Росія розв'язала газову війну проти України / Фото УНІАН

Новий фронт: енергетична війна Росії проти України і Європи

Проблеми з поставками газу з Росії до Європи, зокрема до Польщі, виникли не випадково. Це елемент політичного тиску, оскільки Польща, постачаючи блакитне паливо Україні, втрутилася в газовий конфлікт, що точиться уже не перший місяць.

Росія розв'язала газову війну проти України / Фото УНІАН

Ряд спеціалістів називає конфлікт, що триває в Україні, гібридною війною. Її характеризує ведення військових дій з одночасним використанням широкого спектра політичних, пропагандистських та економічних засобів. Якщо говорити про останні, слід зазначити, що надзвичайно важливим елементом конфлікту є газова суперечка між Києвом та Москвою, яка може призвести до вибуху нової енергетичної війни у Європі. Останні проблеми з поставками енергоносіїв, в черговий раз показують, що цей сценарій є дуже імовірним.

Флот за газ та знижка в обмін на інтеграцію

Останню енергетичну війну, розв’язану у 2009 році, вся Європа, запам'ятала надовго. А, особливо країни, які залишилися без газопостачання. Тоді, під сильним тиском Росії і Європи, український прем'єр Юлія Тимошенко погодилася укласти з «Газпромом» новий контракт. Згідно з його умовами, Україна повинна була купувати природний газ за ринковою ціною. Однак у сфері газового бізнесу цю ціну важко визначити точно, оскільки «Газпром» - в обмін на політичну лояльність – застосовує численні знижки, які надаються окремим клієнтам. У період правління Ющенка та Тимошенко, Україна не могла розраховувати на такі знижки, і платила за газ одну з найвищих цін у Європі.

Перемога Януковича на президентських виборах 2010 року відкрила новий етап у енергетичних відносинах України з Росією. Через кілька тижнів після приходу до влади нового президента, було підписано угоду за формулою «флот за газ».  Відповідно до умов даної угоди, знижка на природний газ для України складала 30% (але не більше ніж 100 доларів США за 1000 кубічних метрів газу). Однак взамін на це вона була змушена піти на серйозні поступки: Україна погодилася на продовження терміну перебування Чорноморського флоту Російської Федерації у Севастополі на 25 років, починаючи з 2017 року.

У зв’язку з високими цінами на газ та погіршенням економічної ситуації в Україні, Янукович ще якийсь час намагався домовитись з Кремлем про подальше зниження ціни на імпортований газ. Однак Росія не погоджувалась на це. Адже, після продовження договору оренди бази в Севастополі, у Києва не залишилось «козирів».  Однак ситуація змінилася в кінці 2013 року, коли вирішувалось питання підписання Януковичем Угоди про асоціацію з ЄС. Тоді Росія сильно тиснула на Київ, одночасно заявляючи про можливість надання знижки у разі відмови Януковича від курсу України на європейську інтеграцію. В кінці кінців, тодішній український президент не зважився на підписання цього документа, завдяки чому отримав значні поступки з боку Росії. Зокрема, у ході візиту Януковича до Москви 17 грудня 2013 року, ціну на газ було знижено приблизно на 140 доларів, до рівня 268,5 доларів за тисячу кубічних метрів. Крім того, Кремль надав Януковичу 15 мільярдів доларів кредиту для стабілізації української економіки.

Призупинення поставок і умисні дії РФ

Після цього Янукович був дуже задоволений тим, що йому вдалось досягти вищезгаданих домовленостей. Він наголошував, що Росія пішла на поступки Україні, і відтепер економічна ситуація у країні покращиться. Однак, у гарному настрої український президент перебував недовго. Протести, які вибухнули в листопаді 2013 року на Майдані, почали посилюватися, а напружена ситуація у державі ще більше загострилась.

Після приходу до влади тодішньої опозиції та проголошення курсу на євроінтеграцію, можна було очікувати, що Росія скасує надані знижки і енергетичні питання знову стануть одним із елементів тиску на нову владу України. Що, власне, і сталося.

Після анексії Криму, «Газпром» оголосив, що дві знижки скасовано. Тобто та, яку пообіцяли Януковичу, і попередня, яка була надана взамін за згоду на продовження терміну перебування російського флоту в Севастополі. Влада Росії заявила, що, після анексії півострова, вона не зобов'язана дотримуватися домовленості щодо цієї знижки, оскільки, на її думку, Севастополь уже є частиною російської держави. Росіяни також вимагали від України сплати заборгованості перед «Газпромом», яка, згідно їх підрахункам, в кінці березня складала близько 2 млрд. доларів.

Україна не погодилася на нові ціни на газ і заявила про бажання погасити борг за старими цінами. Переговори з цього питання затягнулися і в середині червня «Газпром» ввів режим передоплати поставок, а також припинив постачати газ в Україну. Крім того, Росія, як і раніше, вимагала сплати боргу за минулий рік, який Україна погасила тільки частково, оскільки під кінець червня, згідно з твердженнями «Газпрому», він складав 1,45 млрд. доларів. Натомість, загальний борг України, з урахуванням цьогорічних поставок, Росія оцінює в 5,296 млрд. доларів. Однак ця сума була розрахована, виходячи з нових цін, з якими Київ не погодився. Переговори з цього питання не принесли жодних результатів, тому, для його вирішення, обидві країни подали позови до Арбітражного суду в Стокгольмі.

Слід зазначити, що розгляд справи у суді та виголошення вироку може зайняти більше десяти місяців, тому обидві сторони виражають бажання продовжити переговори, до проведення яких закликає Європейська Комісія, яка взяла на себе роль посередника. Європа зацікавлена у швидкому вирішенні цієї проблеми, оскільки через газотранспортну систему України надалі проходить основна кількість газу, що експортується на захід (у 2013 році, з урахуванням поставок до Туреччини, обсяг транзиту газу склав 83,7 млрд. кубометрів). Отже, можливі перебої з транзитом, становлять безпосередню загрозу для економік багатьох європейських держав.

