Небезпечні гади. Чому змії частіше нападають на українців

У Львівській області лише за кілька останніх днів від укусів змій постраждали п’ятеро людей, серед них – діти. Нові дані з’являються щодня і така статистика вражає. Чому щоразу більше людей стають жертвами плазунів та як від цього вберегтися, з’ясовував УНІАН.

Неточна статистика

Минулого тижня у Львівській області різко зросла кількість постраждалих від укусів змій. Зокрема, 7 липня після укусу змії за палець руки до реанімації доправили 9-річного хлопчика. На вихідних стало відомо про госпіталізацію ще чотирьох людей: двох жінок 34-х та 51-го року, 13-річної дівчинки та 52-річного чоловіка. Змії вкусили їх за нижні кінцівки.

Загалом, за словами рятувальників, від початку сезону (з березня) до лікарень Львівської області госпіталізовано 19 осіб, яких вкусили змії. Четверо з них – діти.

Проте спеціалісти не приховують, що отримують дані лише від медиків, а багато хто із постраждалих не звертаються до лікарів. Тож ця статистика насправді може бути у рази більша.

"Найдоцільніше підбивати підсумки в кінці сезону. Наприклад, у 2018-2019 роках відомо про 40-50 укусів, у 2020-му – лише 28, мабуть, дався взнаки карантин, коли люди на природу вибиралися менше. А цього року спочатку динаміка була повільнішою, але останніми днями вона дійсно різко пішла вгору. Очевидно тому, що карантин послабився, люди почали більше виїжджати на природу, до того ж погода цьому сприяє. Повної та об’єктивної статистики немає. Але приблизно можна говорити, якщо в медзакладах фіксується до 50 укусів, то близько 100 в області насправді є", – говорить у коментарі УНІАН голова Львівського відділення Українського герпетологічного товариства Тарас Гринчишин.

За його словами, зважаючи на цифри останніх днів, цьогорічна статистика може "перевершити" минулорічні.

На Закарпатті зустрічається водяний вуж - не отрутний / Фото Тараса Гринчишина

Сухість і теплий клімат – ідеальне середовище

Чим же зумовлена така активність плазунів? Спеціалісти кажуть, що одна з основних причин – це сухість і тепліший клімат, адже саме таке середовище сприяє розмноженню змій, їх більшає і вони змушені розселятися на нові території.

"Також людина забудовує нові ділянки, наприклад, на околицях Львова, мікрорайон Рясне-2, де останнім часом змій дійсно багато. На початку травня поточного року, після тривожних повідомлень було виявлено трьох вбитих людьми гадюк. І ось буквально вчора знову надійшов сигнал, – каже Тарас Гринчишин. – Люди наближаються до природи, витісняючи плазунів, змушуючи їх шукати інші місця. До того ж сьогодні майже кожен має смартфон, може сфотографувати змію, на яку натрапив, і скинути в соцмережі інформацію. Так усі дуже швидко дізнаються про те, про що років десять тому навіть не здогадувалися. Однак що стосується вужів, то у Львові, наприклад, вони завжди траплялися у зелених зонах, поблизу парків і на околицях".

До слова, найчастіше змії кусають людей у колишньому (нині це вже частина Стрийського) Сколівському районі Львівської області. Можливо, через те, що влітку там багато відпочивальників, все ж таки – Карпати. Але місцеві мешканці і туристи страждають від змій однаково – 50 на 50.

Які змії найнебезпечніші

В Україні, включно з Кримом, є десять видів змій. Отруйними з них є лише два. На Львівщині трапляються чотири види: гадюка звичайна, вуж звичайний, мідянка і полоз лісовий. На Закарпатті та у каньйоні Дністра є ще п’ятий – вуж водяний. Усі, крім першого, не отрутні (правильно вживати саме це слово, оскільки отруйними можуть бути, наприклад, гриби). Так само не отрутна і безнога ящірка - веретільниця, яку в народі звуть гладуном, падальником чи мідяницею.

"Єдиний небезпечний вид плазунів на Львівщині – це гадюка звичайна. Більшість цих змій може мати забарвлення різних відтінків, але завжди з типовою темною смугою – зиґзаґом чи ланцюжком із ромбиків вздовж спини. Проте деякі (у горах - близько третини від усіх) є повністю чорними. На півдні і сході України трапляється гадюка степова. У центрі і на сході України ще є гадюка Нікольського або лісостепова, яку зараз визнали лише підвидом звичайної. Вона також чорного забарвлення, проте у нас не трапляється і її не слід плутати з місцевими чорними. Також слід пам’ятати, що жодної "гадюки карпатської" не існує, це той самий вид, який трапляється від Франції і аж до Сибіру – гадюка звичайна", – розповідає Тарас Гринчишин.

