Ураганний мікс Sziget-2010

Звичайно, крім Sziget у Будапешті є на що подивитись: купа музеїв, парків, магазинів, які значно дешевші, ніж загалом у Європі. Але... Репортаж з другого й третього дня фестивалю

13 серпня

День другий

Сьогоднішній день потішив усім, чим тільки міг – PapaRoach, Mika, 30 seconds to Mars, Ляпіс Трубєцкой, штормове попередження, шалений вітер й дощ.

Звичайно, крім Sziget у Будапешті є на що подивитись: купа музеїв, парків, магазинів, які значно дешевші, ніж загалом у Європі. Але все ж таки присутність гарної музики та вільного відпочинку спокушає сильніше. Будь-які цікавинки набридають із часом, а от музика – ні.

Мейн-стейдж відкрив білоруський Ляпіс Трубєцкой. Людей зібралось не так багато, як очікувалося. Музика тут лунає майже цілу добу, а жителі кепмінга все ж таки потребують відпочинку і найчастіше віддають перевагу ранковому або денному. Тим більше, що “світові” імена з’являються на сценах ближче до ночі, і їх, звісно, очікують більше ніж денних хед-лайнерів. Тим не менше, як білоруські, так і українські прапори знову майоріли над фестивалем.

Не зовсім зрозумілим став факт, що американський гурт Papa Roach теж потрапив до “денників”. Виступ музикантів зібрав чимало народу, навіть більше, ніж хед-лайнери відкриття Faithless. Перші три пісні вдалося провести під самою сценою (скажемо “дякую” акредитації), викрикуючи слова разом з Джейкобі Діком, фронтменом Papa Roach. До речі, Джейкобі став першою зіркою цьогорічного фесту, хто спустився у натовп. Публіка шаленіла.

- Ми з другом почули про Sziget узагалі випадково. Про нього нам просто протуркотіли вуха наші знайомі, - розповідає нідерландець Йоган. – І ось плануючи літній відпочинок, ми випадково натрапили на офіційний сайт фестивалю – скількии ж емоцій було, коли виявилось, що тут виступатимуть майже всі наші улюбені гурти й виконавці!

Його друг посміхається і додає, що, власне, приїхали вони не стільки за музикою, скільки за активним відпочинком:

- Підкупили... фотографії минулих років, - зізнається Пітер. – Одразу було помітно, що все фантастично, атмосферно і доволі незвичайно, тож ми одразу замовили квитки та кемпінг.

На PapaRoach зібралась доволі специфічна публіка, що завітала сюди з інших, більш “важких” сцен фестивалю. Особливо до смаку фанатам припало пряме спілкування Джейкобі з публікою. Він зізнався, що гурт по-своєму врятував йому життя, вирвавши з буденності та загальних підліткових проблем.

- Ці хлопці врятували мене, - зізнається Джейкобі. – Якби не вони... Важко уявити своє середньостатистичне життя.

До виступу гурту “Антитіла” довелося прориватись крізь дощ, вітер та багнюку. MTV stage виявилась критою сценою з масою людей, що теж прийшли подивитись-послухати українських хлопців.

- Нам дуже сподобалось виступати на Sziget, - зізнається бас-гітарист гурту Віктор Раєвський. – Навіть сподобався сам процес підготовки, серйозна робота над собою та музикою. Ми грали ночами – з одинадцятої години, іноді закінчували години о четвертій, іноді – пізніше. 

Прикметна риса Sziget – після закінчення виступу одного виконавця, навіть якщо очікується інший, ще популярніший, публіка на якийсь час розбігається по барах, ресторанах, фаст-фудах... А таких місць на фестивалі чимало. Індійська, китайська, японська кухні, традиційні американські хот-доги, навіть “рідна” Україні шаурма – окрім музики фестиваль об’єднав і кухні народів світу.

Окрема родзинка - запальне шоу українських барменів за допомогою шейкерів та пляшок з горілкю Nemiroff. Дегустувати створені мікси мали можливість усі, хто забажав поринути в світ міцного смаку та нових вражень.

14 серпня

День третій

Iron Maiden дещо розчарували. Виступивши хвилин на десять менше, ніж заплановано за програмою головної сцени, гурт викликав голосне невдоволення публіки. На думку французького гостя Sziget`a Карла, Iron Maiden пережили себе:

- Я чекав виступу під сценою, прориваючись крізь натовп, більше години, - розповідає він. – Але побачене і почуте розчарувало. Гурт просто вважається “класикою жанру”, але насправді їх час давно минув.

Випадково натрапила на чудову сцену Village, де свято життя не закінчується ніколи. Тут виступають фолк-гурти – румунські, молдавські, українські, німецькі. Одним словом, про всяк смак. Сцену можна з упевненістю назвати місцевою цікавинкою.

Барменська ж епопея на центральному барі міжнародного бренду Nemiroff продовжилась: до української команди приєднались поляки та угорці. Насправді барменська професія доволі непроста – окрім стандартного “змішати-налити” існують і чіткі стандарти, і жорсткий “кодекс честі”. Але найбільше справляють враження фаєр-шоу: жонглювання відкритими пляшками, майже повним шейкером та склянками. У майстерності українці не лише не поступаються полякам чи угорцям, а й перевершують їх.

Sziget справді вражає масштабністю – часто задумуєшся над тим, що Угорщина не така велика країна, щоб прийняти сотні тисяч меломанів, її політичний та економічний стан лише моментами кращий від українського. Шкода, що наша країна не зуміла влаштувати щось аналогічне...

Катерина Зінов’єва