Приборкання Кремля. Чи варто Україні розраховувати на деескалацію

Увесь минулий тиждень світ спостерігав за приборканням терориста №1 у світі – Росії. Після обговорення болючих тем, є й результат: США планують долучитися до Нормандського формату та скликати саміт Росія-НАТО. УНІАН розбирався, чи існує шанс на деескалацію ситуації в Україні.

Врегулювання конфлікту з Росією стало центральною темою розмови між президентом США Джо Байденом та президентом України Володимиром Зеленським, яка відбулася на минулому тижні, за два дні після спілкування Байдена з Володимиром Путіним. Мінські домовленості, які РФ трактує по-своєму, енергетична загроза через запуск "Північного потоку-2", бажання України приєднатися до НАТО, визначене Путіним "червоною лінією"… Чи існує прийнятне для усіх сторін розв’язання цих питань? Як "більшість" – США, ЄС та Україна – можуть натиснути на "меншість" – РФ? І чи дасть це результат?

Наразі Росія не відводить війська від українського кордону. Але Захід, вперше з 2014 року, продемонстрував, що не допустить війни у центрі Європи. Ситуація зрушила з місця та зі стану "замороженого конфлікту" вже другий тиждень переходить у фазу "гарячих перемовин".  

Президент США Джо Байден взяв розв’язання конфлікту у власні руки: перед відеосамітом з Путіним провів з десяток консультацій з партнерами, генеральним секретарем НАТО та лідерами ЄС. Перед дзвінком та після нього узгоджував спільну позицію з Україною, та вже ініціює ширше обговорення проблеми в форматі Росія-НАТО. 

Росія продовжує терористичний шантаж, але усіляко демонструє, що заради діалогу піде на поступки. Але в Сполучених Штатах є розуміння, що Росія "грає у шахи", використовуючи питання ескалації в Україні та розширення НАТО лише як "розмінні монети" для отримання власної вигоди. Окрім повернення до клубу "сильних та впливових", Росія наразі прагне ще одного – сертифікації "Північного потоку-2". За збігом обставин, саме санкції проти цього російського газопроводу були вилучені Конгресом США з оборонного бюджету на 2022 рік.

РФ продовжує шантажувати світ / фото REUTERS

Новий погляд на "Мінські угоди"

Один з помітних результатів після переговорів на минулому тижні - США взялися розібратись з усіма "претензіями" країни-агресора. Байден обговорив з Путіним не лише теперішню загрозу вторгнення російських військ, а й взагалі воєнний конфлікт на Сході України. Раніше Сполучені Штати виступали лише стороннім спостерігачем, а не активним учасником діалогу: не сідали за стіл переговорів та не підписували жодних документів про врегулювання конфлікту. Вперше за сім років США погодились приєднатись до розв’язання ситуації як країна-переговірник. 

"Ми говорили про те, що завдяки США у нас може з'явитися ще один майданчик для перемовин з Російською Федерацією. На сьогодні я маю реакцію - всі "за" те, щоб як можна більше країн робили все, щоб зупинити війну на сході… Це може бути один-єдиний план: коли обговорюються питання на окремому майданчику, де є присутність України і, наприклад, США й Росії, а деякі дуже важливі речі обговорюються в "нормандському" форматі", — заявив Володимир Зеленський в інтерв'ю після розмови з Джо Байденом. 

Це означає, що Україна отримала додаткового партнера на офіційних майданчиках перемовин та можливість протидіяти тиску. Адже російське трактування мінських домовленостей - фактично, росіяни вимагають узаконити Донбас як контрольований ними регіон, інтегрований у складі України на кшталт колонії РФ - для України неприйнятне. 

На думку експерта з питань міжнародної політики Українського інституту майбутнього Ілії Куси, Байден буде узгоджувати позицію США з Зеленським щодо "Мінська" для подальшого просування у цьому питанні, але не факт, що Україну влаштує кінцевий результат.

"Влада доволі часто піднімала питання перегляду Мінських домовленостей за останній  час.  Але західні партнери не мали такої риторики. У спільних заявах  США з Італією, Францією, Британією та Німеччиною вони зазначили, що все ще вважають основною мирного врегулювання конфлікту мінські угоди та Нормандський формат. А це суперечить настроям в Офісі президента, які хотіли залучення США або для зміни тексту мінських угод або задля тиску на Росію. Тому це буде одне з двох: або українська влада запропонує альтернативу, яка буде прийнятна як для США, так і для Росії (що ключове), або нас будуть змушувати з двох боків виконувати мінські домовленості",  — розповів він УНІАН. 