Український «Нафтогаз», на початку вересня, заявив, що Росія не хоче досягти домовленості, щоб під час осінньо-зимового сезону звинуватити Київ у крадіжці газу, який експортується до західних країн. Це дозволило б Росії дискредитувати Україну, знизити довіру до неї, як до стабільної і передбачуваної транзитної держави. «Газпром», у цьому випадку, зможе заявити, що він поставляє газ, незважаючи на його крадіжку Україною, або, використовуючи цей аргумент, припинити поставки.

Офіційний Київ стверджує, що це - заплановані дії з боку Росії, які мають на меті заглушити критичні голоси щодо будівництва газопроводу «Південний потік» та вивести деякі проекти з-під дії норм Третього енергетичного пакету.

Напрямок – Китай

Втім, одним з аспектів погіршення відносин Росії із Заходом, є зміцнення співробітництва в енергетичному секторі з Китаєм. На травневому саміті в Шанхаї, Росія пішла на великі поступки китайцям і погодилася укласти з китайською енергетичною компанією «China National Petroleum Corporation» (CNPC) 30-річний газовий контракт на поставки 38 млрд. кубометрів газу на рік, починаючи з 2018 року. Це рішення мало бути виразним сигналом для Європи щодо можливості диверсифікації експорту російського газу у відповідь на дискусії про необхідність позбавитись залежності від імпорту з цієї країни. Однак слід підкреслити, що до Китаю буде поставлятися газ з нових родовищ Якутії та Іркутської області.

Крім того, для виконання контракту з Китаєм, необхідно також побудувати відповідну газотранспортну інфраструктуру протяжністю близько 4 тис. кілометрів. Перші роботи, пов'язані з будівництвом «Сили Сибіру», уже розпочалися. На початку вересня їх запустив особисто президент РФ Володимир Путін. У ході урочистостей російський президент підкреслив, що це – найбільша у світі інвестиція в енергетичну галузь і її реалізація має велике значення для Росії та Китаю. «Цей проект дозволить нам не лише постачати газ на експорт.  Він дасть нам можливість розвивати газифікацію своєї власної країни, східних регіонів Росії – Далекого Сходу і Східного Сибіру. Також він стане локомотивом розвитку машинобудівної, металургійної і хімічної промисловості, як у цьому регіоні, так і по всій Росії. Це - величезна інвестиція, завдяки якій будуть створені нові робочі місця та яка дасть поштовх для розвитку галузі високих технологій», - переконував Путін і наголошував, що реалізація даного проекту буде можлива завдяки тісному співробітництву з Китаєм.

Складна зима

Як би там не було, уже впродовж трьох місяців Україна не отримує російського газу і, на даний момент, використовує газ власного видобутку та запаси, накопичені в підземних газосховищах. Згідно з прогнозами українського уряду, з серпня цього року по березень 2015 року споживання газу складе 30,23 млрд. кубометрів, а керівництво «Нафтогазу» підкреслює, що, за умови жорсткої економії, Україна зможе обійтися без російського імпорту. Це дуже складне завдання, враховуючи його дотеперішній об’єм. Так, у 2013 році «Газпром» експортував до України 25,8 млрд. кубометрів газу, а власний видобуток в Україні тоді склав 21 млрд. кубометрів.

Бойові дії на сході України та закриття через це багатьох великих промислових підприємств, спричинять до того, що цьогорічне споживання газу Україною знизиться. Однак його важко буде покрити виключно за рахунок власного видобутку. Тому українська влада уже обмежує газопостачання як промисловим підприємствам, так і приватним споживачам, а прем'єр Яценюк чесно заявив, що в найближчі місяці слід готуватися до холоду в квартирах.

Ці дуже непопулярні рішення можуть призвести до вибуху незадоволення і соціальних протестів, і, що найважливіше, не вирішать проблему. Тому Україна кілька місяців вела переговори з європейськими партнерами на тему реверсних поставок газу і отримувала паливо з Польщі, Угорщини та Словаччини. Останні поставки почалися на початку вересня і, на сьогоднішній день, по модернізованому газопроводу Вояни-Ужгород (вартістю 10 млн. доларів) з населеного пункту Великі Капушани до України щодня надходить 27 млн. кубометрів газу. Згідно з заявами прем'єра Яценюка, цей реверс повинен компенсувати 40% імпорту російського газу.

Тим не менш, Росія старається знівелювати ці дії України. Останні проблеми з поставками газу до Польщі однозначно свідчать про те, що спроби України отримати енергетичну незалежність не подобаються «Газпрому» - адже реверсний газ є енергоресурсом, що експортується російським гігантом. Його керівництво неодноразово критикувало отримувачів газу за те, що вони постачають газ Україні, стверджуючи, що це є порушенням умов контрактів. Тому, найближчим часом, можна очікувати наступних дій, направлених на перешкоджання реверсному постачанню енергоносія.

Незалежно від того, чим закінчиться перемир'я, яке зараз триває в Україні, прийдешня зима напевно призведе до «замороження» конфлікту. Однак, враховуючи жорстку позицію Росії і України у газовій суперечці, не виключено, що найближчим часом ми станемо свідками відкриття нового фронту, цього разу - в енергетичній війні. Наслідки якої можуть торкнутися не тільки України, але й економік багатьох європейських країн.

Піотр Байор, викладач Ягеллонського університету у Кракові, член Польського товариства міжнародних відносин

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter