До теми дублювання фільмів: А ви читали рішення Конституційного Суду?

Перед тим, як кричати про утиски чиїхось прав, загляньте, спочатку в першоджерела... Ділки, які займаються завезенням з Росії іноземних фільмів, легко подолають проблему обходу норм закону...

Перед тим, як кричати про утиски чиїхось прав, загляньте, спочатку в першоджерела... Ділки, які займаються завезенням з Росії іноземних фільмів, легко подолають проблему обходу норм закону...

В останні дні з’явилась ціла купа коментарів з приводу рішення Конституційного Суду України щодо використання державної мови в кіноіндустрії. При чому показово є те, що а ні українофіли, а ні українофоби рішення Конституційного Суду Україниу справі за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини другої статті 14 Закону України "Про кінематографію" (справа про розповсюдження іноземних фільмів) не читали, але, за радянською звичкою, усі поспішають його гнівно засудити чи палко схвалити. І це при тому, що це рішення досить формальне і прав використання жодної мови в Україні не утискає, як і далеко не повністю розв’язує проблеми захисту прав українців на користування українською мовою.

Про що ж іде мова? Кожен може сам прочитати це рішення Конституційного Суду України, я ж наведу лише його результативну частину:

"...Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 13, 39, 51, 62, 63, 65, 93, 95 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України вирішив: 1. В аспекті конституційного подання положення частини другої статті 14 Закону України "Про кінематографію" "іноземні фільми перед розповсюдженням в Україні в обов`язковому порядку повинні бути дубльовані або озвучені чи субтитровані ( тут і далі виділено мною. – Авт.) державною мовою..." необхідно розуміти так, що іноземні фільми не підлягають розповсюдженню та демонструванню в Україні, якщо вони не дубльовані або не озвучені чи не субтитровані державною мовою, а центральний орган виконавчої влади в галузі кінематографії не має права надавати суб`єктам кінематографії право на розповсюдження і демонстрування таких фільмів та видавати відповідне державне посвідчення".

Я навмисно виділив слово "субтитровані", бо саме це слово повністю дає відповідь на всі питання, що їх порушують ті, хто плачеться з приводу утисків російської мови. Досить велика частина іноземних фільмів у країнах Європи не дублюється та не озвучується, а лише субтитрується. Особливо це стосується так званих некомерційних, артхаузних фільмів. І це зрозуміло, бо витрати на субтитрування досить незначні, навіть якщо йдеться про розповсюдження лише декількох фільмокопій. Більше того – саме такий підхід багатьом, особливо молоді, дає суттєві переваги – вони мають можливість поліпшувати знання іноземних мов. Слухаючи, вони зразу ж можуть прочитати рядок з перекладом та перевірити, наскільки правильно все зрозуміли.

Що ж до російськомовних фільмів, то впевнений, що ніхто не робитиме дурниць і не буде дублювати чи озвучувати їх українською, а субтитрування їх не стане великою проблемою. Хоча, на мій погляд, і воно є зайвим.

А що стосується дублювання чи озвучування іноземних фільмів російською та мовами інших національних меншин, то ніхто не забороняв цього робити. Це випливає, зокрема, з норм частини другої статті 14 Закону України "Про кінематографію", у якій вказано таке: "Іноземні фільми перед розповсюдженням в Україні в обов`язковому порядку повинні бути дубльовані або озвучені чи субтитровані державною мовою, вони також можуть бути дубльовані або озвучені чи субтитровані мовами національних меншин". А також із пункту 5.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України: "Положення статті 14 Закону щодо обов`язкового дублювання або озвучення чи субтитрування державною мовою іноземних фільмів перед їх розповсюдженням в Україні повинні застосовуватися до всіх фільмокопій, які розповсюджуються в Україні, у тому числі й до тих, які використовуються для демонстрування таких фільмів".

Тобто в разі, якщо іноземний фільм дубльований чи озвучений, наприклад, російською мовою, то це означає, що цей же фільм має бути обов`язково субтитрований українською. І навпаки, якщо іноземний фільм дубльований чи озвучений українською, то він може бути також субтитрований російською.

Із цього випливає, що ділки, які займаються завезенням з Росії дубльованих чи озвучених російською мовою іноземних фільмів, легко подолають проблему обходу норм Закону України "Про кінематографію" і вищезгаданого рішення Конституційного Суду України. Просто до завезених із тієї ж Росії дубльованих чи озвучених російською мовою іноземних фільмів додаватиметься копійчане українське субтитрування і українці знову микатимуться по кінотеатрах, щоб подивитись іноземний фільм українською мовою.

З усього цього можна зробити простий висновок. Перед тим, як кричати про утиски чиїхось прав, загляньте, спочатку в першоджерела. Може, тоді виявиться, що якщо й існує проблема мовних резервацій, то це стосується не російської мови, а української.

Борис Кушнірук

УНІАН в Google News