Зеленський говорив з Байденом про мирне врегулювання / фото REUTERS

Зеленський під час розмови з Байденом розповів про готовність України працювати у різних форматах, а також про пропозиції з розблокування мирного процесу, зокрема, щодо реалізації "Мінська". 

"Мінські домовленості написані доволі розпливчасто, потрібно визначати конкретику, — розповів УНІАН спікер делегації України у Тристоронній контактній групі Олексій Арестович. - Росія хоче нав'язати нам Мінські домовленості у своєму трактуванні, але Україна має власне бачення, викладене, зокрема, в плані Кравчука. Ми готові надати статус, який розуміємо як поєднання загальноукраїнського законодавства з децентралізації, тобто такий закон з децентралізації, який працює на всій території України, плюс поєднання економічної зони, яка буде сприяти відновленню Донбасу після його деокупації. Це для нас і є розумінням особливого статусу — без жодних російських забаганок".

Якщо у 2020 році українське бачення імплементації "Мінська" виклали в "мирному плані" Кравчука, то цього року — в урядовому законопроекті  "Про засади державної політики перехідного періоду". Документ, який прописує питання реінтеграції окупованих територій, вже з серпня місяця очікує розгляду у Верховній Раді. Але його ухвалення може напряму залежати від нинішніх перемовин. Вони, за словами Арестовича, йдуть постійно – з США, Францією, Німеччиною консультації не припиняються.

Сполучені Штати наголошують, що на Україну не буде тиску стосовно "Мінська", втім, у Вашингтоні, якщо вірити американським ЗМІ, питання Мінських домовленостей сприймають як чи не єдине, в якому президент США міг би вдатись до гнучкості. Мовляв, Байден міг би піти на зустріч Путіну та натиснути на Україну, щоб Зеленський погодився на часткову автономію для окупованого Донбасу. 

Такі припущення в Офісі президента України відкидають. "Дискусії та "страшилки" про переговори щодо Донбасу періодично повертають до стану  "Дня бабака", — розповів УНІАН радник глави Офісу президента Михайло Подоляк.  — Повторюються одні й ті самі побоювання та конспірологічні дослідження. Насправді ж, є узгоджена ще у 2014-2015 роках дипломатична база — Мінські домовленості, відповідно до яких відбувається пошук варіантів припинення війни. Пріоритет, щоб мир був довгостроковим, він має бути чесним. А це означає, має відбутися реальна деокупація. Тобто, не можна зобов'язати Україну прийняти якийсь формат реалізації мирних ініціатив, який так чи інакше обмежить нашу країну. Тому жодного тиску немає — є тільки розмова про те, як забезпечити шлях до деокупації".

США можуть увійти до складу "нормандської" четвірки / фото kremlin.ru

Нормандська четвірка + США

Цікавим результатом переговорів лідерів держав на минулому тижні стала й ідея приєднання Сполучених Штатів до Нормандського формату. 

Нагадаємо, що влітку 2021 року у РФ дуже негативно сприймали таку ідею. "Коли офіційні особи України  заявляють, що Мінські домовленості є мертвими та слід запросити нових посередників, Берлін та Париж не можуть нічого сказати у відповідь. І коли вони заявляють, потрібно взяти в посередники США, Польщу та Велику Британію — це пряма образа Берліну та Парижу", — розповідав голова російського МЗС Сергій Лавров. 

Сьогодні риторика Кремля змінилась і Росія вже не виступає проти появи інших країн-посередників для розв’язання конфлікту. Таким чином, перемовини щодо Донбасу вестимуть вже п’ять країн, а форматів для обговорення на рівні лідерів буде принаймні три: Нормандський саміт, "новий майданчик" США-Росія-Україна, а також третій формат, який президент України бачить в особистій зустрічі з очільником країни-агресора. 

Втім, сам Зеленський в появі нових форматів не виключає й ризиків: "Це дуже складний хірургічний момент, як не втратити Нормандський формат. Тому що нічого не побудувавши, можеш зруйнувати те, що є".

