відточили свої навички в таких речах, що ми готуємося протистояти не лише масовим переходам кордону, але й озброєним провокаціям. 

Що саме мається на увазі? 

Наприклад, вони можуть імітувати розстріл мігрантів. Можуть навіть спровокувати його - екіпірувати якусь групу у форму українських прикордонників, у районі тих самих "непрохідних" боліт перейти кордон, зняти відео розстрілу та звинуватити в ньому Україну.

Можуть спровокувати конфлікт між українськими та білоруськими прикордонниками. До речі, в Південній Осетії вони так і робили - з міномета обстріляли свої ж позиції, звинуватили грузинів, розпочали конфлікт. У Придністров'ї теж багато таких варіантів було з боку 14-ї російської армії.

Та й на Донбасі такі ситуації не рідкість – ще з часів Слов'янська обстрілюють мирних жителів та звинувачують ЗСУ. 

А як вони розпочали Фінську війну 39-го року? Радянська розвідувальна група перетнула кордон, обстріляла свої позиції, СРСР звинуватив Фінляндію. "Велосипед" вже давно винайдений. 

Полковник розповів про можливі провокації / facebook.com/ivan.myropolsky

Розповісте, що це за історія з білоруським прикордонником, який виглядав геть нетверезим і пропонував поляку обмінятися цигарками?

З професійної точки зору, мені здається, що це елементарні провокаційні речі. Спочатку попросити цигарку, потім образити, кудись послати, і подивитися на реакцію. Ще можна кинути камінь. Все йде до того, щоб спровокувати застосування зброї. 

Вони вивчають реакцію на провокації. Яка реакція на дітей? На жінок? На білоруських прикордонників у стані алкогольного сп'яніння? І ці речі, не виключено, йтимуть по наростаючій. 

Паралельно з цим Росія заявляє, що готова виступити посередником: "Ми можемо допомогти". Наїжджена тема? Створити проблему та запропонувати стати посередником. Але там, де їхнє посередництво, завжди ллється кров, там - біль, страждання. Дай Боже, щоб не дійшло до конфлікту, але ми готуємося до розвитку ситуації у будь-якому напрямку.

Як ви оцінює рівень військових Білорусі?

У військових про рівень говорить лише одне – наявність бойового досвіду. Чи є він у білорусів? Можна готуватися на різних рівнях, але необстріляний солдат у рази слабший за того, хто був на війні. Втім, все нівелюється тим, що Росія завжди підставить плече.

Є версія, що криза в Білорусі має відвернути увагу від дій Росії на інших напрямках.  Як ви ставитеся до новин про скупчення російських військ біля наших кордонів?

Відверто кажучи, мені не цікаві заголовки: "Путін нападе!". Він давно на нас напав, ще у 2014 році. Росіяни давно перейшли кордон. Та що там, вони перейшли усі кордони - і державні, і кордони совісті.

Йде справжня війна. З того боку застосовується весь спектр артилерійського озброєння, вже 152 мм почали літати. Це дуже серйозні речі. Війна триває. 

Є підрозділи РФ, які на постійній основі розташовані на окупованій частині Донбасу. Там діють два армійські корпуси, там російский спецназ, артилерійські підрозділи, підрозділи радіоелектронної боротьби. До командира батальйону включно – кадрові російські офіцери. Є ЧВК. 

Питання не в тому, скільки тисяч російських військових біля наших кордонів, а яке завдання вони мають. Для чого накопичувати угруповання? Якщо ми перейдемо в наступ на якійсь ділянці, вони зможуть відразу включитися. Вони підстрахують у разі прориву. Це мій погляд.

І не варто забувати, що Путін – полковник КДБ СРСР.

Хочете сказати, що логіка, стратегія офіцера спецслужб відрізняється від того, як мислить військовий?

Кардинально відрізняється. Я ніколи не був співробітником спецслужб, але зрозуміло, що там спеціальна підготовка. Нас у військових училищах готували до війни: "Ось - противник, ти або обороняєшся, або наступаєш, або ведеш засадні заходи". Все просто. Їх готують по принципу: "Противник на 360 градусів". Для них насамперед важливі інтриги, маніпуляції, агентурна робота. Чим закінчилася війна у Чечні? Знайшли Кадирова і купили його лояльність.

