narodka.com.ua

Мрія лейтенанта Чорпіти

Указом Президента України — Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України Петра Порошенка лейтенанта Олександра Чорпіту нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

narodka.com.ua

У нього з дитинства була справжня чоловіча мрія — понад усе хлопцеві хотілося стати десантником. Мрії здійснюються, якщо ти чогось дуже прагнеш, тож рік тому випускник інженерного факультету Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного лейтенант Олександр Чорпіта отримав призначення в одну з частин аеромобільних військ.

Лише півроку тривала мирна служба молодого офіцера. Звісно, він знав, що колись і йому доведеться виконувати справжні бойові завдання — протягом багатьох років житомирські десантники становили значну частину особового складу українських миротворчих контингентів, допомагали людям налагоджувати мирне життя в колишній Югославії, у Лівані. Втім, як і більшість українців, Олександр ніколи не думав, що зі зброєю в руках йому доведеться боронити рідну землю, відстоювати її цілісність і суверенітет, адже надто неймовірним здавалося навіть припущення, що північний сусід стане звичайним агресором і зазіхатиме на нашу територію.

Коли російські війська окупували Крим, одними з перших, хто перекрив загарбникам шлях на материкову Україну, були десантники. Бригада, в якій служив лейтенант Чорпіта, отримала завдання передислокуватися на Херсонщину — в район Генічеська. Інженерно-позиційний взвод, яким командував Олександр, виконував тоді найнагальніші завдання: бійці підрозділу в стислі терміни облаштовували блокпости, встановлювали інженерні загородження вздовж адміністративного кордону з окупованою автономією.

З початком подій на Донбасі житомирян перевели на Схід.

Саме там — під Добропіллям і Слов’янськом, поблизу Карачуна лейтенант Чорпіта у свої 22 роки по-справжньому відчув відповідальність, що разом із погонами лягає на плечі кожного бойового офіцера.

— Найчастіше, — розповідає Олександр, — нам доводилося виїжджати на розмінування. Знешкоджували встановлені терористами мінні загородження, розтяжки, фугаси. Іноді траплялося працювати з артилерійськими боєприпасами, що не вибухнули. І тут відповідаєш не лише за себе, а й товаришів, які поруч і які довіряють тобі, професіоналу…

Утім упродовж кількох місяців перебування в зоні АТО взвод лейтенанта Олександра Чорпіти не лише успішно провів десятки розмінувань, а й у надзвичайно складних умовах — іноді в ході бою, а іноді під обстрілом — встановлював інженерні загородження, облаштовував позиції і блокпости наших військ.

Поранення лейтенант Чорпіта отримав під Лисичанськом. Це була засідка. Коли наша колона зупинилась, а сапери вирушили знешкоджувати виявлений ворожий фугас, по них вдарили шквальним вогнем із «зеленки». В бою одна з черг підкосила Сашка — кулі навиліт пройшли крізь стегна.

Коли бій закінчився, поранений лейтенант відмовився від термінової евакуації і залишився особисто керувати знешкодженням встановленого терористами фугасу.

Бойову нагороду молодий офіцер отримував особисто з рук Президента України, коли той укотре навідався до поранених бійців у Головний військово-медичний клінічний центр «ГВКГ» МО України в Києві. Нині Олександр одужує і понад усе мріє, щоб якнайшвидше на нашій землі запанував мир.

А мрії, він знає, здійснюються!

Іван Ступак

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter