Від Голівуду - до «Київської Русі»: каскадери розкрили секрети професії
Від Голівуду - до «Київської Русі»: каскадери розкрили секрети професії

Від Голівуду - до «Київської Русі»: каскадери розкрили секрети професії

11:14, 30.06.2010
9 хв. 47

Перший фестиваль каскадерів: вогнемет випускає полум’я – палаюча людина біжить по майданчику, падає... На сорочці розповзається страшна червона пляма...

Перший міжнародний фестиваль каскадерів у «Парку Київська Русь» (село Копачів Обухівського району Київської області) обіцяв щось неймовірне. Цього разу організатори фестивалю запросили провідних каскадерів з України, Росії, Латвії та Словаччини – планувалися не просто виступи, а можливість дізнатися про таємниці професії, взяти майстер-класи.
На вході до «Парку Київська Русь» голосно вітали яскраві скоморохи. Святковий настрій сягнув найвищої позначки.
Власне, настрій і не міг бути іншим  – не кожен день доводиться відчути себе причетним до великого мистецтва кіно.
Президент благодійної організації «Слов’янський фонд» Володимир Янченко розповів, що головна ідея фестивалю – створити майданчик для діалогу між усіма представниками кіно-шоу-індустрій: каскадерами, продюсерами, режисерами, акторами та меценатами. Ну і глядачами, звісно ж. Можна з впевненістю константувати: це в нього вийшло.

Глядачів допускали лише до найбезпечніших трюків

Основну частину програми фестивалю склали найрізноманітніші майстер-класи, які провели професійні каскадери та постановники трюків. Усе це буде зафільмовано в навчальний посібник для підростаючого покоління каскадерів.
Глядачів допускали взяти участь лише у найбезпечніших трюках. Кожен бажаючий міг на кілька хвилин стати каскадером і навчитись, наприклад, битися на мечах. Правда, лише на дерев’яних.
Учасники майстер-класу стояли на ристалищі двома рівними рядами.
Тренер виправляв поставу, розказвав про основні рухи...

Як з’ясувалось, під час зйомок сцен із двобоєм на мечах головне синхронність та одночасність рухів партнерів.
Аж ось у двобої сходяться професіонали зі справжніми мечами. У тому, що мечі справжні сумнівів немає: снопи іскор, які летять від зброї, коли її схрещують  – тому підтвердження. Видовище неймовірне – рухи воїнів одночасно поєднують у собі і міць, і грацію.
Але самими двобоями не обмежилися. Каскадери, наче фокусники, дивували усе новими і новими трюками. Тільки на відміну від фокусників, вони розкривали секрети свого вміння. Наступна демонстрація – піротехнічна.

Секрет страшної червоної плями

Сцена, яку, мабуть, кожен із нас бачив у фільмах мільйон разів: головний герой біжить, раптом завмирає, тіло напружується, наче лук, ще секунда – і герой падає на землю. На його сорочці розповзається страшна червона пляма. Уперше в житті побачила як це робиться. Виявляється, під сорочку одягають спеціальний пояс, на якому закріплений заряд, який імітує кулю, і мішечок, який забезпечує ту саму страшну пляму. У потрібну мить або піротехнік, або сам герой, натискають кнопку і – бабах! – в героя вже вистрелили.

Іншу сцену часто можна побачити у фільмах про війну. Коли герої підриваються на міні. Заряд заривають у землю, раптом лунає вибух, піднімається хмара землі і диму, хлопців відкидає в різні сторони. Успіх цьому трюку забезпечує підвищена увага піротехніка – щоб вибухнуло саме тоді, коли треба і не зашкодило актору. Від каскадерів вимагається, знову ж таки, правдиво зіграти жертву (до речі, це не так уже й легко) та не наїстися землі. Одразу після професіоналів – актори-початківці, і звичайні глядачі. Мушу відзначити, у них вийшло не гірше...

"Ті, хто не відчувають страху - люди без даху"

У майстер-класах невеличка перерва, можна погуляти територією парку. Увагу привертає білява дівчинка, яка виконує неймовірні трюки на коні. Мабуть, теж каскадерка. Кремезний чоловік каскадер – це одне, а от маленька дівчинка-підліток – це вже інтригує. Тендітна дівчинка – член Ліги каскадерів України Вероніка Пшенична, має багаторічний стаж не лише в цій професії.

"Каскадери, вважаю, усі вийшли зі спорту. Я колись займалася художньою гімнастикою. Але оскільки я маленька і коренаста, тренерка мене завжди сильно ганяла. І вже через три роки мене перевели на спортивну гімнастику. Потім працювала в цирку повітряною гімнасткою, але мені завжди подобалося, коли хлопці б’ються, фехтують. І от я себе знайшла у каскадерстві. Це моє, і я уже нікуди звідси не піду…. Часто мене питають: «Чи страшно бути каскадером?» Я завжди відповідаю, що ті, хто не відчувають страху – це не каскадери, це – люди без «даху»",  – каже вона.

