Коли в Україні почнуть шукати ГМО?..

З початку 2010 року майже всі великі виробники продуктів харчування ставлять на свою продукцію відмітку «Без ГМО». На перевірку правдивості цієї інформації у держави немає грошей...

Кожен відвідувач супермаркету помітив, що віднедавна на багатьох продуктах харчування з`явилися відмітки «Без ГМО». Таким чином виробники переконують споживачів, що їхній товар не містить трансгенних компонентів. Правда, стовідсоткової гарантії щодо правдивості цієї етикетки ніхто дати не може. Перевіряти якість продуктів і вміст в них генетично модифікованих організмів (ГМО) повинен Держспоживстандарт. Проте у відомстві до перевірок ще навіть не приступали. Там аналізують тільки ті зразки, за перевірку яких заплатили самі компанії.

Вартість аналізу харчового продукту на вміст ГМО складає близько 800 грн. Щоб провести вибіркову перевірку всього продовольчого асортименту (а це декілька мільйонів артикулів) і встановити, чи відповідає маркуваня на товарі дійсності, державі потрібно передбачити в бюджеті додатково декілька сотень мільйонів гривень.

З 30 грудня 2009 року всі продукти харчування в Україні повинні містити інформацію про наявність в них трансгенів. Згідно з законом, маркуватися однією з двох етикеток — «Містить ГМО» (товари, що містять трансгени в об`ємі більше 0,9%) або «Без ГМО» (менше 0,9%) — повинна вся продукція, навіть та, де ГМО не може бути апріорі, наприклад, мінеральна вода. Дія закону не розповсюджується тільки на тютюн і тютюнові вироби і харчові продукти, вироблені для особистого споживання.

Згідно з законом, відсутність маркування карається штрафом в 10-50 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (170-850 грн.). У випадку повторного порушення штраф зростає до 50-200 мінімумів (850-3400 грн.). «Не зовсім зрозуміло, чому такий великий розгін у розмірі штрафу», — відзначають в Держспоживстандарті. Несуть відповідальність і торговці — у разі продажу немаркованої продукції вони заплатять штраф до 1700 грн. «Зараз магазини почали відмовлятися приймати немарковані товари, і це стало основним стимулом, щоб виробники почали маркірувати свою продукцію», — говорить начальник Науково-дослідного центру випробування продукції при Держспоживстандарті Володимир Семенович.

Українська аграрна конфедерація підрахувала, що для тотальної перевірки всіх харчових продуктів на вміст ГМО необхідно провести 20-25 млн. аналізів загальною вартістю 2 млрд. грн. (виходячи з вартості перевірки одного харчового продукту — 800 грн.).

Як маркують

Пройшовшись по супермаркету, легко виявити, що не всі товари мають маркування. Та й сама форма маркування різна – крім кружечка з написом на зеленому фоні, затвердженого Держспоживстандартом, можна побачити просто прописні букви, наприклад, на пластикових баночках з сирними десертами. Затверджене законом формулювання «Містить ГМО» виявити так і не вдалося.

Старанно маркують свою продукцію великі компанії. «У нас є всі сертифікати на сировину, тому проблем маркування не принесло», — відзначає віце-президент Kraft International і голова правління «Крафт Фудз Україна» Юрій Логуш. «У нас є лабораторії, ми перевіряємо вміст ГМО і дотримуємося закону», — говорить голова відділу закупівель Nestle Вікторія Яценко.

Список ГМО

На початку наступного тижня набуде чинності наказ Міністерства охорони здоров`я, яким затверджується перелік продуктів харчування, вміст ГМО в яких візьмуть під особливий контроль. Як уточнили в Міністерстві охорони здоров`я, документ зараз візується. До кінця тижня наказ опублікують.

Проте насправді довгоочікуваний перелік не внесе змін до роботи бізнесу. «Всі чекають цього списку, але ж він нічого не міняє. Він не вносить змін до закону, який, як і раніше, вимагає маркувати всі продукти, — пояснює  В.Семенович. — Список лише окреслить перелік товарів, які знаходяться під особливою увагою, і виробників яких можуть перевіряти частіше, ніж раз на рік».

За даними «Укрметртестстандарту», біля третини всіх продуктів харчування, що продаються в Україні, містять генетично модифіковані організми. Про ГМО в продукті може свідчити наявність в продукті сої (іноді вона ховається за написом «рослинний білок»), ріпакової олії, кукурудзи, крохмалю. Також з використанням трансгенних технологій виготовляють багато Е-добавок, зокрема, соєвий лецитин – E 322.

Коментар першого віце-президента «Всеукраїнської екологічної ліги»  Тетяни Тімочко:

“Спостерігається позитивна динаміка в питанні маркування продукції з (без) трансгенами — щодня з’являється все більше товарів зі значком «Без ГМО». Хочу підкреслити: заяви деяких політиків про те, що маркування призведе до значних витрат виробників на перевірку, не підтверджуються — наприклад, виробники молочної продукції друкують штамп «Без ГМО» тим самим способом, що й вказують терміни придатності. Цим відміткам можна довіряти — і Держспоживстандарт, і наші фахівці проводили перевірки промаркованих продуктів і ГМО не виявили. З іншого боку, виробники продукції, яка містить трансгени, її взагалі не маркують. Нашим фахівцям позначка «Містить ГМО» в торгових мережах не траплялася жодного разу. При цьому проведені нами аналізи показують, що продукція з ГМО потрапляє у торгові мережі — в основному це продукти масового споживання, такі як молочна продукція, м`ясні вироби. Причина цього — неадекватно низькі штрафи за порушення. Компанії вважають за краще сплачувати невеликі суми штрафів, ніж маркувати продукцію, адже відмітка «Містить ГМО» істотно знизить попит і продаж. Я думаю, що штрафи за відсутність маркування повинні бути не менше 10-20 тис. грн. залежно від партії. Тобто, якщо вартість партії — 100 тис. грн., то штраф не може бути меншим, ніж 20% від її суми”.

Анна Ковальчук

“Діло”