Не слухай «Мертвий Півень» – такого гурту немає..?

Не слухай «Мертвий Півень» – такого гурту немає..?

"Найгірше, що ніхто не розуміє, що відбувається. Удар у спину." "Прикро, що публіка не зауважує." "Ми за 20 років не давали приводу говорити про скандали всередині групи, але от..." Інтерв`ю

Небагато набереться українських гуртів, які б мали історію і при цьому не втратили актуальності. І вже напевно в першу трійку можна записати легендарний «Мертвий Півень» (Львів-Київ-Харків). Ті, хто цього літа завітали на фестивалі «ФортМісія» і «Захід», певно, поставили собі кілька запитань щодо складу хедлайнерів, а саме: хто ті молоді хлопці, які виходили на сцену з вокалістом на рівні з основним складом «Півнів». Офіційного повідомлення про розпуск групи не було, тож ми спробували розібратися в ситуації, що склалася.

Оскільки учасники гурту живуть у трьох різних містах України, ми спілкувалися окремо із «західним крилом» (Олег «Джон» Сук, Юрко Чопик, Олексій Слободян і Мар’ян Діртин) і «центральним» (Роман Чайка). З солістом гурту Міськом Барбарою, який мешкає в Харкові, не вдалося зв’язатись, музикант із невідомих причин не відповів ані на телефонні дзвінки, ні на електронного листа.

”Мертвий півень”

Найлаконічнішим був один із засновників гурту, відомий київський журналіст Роман Чайка.

Чи можна сказати, що зараз існує конфліктна ситуація в гурті?

Роман Чайка
Роман Чайка: Так. Тут наклалося дуже багато речей: особистих, творчих і бізнесових. Можливо, буде прийнято рішення розрубати гордіїв вузол, – і тоді ми вийдемо з прес-релізом про припинення діяльності «Мертвого Півня» або досягнемо якоїсь іншої домовленості. Усе зараз у процесі перемовин, оскільки існують нюанси персональних стосунків вокаліста із рештою учасників. Дуже багато питань назбиралося, і не «Мертвий Півень», а саме Місько виступив ініціатором заведення цих питань у глухий кут.

«МП» ніколи не був групою, яка би просто акомпанувала якомусь Павлу Зіброву, це завжди був колектив, і вся його творчість за останні десять років була колективною.

Уже з десяток років ніхто з музикантів не приносив готових авторських пісень, як це було у перші роки існування гурту. Відповідно, будь-яка приватизація пісень під брендом «МП» кимось одним чи двома є нічим іншим як рейдерським захопленням. Колектив жив як творча лабораторія, як одна тусовка, хоч у будь-якій сім’ї бувають скандали, б’ють посуд… Гадаю, що це нормальна штука, ми в цьому випадку швидше виняток на українській сцені, ніж правило. Ми за двадцять років не давали приводу людям говорити, про якісь там скандали всередині групи, але от… Може, це в декого клімакс, треба просто виписати правильні ліки і пережити це.

Місько Барбара і Ромко Чайка

Зібрати львівську «фракцію» МП було не дуже легко (усі вони зайняті люди: Юрко Чопик видавець, Мар’ян Діртин працює в продакшні, Олег (Джон) Сук і Олексій Слободян беруть участь в інших музичних проектах). Розмова вийшла більш емоційно навантаженою і оголила кілька конфліктних точок.

Чому Місько Барбара виступає з новим складом і називає цей проект «Мертвим Півнем»?

Юрко Чопик: Зовсім не хочу недооцінювати роль Михайла Барбари як одного із засновників, музиканта, фронт-мена групи «Мертвий Півень». Місько був генератором ідей кількох останніх альбомів, зусиллями Міська і Світлани (Світлана Олешко – дружина Михайла Барбари, менеджер групи «Мертвий Півнь». – Ред.) було організовано їх запис. Для більшості фанів саме він є обличчям гурту. Це сильно живить амбіції, і деколи вони зашкалюють. Напевно, через це Місько вирішив, що він – це і є «Мертвий Півень», а тому можна набрати будь-яких інших музикантів і назвати це «Мертвим Півнем».

Юрко Чопик

Але більшість пісень «Мертвого Півня» не є авторськими, вони створювались у процесі колективної творчості, і ніхто з музикантів групи особисто не має права їх привласнювати, як і привласнювати бренд. Навіть переспівані нами хіти української естради з останнього альбому «Радіо Афродита» – це тепер також «Мертвий Півень». Саме в півнівських аранжуваннях, енергетиці суть цього альбому. Ми не відтворювали пісні Мозгового чи Івасюка один до одного. Ми переаранжували, переграли, пережили їх по-своєму.

Існувати групі «Мертвий Півень» далі чи припинити існування – ми також повинні вирішити це спільно, цивілізовано.

Мар`ян і Льолік
Мар’ян Діртин: Найгірше те, що ніхто не розуміє, що відбувається. Удар у спину. Ти довідуєшся з газети на «Форт Місії», що до складу долучилися нові учасники, потім довідуєшся від людей, що ці нові – єдині, повноправні члени групи.

Олексій Слободян: Нас просто кинули брутально. З людьми, яких знаєш 20 років, так не робиться.

Джон: У світі є цивілізований процес, коли розходиться гурт. Так само, як сім’я: жили разом, дістали один одного, взяли й розлучились. З «Мертвим Півнем» вийшло якось усе нецивілізовано.

Яка ж причина непорозумінь і наявних наслідків?

Джон
Джон: Ми розійшлися, бо задавали багато питань – де продаюся компакти, футболки з символікою «Мертвого Півня». Була непрозорість фінансових питань. Там всьо «шито-крито». Не маєш права щось спитати. Гонорар сунуть у кулак, ніби я щось украв. Це почалось, коли менеджером стала Світлана, дружина Міська.

Олексій Слободян: Обіцяють одне – роблять інше. Світлана говорила про великі перспективи «МП», ми працювали на перспективу – концерти «на шару», записи альбомів, продаж дисків.

Ви не отримували гроші за компакти?

Джон: За останні 10 років – ні копійки. Ніхто нічого не знає. З концертами теж незрозуміло. Ми задавали багато питань, їх (Міська Барбару і Світлану Олешко. – Ред.) то вкурвило, і вони вирішили списати старих биків і знайшли сусліків, які тих питань не задаватимуть. І тут ще одна річ, яка стосується нових музикантів. У них дуже поганий початок кар’єри, бо вони її починають з брехні. Я би так не зміг, виходити на все готове і користуватися.

Мар’ян Діртин: Як можна себе поважати, коли ти підставляєш людей?

Джон: Мені не шкода, що Місько з молодими грає, це нормальна практика. Просто користується спільною працею, 20 років робилась музика… Якщо хтось написав музику, завжди знайдеться хтось, хто її відіграє. Я не є жлоб, але не люблю, коли мене юзають і роблять це брутально.

Джон

У гурту дуже багато прихильників, і це несправедливо по відношенню до них, адже люди їдуть на виступ «Мертвого півня», а в результаті на сцені зі старого складу тільки Місько Барбара. І нові музиканти відверто недотягують до рівня справжнього «Мертвого Півня»…

Мар’ян Діртин: Люди не помічають, що склад гурту кардинально змінився, організатори цього теж не помічають. Виходить, що людям до с..ки то все.

Джон: А що таке «Мертвий півень»? Це ностальгія. Люди, які росли в тому часі, для них це певний ритуал. Коли зовсім інші люди грають – це інший настрій, інша енергетика, інша музика, інше все. Тому, вважаю, що цей проект приречений. От якби я побачив на УНІАНі, що група розвалилася, відбулась прес-конференція, офіційно написано: "група не існує", тоді це нормально. А зараз вони вчинили несолідно, і навіть немає про що говорити.

Мар’ян Діртин: Це була колективна творчість, колективне прийняття рішень і колективний успіх, саме в цьому складі. Для чого міняти колектив, який добре працює? На мій погляд, все це тільки через гроші. Для того, щоб музиканти не задавали складні питання менеджеру. Для чого ділитися з ними порівну, якщо можна найняти сесійних музикантів, котрі будуть грати за малі гроші? Чим молодші це будуть музиканти, тим дешевше обходитиметься. Прикро те, що публіка і організатори концертів не зауважують, що це вже не «Мертвий Півень», а Місько Барбара плюс сесійні музиканти. Прикро, що не було ніякої розмови з нами, ні обговорення, ні пошуку якихось варіантів, а просто зробилося… Прикро, що ми останні роки докладали багато зусиль, писали альбоми, кудись їздили, а тепер виходить, що ми працювали на когось і це нікому не треба – ні гурту «Мертвий Півень», ні фанатам, ні організаторам.

Мар`ян Діртин

Який вихід? Суд?

Мар’ян Діртин: Хіба якщо якийсь юрист запропонує нам свої послуги. Самі ми не будемо цим морочитись. Все одно закон у цій країні не працює. Можливий варіант – обирається новий менеджер і група продовжує працювати.

Або ж буде по-українськи – далі юзається чужий бренд, чужа музика, ні фанати, ні організатори до цього не мають претензій.

А через суд це може тривати роками. Нехай це залишиться на їхній совісті.

Юрко Чопик
Юрко Чопик: Можливо, це наша помилка, що ми не створили статуту групи, у якому було би прописано, хто має право називатися групою «Мертвий Півень», виконувати пісні «Мертвого Півня». Ми так, по-простому, існували 20 років, без усіляких контрактів. Але коли настає критичний момент, то така річ, як «шлюбний контракт», виявляється дуже доречною, тому що кожен по-своєму трактує розподіл майна.

Чи є шанс, що гурт існуватиме?

Олексій Слободян: Та шанс завжди є.

Олексій Слободян

Юрко Чопик: Я особисто за збереження групи. Вважаю, що немає чогось такого, що не можна пробачити один одному. Але конфліктуючим сторонам треба зустрітися і домовитися про важливі речі.

”Мертвий півень”

Над матеріалом працювали: Ольга Вишня, Тетяна Давиденко, Валентина Романенко.

Фото  - Тетяни Давиденко

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter