Відродження Чорнобильської зони: замість "мирного атому" енергія Сонця

Біля ЧАЄС починається відродження генерації електроенергії. Нещодавно там відбулося відкриття першої сонячної електростанції, а у майбутньому планується розбудова такими станціями усієї території Чорнобильської зони відчуження. УНІАН цікавився, як з місця «існування» міфічної чупакабри зона перетворюється на хаб альтернативної енергетики.

В енергосистему України знову почали надходити кіловати електроенергії з території, яку зараз заселяють переважно дикі звірі (найбільш популярні розповіді для туристів – про велетенських сомів та чупакабру). Це стало можливим завдяки відкриттю на початку жовтня компанією «Солар Чорнобиль», яка працює в рамках українсько-німецького консорціуму Rodina - Enerparc AG, першої сонячної електростанції в Чорнобильській зоні відчуження.

Востаннє електроенергія тут вироблялася у 2000 році. Справа у тому, що після аварії на ЧАЕС генерація електроенергії станцією не була припинена відразу. Зупинка останнього діючого - третього - енергоблока ЧАЕС відбулася лише 15 грудня 2000 року. І, здавалося, після цього у зоні відчуження ніколи не буде вироблено жодного кіловату.

Втім, факт, що Чорнобильська зона – величезна територія без людей, без діючих промислових підприємств та сільського господарства, відкрив можливості для розвитку у цій місцевості відновлювальної енергетики, зокрема сонячної, яка потребує великих площ. УНІАН побував на відкритті першої сонячної електростанції в Чорнобилі.

Зважаючи на те, що вона розташована на території режимного об’єкта – Чорнобильської атомної електростанції, спочатку всім відвідувачам потрібно пройти перевірку охорони, а також рамку радіаційного контролю. Сама станція розмістилася між четвертим енергоблоком ЧАЕС, який зараз вже накрито аркою та сховищем відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-1), де зберігається паливо з енергоблоків ЧАЕС.

Втім, за словами інженера компанії Rodina Energy Group Петра Арнанкова, головна її особливість навіть не в такому унікальному розташуванні, а в самій конструкції: в десять рядів, приблизно метрів три одна від одної, розташовується 3762 сонячні панелі, які тримаються на спеціальних металевих конструкціях – опорах. Ці опори, замість того, щоб бути змонтованими в землю, кріпляться на спеціальних бетонних блоках.

Справа у тому, що біля енергоблока ЧАЕС заборонено копати землю, щоб не збільшувати радіаційний фон. Тому СЕС будувалася за іншою технологією – із застосуванням бетонних блоків для кріплення опор.

Однак, за даними працівників ЧАЕС, на місці станції радіаційний фон все одно перевищує норму в 6 разів і складає 180 мкР/год. І, хоча журналістів запевнили, що це не є шкідливим для здоров’я, виникає логічне питання, як саме персонал зможе забезпечувати життєдіяльність СЕС в таких умовах? Відповідь дуже проста.

Як зазначив інженер компанії Rodina Energy Group Петро Арнанков, для малих станцій, як ця, необхідна лише охорона і ремонтний персонал. Оскільки станція знаходиться на майданчику ЧАЕС, охорона, відповідно, їхня. Додатково на СЕС встановлено сигналізацію та відеокамери. Що ж до ремонтного персоналу, унікальність сонячних станцій у тому, що ремонтувати їх доводиться доволі рідко – за необхідності, один-два рази на рік. Саме тому ремонтний персонал не перебуває на території. Крім того, маючи доступ до інтернету, головний інженер і директор станції мають змогу керувати нею, вирішувати, скільки генерувати електроенергії, буквально зі свого смартфону, у будь-якій точці світу.

Сонячна станція - це фактично нова сторінка в історії відновлюваної енергетики / фото УНІАН

Перша «ластівка»

Загалом, нова сонячна станція зовсім не велика за розмірами. Якщо говорити мовою цифр, то її потужність складає лише 1 МВт. Цього достатньо для забезпечення електроенергією приблизно трьох сотень квартир. Однак вона – тільки перша «ластівка» у розбудові альтернативної енергетики у зоні відчуження.

«Виконуючи цей проект, ми показуємо, як ми бачимо розвиток відновлюваної енергетики... Ми сьогодні відкрили не просто якусь чергову станцію, це нова сторінка в історії відновлюваної енергетики. Тому що ніхто не відкривав СЕС на території колишньої атомної електростанції, роботу якої зупинено. Для нас це великий крок вперед», - розповів директор «Солар Чорнобиль» і консорціуму Rodina - Enerparc AG Євген Варягін.

«Сьогодні ми - перша АЕС, на майданчику якої генерується альтернативна енергія. Я вважаю дуже позитивним, що на станції знову є електричні потужності, і вони дають товарну продукцію - електричну енергію», - зазначив виконувач обов'язків генерального директора ДСП ЧАЕС Валерій Сейда.

