"Орбан хоче перетворитися зі скунса ЄС в гравця, який може нав’язувати свою позицію", – політолог Віталій Кулик

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан продовжує "мирну" агітацію, всупереч позиції Євросоюзу. Які наслідки та продовження матиме ця "місія" Орбана для України та Європи, УНІАН розповів директор Центру дослідження проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан оприлюднив доповідь, яку надіслав президентові Європейської Ради Шарлю Мішелю за підсумками своїх "мирних вояжів" до РФ, США та у Китай. Відповідний документ 18 липня, у четвер, Орбан опублікував на своєму сайті. Це відбулося всупереч позиції Європарламента, який офіційно засудив угорського прем’єра за його "мирні" вояжі. УНІАН розпитав директора Центру дослідження проблем громадянського суспільства Віталія Кулика, як все це сприймається в світі та чи буде мати якісь наслідки.

Пане Віталію, що спонукало прем’єр-міністра Угорщини до так званої мирної місії саме зараз? Мова про намагання Орбана підняти власний рейтинг в ролі головуючого в Європарламенті, або ж в цьому можна вбачати вплив Путіна та Росії?

Тут дійсно два аспекти. Орбан завжди мав окрему позицію, фрондував в рамках Євросоюзу і, таким чином, посилював її, вибиваючи гроші з європейського бюджету. Цим покриваються соціальні видатки і забезпечуються ті обіцянки, які він дає своєму базовому електорату. Тобто, в інакший спосіб, ніж фрондування, він не міг отримати такі кошти та забезпечити таку позицію.

Але на даний момент Орбан перетворився з такого фрондуючого скунса ЄС на гравця, навколо якого починають об’єднуватися окремі країни Євросоюзу та деякі політичні сили європейських країн. Зокрема, це праві політичні сили, які, скоріш за все, будуть орієнтуватися на нього і його політичну силу в рамках Європарламенту. Ця частина серфінгує на настроях страху перед війною серед консервативних виборців чи орієнтованих на популістів. Тому російська тема, тема війни, тема миру є важливими для Орбана та цієї політичної сили. Вони цю тему експлуатують.

Але, окрім цього, є ще російський вектор, який дозволяє тому самому Орбану, маючи невеликі стартові позиції європейської країни з достатньо слабкою економікою, виходити на рівень, коли його голос чути глобальними гравцями. І глобальні гравці не можуть не помічати або ігнорувати голос Орбана й ті сили, які стоять за ним. Тому він може брати в роботу побажання Москви, просування тих чи інших месседжів, ідей або переговорних треків. Він може активно взаємодіяти з Китаєм і просувати китайські теми.

При цьому, все це направлено на досягнення його особистих інтересів та його політсили, забезпечення його влади в Угорщині та посилення його голосу і позицій в Європі. Попри те, що Орбан опонує Єврокомісії, він не поспішає організувати "угорбрекзіт" для Угорщини та вийти з ЄС. І хоча він говорить про окрему позицію Угорщини в НАТО, не схвалює позицій Альянсу, але й серйозно не розглядає питання виходу Угорщини з цього об’єднання.

Тому, якщо розглядати все це в комплексі, можна побачити, що це достатньо грамотна дипломатична гра Орбана в досягненні для нього особисто вигідних переговорних позицій і в ЄС, і в глобальному масштабі. Повторюсь, це перетворення Угорщини зі скунса Європи в гравця, який може нав’язувати свою позицію.

Крім того, війна в Україні достатньо сприйнятна в частині угорського суспільства тема, яку можна активно експлуатувати без значних проблем для внутрішньо-політичного порядку денного.

Тобто я правильно розумію, Орбану наразі вигідна війна в Україні?

Йому вигідно за рахунок війни вирішувати свої справи. Орбан, який здійснює "човникову дипломатію" між Угорщиною, Китаєм, Бразилією та Ватиканом, наприклад, як представник європейської спільноти та ще й головуючий, намагатиметься монетизувати свою так звану місію миру.

У відповідь на "мирні" вояжі Віктора Орбана, європейці вирішили влаштувати Угорщині бойкот – багато країн не будуть направляти своїх міністрів на неформальні зустрічі. Але, зважаючи, що головувати в ЄС Угорщина буде ще довго, чи достатньо цих засобів, щоб трохи опустити Орбана з неба на землю?

Недостатньо, тому що є позиції, де з ним доведеться мати справу. Повністю бойкотувати його головування не вдасться. Хоча, звичайно, дипломатичні жести важливі. Але їх недостатньо для того, щоб розв’язати питання усунення його від ухваленні рішень. Тобто, з Орбаном будуть торгуватися.

Чи можливі ще якісь заходи, які впливатимуть на нього і позицію Угорщини, яка ставить багато палок в колеса Україні?

Можливі. І Європа час від часу їх використовує. Значні важелі впливу на Угорщину – це фінанси, виділення коштів для неї. І тут – площа для торгу. Мова йде про інвестиції, кошти, які виділяють на модернізацію, на енергобезпеку, продовольчі питання, закупівля газу та електроенергії, це тарифи тощо. Тобто, є багато питань, по яких Угорщина може торгуватися з Європою. І це є важелями впливу на неї.

Орбан заявив, що продовжить свою самопроголошену "місію миру", попри критику з боку Європейського Союзу. В які наступні країни він може її повезти?

Саудівська Аравія, Туреччина, Емірати, Бразилія, Ватикан. Є країни, куди можна поїхати і почути приблизно таку ж риторику, яку озвучує Орбан. І її можуть використовувати, до речі.

Позиція ЄС щодо Угорщини та Орбана зрозуміла. А яким є ставлення США?

США наразі поки що дуже слабкі в силу своїх передвиборчих перегонів. І вони зараз будуть сконцентровані на виборах. Так, залишається українська тема, тема допомоги Україні, критика самого Орбана з боку Білого дому. Але на неї на даний момент Орбан може не зважати. Він вважає, що перемагає Трамп, і, певною мірою, він в цьому має рацію. З Трампом у Орбана робочі відносини, він намагається себе позиціонувати як "трампіст" в Європі. Прийде Трамп, і, відповідно, зміниться риторика Вашингтону стосовно діяльності самого Орбана. Принаймні, він так сподівається.

Леся Лещенко

УНІАН в Google News