"Вишки Бойка". Повернення
20:09, 13.09.2023
10 хв.
Україна повернула під контроль захоплені у 2014 році Росією бурові платформи у Чорному морі, більш відомі як "вишки Бойка". УНІАН дізнавався, який зиск від цього отримує Україна та як це позначиться на діях ЗСУ.
11 вересня стало відомо про взяття Україною під контроль самопідйомних бурових установок (СПБУ) "Петро Годовалець", "Україна", "Таврида" та "Сиваш". Ці платформи належать Україні та працювали у Чорному морі, але після анексії Криму у 2014 році їх привласнила Росія. Загарбники перемістили СПБУ ближче до окупованого півострова та розмістили на них обладнання для спостереження за акваторією, що дуже заважало ЗСУ та цивільному судноплавству. Тому спецназ ГУР Міноборони України пішов на ризикований крок.
Розвідники на легких гумових човнах (великий катер міг стати легкою мішенню для противника) зробили кілька вилазок на установки. Сміливцям довелося розпочати бій із ворожим винищувачем, який отримав пошкодження та відступив. Через складний маневр човнів, спецназівець "Конон" опинився у відкритому морі, де провів понад 14 годин, але згодом його врятували. Відважні розвідники здобули цінні трофеї – забрали з платформ запас вертолітних боєприпасів типу НАР (некерованих авіаційних ракет) та радіолокаційну станцію "Нева". Встановлено, що деякі "вишки" використовувалися як пункт дозаправки та були дуже важливими для ворога.
Як Росія використовувала "вишки Бойка"
Відео дня
Як пояснив УНІАН президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар, "Сиваш" та "Таврида" – бурові установки ще радянських часів, "Петро Годовалець" та "Україна" – нові платформи, збудовані в Сінгапурі та придбані державним підприємством "Нафтогаз" України" за корупційною схемою, із значним завищенням вартості.
"Це сталося за президентства Віктора Януковича, коли міністром енергетики був Юрій Бойко. Звідси така специфічна назва – "вишки Бойка"", – розповів експерт.
За його даними, "Сиваш" зараз розташований ближче до півострова Крим, три інші – у районі Одеського газового родовища – на шельфі Чорного моря. Зроблено це агресором, щоб відстежувати все, що відбувається на основному чорноморському трафіку – між буровими установками та узбережжям Одещини. При цьому окупанти моніторили обстановку за допомогою радіолокаційного обладнання, яке розмістили на "вишках" ще у 2017 році.
"Вже тоді разом із представниками ДПСУ та держкомпанії "Чорноморнафтогаз" ми проводили рейд та зафіксували на бурових установках присутність "нехарактерного" обладнання. Це були станції радіолокації, які дозволяли ворогові "бачити" практично весь північно-західний район Чорного моря – від узбережжя Одещини до Криму", - розповів Гончар.
Морський аналітик, капітан 1-го рангу ВМС ЗСУ у відставці Андрій Риженко розповів, що свого часу Україна закупила дві "вишки Бойка" для того, щоб забезпечити газом саме Крим. Проте СПБУ чомусь не охоронялися, і у 2014 році стали першими об'єктами, захопленими російським спецназом.
За даними Риженка, бурові установки спочатку використовувалися окупантами і за прямим призначенням, підживлюючи острів газом. Адже, за його словами, саме у північно-західній частині Чорного моря – серйозні родовища газу, обсяги виробітку якого 2,5 млрд кубометрів на рік. Саме стільки газу, за його даними, споживає протягом року така країна, як Молдова.
Але, на думку Гончара, пряме призначення українських СПБУ Кремлю було нецікавим, адже для буріння вони використовувалися вкрай мало та й необхідні кошти для їх повноцінної роботи (витратні матеріали) окупантами не виділялися. Ба більше, як зазначає Гончар, російські профільні держпідприємства від українських СПБУ відмежувалися. Зокрема, у 2014 році РФ незаконно перереєструвала дочірню компанію українського "Нафтогазу" - "Чорноморнафтогаз", на балансі якого "висіли" СПБУ, у "державне унітарне підприємство "Чорноморнафтогаз"". Потім його підпорядкували окупаційній владі Криму, якій обсяги видобутку газу в чорноморському шельфі втримати не вдалося.
Як вважає Гончар, Москва давно не переймається перспективою видобутку газу в українській зоні Чорного моря. Хоча б тому, що ще у 2016 році в окуповану АРК держава-агресор проклала газопровід з Таманського півострова. Тобто питання забезпечення Криму газом окупанти вирішили.
Експерт також пояснює, що бурові установки – потужні комплекси, оснащені досить складним обладнанням, вертолітним майданчиком та іншим. Для їх обслуговування потрібна присутність кваліфікованого персоналу, але на чотирьох СПБО він був відсутній. І пов'язано це саме з тим, що платформи вже не використовувалися за призначенням. У зв'язку з цим, за словами Гончара, взяття під контроль бурових платформ слід розглядати насамперед, як усунення переваги агресора у північно-західному секторі Чорного моря.
"Варто розглядати це як ліквідацію опорних баз, на яких було розміщене розвідувальне обладнання для здійснення диверсій на українському узбережжі Чорного моря. Адже, окрім радіолокаційних станцій типу "Нева", наші спецназівці знайшли на платформах певні запаси некерованих авіаційних ракет для гелікоптерів, які там робили проміжну посадку", - констатує президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ".
Гончар зазначає, що тепер "очі та вуха" супротивника у цій частині акваторії, якщо не обнулили, то значно "підрізали". Він також нагадав нещодавнє повідомлення у ЗМІ про британський літак, який супроводжував цивільні судна, що вийшли з портів Великої Одеси. За деякими даними, під контролем цього літака іноземні балкери прямували до Босфору через територіальне море Румунії та Болгарії.
"Усі ці разом узяті нюанси реально підвищують рівень безпеки цивільних суден", - наголошує експерт.
Демілітаризація акваторії
За словами Андрія Риженка, росіяни встановили на бурових платформах спецсистеми для збирання стратегічно важливої інформації – змонтували станції "Нева", які не лише постійно моніторять ситуацію на морі, а й забезпечують радіоелектронну розвідку.
"Фактично ворог прослуховував усі радіорозмови на території України і, можливо, частини Румунії. Таке обладнання перехоплює роботу радіотехнічних засобів тощо", - стверджує аналітик.
Своєю чергою, Михайло Гончар вважає, що спецоперація з контролю над "вишками" розпочалася ще торік влітку – коли ЗСУ почали завдавати по них ударів, один з яких припав на основний газовий потік родовища. З того часу у тому районі палахкотить вогонь, який окупанти навіть не намагалися (або не змогли) погасити. Не виключено, що такий підхід пов'язаний із тим, що росіяни розуміли: рано чи пізно Україна відновить контроль над своїми СПБО або просто їх знищить.
"Саме це і відбувається... Тобто, можна сказати, ми проводимо демілітаризацію акваторії, насамперед у зоні, яка, згідно з міжнародним морським правом, відноситься до виняткової морської економічної зони України", - наголосив Гончар.
За словами військового експерта Олександра Мусієнка, зараз Сили оборони проводять низку системних операцій зі встановлення контролю над північно-західною частиною Чорного моря, не маючи чисельної переваги над Чорноморським флотом РФ.
"Це й десантування у Криму, коли було встановлено український прапор, і завдання ударів по західній частині окупованого півострова, знищення там радіолокаційних станцій, засобів ППО… - обладнання, яке може виявляти надводні цілі. І те, що раніше було збито літак противника в районі острова Зміїний, а зараз ми бачимо ситуацію з "вишками Бойка"", - сказав експерт.
Він наголошує, що бурові установки розташовані на шельфі, який належить Україні, а надра – українському народові. При цьому росіяни використовували українські СПБУ для радіотехнічної, радіоелектронної розвідки, зокрема, за Одесою та районом острова Зміїний. Наразі спецназівці ГРУ значно полегшили подальшу роботу Сил оборони щодо встановлення контролю в українській частині морської акваторії.
"Важливо відновити справедливість, зробити так, щоб Росія більше не крала наші ресурси, як вона це робила після анексії Криму. І наше завдання максимум – встановити повноцінний контроль за платформами. Або хоча б не дозволити ворогові відновити там вироблення газу й повернути допоміжне обладнання (для розвідки, – УНІАН)", - підкреслив Мусієнко.
За словами спікера Військово-морських сил ЗСУ Дмитра Плетенчука, наразі в районі та на підходах до СПБУ залишається небезпека з повітря – російська авіація у будь-який момент може завдати удару. Інакше кажучи, можливість використання Україною бурових установок поки що не обговорюється. Але й ворогові це зараз не під силу – доступ до певної частини акваторії морському компоненту ЧФ РФ перекрито завдяки роботі берегових ракетно-артилерійських підрозділів вітчизняних ВМС.
"Ми говоримо про системи "Нептун", "Гарпун", які не дозволяють окупаційному флоту наблизитись до цих споруд. Плюс наші відважні "гурівці" своєю спецоперацією на СПБУ залишили ворога без додаткових інструментів розвідки, відстеження надводної обстановки. Нівелюючи, відповідно, планування можливих операцій противника у нашій акваторії. Це значний успіх військової розвідки, адже вежі мали стратегічне значення", - сказав Плетенчук.
Наближає повернення Криму
За словами експертів, виходячи з того, що бурові установки залишаються в зоні досяжності ракетно-бомбових ударів противника, "вежі" не експлуатуватимуться, і залишаться на колишньому місці, доки не завершаться бойові дії, та ворога не проженуть із Криму.
"СПБУ – плавучі, але не самохідні. Вони переміщуються по воді повільно, за допомогою потужних буксирів, а ця операція – дуже складна. Ба більше, якщо платформи "потягти", наприклад, до Одеси чи порту "Південний", то з великою ймовірністю росіяни почнуть завдавати по них ударів. Ну, припустимо, буксирування вдалося – СПБУ вже в Одесі. І що? Вони просто стоятимуть? Адже поки є воєнні ризики, про їхню виробничу експлуатацію не може бути й мови", - пояснив Михайло Гончар.
Свою думку висловив також експерт Асоціації реінтеграції Криму Борис Бабін. За його словами, контроль над акваторією Чорного моря дозволяв агресору висувати свої умови та шантажувати весь світ, а "вишки Бойка" були свого роду гарнізоном, який забезпечував ворогу певну перевагу.
Тепер, на його думку, спецоперація українських спецслужб довела, що Кремль більше не може контролювати все Чорне море й висувати свої умови щодо роботи "зернового коридору". "Зачистка" бурових установок значно наблизила повернення Україні окупованого Криму.
Лариса Козова
Новини партнерів
