Україна з хлібом: третя посівна під КАБами

В новий рік українські аграрії увійшли зі старими, вже знайомими викликами. Тому у 2024-му вони підготувались до весняної посівної навіть краще, ніж рік тому.

Зазвичай на початку березня в Україні розпочинається весняна сівба, і цей рік не став виключенням. Підготовку до посівної ускладнили бойові дії та пов'язані з ними виклики, однак, загалом, воєнні труднощі не стали для аграріїв непереборною перешкодою. 

За даними Міністерства аграрної політики і продовольства, весняні польові роботи вже стартували у дванадцяти областях. Станом на 8 березня в країні засіяли 68 тисяч гектарів. З них найбільше - 38,9 тис. га зайнято ячменем, 23,3 тис. га – горохом, 4,3 тис. га – пшеницею, та 1,5 тис. га – вівсом. 

Лідером у проведенні весняної посівної стала Одеська область, де засіяли вже більше 33 тисяч гектарів. Слідом за нею йдуть Миколаївська, Тернопільська, Хмельницька та Вінницька області. 

Війна та втрати: ситуація в аграрному секторі

Не секрет, що український аграрний сектор зазнав одних з найбільших втрат за час повномасштабної війни. Експерти Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки (KSE Агроцентр) разом з колегами із Світового банку підрахували, що прямі збитки аграрного сектору внаслідок російського вторгнення склали понад 80 мільярдів доларів.

"‎Зокрема, загальна вартість знищених активів становить 10,3 мільярди доларів, що на 18 відсотків більше, ніж було оцінено у квітні 2023 року. Найбільшою категорією збитків є пошкоджена та знищена сільськогосподарська техніка - 5,8 мільярдів доларів або 56,7 відсотків від усіх збитків"‎, – повідомляють аналітики.

Через війну частково або повністю було пошкоджено близько 181 тисяч одиниць сільськогосподарської техніки та устаткування, що завдало дуже важкого удару по сектору. На думку експертів, його реконструкція та відновлення потребуватимуть близько 56 мільярдів доларів протягом наступних 10 років. 

Незважаючи на такі "‎апокаліптичні"‎ цифри, український АПК входить у новий сезон зі стриманим оптимізмом. Справа в тому, що минулий рік, незважаючи на усі виклики, виявився для українських аграріїв доволі успішним, що дає підстави сподіватись на краще і в майбутньому. Так, рівень врожайності зернових у 2023-му збільшився до 54,7 центнерів за гектара, що стало рекордним показником для України. 

Через війну у минулому році мільйони гектарів землі залишалися не сіяними, однак завдяки сприятливій погоді аграріям вдалося зібрати близько 80 мільйонів тонн зерна, що менше врожаю 2021 року (до повномасштабного вторгнення), але більше, ніж у 2022 та 2023 роках.

"Коли потрібні були дощі – були дощі. Коли знадобилася спека – була спека", – пояснював результати жнив-2023 голова Української зернової асоціації Сергій Іващенко.

Добрива, паливо, насіння: чи здорожчає весняна посівна 

Після початку великої війни українська гривня пішла у затяжне піке, внаслідок чого здорожчали паливо, добрива, засоби захисту рослин, техніка та інші товари, які мають фіксовану ціну в доларах або євро. Втім, на думку експертів, цього року витрати аграріїв на посівну мають незначно скоротитися – у межах 5%. 

Найбільш затратною складовою витрат аграріїв залишаються добрива. В умовах фінансової скрути під час повномасштабної війни аграрії почали економити, зокрема, на калійних і фосфорних добривах. Втім, як зазначає аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Світлана Литвин, цьогоріч добрива дещо здешевшали, завдяки чому фермери матимуть змогу збільшити їхнє використання.

"Перед посівною 2024 року в порівнянні з попереднім роком ми спостерігаємо зниження цін на добрива в середньому на 16%. Це пов’язано з зниженням цін на світовому ринку на добрива, а також покращенню української імпортної логістики. По цій причині ми очікуємо збільшення норми внесення добрив в порівнянні з попереднім періодом минулого року", - зазначає аналітик.

"У 2023 році аграрії вносили мінімальні обсяги добрив через складне фінансове становище. На жаль, на початку 2024 року становище кращим не стало, однак  фермери змушені збільшувати норми внесення добрив для підтримки родючості ґрунту на 15-20 відсотків, бо інакше це відобразиться на врожайності. Проте поки що ці норми внесення залишаються значно меншими в порівнянні з довоєнними показниками. Так, якщо в 2021 році під озиму пшеницю вносили аміачної селітри близько 300 кг/га, а в 2023 році - це було близько 200 кг/га, то в 2024 році очікується внесення на рівні близько 220 кг/га", – додає Світлана Литвин. 

Загалом, за даними аналітиків, запаси добрив у трейдерів та виробників досягали на початок сезону приблизно 80-85% від потреб ринку, що у таких умовах можна вважати непоганим результатом. Втім, ложкою дьогтю є те, що на український ринок досі, на жаль, потрапляє певна частина добрив з РФ – хоч і "перевдягнена" в упаковки з нібито інших країн: Узбекистану, Грузії, Туркменістану, Азербайджану та Казахстану.

Щодо засобів захисту рослин (ЗЗР), які спрямовані на знищення бур’янів та шкідливих мікроорганізмів, то ціни на них залишаються приблизно на рівні минулого року. Економити на ЗЗР аграрії мають змогу, частково замінюючи оригінали засобів на їхні генерики. При цьому, експерти попереджають, що цьогорічна відносно тепла зима змушує фермерів використовувати якісніші (а отже дорожчі) препарати для збереження посівів.

"Фермерам треба бути вкрай уважними до своїх посівів, оскільки через відсутність тривалих морозів поля опинилися під загрозою хвороб та шкідників, які можуть пошкодити врожай. Тому треба пильнувати та ретельно захищати врожаї, використовуючи передові засоби захисту", – розповідає УНІАН керівник з розвитку агрономії та технологій компанії Corteva Agriscience в Україні Сергій Резніченко. 

Також аграрії економлять і на насіннєвому матеріалі, активно використовуючи власне насіння замість сертифікованого, що може призводити до падіння якості кінцевої продукції. Втім, і якісний насіннєвий матеріал дещо дешевшає через загальне зниження світових цін на зернові та олійні культури, що є позитивною новиною для фермерів.

Єдина складова витрат аграрів, яка постійно дорожчає, це паливо. За даними УКАБ, порівняно з попереднім роком перед посівною його вартість зросла на рівні 1-3%.  

Посівні площі: динаміка, перерозподіл, перспективи

А що відбудеться з посівними площами? Як зміниться їхня структура, та чи слід очікувати великого перерозподілу? 

Очевидно, найбільш привабливими для аграріїв є ті культури, з яких вони можуть отримати найбільші гроші. 

"У цьому сезоні найбільш рентабельними можна назвати ярові зернові культури, ріпак та сою, – каже виконавча директорка Насіннєвої Асоціації України Сюзана Григоренко. – Щодо зернових, наразі є тенденція до збільшення площ під пивоварним ячменем у звʼязку з запитом на продукцію і високі ринкові ціни. Площі під пшеницею, зокрема яровою, збільшаться. На це впливає рішення тих, хто не сіяв у 2023 році восени озиму пшеницю, або ж не планує цьогоріч вирощувати кукурудзу. Проте ще до сьогодні частина виробників досі визначається із площами, які будуть засівати певними культурами".

Експертка нагадує, що у 2020-2021 роках гречка була найбільш прибутковою культурою, її рентабельність сягала понад 60%. У 2023 році Україна виростила рекордний врожай гречки (до 220 тисяч тонн), а рівень її прибутковості досяг 200%. Аграрії тоді експортували частину культури у країни Євросоюзу. 

"Наразі спостерігається зменшення ціни на гречку, тому частина виробників скорочують свої поля під цією культурою, щоб вирівняти ситуацію", – розповідає Сюзана Григоренко. 

Своїм прогнозом щодо майбутньої структури посівних площ в Україні з УНІАН поділився також експерт Центру досліджень продовольства та землекористування (KSE Агроцентр) Роман Нейтер.

"В нас закінчилась посівна кампанія озимих культур, і площі під озимими культурами трохи скоротились, – розповідає експерт. – За даними Мінагрополітики, було 4,4 мільйони гектар, а стало 4,2 мільйони. Тобто скорочення до 5 відсотків. Скоріш за все, щось подібне відбудеться і з яровими культурами: у нас буде або той самий рівень посівних площ, або певне невеличке скорочення. Якщо подивитись на останні 2 роки, то більшість сільськогосподарських культур були збиткові, і частина аграріїв почала відмовлятись від менш продуктивних культур. Тобто, я очікую, що буде або той самий рівень площ, або трохи менший – в межах 3-5 відсотків скорочення за рахунок такої відмови". 

Роман Нейтер нагадує, що в Україні є чотири основні ярові культури: ячмінь, кукурудза, соняшник і соя. За підсумками минулого року і ячмінь, і кукурудза були збитковими, а соя та соняшник залишались рентабельними. Тому, теоретично, аграрії хотіли б відводити більші площі під олійні культури. Але на ділі цього може не трапитись, адже, по-перше, це може призвести до порушення сівозміни. 

"Соняшник - це та культура, яка обкрадає наступну: будь-яка інша культура, яка буде сіятися після нього, матиме низьку врожайність. І зараз - це велика проблема, бо соняшника сіяли багато, і вийти на нормальну сівозміну важко", – каже керівник хімічного напрямку та бренду DEFENDA компанії LNZ Group Сергій Борисов. 

А по-друге, попри те, що минулого року кукурудза була найзбитковішою серед всіх сільськогосподарських культур, цьогоріч ряд компаній планують збільшувати площі під нею. Справа в тому, що в 2023-му через ускладнення логістики аграріям не вистачало площ для зберігання кукурудзи, але цього року ситуація покращилася.

"Тому я вважаю, що ми не побачимо суттєвої зміни структури посівів порівняно з минулими роками", – говорить Роман Нейтер. 

Приблизно такої ж точки зору притримується і керівник з розвитку агрономії та технологій компанії Corteva Agriscience в Україні Сергій Резніченко. 

"Структура посівів залишиться традиційною – зернові, олійні. Ми вбачаємо можливе незначне зростання площ по кукурудзі, і можливе  зменшення площ по соняшнику, хоча ті, хто будуть його сіяти, не пошкодують – по-перше, переважно всі аграрії мають відмінну експертизу в вирощуванні цієї культури, знають, коли та як проводити ті чи інші операції в полі, володіють відповідною технікою та налагодили агрономічні процеси. Також в Україні є вся потрібна інфраструктура для переробки, тобто збут буде забезпечений. Втім, коливання будуть в межах плюс-мінус 5 відсотків на користь сої або інших бобових – сочевиці, гороху, а також цукрового буряку, але тут мова йде про значно менші площі", – розповів він УНІАН. 

У свою чергу, у профільному аграрному міністерстві прогнозують зростання площ під соєю на 21% порівняно з минулим роком та скорочення площ під кукурудзою на 9%.

Що ж до загальної площі посівів, то експерти та чиновники прогнозують, що вона залишиться приблизно на рівні минулого року - близько 13 мільйонів гектарів. 

Експортний потенціал АПК 

Конкуренція на світовому аграрному ринку не зменшується, а, скоріше, навпаки. Зараз Україна контролює приблизно 8% глобального експорту зернових, трошки менше 7% рослинних олій (здебільшого соняшникової) і приблизно 3% насіння олійних (ріпак і соя). 

В цьому сенсі росіяни знаходяться в більш вигідних умовах, адже вони контролюють майже чверть глобального експорту пшениці (і частина з тої, яку вони експортують – вкрадена в України). Якщо казати про кукурудзу, то половина всього світового ринку контролюється двома країнами – Бразилією і США, а Україна тут займає лише четверте місце. У структурі ж глобального експорту сої Україна займає трохи більше 1%. 

Тобто Україна не може диктувати ринку своє бачення і залежить від світової кон'юнктури. Найкращі показники у сонячної олії: в цьому сегменті наша країна контролює більш ніж 40% глобального експорту. Однак навіть тут вона не може нав'язати свою ціну, оскільки соняшникова олія складає всього лише 14% від світового експорту рослинних олій. 

А як виглядає український експорт у порівнянні з показниками минулого року? Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2023/24 маркетинговому році (стартував 1 липня 2023 року) станом на кінець лютого становив 29,14 мільйонів тонн. Це на 8% менше за показник минулого сезону. За прогнозами Української зернової асоціації, загалом, за поточний маркетинговий рік (завершиться 30 червня) Україна може експортувати близько 48 мільйонів тонн зернових, що 10 мільйонів тонн менше за показник минулого сезону.

…В цілому, попри те, що вітчизняний аграрний сектор в умовах війни стикнувся з рядом викликів, Україна зберігає за собою титул "світової житниці". Україна вдало долає експортні проблеми за рахунок функціонування та розширення власного морського коридору, тож вітчизняні виробники і надалі можуть розраховувати на свою частку на світовому ринку.  Маємо надію, що цього року погода також посміхнеться українським фермерам, і вони зможуть розраховувати на гідний врожай, який знайде своїх покупців як на внутрішньому ринку, так і серед іноземних партнерів.

УНІАН в Google News