А, за словами першого секретаря Посольства Німеччини в Україні Германа Інтемана, запуск першої сонячної станції на території ЧАЕС дає надію для всієї зони відчуження. Адже ця СЕС – лише пілотний проект.

Проект на 1 млрд євро в Чорнобилі: фантастика чи необхідність?

Дійсно, за словами Варягіна, компанія Rodina - Enerparc AG зацікавлена у реалізації більш амбітних планів на території Чорнобильської зони відчуження. Завдяки українсько-німецьким інвестиціям тут може з’явитися об’єкт сонячної генерації у 100 раз потужніший, ніж теперішня перша СЕС. Втім, детальніше про проект в компанії розповідати поки що не готові, адже переговори з партнерами ще тривають.

За розрахунками Tractebel, є величезні плюси будівництва саме тут / фото УНІАН

Втім, фантастична ідея забудови Чорнобильської зони сонячними станціями вартістю понад 1 млрд євро є й в України. У березні поточного року бельгійська інжинірингова компанія Tractebel, за кошти Міністерства економіки й фінансів Франції, навіть розробила техніко-економічне обґрунтування встановлення у зоні відчуження сонячної електростанції потужністю 1,2 ГВт (це більше теперішньої генерації з енергії Сонця всієї України). Розробники запропонували в десятикілометровій зоні спостереження навколо ЧАЕС ділянки, на яких можливо встановлювати СЕС по 150 МВт кожна. Будівництво на одній ділянці, за даними компанії, може тривати приблизно 17 місяців.

І, попри негативний фактор радіаційного забруднення, за розрахунками Tractebel, є величезні плюси будівництва саме тут. А саме: готова інфраструктура, діючі лінії електропередач та трансформаторні підстанції, низька оренда вартість землі, яка в сім разів менша, за аналогічну поза межами Чорнобиля.

Також, бельгійська компанія відмітила: вартість амбітного проекту складає приблизно 1-1,3 млрд євро, а щорічний прибуток очікується на рівні 120-130 млн євро.

Як запевняє міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак, у цілому, в побудову такої гігантської сонячної електростанції зацікавлені інвестувати вже понад шістдесят компаній. І це дійсно може стати наймасштабнішим проектом з альтернативної енергетики в Україні.

Але що насправді приваблює інвесторів? Згідно з даними Національної комісії, яка здійснює державне регулювання в сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), на кінець вересня поточного року загальна потужність відновлювальних джерел енергії в Україні складає 1803 МВт, з яких сонячних електростанцій більша частина - 1096 МВт. Як показує звіт регулятора, найбільше розвивається саме цей вид генерації, адже на 1 жовтня 2017 року її потужність становила лише 698 МВт.

Головним фактором, завдяки якому можливий такий стрімкий розвиток альтернативної енергетики, залишається високий європейський «зелений» тариф на рівні 5,9 грн/кВт-год, що в рази більший за інші види генерації. Як результат, ВДЕ генерує менше ніж 2% від всієї виробленої електроенергії, а в товарному виторгу з ринку отримує близько 9%. Тобто, альтернативна енергетика отримує майже десяту частину коштів, що більше, ніж, наприклад, вся гідроенергетика України.

Той факт, що мала кількість генерації отримує більше коштів, а також те, що такий тариф буде діяти ще з десяток років, є дуже привабливим для інвесторів.

За даними НКРЕКП, в Україні найбільше розвивається саме цей вид генерації / фото УНІАН

Не треба забувати про проблеми

Однак для України це може створювати проблеми. Адже, згідно з розрахунками Національної енергетичної компанії «Укренерго», на сьогодні енергосистема України здатна прийняти 3000 МВт відновлювальної енергетики. Тобто така потужність цілком прийнятна. У той же час технічних умов на приєднання нових потужностей об’єктів сонячної і вітрової генерації, фактично, скільки їх може бути вже побудовано, видано вже майже на 7500 МВт.

Та розв’язання проблеми існує. Фахівці «Укренерго» запевняють, що необхідно розвивати маневрені потужності (гідроакумулюючі чи газопоршневі електростанції) та встановлювати величезні акумулятори. Вартість реалізації такого проекту в «Укренерго» оцінили в 55 млрд грн. І акцентували, що вирішувати це потрібно, починаючи вже з цього року.

В іншому випадку, як зазначав навесні т.в.о. голови «Укренерго» Всеволод Ковальчук, якщо Україна не побудує високоманеврені потужності, при зростанні долі ВДЕ доведеться обмежувати вироблення атомних електростанцій (працюють в базовому режимі) і збільшувати частку вугільних ТЕС (здатних до маневрування). А це, у свою чергу, може підняти загальну вартість електроенергії в країні на понад 50%.

Таким чином, будівництво сонячних електростанцій, відродження генерації електроенергії в Чорнобилі – є важливим для України. Однак робити це потрібно з розумом, не забуваючи про проблеми ринку та енергосистеми країни.

Ярослав Самолюк

УНІАН в Google News