Трапляються ці плазуни у різних місцях. Лісовий полоз і мідянка віддають перевагу сухим кам’янистим місцевостям, звичайний вуж, навпаки, полюбляє вологу, а водяний вуж взагалі прив’язаний до водойм. До речі, останній вид не має жовтих "вушок", чим лякає людей, особливо, коли плаває у воді. Гадюки найчастіше трапляються на стику різних біотопів, поміж чагарників, біля боліт, на вирубках.

Усіх неотрутних змій, які трапляються на Львівщині, можна розпізнати за довгим і струнким тулубом, що плавно переходить у довгий хвіст, заокругленою формою голови, круглою зіницею ока. Мідянки у довжину можуть сягати 70 см, вужі — понад метр, полози — до 1,5-2 метрів. Гадюки, натомість, мають доволі валькувате і товсте тіло з коротким хвостом, щонайбільше до 80 см завдовжки, вертикальну зіницю ока.

"Якщо змію помітили біля людського житла, то туди вона потрапляє переважно в пошуках здобичі (найчастіше це миші). Полоз теж полює переважно на гризунів, тоді як звичайні вужі спеціалізуються на жабах, водяні – на рибі, мідянки – на ящірках. Поселитися біля людського житла змія може, якщо подвір’я захаращене – є стоси дошок, каміння, дров, висока трава. Це можливий сховок і для гадюки, і для вужа. Вони там і ховаються, і можуть зверху вигріватися на сонці", – каже Тарас Гринчишин.

Єдиний небезпечний вид плазунів на Львівщині – це гадюка звичайна / Фото Тараса Гринчишина

Головне – не панікувати

Варто пам’ятати, що змії ніколи не нападають першими – вони кусають, лише захищаючись, а спочатку змія намагається заховатися або завмерти, сподіваючись, що її не помітять. Тож, натрапивши на плазуна, не варто панікувати.

"Якщо людина стає, сідає на неї чи тягнеться рукою, то це провокує змію на укус. Сама вона розуміє, що людина не є для неї здобиччю, крім того, витрачати отруту даремно їй зовсім не хочеться, – продовжує герпетолог. – Якщо молода гадючка, скажімо, може видати одразу весь запас отрути, який має в залозах, то доросла буде його ощадно дозувати. Трапляються навіть випадки, що вона кусає, але не випорскує отрути".

Тому, за словами спеціаліста, якщо ви все ж натрапили на змію, лякатися не потрібно. І в жодному разі не треба її вбивати. Слід спокійно розійтися, за можливості – спробувати сфотографувати змію.

З відстані 1-2 метри зробити це можна цілком безпечно, адже наші види змій не кидаються і не стрибають. Надіслана фахівцям фотографія допоможе визначити вид змії, якщо її не розпізнали, а також поповнить відомості про її  поширення, особливо, якщо відомі й координати знахідки. Якщо змія трапилась біля людського житла, бажано запам’ятати, де може бути її сховок. А далі вже рішення за господарем – або він буде миритися з таким сусідством, якщо змія неотрутна, або може покликати фахівців, щоб її відловити.

"Якщо змію зустріли на природі, то треба просто спокійно розійтися, не зачіпати її. Бажано мати добре захищені ноги – добре взуття, довгі штани. А також палицю, якою попередньо ворушити траву та чагарники, якщо шукаємо гриби чи ягоди. Трохи тупотіти, бо змії не чують голосу, але відчувають вібрацію і це їх відлякує", – каже науковець.

Натрапивши на плазуна, не варто панікувати / Фото Тараса Гринчишина

Три смертельні випадки за 20 років

Що ж робити, якщо зустрічі зі змією уникнути не вдалося і вона все ж вкусила? Тут, каже Тарас Гринчишин, теж не все трагічно.

"Мені, зокрема, відомо лише про три смертельні випадки у Львівській області за останні 20 років – це двоє дітей (4 та 7 років) і одна доросла жінка. Кожен такий випадок - це трагедія. Однак, якщо порахувати, то це значно менше половини відсотка усіх укусів", - зазначає він.

