Два диктатори: яку зброю Путін просив у Ина і до чого тут Китай

У Владивостоці відбулася зустріч лідера КНДР Кім Чен Ина та президента РФ Володимира Путіна. Корейський диктатор публічно підтримав усі дії свого російського колеги в Україні, а підсумки перемовин можуть вплинути на події на фронті та корейську ядерну програму. УНІАН розпитав експертів, з чим прийшли та з чим вийшли з зустрічі два диктатори.

Артилерія в обмін на ядерну програму

Керівник азійської секції New Geopolitics Research Network Юрій Пойта, говорячи про підсумки переговорів між Кім Чен Ином та Володимиром Путіним, зазначає, що для Північної Кореї, яка послідовно дипломатично підтримує дії Росії, відкрилося вікно можливостей. Потреби РФ у зброї дозволяють КНДР отримати необхідні речі для розвитку власного ОПК від Росії, адже наразі, через санкції, Пхеньяну дуже важко щось отримати від світу. Експерт нагадав, що для КНДР зокрема передбачені обмеження на імпорт нафтопродуктів, металів, руди, на постачання до Кореї зброї. І ці санкції затверджені Радбезом ООН.

"Що відбувається зараз? Рік тому Росія не мала ніякої потреби в озброєнні. За рік вона закрила потреби в ракетному озброєнні шляхом імпорту чіпів через Китай. Однак у 2023 році ми бачимо, що є потреба у нарощуванні бойового потенціалу за рахунок інших засобів, в тому числі артилерійських засобів, артилерійських боєприпасів. Така потреба є, і це як раз те, що РФ може отримати з Північної Кореї", -  розповів Пойта УНІАН.

Результатом домовленостей між КНДР та РФ можуть стати поповнення складів країни-окупанта боєприпасами для артилерії, ракетними системами залпового вогню, а також оперативно-тактичними ракетними комплексами. 

"Цього у Кореї - в достатній кількості. Наприклад, у них є РСЗВ дальністю до 200 кілометрів, оперативно-тактично ракетні комплекси з дальністю до 400 кілометрів. І таких засобів є багато… Що ми маємо на виході? Відбулися переговори. Звичайно, під час цих зустрічей, так чи інакше, обговорювалися ці питання. Вони не могли говорити про розвиток інтернету чи про фермерські господарства. До того ж, у складі делегації Північної Кореї в переговорах брали участь міністр оборони, вище військове командування, командувач військово-морських сил, а також керівники агенцій, установ, які відповідають за ракетно-космічну галузь, оборонну промисловість. Це означає, що так чи інакше порушувалися військові питання", - зауважив Пойта.

Експерт припускає, що Північна Корея і собі розраховує отримати від РФ допомогу у розвитку ядерної програми та необхідні технології.

"Північна Корея інтенсивно розвиває свою ядерну програму. Наразі КНДР має тільки сухопутний компонент, представлений міжконтинентальними балістичними ракетами, однак розвиває і морський компонент. Тиждень тому був спущений новий підводний човен, який має на своєму озброєнні тактичну ядерну зброю, і це новий розвиток для Північної Кореї. За деякими оцінками, які неможливо перевірити, цей підводний човен має проблеми, пов’язані з системами для балістичних ракет. Тому участь командувача Військово-морських сил у зустрічах в РФ, може говорити про те, що Корея зацікавлена отримати те, що вона десятки років не могла отримати ні від кого. Це питання ракетних технологій для підводних човнів, це питання супутникових засобів, супутникової розвідки… Кореї все потрібно. І ці засоби, я думаю, Кім Чен Ин вимагав би отримати за ці боєприпаси [для РФ]", - вважає Юрій Пойта.

Сумнівна "допомога"

Натомість політолог Володимир Воля у розмові з УНІАН висловив сумнів, що Північна Корея зможе суттєво допомогти РФ зброєю, оскільки має зважати на ризик війни на Корейському півострові, а також на ризики для режиму самого Кіма через фактичну участь у війні.

Втім, ніхто з експертів не відкидає, що на окремих ділянках українського фронту, потенційно, можемо побачити посилення артилерійських обстрілів. Але важко сказати, наскільки така ситуація буде тривалою, оскільки невідома не лише кількість, але й номенклатура озброєння, яке може бути передане. Також залишається питання логістики. Адже від КНДР до російських складів на лінії фронту – чимала відстань. Щоб її подолати, необхідно залучати велику кількість ешелонів. 

З іншого боку, за словами очільника Головного управління розвідки Міноборони України Кирила Буданова, КНДР "вже півтора місяця постачає РФ озброєння". Мова, зокрема, про снаряди 122 мм та 152 мм, а також ракети до "Градів".

Заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння з міжнародних питань Михайло Самусь вважає, що братання Путіна з Ином має "ще один цікавий аспект".

"До останнього часу Південна Корея тихенько продовжувала вести бізнес з РФ, санкцій проти РФ не вводила. Але Сеул має у складі своїх Збройних сил близько 40 танків Т-80У та близько 60 БМП-3, які їм не потрібні. Не хочу ні на що натякати південно-корейським друзям, але треба вже щось вирішувати", - написав він на своїй сторінці у соцмережі Facebook.

Нас там немає - 2?

Експерт агенції Defence Express Олег Катков у розмові з УНІАН зазначає, що у Північної Кореї є значна кількість зброї, однак сумнівається, що бронетехніка та інше озброєння викличе у РФ таке ж зацікавлення, як артилерія та боєприпаси, а також запасні частини до них. Зокрема, у КНДР доволі багато артилерійських систем калібрів, які використовуються російською армією, однак додає, що є питання стосовно кондиції боєприпасів.

