Живий рок у Києві

На честь п’ятиріччя ДжемFM у Києві вперше на одній сцені виступили чотири найпопулярніші російські та українські рок-гурти – Мумій Троль, Бі-2, Сплін та Vоплі Vідоплясова.

Шанувальники справжнього російського та українського року зібралися 29 квітня у Київському Палаці Спорту, де відбувся концерт на честь п’ятиріччя ДжемFM.
Уперше на одній сцені виступили чотири найпопулярніші російські та українські рок-гурти – Мумій Троль, Бі-2, Сплін та Vоплі Vідоплясова. Гурти виконали слухачам свої найголосніші хіти, презентували композиції з нових альбомів, об’єднані єдиною ідеєю – любов’ю до року.

Звісно, концерти ніколи не починаються в час, вказаний на афіші. Тож очікування стало справжнім випробуванням: концерт затримався більш, ніж на годину. Але слухачів це ніскільки не збентежило, і виступ першого гурту - Бі-2 вони зустріли шаленими оплесками і криками. До речі, ціни на білети як для такої події були не такими вже й високими: від 150 до 500 гривень. І публіка була на диво молодою. Людей “за 30” тут було зовсім мало. Чи то справжні фанати надають перевагу цифровим та радіо-записам, чи то білети були надто дешеві.

Бі-2 дійсно запалили зал своїми найгучнішими хітами, а Шура – гітарист та вокаліст Бі-2 - закликав всіх хлопців цінити своїх дівчат, а дівчат – народжувати більше дітей. Як згодом виявилось, такий настрій Шурі створила... його дочка, що народилась всього кілька днів тому.
- У нас вже записана гарна різдвяна пісня, що увійде до нового альбому. Спеціально для Шуриної дочки ми запишемо також якусь гарну колискову, - повідомив Льова Бі-2. – А зараз поїдемо святкувати!
За запальними та енергійними Бі-2 слідував виступ Спліна. Не було ні “Орбита без сахара”, ні “Мы сидели и курили”. Виступ Васильєва був ліричним, а в дечому навіть меланхолійним. До того ж, через якісь проблеми з апаратурою, баси були голосніші за голос виконавця, тому зал співав окремо від Спліну. Під час вступу до якоїсь пісні співак сказав фразу, що роздратувала багатьох присутніх: “А поки будується міст від Росії до України, ми будемо плавати...”.
- Дуже приємно сьогодні було зустрітись і з київськими слухачами, і з давніми друзями Бі-2, - зізнається вокаліст гурту Сплін, Олександр Васильєв. – Тепер і Шура пізнає радощі батьківства, а це – постійний обмін інформацією, взаємний вплив. З того самого дня, як у мене з’явилась донечка, у мене таке відчуття, що вона виховує мене, а наше життя перетворилось на мультфільм.

А тим часом, як йшов концерт, до службових приміщень намагався потрапити Валерій Харчишин, соліст гурту «Друга ріка». Мовляв, треба барабани Бі-2 повернути. Але суворі охоронці чи то не повірили Харчишину на слово, чи то навіть не знали, хто такий Харчишин. Тож втомленому очікуванням музиканту довелось чергувати під службовим входом до Палацу Спорту до самого кінця концерту.
Російський рок справжніми українськими мотивами розрядив гурт ВВ. Соліст гурту, Олег Скрипка у своїх піснях відродив звучання українських народних та січових пісень. Його виступ затягнувся більш, ніж на відведені йому 45 хвилин. Та публіка не скаржилась – нарешті зазвучала музика, під яку дійсно можно було стрибати та танцювати.

- Я і надалі планую відроджувати січові пісні, - обіцяє Олег Скрипка. – Щоправда, спочатку це будуть лише концерти та виступи, а вже потім – платівки. Я отримав пропозицію мерії Кам`янець-Подільського організувати та взяти учать у концерті ліричної пісні. Також буду продовжувати пропагувати українську музику за кордоном, але, звісно, силами лише музикантів цього не здійснити.
Заключним виступом став виступ легендарного гурту Мумій Тролль. Ілля Лагутенко у морській тільняшці та модному галіфе стрибав, танцював, запалював публіку кожним словом своїх пісень. Саме на Мумій Тролль у залі зібралось більш за все меломанів. Скаженіла найближча до сцени vip-зона, щиро заздрячи фотографам та операторам, яких на перші три пісні пустили під саму сцену. Публіка хором співала голосніше за Лагутенка, у перервах між піснями скандуючи назву гурту.

І все ж більше за всіх інших виконавців, можливо, більш, ніж усіх взятих, перед глядачами виклався Ілля Лагутенко. Той чарівний контакт, що він установив з залом, не міг порівнятись ні з чим почутим чи побаченим раніше. У розпалі свого виступу Лагутенко навіть передав стійку з мікрофоном до перших рядів vip-зони, попросивши охорону на якийсь час залишити мікрофон у фанатів. І вже під час останньої пісні, витираючи потоки поту, Ілля вперше на кілька секунд присів на край сцени. Глядачі ще довго намагались не відпускати кумира, змушуючи його грати і грати їхні улюблені пісні.
- Ми лише закінчили наші гастролі Україною, і, на жаль, у нас вся програма розписана до лютого 2011 року, але наступного року ми обов’язково повернемось, - обіцяє Ілля Лагутенко.
Концерт закінчився на початку першої години ночі. Втомлені, але повні позитивних емоцій слухачі ще довго між собою обговорювали виступи, періодично скандуючи імена улюблених виконавців.

Катерина Зінов’єва

УНІАН в Google News