Модеруюча роль у "нормандській п’ятірці", скоріше за все, належатиме Франції. Адже після зміни Ангели Меркель на посаді канцлера Німеччини, президент Франції Еммануель Макрон залишився єдиним досвідченим посередником у переговорах. 

"Після перемовин Путіна з Байденом Еммануель Макрон одразу зробив заяву, що має намір подзвонити Путіну та Зеленському, —  розповів УНІАН кандидат політичних наук, професор кафедри міжнародних відносин, інформації та регіональних студій у Національному авіаційному університеті Максим Ялі, — У нього президентські вибори у 2022 році, а тому йому дуже важливо отримати титул головного миротворця в Європі. Олаф Шольц ще тільки вступив у повноваження, отже головним перемовником буде Макрон".

Однак проривів від нових форматів експерти радять не чекати. Адже, якби Сполучені Штати могли врятувати когось від російської агресії, то врятували б й інші країни.   

"Відверто, Путін те саме вже робив в Грузії та в Молдові. Гібридно створені там конфлікти існують десятиліттями", — нагадує голова Інституту Демократії та Розвитку "PolitA" Катерина Одарченко.

Навіщо потрібен форум Росія-НАТО 

В російсько-американському діалозі щодо НАТО всі сторони поки що лишаються незадоволеними. 

В Росії таку реакцію викликала відмова президента США визнати "червоні лінії" Кремля про неприєднання до Альянсу України. Втім, у РФ переймаються скоріше не Україною, а загалом розширенням НАТО. 

По-перше, тому що в Кремлі розуміють: вступ до НАТО – далека перспектива. Тож ніякого приводу протидіяти приєднанню України до Альянсу насправді немає. 

США та РФ обговорюють співпрацю України з НАТО / фото REUTERS

По-друге, ця тема розрахована не на зовнішнього, а на внутрішнього споживача. Саме для нього російські ЗМІ давно й активно тиражують "новини", як Україна "стає базою НАТО". А на сайті Кремля спільні навчання України з країнами НАТО в Чорному морі називають агресивними та провокаційними діями: "Країни НАТО підштовхують Київ до агресивних дій. Продовжується військове освоєння території України, накачка країни зброєю".     

"У цих заявах Путін грає не на Байдена, а на свою внутрішню аудиторію, — розповідає експертка Катерина Одарченко. — Якщо ми подивимось на тональність висловлювань, то у РФ кажуть, що в Україні можуть бути розміщені війська НАТО. Мовляв, боїмось, що ракети НАТО долетять до Москви. Авжеж, це меседж не для зовнішнього споживача інформації".  

Після телефонного дзвінка Байдена президенту України Зеленському в американській пресі з'явилися червоні заголовки про те, що США збираються оговорити питання дій Росії біля українських кордонів з представниками країн-членів НАТО. Чи буде на цій зустрічі президент Путін поки що не відомо, але наміри провести форум Росія-НАТО підтвердили в Білому домі.    

"Думаю, що президент мав на увазі низку дискусій та взаємодій, які ми продовжуємо проводити сьогодні. Очевидно, що в цьому беруть участь низка партнерів по НАТО", — заявила прес-секретар Білого дому Джен Псакі на брифінгу після розмови Байдена з Зеленським. 

В Кремлі ж 10 грудня оприлюднили  нові вимоги — надати гарантії, що "загрозлива для РФ зброя" не буде розташована ані на території країн-членів НАТО, ані на території не членів: "Наполягаємо на виробленні довгострокових правових гарантій, що виключають будь-яке подальше просування НАТО на схід та розміщення загрозливих нам систем зброї на західних рубежах Росії".

Окрім того, у РФ вимагають скасувати рішення Бухарестського саміту про те, що Грузія та Україна стануть членами НАТО. 

У Білому домі цілком готові обговорити це з Росією: "Щиро кажучи, існує велика кількість форматів... Ось чому існує Рада НАТО-Росія. Ось чому існує ОБСЄ. Це місця, де росіяни можуть висловити свої побоювання, і це місця, де ми можемо порушити наші проблеми. І тому ми, звичайно, готові поговорити з росіянами щодо повного набору питань".

На думку Олексія Арестовича, Росія цілком може опинитися за одним столом переговорів з НАТО. Однак диктувати свою політичну волю Кремлю не вдасться: "Думаю, це буде продовження цієї самої розмови. Вони мають наголосити, що наслідки вторгнення в Україну можуть бути страшні та невідворотні, і що це спільна позиція НАТО. Вони будуть обговорювати "російські страшилки" і російські умови, але Байден вже заявив, що Росія не буде диктувати Альянсу, що і як їм робити".

Арестович каже, що РФ не зможе вказувати НАТО, що робити / фото REUTERS

В США не сприймають таку позицію Росії хоча б тому, що останні військові конфлікти відбуваються не через союзників східного фронту Альянсу — Польщу чи Румунію, а через російську агресію. Втім, розміщення озброєння НАТО може бути одним з питань, за які Путін "виторгує" сертифікацію "Північного потоку-2".

"Що треба Путіну? Йому потрібно цією концентрацією сил біля українських кордонів просунути сертифікацію "Північного потоку-2", - нагадує Катерина Одарченко. – Санкцій Росія не хоче".

Військова допомога Україні та шанси на деескалацію

Сполучені Штати дійсно пригрозили Росії не лише економічними наслідками, але, у разі повномасштабного вторгнення, посиленням східного фронту НАТО. За словами радника президента США з національної безпеки Джейка Саллівана, в разі вторгнення російських військ в Україну, НАТО доведеться посилити Польщу, Румунію та країни Балтії. 

"Президент Байден прямо сказав, що якщо Росія й далі здійснюватиме вторгнення на територію України, ми надамо додаткові оборонні матеріали українцям у кількості більшій за ту, що вже надана, і ми посилимо наших союзників з НАТО на східному фланзі", - повідомив Салліван. 

В Білому домі підкреслюють, що цього року зобов'язалися надати Україні 400 мільйонів доларів військової допомоги, включно з 60 мільйонами, які Україна отримає після останніх перемовин Байдена з Путіним.  Загалом, в Міноборони США звітують, що з 2014-го року, коли почалась російська агресія проти України, вже надали Україні вже близько 2 мільярдів доларів оборонної підтримки. 

На думку експертів, ця допомога не зможе зупинити Путіна, але точно покаже йому, що Україні буде чим захищатись. А якщо б не лише американці, але й канадці, турки, німці та французи надали летальну зброю нашим військовим, Путіну нічого б не лишилося, аніж переглянути свої погляди на "слабкого сусіда" та відійти від практики шантажу та українських кордонів.

"Це не та допомога, що є вирішальною. Такою є скоріш найновітніша техніка, якої у нас немає. Якщо Путін буде бачити, що розмови залишаються розмовами, а війська не мають засобів захисту — загроза залишатиметься. Якщо Путін побачить, що Україна належним чином озброєна і його плани наступу зупинені, який політик дозволить собі в’язатися в авантюру, що буде коштувати йому десятків тисяч загиблих?", — розповів УНІАН екс-голова МЗС України Володимир Огризко. 

Коли ж Україні очікувати тиші на сході та спокою біля своїх кордонів, наразі сказати складно. Тим не менш, після других за півроку переговорів між президентами Росії та США, ситуація вже стала помітно спокійнішою для України, впевнений екс-голова МЗС Павло Клімкін.

Пропускний пункт "Гоптівка" на українсько-російському кордоні / фото УНІАН

"Все це не зупинить підняття ставок Путіним. Але ситуація після розмови Путіна з Байденом дійсно стала спокійнішою. У нас є шанс на деескалацію і на дискусію", — розповів він УНІАН та наголосив, що, ця дискусія між Росією, США та європейськими партнерами все-таки буде дуже складною. 

На думку політолога Тараса Чорновола, спокій триватиме не довго. Хоча пряме вторгнення Росії наразі навряд чи можливе, проте загроза військової ескалації на кордонах нікуди не поділась.  

"Я думаю, що війська, якими демонстративно погрожував Путін, у період Різдвяних свят, коли увага суспільства до цієї ситуації зменшиться, будуть перекинуті на територію Білорусі. Там частина з них опиниться поблизу українських кордонів і створюватиме для нас додаткові нові загрози. Я би очікував на не прямий варіант нападу, який нам розписували, а посилення небезпеки для України, до того ж сильне", — говорить Чорновіл. 

І поки не убезпечують спостереження Пентагону, який продовжує заявляти про стабільне скупчення російських військ поблизу українських кордонів. 

Анастасія Світлевська

УНІАН в Google News