Те, що відбувається на російській території, не лишається виключно там і буде мати наслідки для безпеки всієї Європи.
Суперечки навколо тяжкого становища опозиціонера Олексія Навального і вуличних протестів по всій Росії демонструють, що не існує такої речі, як суто внутрішня політика. І це може нести серйозні наслідки для Європи.
Про це пише директор консалтингової компанії Mayak Intelligence й почесний професор Університетського коледжу Лондона доктор Марк Галеотті на сторінках EUObserver. Він нагадує, що Навального отруїли спецслужби Росії минулого серпня, після чого він лікувався в Берліні аж до повернення в рідну країну 17 січня. Його швидкий арешт на підставі сумнівних обвинувачень стали причиною масштабних протестів по всій Росії. Те, що Кремль без сумнівів вважав суто внутрішніми репресивними діями, стало міжнародним занепокоєнням. Кремль дав чітко зрозуміти, що його реакція на протести - це спробувати перечекати їх.
Читайте такожМосква на вимогу G7 звільнити Навального відповіла грубістю і погрозами
Тим часом, Європа не може мовчати про те, як в Росії поводяться з Навальним, а також про жорстоку поведінку служб безпеки в день протестів. Президент Європейської ради Шарль Мішель закликав негайно випустити Навального на свободу. А верховний представник ЄС з закордонних справ Жозеп Боррелль розкритикував "масштабні затримання й невиправдане використання грубої сили".
Цілком можливо, що ці слова призведуть до певної форми дій. Можуть бути запровадженні додаткові санкції проти людей, пов’язаних зі справою Навального. Це відповідає резолюції Європарламенту за 21 січня. Якщо минуле може дати хоч якісь підказки, то варто очікувати відповіді Москви у формі риторики і, можливо, певних заходів. В нинішньому світі це і означає "вести справи, як зазвичай".
Читайте такожFinancial Times: На протестах в Росії чути ехо Білорусі
Якщо і коли Євросоюз почне теж гучно висловлювати свій протест хоча б на неофіційному рівні, його теж почнуть звинувачувати у втручанні у політику Росії й спробі експортувати "дегенеративні цінності".
Це може ускладнити ширші відносини Кремля з Європою. Але якщо протести наберуть обертів, існує ризик, що Росія відчує себе під загрозою й вдасться до екстремальних тактик, які вийдуть за межі російських кордонів. Переслідування тих, кого Кремль вважає зрадниками, вже призвело до отруєнь в Солсбері в 2018 році й вбивства Зелімхана Хангошвілі в Берліні в кінці 2019-го. Після Солсбері 29 країн світу вигнали 153 російських шпигунів й дипломатів. Після вбивства ж посеред Берліну майже ніякої відплати не було.
Читайте такожРоскомнагляд оштрафує соцмережі за "протиправні заклики" до участі в мітингах
Криза в Росії може також вплинути на сусідню Білорусь. Зараз Путін, який не особливо товаришує з Олександром Лукашенком, обережно дозує свій рівень підтримки. Вочевидь, Кремль сподівається не допустити розвал білоруського режиму, але ослабити Лукашенка на стільки, щоб можна було його замінити кимсь менш токсичним.
Читайте також"Будуть масові акції": російський журналіст спрогнозував події в РФ після арешту Навального