"За оцінками Military balance, арсенал КНДР складає 22500 артилерійських систем у калібрах 122, 152 міліметри та системи специфічного та непотрібного для РФ 170 міліметрового калібру. В цю кількість також входять 120 міліметрові міномети… Якщо говорити про аж таку кількість артсистем, то ми говоримо і про відповідну кількість боєприпасів, які під них розраховані. І є питання стосовно кондиції цих боєприпасів, бо навряд вони оновлювалися, як мінімум, з 1991 року, а, швидше за все, з середини 1980-х років. Тобто це доволі старі боєприпаси, що буде впливати на їхню надійність. Хоча РФ вже використовує дуже старі артилерійські боєприпаси", - зазначив експерт, припустивши, що кількість артилерійських систем, наявних у КНДР, може бути завищена.

Олег Катков згадує, що під час ірано-іракської війни у 1980-х роках Китай (разом з Радянським союзом) використовував Пхеньян в якості хаба для постачання озброєння Ірану, хоча в публічній площині говорив так само, як зараз – про нейтралітет. Тому, мовляв, варто звертати увагу не лише на те, яку зброю Росії може передати безпосередньо КНДР.

"Китай тоді на міжнародному рівні декларував свій повний нейтралітет і те, що він не допомагає жодній зі сторін конфлікту та виступає виключно за його мирне врегулювання… Звісно, доволі важко проводити паралелі, але багато тотожного… Причому, коли Китай неодноразово заскочували на тому, що він постачає озброєння через КНДР, офіційний Пекін відповідав: "Ми передаємо до КНДР, а куди КНДР його далі віддає, то це питання до Пхеньяну", і вмивав руки", - підкреслив експерт.

За його словами, тоді Пекін через КНДР передавав артилерію, понад сотню винищувачів, і все це відбувалось під гаслом "нас там немає і Китай нічого Ірану не передає".

"В цій парадигмі, якщо взяти за основу припущення (про передачу Росії озброєння від Китаю через Північну Корею), то ситуація стає значно більш загрозливою, у вимірі того, що йдеться про війну на виснаження. Затяжна війна між Україною та РФ… В одному вимірі - можливості РФ та України, яка отримає допомогу від заходу. Ситуація стає більш складною, коли Росія починає отримувати озброєння від КНДР безпосередньо, а також продовжує його отримувати з Ірану. І зовсім інша ситуація, коли КНДР стане хабом для передачі китайського озброєння", - звернув увагу Олег Катков.

"Роль Китаю вже є суттєвою"

Політолог Володимир Воля вважає, що Китай цінує нейтральність і не піде на постачання зброї РФ, навіть з використанням КНДР як хаба, оскільки її можна буде вирахувати. 

А от Юрій Пойта не виключає постачання китайської зброї до РФ через КНДР, хоча й наголошує, що це один з потенційних сценаріїв, ймовірність якого зараз важко оцінити.

"Ми бачимо, що Китай стає агресивнішим. Він фактично забезпечує російську оборонну промисловість високотехнологічними засобами. До 75%-80% паралельного імпорту забезпечує Китай. КНР збільшив реекспорт в рази, збільшивши в РФ виробництво (у ВПК), але залишаючись формально нейтральним. Адже на території Китаю не виготовляються ракети. Але Китай надає можливості обходу цих санкцій. Тому роль Китаю вже є суттєвою. Росія змогла відновити та посилити можливості з виробництва ракет і накопичує ракетні засоби для знищення української інфраструктури завдяки тому, що Китай, я думаю, сприяє функціонування російського ОПК - китайська влада не могла цього не знати. І немає ніяких засобів, які б це зупинили… Передача китайських засобів, китайських боєприпасів, я думаю, піде поступовим шляхом, методом нарізання салямі. Я не думаю, що цього або наступного року ми побачимо китайське озброєння в Росії або Україні, але боєприпаси - цілком можливо. Китай завжди може говорити, що вони були отримані з третіх країн", - підкреслив він.

Насправді Китай просто бачить, що засобів для притягнення його до відповідальності за такі дії – немає жодних. А звинувачення у потуранні Росії для його іміджу – ніщо. Тож від Китаю варто чекати не лише снарядів, а, скоріше за все, й інших недружніх до України дій. 

Ярослав Конощук

Зустріч Путіна з Кім Чен Іном

Колишній співробітник Комітету держбезпеки Радянського Союзу Сергій Жирнов в інтерв'ю УНІАН висловив упевненість, що Путін від зустрічі з Кім Чен Іном жодної вигоди не отримає:

"Це була просто путінська дурість, яка триває вже два роки. <…> Дурість у тому, що Путін і Кім Чен Ин зустрілися. У тому, що Путін сказав, що не дотримуватиметься санкцій. Путін влаштував з ним зустріч на космодромі "Східний" - найгіршого місця, для того, щоб показати, що в Російській Федерації нічого не працює, все розкрадається, немає. Дурність у тому, що Путін і Кім Чен Ин зустрілися. У тому, що Путін сказав, що не буде дотримуватися санкцій. Більшого подарунка [для Заходу] Путіна зробити не міг. Це зрозумів навіть Пєсков, який уже намагається відіграти у зворотний бік, говорячи, що нічого не підписали і все не так зрозуміли"

УНІАН в Google News