"Китайський привіт" для НАТО від Путіна

Вторгнення російських безпілотників у повітряний простір Польщі, вочевидь, недостатня історія, аби задіяти 5 статтю НАТО. Але цілком достатня, аби передати США та ЄС "привіт" - Росія не прагне миру й буде "промацувати" Альянс далі.

Цинічне вторгнення у повітряний простір Польщі двох десятків російських БПЛА у ніч на 10 вересня не стало чимось неочікуваним. Всі, хто хоча б останні півроку слідкував за перебігом подій на українсько-російському фронті та міжнародних майданчиках, мав розуміти: рано чи пізно це станеться.

В українському сегменті соцмереж дехто навіть висловлював здивування, що Росія зробила це не 1 вересня. Адже саме 1 вересня 1939 року такий крок здійснила Німеччина, фактично розпочавши Другу світову війну. А в Кремлі, як відомо, тяжіють до "значущих" дат…

Поза тим, порушення повітряного простору країни-члена НАТО 10 вересня теж стало доволі символічним.

По-перше, через те, що відбулося воно на тлі початку російсько-білоруських військових навчань "Захід-2025" і одразу після оголошення польського прем’єр-міністра Дональда Туска, що Польща, маючи справу зі "зростанням різних провокацій з боку РФ та Білорусі", у ніч з 11 на 12 вересня закриє спільний з Білоруссю кордон.

Річ у тім, що мета цих навчань (в сенсі імітації військових операцій) – Сувалкський коридор (прикордонна зона між Польщею та Литвою, яка відділяє Білорусь від російського ексклава – Калінінградської області і є найвразливішою "частинкою" НАТО). Якщо брати до уваги думки західних аналітиків, які звучать з початку 2025 року, то прямого вторгнення Європа не очікує, щонайменше, рік-півтора. Але вже зараз Росія, фактично, провела розвідку польських систем ППО, системи командування та управління…

Чи стоїть за Путіним товариш Сі

По-друге, сталося це після повернення російського диктатора Володимира Путіна з Китаю (і був він у явній ейфорії).

"Поки ми не маємо відповіді на питання: "Наскільки ймовірно, що Китай дав добро на подібні речі". Я більше сумніваюся, ніж вірю в щось подібне, але це одне з відкритих питань на сьогодні", - зазначає політолог Володимир Денисенко.

За його словами, Путін продовжує шукати можливості, аби підняти рівень власної субʼєктності: "Намагання качнути 5 статтю НАТО - це елемент цієї самої спроби повернути свою субʼєктність. Річ у тім, що Путін зараз загнаний в певний геополітичний кут. В нього є два варіанти: або розторгуватися зі США і зняти санкції (але тут головний противник Європа, яка вимагає зупинки війни і не тільки). Другий - впасти в обійми Китаю".

Натомість експерт з міжнародної безпеки Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко впевнений, що з Китаю Путін якраз "привіз максимальне благословення від товариша Сі на ескалацію – як в Україні, так і на Східному фланзі НАТО": "Процес пішов, подальше загострення ситуації неминуче - і для нас, і для Альянсу".

Виконавчий директор Інституту трансформації Північної Євразії, політичний аналітик Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Володимир Горбач також додає, що отримана Путіним в Пекіні сміливість призвела й до того, що вперше з  2022 року росіяни поцілили ракетою в будівлю українського Уряду.

"Те, що Китай є стратегічним партнером РФ у справі руйнування західного світового порядку – це очевидно і вже не піддається сумніву. І те, що Путін по поверненню з Пекіну набрався більшого нахабства, навіть сміливості, аби діяти рішучіше, виводячи війну, скажімо так, на новий етап – це теж факт", - зазначив він у розмові з УНІАН.

Під ударом - НАТО

Водночас варто розуміти, що головна ціль Росії 10 вересня – не стільки "промацування" польської ППО, скільки "промацування" реакції НАТО (зокрема США). Але про застосування 5 статті Вашингтонського договору (статуту) НАТО не йдеться.

По-перше, через те, що ступінь рішучості США (а точніше - Дональда Трампа) у справі захисту європейських союзників варто оцінювати досить скептично.