«Просто, написано, щоб він випав з вікна – Андрієнко випаде»

Ще одна людина, яка привернула увагу – Віктор Андрієнко  – талановитий актор, каскадер.
«Я в кіно прийшов через каскадерство… Я приблизно років десять прожив яскраве життя в кіно, як каскадер, а вже потім почав більше займатися акторством. Та все одно ще кілька років я був каскадером – десь, колись. Я працював за свій персонаж, поєднуючи акторство з каскадерством… Я не роблю автотрюки. Можу працювати на збив, тобто мене можуть збити, і я не постраждаю. Я можу впасти з коня. Я не працюю падінням з високих висот, а падіння з висоти до 10 метрів я відпрацюю нормально. Тут кожен робить те, що вміє краще. А от у акторстві, наприклад, у мене меж нема»,  – розказує Віктор.
Наразі каскадерські навички теж доводиться часто використовувати. «Часом бувають, наприклад, у «Великій різниці» ситуації, коли потрібно десь впасти. Ну от, я падаю, стрибаю. Але там не знають, що я каскадер. Просто, написано, щоб він випав з вікна – Андрієнко випаде»,  – ділиться актор.

Вогнемет випускає полум’я – і палаюча людина біжить по майданчику

Починається черговій виступ каскадерів. Зараз будуть відтворювати сцену з фільму «Полювання на Вервольфа»  – підпалять людину. Тривалий процес підготовки, костюм каскадера обробляють спеціальним розчином, щоб він зайнявся. Вогнемет випускає полум’я – і палаюча людина біжить по майданчику, падає, його гасять вогнегасником. Костюм, який ще кілька секунд тому палав, з актора намагаються стягти одразу троє чоловіків. Раптово каскадер схоплюється і тікає за сцену, туди ж прямують лікарі. Але ось директор Ліги каскадерів Назар Майборода (саме він виконував номер) виходить до схвильованих глядачів. Втриматися від оплесків неможливо.

Наприкінці про Київську Русь зняли екшн

Демонстрацій трюків і майстер-класів було чимало: і машина, яка в’їжджає у вуличне кафе, і людина яка падає з десятиметрової висоти, і кінні номери, і мотоциклетні трюки. Підсумком усіх цих неймовірних демонстрацій стала зйомка екшну про Київську Русь, до якого залучили чи не всіх учасників фестивалю. Фільм відтворює велику баталію руської раті з бусурманами під стінами Києва.
У виконанні трюків брали участь і учні каскадерів, і майбутні актори. «На пострадянському просторі, нажаль, немає спеціальних шкіл. Все переважно самоучки. А от ми вигадали таку спеціальність як «актор, каскадер та постановник програм». Є така Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, там є кафедра «Режисер-постановник оригінально-трюкового жанру». І там цю професію ми даємо на найвищому рівні. І на цьому фестивалі ці студенти – вони основні. У них величезні обсяги роботи, іноді вони трішки виють. Але це їм потрібно. Потім у житті вони стануть висококваліфікованими спеціалістами, при чому у різних галузях: і як режисери, і як актори, і як каскадери», - поділився Н.Майборода.


Наостанок цікавлюсь враженням від фестивалю у тих, хто знає що таке професія каскадера з власного досвіду.

Актор, каскадер Улдіс Вейспал (Латвія):

 – У нас немає такого парку. У нас є етнографічний музей. У Ризі. Тому я радий, що мені вдалося приїхати і подивитися на це все. Гадаю, це тільки початок і надалі все розвиватиметься.

Актор Віктор Андрієнко:

– Цей фестиваль показав, що кіно не померло, що воно живе і житиме. Це свято навіть не конкретної професії. І це свято кіно, оскільки каскадери, в основному, працюють в історичних фільмах, а ми ще й знаходимося в історичному місці. Плюс це свято духовності. Тому що мистецтво можна створити тільки духовністю. Головне – що українське кіно знову довело, що воно існує.

Президент благодійної організації «Слов’янський фонд» Володимир Янченко:

– Ми проводимо цей фестиваль для того, щоб привернути увагу до цієї чудової професії, до нашого кіно, показати що ми багато можемо. Фестиваль показує наші можливості. Ми хочемо показати, що ось, є готовий знімальний майданчик. Ставайте і знімайте кіно, знімайте майстер-класи, показуйте навчальне кіно студентам. Хай вони навчаються і стають кращими від своїх західних колег. Будуть кращі від них – вони будуть зніматись в усіх фільмах. А там, може, у якогось українця, який працюватиме в Голівуді, виникне бажання побудувати в Україні свій Голівуд. Для цього ми це все і робимо – щоб підштовхнути наші думки і бажання.
Я думаю, що цей день будуть довго згадувати всі. Адже вперше за час існування України проходить такий фестиваль. У нас, тут, у символічному місці, де відтворюється Дитинець Києва.
Такий фестиваль плануємо робити хоча б раз на рік. Але ідеально було б – двічі на рік. Восени і влітку, наприклад. Тобто початок і кінець сезону. Показати наші можливості на початок сезону, і показати досягнення наприкінці сезону. Щоб ця площадка стала своєрідної біржею для кінематографу.

***
Проект «Парк Київська Русь» займається не лише тим, що відроджує базове коріння нашої держави. Він допомагає показати та розвинути неймовірний творчий потенціал сучасної України.
Наступний захід - фестиваль-маскарад «Київська фібула», що пройде 10-11 липня. Організатори впевнені: особливе задоволення від цього заходу отримають поціновувачі фентезі зі слов’янським колоритом.

Світлана Боремська

 

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся