Ціна вуличної їжі

Після масового харчового отруєння шаурмою, влада Києва заявляла, що закриють усі кіоски з вуличною їжею. Результату не довелося довго чекати. За 2009 рік кількість вуличних торговців зросла на третину...

Півтора року тому трапився незабутній інцидент. У кінці серпня 2008 року 21 особа потрапила до лікарні з харчовим отруєнням. Серед потерпілих були і дві дитини. 10 людей госпіталізували з діагнозом сальмонельоз, інших – з гастроентероколітом. Що об`єднувало нещасних? Всі вони напередодні скуштували шаурму або хот-дог з одного і того ж кіоску біля метро «Лісова». Результати епідеміологічного розслідування показали, що причиною отруєння стала недоброякісна сировина, порушення технології приготування і антисанітарні умови виготовлення продукції.

Столична влада була щиро вражена тим, що трапилося. Як повідомила головний державний санітарний лікар Києва Ірина Козлова, торгівля шаурмою в даному кіоску була заборонена ще 15 серпня того року, але власник кіоску проігнорував відповідне рішення. Після отруєння кіоск таки закрили. Власник заплатив штраф. А СЕС Києва закликала не купувати шаурму та хот-доги. Але факт залишається фактом: як мінімум пімісяця після офіційної заборони, про що стверджувала пані Козлова, кіоск все одно працював.

Два місяці після неприємного інциденту влада сурмила про глобальне “зав`язування” з торгівлею всіма різновидами м`яса на вулицях. Мерія заборонила продавати в кіосках шаурму, хот-доги, чебуреки і біляші, а також кури-гриль та інші кулінарні вироби (було видано відповідне розпорядження). Слово було за СЕС: вона повинна видати підприємцям розпорядження про заборону торгівлі, а потім вже мерія визначить, коли кулінари-порушники покинуть вулиці. Відповідні потуги призвели до того, що, за оцінками торговців, перші три місяці кількість подібних точок дійсно знизилася приблизно на третину. Проте результат протримався недовго.

Кіоскові таємниці

Якби влада все ж таки змогла втілити задеклароване, це б позитивно позначилося на споживачах. Бо умови роботи в подібних кіосках говорять самі за себе – навіть елементарні санітарні норми там не дотримуються. У цьому можна переконатися самому, попрацювавши хоча б один день продавцем шаурми. Результат подібних експериментів показав: шаурму готують з обрізків м`яса, які не знати скільки лежали в холодильнику, а під час смаження їх заливають жиром, зібраним з гриля, тобто не раз до цього просмаженим. Що безпечно – так це лаваш. Але нарізка овочів і соус, яким заливають м`ясо в шаурмі, до цього стояли на відкритому повітрі. Відповідно, незрозуміло, хто міг «викупатися» в інгредієнтах. У кіосках не дотримуються навіть найбанальніших вимог – миття ганчірок і посуду, бо в деяких взагалі немає раковини.

Звичайно, не всі вуличні торговці грішать подібним. Але, згідно з підрахунками СЕС, чи не кожен другий кіоск працює з порушенням санітарних норм. Проте подібні претензії від наглядачів отримує тільки шаурма. Інші франчайзингові вуличні торговці дотримують норми гігієни. Але трапляються і серед таких кіосків грішники. За словами очевидців і численним розповідям на інтернет-форумах, заморожені напівіфабрикатні заготовки, які потім перетворюються на пахучі булочки з різними начинками, можуть просто валятися на підлозі.

Хто відповідає?

Стежити за дотриманням норм санітарії у вуличних кіосках має санстанція. Саме вона здійснює регулярні перевірки торговців. Правда, за словами власників кіосків, найчастіше перевіряльники приходять у пік сезону. «У сезон до тебе йдуть всі можливі інстанції і опускають твою маржу в мінус за рахунок відкотів», - розповідає власник кіоску гарячої випічки на умовах анонімності.

«Абсолютно всі питання щодо документів і дозволів вирішуються на місцях. Якось домовляються», - підтверджує засновник компанії «Ресторанний консалтинг» Ольга Насонова. За її словами, зараз кіоски перевіряють рідше – перевіряльники переключилися на більш грошових клієнтів, тобто ресторани, кафе, бари. «Необхідно заповнити бюджетний дефіцит, тому чиновникам зараз не до вуличної торгівлі. Скільки з них візьмеш?», - запевняє експерт.

А взяти можна. За 2009 рік, за оцінками експертів, ринок вуличної торгівлі розрісся на третину. «2009 рік позначився на цьому ринку. Кількість людей, які почали економити на їжі, під час кризи зросла. Шаурма, хот-доги є дешевшими. Те, що це не дуже корисна їжа, інше питання», - говорить О.Насонова. Зросла і кількість точок вуличної торгівлі – з 500 штук у 2008 до близько 600-700 в 2009 році. Таким чином, сумарно вуличні торговці одержують близько 700 тис. грн. доходу в день. За оцінками експертів, об`єм ринку вуличної їжі в Києві складає близько $65 млн. Правда, цивілізованих точок торгівлі на вулицях не так і багато. Вони займають не більше 20% ринку вуличної їжі. В середньому подібні кіоски отримують до $5 тис. прибутку на місяць. При цьому мінімальна націнка у вуличній торгівлі складає близько 20%, середня – 35%.

Страчувати не можна

Викорінювати всю вуличну торгівлю не можна. Та й зробити це просто неможливо, тому що попит залишається. До того ж, досвід закордону показує: їсти на вулиці – це нормально, і може бути навіть безпечно. За словами співробітниці Віденського наукового інституту Олени, у вуличних кіосках цього міста продають піцу, м`ясо на грилі, яке кладуть у булки. «Але це звичайно не кіоски, що окремо стоять на вулицях, як в Україні, а такі собі міні-магазини. Це вселяє довіру до їжі», - розповідає Олена.

Забороняти все – неправильно, треба просто контролювати. Хоча досвід Києва показує, що влада на це не здатна. Звичку «вирішувати питання на місцях» поки не викорінити.

Ірина Порецька (для УНІАН)

УНІАН в Google News