"Так, він може висловити занепокоєння, США може озвучити якийсь протест, заявити про допомогу. Однак Сполучені Штати, скоріше за все, візьмуть на себе мінімальну роль. Тобто, зараз було б логічно передислокувати чи розмістити на східному фланзі НАТО більше підрозділів, в тому числі американських. Але я майже впевнений, що Дональд Трамп на це не піде. Він може обмежитись обіцянками, що буде, приміром, більше зброї продавати Польщі, Литві та іншим європейським партнерам (за аналогією з російсько-українською війною). Ми зараз живемо в часи, коли поняття "гарантії безпеки" означає, що ніхто нічого нікому гарантувати не може", - розповідає Володимир Горбач.

По-друге, через те, що ця стаття статуту НАТО писалась "виключно під ситуацію повномасштабного вторгнення/зброїної агресії" на територію Альянсу.

"Заліт російських дронів на територію Польщі точно не можна вважати випадковим. Але оцінка агресивних намірів таких дій Кремля – дуже тонке політичне питання", - підкреслює Тарас Жовтенко.

Колективна солідарність поза НАТО

Проте, хоча 5 стаття Статуту НАТО в теперішній ситуації застосована не буде, Польща створила інший прецедент. Як зазначає заступник виконавчого директора, директор програми Регіональних ініціатив та сусідства Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергій Герасимчук, "ворожий дрон назвали ворожим дроном і збили".

"Тепер, не чекаючи, коли вони знову прилетять до Польщі чи деінде, необхідно оприлюднити зведений аудит: де, коли, і скільки разів російські або схожі на російські дрони вже прилітали. А тут у списку, нагадаю, будуть і Хорватія (через Угорщину та Румунію ще у 2022), і Польща, і Румунія, і Латвія, і Литва, і навіть Німеччина у 2025-му", - нагадав він.

В цьому сенсі, за його словами, час демонструвати колективну солідарність хоча б на регіональному рівні. І найкращим варіантом буде колективне рішення за участі, щонайменше, тих держав, які з цим стикалися.

На думку Сергія Герасимчука, в цьому рішенні має йтися про:

• посилення відповідальності за такі "інциденти" (які насправді є елементом тестування спроможності і єдності НАТО);
• посилення і колективні зусилля із захисту Східного флангу НАТО та обґрунтування таких рішень для власного виборця, для європейського платника податків;
• посилення спроможності України у протидії повітряним і не тільки атакам (було б небо України надійно захищене - чи долітали б російські дрони далі?);
• ефективний медіа-супровід цих процесів, що дозволив би уникнути спекуляцій, з боку окремих "обдарованих" політиків, щодо провини України (цю ідею активно просувають в маси і провокатори, і корисні ідіоти);
• максимум уваги характеру інформаційних спецоперацій - дрони залітають не самі, а на гребені інформаційної хвилі. Треба чітко знати і давати по руках тим, хто каламутить воду для цієї хвилі.

"Ліпша для цього нагода ще може й буде, але дочасніше вже не вийде. Вже й так це будуть рішення з запізненням, що вже надало росіянам перевагу і відібрало стільки життів в Україні", - підсумував він.

Допомога Україні – допомога України

І ще один аспект, на який варто звернути увагу – фактор України.

По-перше, український експерт в галузі систем зв’язку і РЕБ Сергій "Флеш" Бескрестнов звертає увагу, що запуском БПЛА по Польщі Росія, можливо, намагається змусити Європу перенаправити ресурси із підтримки України на посилення власної безпеки. І, за його словами, Україні це ніяк не зіграє на руку.

"Адже Європа, ймовірно, тепер займеться своєю обороною, а не нашою. І гроші підуть туди. Можливо, в цьому і був план", - зазначив він.

По-друге, вже очевидно, що Росія намагається перевести фокус з самого факту порушення своїми БПЛА повітряного простору Польщі, розганяючи в соцмережах меседжі на кшталт "це український РЕБ загнав дрони до сусідів". Українці щось схоже вже чули не раз, проте тут важлива протидія російським наративам з боку наших партнерів.

По-третє, за словами аеророзвідника Ігоря Луценка, аби взяти ситуацію під контроль і заявити про себе як про лідера в боротьбі з навалою зі Сходу, Україні самій слід зробити сильні кроки. Приміром, заявити про готовність направити якусь кількість власних антишахедних підрозділів у Польщу та надати іншу допомогу в організації протидронної оборони (врешті, логістичні маршрути, якими з Польщі до України йде потрібне озброєння – важливі для нас самих). І паралельно – запросити польських військових в українські навчальні центри по тематиці збиття "Шахедів" (або запропонувати створити такий центр у Польщі). Врешті, зараз більше ніде у світі такому навчитися неможливо.

УНІАН в Google News