Найбільшу небезпеку укус гадюки становить для дітей, бо в них доза отрути припадає на меншу масу тіла, або для людей, в яких може бути вроджена підвищена алергічна чутливість. Для дорослої людини її укус обходиться по-різному, деколи легко, деколи досить тяжко, але не фатально. Інколи можна обійтися навіть без спеціального лікування. Але якщо мова про дитину, то необхідно доставити її якомога швидше до лікарні.

"Якщо змія вкусила, то треба спершу продезінфікувати місце укусу чи протерти його рідиною, хоча б слиною. Якщо укус у кінцівку, слід зняти всі перстні, каблучки, браслети, годинник тощо, бо коли розвинеться набряк, цього зробити буде неможливо. Не можна накладати джгут, бо отрута гадюки має місцеву дію. Наприклад, якщо отрута кобри паралізує дихальний центр людини, то гадюки - розкладає місцеві тканини. Якщо зупинити кровообіг і дати цій отруті сконцентруватися в певному місці, то може настати некроз тканин, тоді наслідки будуть невтішні. Знову ж таки, не варто багато рухатися, бо отрута розійдеться по всьому організму і буде набрякати все тіло. Також постраждалому слід багато пити, за можливості – охолодити місце укусу та вжити антигістамінні препарати. Але не слід ані розрізати, ані припікати місце укусу, бо це - додаткове травмування. Це призведе до більших травм і не допоможе", – підкреслює Гринчишин.

Також, за його словами, медики не радять відсмоктувати з ранки отруту. Але сам науковець, опираючись на власний досвід, не проти цього, особливо, якщо йдеться про потерпілу дитину: "Це можна робити губами, одразу спльовуючи, або спробувати витягнути зрізаним пластиковим шприцем. Чим менше отрути залишиться в ранці, тим легші будуть наслідки. Але йдеться лише про перші хвилини після укусу. Якщо ж навіть частина цієї отрути випадково потрапить в шлунок, то великої біди не буде, бо це білкова речовина, яка в шлунку перетравиться. Головне, щоб не потрапила в кров".

Найважчі наслідки можуть бути, якщо змія вкусила у шию чи десь поблизу. Але таке трапляється дуже рідко, кажуть спеціалісти. Зазвичай понад 90% – це укуси руки, ноги, стопи, гомілки.

Щоб не бути укушеним змією, варто запам’ятати кілька простих правил / Фото Тараса Гринчишина

Сироватка не потрібна

Медики кажуть, що у лікуванні укусів змій застосування протиотрути можливе, але воно ефективне тільки в найближчу годину після укусу. До того ж, у нашій місцевості воно недоцільне.

"Укус гадюки надзвичайно рідко призводить до смерті. Але, якщо укусила змія, варто одразу звернутись за медичною допомогою, адже укус може мати тяжкі прояви та серйозні наслідки. Особливо небезпечними вони є для дітей, людей похилого віку та людей зі зниженим імунітетом. Потім уже лікуватимуться наслідки отруєння, які досить схожі на сильну алергічну реакцію та можуть бути різними. Може бути загальна слабкість, нудота та запаморочення. У тяжких випадках настає порушення діяльності серця та ниркова недостатність", – говорить професор кафедри анестезіології інтенсивної терапії Львівського національного медичного університету Ярослав Підгірний.

За словами ж Тараса Гринчишина, в наші лікарні постачають протиотруту, але це - імпортний препарат, призначений не проти гадюки звичайної, а проти кількох видів змій, так звана полівалентна сироватка. Деколи її введення може викликати в організмі сильнішу реакцію, ніж сам укус.

"Через це частина медзакладів свідомо відмовляється від її придбання. Окрім того, її потрібно зберігати у холоді, треба вводити якнайшвидше після укусу. Хоча іноді вона була б потрібною. Наприклад, в гірських районах, в дитячих таборах її варто мати", – вважає Гринчишин.

Тож, щоб не бути укушеним, варто запам’ятати кілька простих правил. Помітивши змію на природі чи у себе на подвір’ї, у жодному разі не потрібно панікувати і торкатися її руками. А якщо все ж не вдалося уникнути з нею близького контакту, варто пам’ятати, що смертельні випадки після укуси гадюки – надзвичайна рідкість. Бережіть себе і будьте здорові!

Мирослава Бзікадзе

УНІАН в Google News