Нещодавно українці обговорювали, як у депутата Іллі Киви вилучили два нагородні пістолети. Знаю, що їх передали вашим комбатам. Розкажете про це детальніше?

У мене особливе ставлення до культури поводження з вогнепальною зброєю, я займаюся практичною стрільбою, є членом міжнародної асоціації практичної стрільби, це моє хобі, я веду про нього відеоблог.  Тому на цю тему набагато приємніше говорити (посміхається).

Щодо Киви скажу, що міністром МВС започаткована дуже хороша традиція. Міністр каже, що це перший, але не останній випадок. Адже не секрет, що з початку війни багато зброї було роздано негідникам... Це добра справа - віддати такий трофей у надійні руки.

Мені приємно, що такими надійними руками стали руки офіцерів з нашої бригади, двох комбатів. Назарій Ясінський - командир першого батальйону, останньої ротації на Світлодарській дузі був командиром роти розвідки спецпризначення, має державну нагороду. Це - справжній офіцер, який поважає підлеглих та себе. Інший нагороджений – Сергій Сідорін - командир другого батальйону. Має поранення, у 2014 році був командиром взводу, знищив 72-ку сепарську (танк Т-72, – УНІАН), прикрив людей, вивів їх з оточення в період Іловайської операції.

А те, що у соцмережах пишуть: "А нічого, що Кива - ...". Після відосиків, які записав Кива, він для нас ворог. Тому для нас, військових, ці пістолети – трофейна зброя, зброя, відібрана у ворога. Це ще приємніше. 

Бригада швидкого реагування Нацгвардії

Комбати, про які ви розповіли – не єдині герої вашої бригади. Хто ще став символом доблесті, мужності?

Ми виконували завдання на одній з найнебезпечніших ділянок Світлодарської дуги, там на деяких ділянках відстань до ворога – менше ніж сто метрів. Періодично, то вони намагалися віджати позицію, то це робили ми. Упродовж півроку такі локальні сутички не припинялися. 

Сержант Сергій Михальчук з іще одним військовослужбовцем виконував завдання у секреті. При спробі ворога захопити наші позиції, побачивши, що ворог збирає сили, почав кулеметним вогнем прибивати їх до землі, не дав перейти в атаку. Відстань до ворога була лише 80 метрів.

Михальчук доповів командиру роти, ми встигли висунутись на позиції, щоб відбити атаку, відстояти наші позиції. Але перед атакою був шквальний мінометний вогонь. Напарника Михальчука контузило, він "загубився". Сергій розумів, що треба прикрити дезорієнтованого товариша. Збив його з ніг. І вийшло, що він собою прикрив товариша, взяв більшу частину осколків на себе. Його представили до найвищої державної нагороди посмертно.

Про кого ще можна згадати? 

Командир взводу Іван Мурований під час перевірки позицій виявив ДРГ ворога. Сталося це у населеному пункті Зайцеве, який війна поділила на дві частини. Вони до нас іноді так "у гості" заходили. Лейтенант не розгубився, вступив у рукопашний бій, було знищено двох бойовиків. Отримав нагороду "За мужність".

Слід відзначити і Володимира Товкіса. Він був на позиції, де пізніше отримав важкі поранення Михальчук, спостерігав у тепловізор за ворогом. Куля снайпера потрапила йому в обличчя, пройшла всю черепну коробку, але не вийшла з голови. Це говорить, що стріляли зблизька, з глушником, використовували патрон зі зменшеним пороховим зарядом - високий рівень снайпера.

І треба відзначити чіткі дії напарників, які професійно надали першу медичну допомогу. Максимально швидко його евакуювали. У Дніпрі лікарі зробили диво. Коли ми спілкувалися з медиками, вони сказали: "30% успіху – професійна допомога на місці поранення, 20% – везіння, 50% – ми". Володимир здобув інвалідність, але працює у нас інструктором, живе повноцінним життям, займає призові місця на "Іграх Нескорених".

Влад Абрамов

Влад Абрамов

УНІАН в Google News