Польща та країни Балтії активно просувають посилення санкцій Євросоюзу проти Росії у відповідь на рішення Володимира Путіна провести часткову мобілізацію та його погрози ядерною війною.
Як пише Financial Times, країни-члени ЄС наполягають на жорстких заходах проти Росії, у тому числі відключення більшої кількості банків від Swift і заборону імпорту алмазів. Також вони вимагають запровадити санкції щодо товарів розкоші та російських ІТ, кібербезпеки та індустрії програмного забезпечення.
Однак офіційні особи ЄС заявили, що буде важко знайти консенсус серед усіх 27 країн-членів, тоді як Угорщина заявила, що взагалі не хоче жодних нових санкцій.
FT зазначає, що основна мета Європейської комісії – реалізувати угоду G7 щодо обмеження ціни на російську нафту.
Тож очікується, що восьмий пакет санкцій проти Росії міститиме норми про обмеження цін на російську нафту, санкції щодо фізичних осіб, а також обмеження, спрямовані на російські ІТ-індустрію, кібербезпеку та розробку програмного забезпечення, повідомили чиновники.
Ті країни, які найбільше переконані в тому, що ЄС має посилити тиск на Москву, включаючи Польщу та країни Балтії, поширили детальні заходи, які, на їхню думку, Єврокомісія повинна підтримати. Серед їхніх ідей - заборона на імпорт алмазів, що вдарить по Бельгії, виключення більшої кількості російських банків із мережі Swift, обмеження доступності ІТ та інших послуг для Росії та застосування тих самих санкцій проти Білорусі, яка є союзником РФ у війні проти України.
Однак європейські чиновники зазначили, що за деякими амбітними ідеями домовитися буде складно.
"Чим більше ви пропонуєте, тим більше підстав у деяких країн ЄС стати незговірливими. З іншого боку, якщо санкцій буде замало, "яструби" скажуть, що цього недостатньо", - сказав європейський дипломат.
Інший дипломат сказав, що встановлення граничних цін на нафту має залишитися в центрі уваги нового пакету санкцій разом із закриттям лазівок. "Залишилося небагато товарів, які можна обмежити, оскільки ми здебільшого від'єдналися від російської економіки", – сказав він.
Новий раунд переговорів буде зосереджений на подальших санкціях проти російських осіб і організацій, а також на можливому додатковому експортному контролі цивільної продукції, сказав речник Єврокомісії.
"Це було б виправдано, оскільки Росія рухається до економіки воєнного часу", - сказав він.
Нові санкції проти Росії
Як повідомляв УНІАН, міністри закордонних справ Європейського Союзу погодилися підготувати нові санкції проти Росії та збільшити поставки зброї до України. Це сталося після того, як президент РФ Володимир Путін наказав розпочати часткову мобілізацію.
Верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель заявив, що заява Путіна, яка включала кроки щодо анексії українських територій і погрозу використання ядерної зброї, свідчить про паніку та відчай у Кремлі.
Тим часом, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан на закритій зустрічі з депутатами своєї партії заявив, що санкції нібито завдали шкоди європейській економіці більше, ніж російській. За його словами, скасування санкцій приборкає інфляцію та зменшить ризик рецесії. Тому він закликав своїх однопартійців зробити "все можливе, щоб Європа відкликала санкції не пізніше кінця року".
Мобілізація в Росії і ядерний шантаж Путіна
21 вересня у своєму виступі президент РФ Володимир Путін оголосив про початок часткової мобілізації в країні. У Міноборони РФ заявили, що будуть відправляти на війну в Україні насамперед громадян, які мають бойовий досвід. За словами Шойгу, вони планують закликати до 300 тисяч осіб.
У промові, присвяченій оголошенню часткової мобілізації в РФ, Путін пригрозив світові застосуванням ядерної зброї: "Щодо Росії ведеться ядерний шантаж... Усім, хто намагається шантажувати нас таким чином, повинні знати, що роза вітрів може розвернутися і в їхній бік".
