Шантаж зерном. Чи вийде Росія із зернової угоди

Росіяни вчергове спробували унеможливити вивезення української сільгосппродукції морем. І хоча президент Туреччини Ердоган повідомив, що Путін погодився продовжити зернову угоду, Україна вже готується до будь-якого перебігу подій.

До початку повномасштабної війни Україна по праву вважалася світовою житницею, що від року до року експортувала близько 60 мільйонів тонн зерна. Його основними споживачами були Китай, Єгипет, Туреччина, Індонезія, Іспанія, Нідерланди, Пакистан, Лівія, Туніс та, як не дивно, Іран (котрий зараз віддячує нам постачанням своїх вбивчих дронів до Росії, яка, зрештою, "кошмарить" ними українських цивільних).

Як зазначають в українському Міністерстві аграрної політики, лише за 2021 рік внесок нашої держави у світовий ринок продовольства був еквівалентний харчуванню близько 400 мільйонів осіб! І це без урахування задоволення у хлібі потреб власних громадян.

Таких приголомшливих результатів у 2021 році ми змогли досягти, зокрема, завдяки рекордному за всю історію незалежності нашої держави врожаю обсягом 106 мільйонів тонн. Основним каналом експорту української продукції були переважно морські шляхи.

Однак, із початком повномасштабної війни ситуація змінилася. З перших днів вторгнення російські терористи заблокували вихід України до морів, залишивши світ без українського хліба. Як наслідок, на світовому ринку підскочили продовольчі ціни, а над бідними країнами нависла реальна загроза голоду.

За сприяння ООН та Туреччини минулого літа, врешті решт, вдалось частково відновити роботу трьох чорноморських портів: "Одеса", "Чорноморськ" та "Південний" – для експорту вітчизняного продовольства. Проте за весь час свого існування зерновий коридор постійно ставав об'єктом шантажу з боку країни-терориста. Цьогоріч, наприкінці червня, росіяни взагалі припинили належно виконувати свої обов’язки в рамках зернової угоди, через що експорт харчів з України морем фактично зупинився.

Поточний термін дії укладеного зернового договору офіційно спливає вже зовсім незабаром - 17 липня. Росія, зі свого боку, заявила про намір розірвати цю угоду. Досі під питанням: чи не є ця заява черговим блефом нашого недолугого сусіда? Світові інформаційні агенції з посиланням на президента Туреччини Рейджепа Ердогана повідомили, що Москву вже змусили продовжити дію договору. Проте Кремль поки цього не підтвердив.

Як би там не було, готуватись варто до усіх сценаріїв, тому краще вже зараз розуміти, що у разі реального виходу Росії робитиме Україна.

Угода лише на папері

Росія не вперше вставляє палки в колеса світовому співтовариству, заважаючи зерновій угоді нормально працювати.

Першим свідченням того, що домовлятися з терористами не можна, стало те, що наступного ж дня після укладання договору терористи обстріляли крилатими ракетами Одеський морський порт, вкотре перекресливши усі дані обіцянки.

Заяви Росії про можливий вихід з коридору також старі, наче світ. Особливістю зернового договору є те, що він укладається раз на 120 днів з можливістю продовження за згоди всіх сторін. І кожен раз перед черговою пролонгацією росіяни не гребували шансом "залякати" світ припиненням домовленостей.

Так, наприкінці жовтня Росія заявила, що зупиняє свою участь у зерновій угоді через так званий "теракт" у Севастопольській бухті, який, нібито, був здійснений за сприяння України. Але зерновий коридор продовжив свою роботу і без росіян, які, зрештою, зрозумівши, що шантаж не спрацював, запили образу "бояришніком" і за кілька днів днів повернулися до участі в договорі. Не втрачати ж можливість висувати світу свої "важливі" вимоги – що як наступного разу спрацює.

Також російська сторона усіляко блокувала походження суден, задіяних у коридорі, а наприкінці червня взагалі припинила їх інспектувати.

"З 26 червня росіяни відмовляються проводити інспекції суден, що прямують до українських портів під завантаження. 29 суден, які мали б доставити понад 1,4 мільйони тонн агропродукції для країн Азії та Африки, наразі заблоковано в територіальних водах Туреччини", – повідомили у Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України.

Все це робиться для того, аби Захід пішов на поступки Росії і перепідключив "Россельхозбанк" до міжнародної міжбанківської системи платежів SWIFT – це є ключовою вимогою терористів.

Є й інший фактор. Очевидно, що наша держава представляє для Росії серйозну конкуренцію на світовому агроринку, а їм же треба кудись збувати викрадені мільйони тонн продовольства з тимчасово окупованих українських земель. Тому Росія зацікавлена в тому, щоб зменшити присутність України на світовому ринку.

Вихід із ситуації

Президент Турції Рейджеп Ердоган у п’ятницю, 14 липня, заявив, що "вони з Путіним розділяють спільну думку щодо того, що зерновий коридор має бути продовжено".

Втім, як повідомляють українські експерти і чиновники, навіть за умови реального, а не декларативного виходу Росії з чорноморської угоди, Україна вже має певний план подальших дій.

"Є заяви з турецької сторони про те, що вони вірять у продовження ініціативи. Але нам треба своє робити і розглядати можливість руху суден без Росії. Досвід в нас є, в листопаді минулого року ми таке реалізували. Тому що ми з Росією нічого не підписували - ми підписували угоду з Туреччиною і ООН. Тому, якщо вони не будуть проти здійснювати експорт (без згоди російської сторони – УНІАН), то це можна було б робити", – розповів УНІАН заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Як зазначив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрій Васьков, задля продовження роботи зернового коридору без участі Росії український уряд вже виділив 20 мільярдів грн у спеціальний фонд, який гарантуватиме виплати іноземним судновласникам у разі пошкоджень судна чи товару.

Сума, звісно, дуже мала, але й не варто забувати, що, незважаючи на спроби Росії видавати себе за сильну войовничу державу, ладну на будь-що, на ділі дуже малоймовірно, що російський військовий флот наважиться атакувати торговельні судна. Адже таким чином російські військові моряки перетворяться на звичайнісіньких піратів. А це, відповідно до норм міжнародного морського права, поставить усі плавзасоби під російським прапором у вкрай цікаве становище.

Днями українські експерти повідомляли про додаткову гарантію безпеки морського транспорту – нібито, його охоронятимуть турецькі військово-морські сили. Проте, допоки це офіційно не підтверджено ні турецькою, ні українською стороною, подібні заяви приймати на віру зарано.

Разом з тим, як повідомляє міністр аграрної політики Тарас Висоцький, Україна готується до розширення пропускної спроможності дунайських портів (звідки вантажі потраплятимуть одразу в румунські територіальні води). Крім того, запускаються додаткові пункти переходу на західному кордоні з Польщею та Румунією.

Але, як підкреслюють наші європейські колеги, експортуючи своє зерно транзитом через Європу, українським аграріям варто бути ввічливими та притримуватися стартових домовленостей. Щоб потім не виявилось, що українське зерно знову замість того, щоб прямувати далі до кінцевого споживача, осіло на європейських ринках.

"Звичайно, ми відкриваємо додаткові наземні коридори у Румунії, Польщі – для перевезення вашого зерна. Але проблема полягає в тому, що, згідно домовленостям, зерно має надходити далі на світові ринки, а не заважати нашому внутрішньому ринку", – сказав у коментарі кореспонденту УНІАН польський депутат Європейського парламенту Вітольд Ян Ващиковський у Брюселі.

Він нагадав, що минулого року значна кількість українського зерна виринула на польському ринку, завдавши клопоту місцевим фермерам. Тому, як наголошує євродепутат, важливо, щоб подібні ситуації не повторювалися, і місцеве населення не почало ставити питання щодо доцільності подальшої підтримки України у цій війні.

Успіхи і втрати зернового коридору

Попри існуючі перепони, Україна, наскільки це можливо у поточних умовах, нарощує показники аграрного експорту. Так, у березні, наша держава вже встигла експортувати майже 8 мільйонів тонн агропродукції, половина з яких була відправлена зерновим коридором.

Загалом, за підрахунками Мінвідновлення, за майже рік дії Чорноморської угоди, морським шляхом було експортовано понад 33 мільйони тонн продуктів українських аграріїв - до 45 країн світу.

"Ще додаткові 25 мільйонів тонн світ не отримав через саботаж Росії. Але і при цих показниках, за даними ООН, вдалось знизити світові ціни на продовольство на 22 відсотки. Це є прямим свідченням, що зернова угода потрібна світу", – наголосили у відомстві.

Тож, яке б рішення не прийняла Росія 17 липня – вчергове проковтнути небажання західного світу йти на поступки і продовжити дію зернової угоди, чи зробити хід конем, голосно "грюкнувши дверима", - Україна спільно з вільним західним світом знайде вихід, яким чином налагодити експорт зерна. Пристрасть Росії до блефу та шантажу вже давно привчила світ до необхідності продумувати усі варіанти розвитку подій наперед.

Альона Кириченко

УНІАН в Google News