REUTERS

Прогноз "фінансової погоди" на рік

Оборонний бюджет нашої країни фактично за всі роки незалежності формувався за остаточним принципом, тому його характеризували через різні метафоричні словосполучення: «бюджет проїдання», «бюджет необоронних видатків», «бюджет затягування пасків». Ситуація на Сході України дала чітко всім зрозуміти, що гарантувати незалежність та цілісність нашої державі може лише боєздатне, оснащене ефективною зброєю і добре навчене військо, а для цього необхідні кошти.

REUTERS

Тому в наступному році заради зміцнення безпеки держави оборонний кошторис неодмінно має стати «бюджетом розвитку» Збройних Сил України.

Водночас треба зважити на те, що війна призводить до величезних витрат, а національна економіка нині обтяжена багатьма проблемами.

А ось, наприклад, починаючи з 2008-го, кілька років поспіль при сталому зростанні валового внутрішнього продукту видатки на потреби оборони, як не дивно, навпаки зменшувалися та становили щороку менше 1% від ВВП. Тенденція хронічного недофінансування призвела до того, що у 2010–2013 роках за станом витрат на потреби оборони серед країн Європи Україна посідала передостаннє місце, обійшовши в цьому рейтингу лише Молдову.

Директор Департаменту фінансів Міністерства оборони України генерал-лейтенант Іван Марко:

— Керівництвом Міністерства оборони та Генерального штабу вживаються заходи щодо належного забезпечення потреб Збройних Сил, у першу чергу для відновлення боєздатності озброєння та забезпечення діяльності військ в осінньо-зимовий період.

Гарантувати оборону держави може лише сучасне, оснащене якісною зброєю, навчене військо.

З метою визначення правових підстав організації фінансової системи в особливий період Міністерство оборони неодноразово наполягало на необхідності прийняття закону про фінансову систему України в особливий період. Даний законопроект доопрацьований Міністерством фінансів, погоджений із зацікавленими міністерствами та підготовлений для розгляду урядом та Верховною Радою України.

Успіх і результат війни залежить не тільки від солдатів зі зброєю в руках, а також від стану економіки і фінансів, ефективного управління цими фінансами і жорсткого контролю за їхнім використанням.

Таким чином, виходячи із завдань, визначених Президентом України щодо створення боєздатних Збройних Сил, ураховуючи нові виклики та загрози, стан наявного озброєння та військової техніки, утримання необхідної чисельності особового складу, обґрунтована потреба Міністерства оборони на 2015 рік становить 47,2 млрд грн.

На мою думку, при фінансуванні війська краще орієнтуватися на його реальні потреби, аніж на відсоток ВВП.

В умовах цьогорічної необхідності значного та оперативного зміцнення військової потужності держави оборонний бюджет досяг рекордної суми у 27,1 млрд гривень, що на 11,9 млрд грн більше (15,2 млрд грн, 0,96% від ВВП) проти минулого року. З цих коштів вже отримано 20,3 млрд грн, але використано лише 14,8 млрд грн. При цьому левова частка коштів пішла на виплату грошового забезпечення та заробітної плати — 9586,0 млн грн, другим за сумою витрат стало придбання паливно-мастильних матеріалів на суму 1259,5 млн грн і лише 526,2 млн грн було витрачено на закупівлю озброєння та військової техніки та 3420,4 млн грн — на інші нагальні потреби.

Чому не вдалось оперативно освоїти виділені кошти? В цього є кілька причин. Зокрема, стаття 49 Бюджетного кодексу вимагає оплату послуг виключно після отримання товарів та надання послуг. Затримує процес переоснащення війська доволі тривалий виробничий цикл ремонту озброєння та військової техніки. Даються взнаки й дещо обмежені можливості промисловості України, через що використання коштів здійснюється по мірі надходження речового майна та паливно-мастильних матеріалів для потреб Збройних Сил України. Треба зазначити, що вже вкотре на заваді стає тривалий термін проведення процедур закупівель. Звичайно, сьогодні можливе здійснення державних закупівель за переговорною процедурою зі скороченим терміном, але застосовуються вони виключно на центральному рівні в разі першочергової потреби Міноборони.

Дмитро Шимків, заступник голови Адміністрації Президента з питань адміністративних, соціальних та економічних реформ:

— Одним із завдань програми «Стратегія-2020» є реформа системи національної безпеки та оборони. За програмою, зокрема, планується збільшити кількість військовослужбовців з 2,8 до 7 на 1000 жителів. Україна планує до 2020 року збільшити витрати на армію з 1 до 5% від ВВП. «Стратегія-2020» передбачає понад 60 реформ. Серед ключових показників, яких планується досягти, також підвищення до 16 тис. доларів частки ВВП на душу населення, залучення до $40 млрд прямих іноземних інвестицій.

Тому, виходячи із реальних економічних можливостей держави, Міністерством оборони України визначено мінімальну потребу в коштах на 2015 рік, яку було включено до бюджетного запиту.

— Наступного року на оборонні видатки ми сподіваємось одержати 47,2 млрд гривень фінансування (2,68% від ВВП. — Авт.), — розповідає директор Департаменту фінансів Міністерства оборони України генерал-лейтенант Іван Марко. — З цієї суми 14,2 млрд грн передбачається направити на розвиток нового озброєння і військової техніки, 3 млрд грн спрямувати на підготовку Збройних Сил, 30 млрд грн коштуватиме утримання війська.

Слід зазначити, що під час бюджетного планування на 2015 рік найбільше зросло фінансування, порівняно із затвердженими цьогорічними показниками, на потреби розвитку озброєння та військової техніки. Майже на 10639,2 млн грн збільшаться видатки на створення новітніх зразків ОВТ, проведення НДДКР, виробництво військово-транспортного літака Ан-70 та Єдиної автоматизованої системи управління, відновлення боєздатності близько 70 літаків, 74 вертольотів, 5 зенітно-ракетних комплексів, 529 одиниць військової техніки тощо.

Видатки на виплату грошового забезпечення та заробітної плати у 2015 році порівняно з 2014-м вважають за необхідне збільшити на 3848,7 млн грн. Насамперед це пояснюють зростанням чисельності особового складу і виплатою додаткової грошової винагороди з 1 січня 2015 року всім категоріям військовослужбовців у розмірі 100% (на цей час цю винагороду в повному розмірі отримують військовослужбовці льотного та наземного складу авіації, ВМС, ВДВ та спецпризначення).

Разом з тим нещодавно Указом Президента України було затверджене рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо перегляду умов грошового забезпечення військовослужбовців, зокрема збільшення у його структурі питомої ваги посадових окладів та окладів за військовим званням.

На забезпечення державних соціальних гарантій військовослужбовців наступного року в бюджетному запиті закладено 150,8 млн грн, на будівництво та придбання житла для сімей військовослужбовців — 2360,5 млн грн, а це близько 7009 квартир. Якщо згадати той факт, що на квартирному обліку нині перебувають 44,5 тис. військовослужбовців, багатьох ці цифри не потішать. Але в порівнянні з попередніми роками це є безперечним проривом у вирішенні задавненої проблеми.

Також планується значно підвищити витрати на тилове забезпечення війська. Цього року затверджені в кошторисі витрати становили 1903,0 млн грн, а от наступного року запланували витратити 5596,8 млн грн. При фінансуванні в повному обсязі ці кошти спрямують на придбання 200,6 тис. комплектів обмундирування, відновлення запасів речового майна, придбання 42,1 тис. тонн пального, а також на забезпечення харчуванням (1565,3 млн грн).

Здавалось би, не зовсім логічно забезпечувати армію новим озброєнням і при цьому скорочувати обсяги бойової та професійної підготовки. Погодьтеся, який зиск від нової зброї, якщо особовий склад не вміє її використовувати? Тому на реалізацію планів бойової підготовки планується теж суттєво збільшити обсяги фінансування. На думку військових фінансистів, сума у 2941,9 млн грн дозволить здійснити підготовку екіпажів Повітряних Сил, армійської та морської авіації, утримувати контингенти за кордоном, забезпечити участь в міжнародних операціях «Блексіфор», «Сі Бриз», а також здійснити підготовку військових фахівців, зокрема, курсантів-льотчиків, курсантів механізованих, артилерійських, танкових спеціальностей та резервістів.

На думку експертів, бюджет воюючої армії — це завжди збільшені затрати. У будь-якому випадку потрібно виправити помилку, якої протягом 23 років припускались відносно нашої армії. У світі вважається, що коли більше 40% коштів витрачається «на проїдання», такий бюджет уже можна вважати катастрофічним. Аналіз показників за останні 15 років у нашій країні показав, що оборонний бюджет від 62% до 80% і більше був саме бюджетом «проїдання». Зрозуміло, що за таких умов армія не може нормально розвиватися. Перш за все необхідно, щоб армія була добре забезпечена соціально, була мотивація у службі, щоб її не вважали деморалізованою та деградуючою, а для цього необхідно створювати умови. Але це в жодному разі не означає, що таке потрібно робити за рахунок бойової підготовки або розвитку озброєння.

Зрозуміло, що реалізація всіх завдань залежатиме від реальних обсягів видатків, які будуть передбачені Міністерству оборони в Законі України «Про державний бюджет України на 2015 рік». Виділення асигнувань у запропонованих обсягах дозволить забезпечити першочергові потреби та виконати найважливіші завдання із підвищення боєздатності війська, покращення його тилового забезпечення. Найголовніше змінити пріоритети — перейти від бюджету «проїдання», до бюджету розвитку.

А як у них?

Німеччина

Аналітики британського тижневика Jane’s Defence Weekly (JDW) прогнозують, що оборонний бюджет Німеччини 2015 року скоротиться на 140 мільйонів євро.

Так, у ході першого читання федерального бюджету в Бундестагу Міністр оборони Урсула фон дер Ляєн заявила, що наступного року на оборону планується витратити 32,26 мільярда євро, що на 140 мільйонів євро менше проти 2014 року (32,4 мільярда євро ). Отже, бюджет буде скорочений на 0,4% і становитиме близько 1,09% від ВПП Німеччини.

На 200 мільйонів євро планується зменшити витрати на закупівлю озброєнь і військової техніки. В першу чергу 2015 року кошти будуть виділені на реалізацію програми поставки літаків ВТА A-400M, винищувачів «Тайфун», бойових машин піхоти «Пума». Надалі Міноборони ФРН планує до 20% військового бюджету витрачати на придбання нових зразків.

Урсула фон дер Ляєн вважає збільшення оборонних витрат до 2% від ВВП «перспективною метою» Бундесверу. Водночас вона пропонує зосередитися на ефективності використання виділених коштів.

Польща

Польща наступного року не планує збільшувати оборонні видатки.

— У 2015 році ми не будемо збільшувати витрати на оборону, збережемо їх у процентному відношенні на рівні поточного року, — сказав прем’єр-міністр республіки Дональд Туск, висловивши сподівання, що витрат на оборону в розмірі 2% ВВП, які рекомендує НАТО, країна досягне вже 2016 року.

За його словами, це рішення пов’язане з необхідністю заплатити 2015 року за постачання у країну винищувачів F-16. Про свій намір збільшити рівень фінансування армії до 2% ВВП, що становить близько 813 млрд дол., Президент Польщі Броніслав Коморовський повідомив під час візиту до Варшави президента США Барака Обами, який заявив про намір розширити присутність НАТО в Центральній і Східній Європі.

Чехія

Чехія планує збільшити витрати на оборону до 2015 року в півтора раза. Отже, чеський оборонний бюджет буде поступово доведено до 1,4% від ВВП до 2020 року.

На 2014 рік у бюджеті на оборону було передбачено 41,99 млрд крон ($1,97 млрд), що становить 1,08% від ВВП згідно з даними, опублікованих чеським Міністерством оборони.

Відповідно до нового плану бюджет наступного року затвердили в розмірі 43,4 мільярда крон (2 мільярди доларів США), що дещо більше суми, запропонованої Міністерством фінансів країни. У 2016 і 2017 роках оборонні витрати повинні збільшитися до 44 мільярдів крон.

Литва

Оборонний бюджет Литви на наступний рік має бути на третину більше нинішнього. Про це свідчить оприлюднений проект держбюджету країни на 2015 рік. Відповідно до нього асигнування для Міноборони наступного року становитимуть 424 500 000 євро, повідомляє Delfi.lt.

Прес-секретар Міноборони Литви повідомила, що згідно з нинішніми підрахунками фінансування сфери оборони наступного року становитиме 1,11% від ВВП. Це набагато менше за умову НАТО — 2% від ВВП.

Міністр оборони Литви Юозас Олякас сказав, що Литва «повинна вдаватися до додаткових заходів в питанні безпеки власної країни і зобов’язань перед НАТО». «Основними напрямами є краща підготовка наших військових підрозділів, модернізація армії, зброя ППО і протитанкова зброя, бойові машини піхоти, поліпшення інфраструктури і забезпечення функцій приймаючої сторони, щоб союзники мали змогу належним чином тренуватися і проводити навчання», зазначив посадовець.

За матеріалами, наданими Департаментом фінансів МО України, підготувала Тетяна Мороз, «Народна армія»

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter