Без світла, тепла і води. Чи витримає Україна чергову зиму під ракетами

Цієї зими енергосистема знову стане головною ціллю російських атак. УНІАН розібрався, наскільки Україна готова до нового опалювального сезону та якими можуть бути найгірші сценарії для українців.

Кожної зими в умовах повномасштабної війни Росія завдає болючих ударів по нашій енергетичній інфраструктурі у прагненні занурити українців у холод та темряву. Однак цього року Кремлю вдалося суттєво обмежити електропостачання в Україні ще раніше, навіть до приходу перших заморозків.

Вже на початку жовтня кияни та жителі низки областей вимушені жити в умовах доволі жорстких графіків погодинних та навіть аварійних відключень світла. Зокрема, 8 жовтня жителі столиці та сусідніх регіонів провели без електроенергії до 12 годин.

Причина, як пояснюють в Міністерстві енергетики, полягає у тому, що в результаті російських ударів енергосистемі не вистачає можливості передати електроенергію через пошкоджені мережі.

"Генерації в більшості регіонів достатньо – але пошкоджено об'єкти, які забезпечують передачу та розподіл електричної енергії. Електрична енергія є, але її неможливо розподіляти між споживачами. І зараз відбуваються ремонтні роботи на цих об'єктах. Впродовж яких, звісно, обмежується енергопостачання", - перекладає на зрозумілу мову енергетичний експерт Геннадій Рябцев у коментарі УНІАН.

Почалося все з того, що в останній день вересня росіяни атакували та пошкодили одну з високовольтних ліній електропередач біля Києва. Потім атаки повторювались.

"Починаючи з літа фактично не було й дня, коли ворог не атакував би енергетичну інфраструктуру. Але настільки масована й комбінована атака відбулася вперше з кінця минулого опалювального сезону", - заявив прем’єр-міністр Сергій Корецький 30 вересня.

Водночас масштаб майбутніх ударів буде значно більшим. The New York Times писала, що Росія готується знищити до 15 ГВт українських енергетичних потужностей та створити дефіцит електроенергії, тепла і води у великих містах цієї зими.

Так, згідно з перехопленим планом знищення української енергетики, ворог планує вивести з ладу три українські АЕС - Південноукраїнську, Рівненську та Хмельницьку, а також націлився на десять великих гідроелектростанцій, підстанції, котельні, очисні споруди, насосні станції та інші державні й комунальні об’єкти.

Зважаючи на те, що ще за 20-градусного тепла та сонячної погоди деяким українцям вже запроваджують по три черги відключень на добу, усіх не на жарт тривожить питання – чого ж очікувати від зимового сезону. І як надовго світло та тепло затримуватиметься у наших оселях із приходом холодів.

УНІАН поговорив з експертами та проаналізував, у якому стані Україна входить в опалювальний сезон, де залишаються найбільш вразливі місця та скільки часу українцям потенційно доведеться проводити без благ цивілізації у разі нових масованих атак.

Скільки будемо без світла взимку

Попри тривалі відключення на початку жовтня, енергетичні експерти стверджують, світло невдовзі повернеться - принаймні, за відсутності нових руйнівних ударів РФ. А "справжні зимові" відключення, до яких ми морально налаштовувалися усе літо, ще навіть не починалися.

Геннадій Рябцев зазначає, що в енергосистемі України наразі немає дефіциту електроенергії. Ба більше, ми навіть експортуємо надлишок струму за кордон, "тому що її просто не можна передати, розподілити" всередині країни.

Міністр енергетики Денис Шмигаль наприкінці літа розповідав, що під час вечірнього пікового навантаження в Україні доступно близько 15 ГВт електричної потужності. До 1 листопада енергетичні потужності планувалося збільшити до 19,6 ГВт, а до кінця року – до 21,4 ГВт.

Проте це не убереже українців від відключень світла, у разі значних пошкоджень енергетичної інфраструктури.

Рябцев зазначає, що поточна ситуація зі світлом не свідчить про провал підготовки до опалювального сезону, і за відсутності нових пошкоджень графіки вдасться скасувати вже протягом кількох днів. Проте надалі усе залежатиме від динаміки обстрілів – до перерв в енергопостачанні слід готуватись після кожної наступної російської атаки на енергетику.

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко погоджується, що наявність світла у холодний період залежатиме не лише від стану генерації та мереж, а й від інтенсивності російських атак, роботи ППО та того, які саме об'єкти ворогу вдасться пошкодити.

"Я можу оцінити тільки енергетичний компонент, а є ще інші компоненти пов'язані з можливостями протиповітряної оборони, розвідувальними даними, можливостями та планами Росії атакувати. Тобто тут багато таких чинників, які важко врахувати", - каже він у коментарі УНІАН.

За його базовим прогнозом, загалом ситуація в Україні цієї зими не повинна бути гіршою, ніж торік. Навіть у разі масованих атак дефіцит у пікові години, за його оцінкою, може становити близько 4-5 ГВт проти максимуму близько 7 ГВт минулої зими.

40-тонний трансформатор, знищений росіянами під час обстрілів, виставлено у центрі Києва / фото УНІАН

Однак це не означає однакову ситуацію для всіх регіонів. Найбільші ризики експерт бачить для Києва, а також Одеси та окремих великих промислових регіонів.

Особливо вразливим може виявитися столиця, якщо російські удари будуть спрямовані одночасно на місцеву теплову генерацію та високовольтні мережі, які з'єднують Київ з об'єднаною енергосистемою України.

"Ворог намагатиметься відрізати Київ від об'єднаної енергетичної системи, перетворити київський регіон в окремий острів, для цього вони будуть намагатися перебити високовольтні лінії електропередач, які знаходяться навколо Києва", - пояснює Омельченко.

Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко також відмічає, що для Києва та Одеси ризики значно вищі, ніж для більшості інших регіонів.

"Київ і Одеса – дуже складна окрема ситуація, сильно гірше, ніж в цілому по країні. Можливі сценарії, коли Київ, наприклад, буде в дуже складній ситуації по 12-16 годин без електрики", - каже УНІАН експерт Харченко.

Водночас він не очікує, що такий сценарій стане загальноукраїнським. На думку експерта, для більшості областей перебої можуть бути значно коротшими, якщо інтенсивність російських атак не зросте в рази.

"На мою думку, вся інша країна в доволі спокійній ситуації. Якщо черга-півтори трапиться, то це максимум. Тобто десь аварійні відключення будуть відбуватися, десь атаки будуть щось вибивати, але це будуть відновлювати", - зазначає Харченко.

Він також скептично оцінює апокаліптичні сценарії для енергосистеми. За його словами, найгірші прогнози справдяться лише за умови, якщо одночасно виникнуть кілька несприятливих факторів – "температура мінус 10-15 градусів триматиметься впродовж місяця, а атаки росіян стануть вдвічі інтенсивнішими".

Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко, у свою чергу, прогнозує більш тривалі перебої для східних, центральних та північних областей.

"Східні, центральні та північні регіони будуть під зоною величезних відключень - 6, 8, 10, 12 годин. Якщо удари будуть, то повториться ситуація у Києві по 20 годин без світла", - ділиться своїм прогнозом з УНІАН пан Попенко.

Водночас, за його словами, чим ближче до західного кордону, тим кращою буде ситуація з проходженням опалювального сезону. Це пов'язано, зокрема, з більшою роллю електричного опалення та особливостями місцевої інфраструктури.

"На Заході України ситуація буде кращою в контексті багатьох складових, в тому числі - електроенергія, водоканал, теплокомуненерго. Хоча не без відключень", - зазначає Попенко.

Ризики для опалення

Якщо з відключеннями електроенергії українці зіштовхувались вже не раз, то з відсутністю тепла ставки взимку значно вищі.

Експерти запевняють, що столиця підготувала теплогенеруючі потужності до зими. Принаймні, наскільки це було можливо. Проте це не означає, що опалення буде безперебійним.

"ТЕЦ у Києві всі робочі і всі вони будуть генерувати тепло. Питання, коли в них прилетить і скільки. Зараз всі ТЕЦ готові нормально до сезону, там дещо допилюється, але це відновлювальні роботи. Тепло вони давати можуть", - відмічає Олександр Харченко.

Володимир Омельченко також зазначає, що поточна готовність не гарантує стабільного опалення взимку, якщо російські удари будуть систематичними.

"Невідомо, чи ця готовність буде забезпечена безпосередньо, коли почнеться опалювальний сезон. Якщо Росія буде систематично обстрілювати київські ТЕЦ, то є високі ризики, що готовності такої не буде", - попереджає експерт.

За його оцінкою, столиця має одну з найбільш централізованих систем теплозабезпечення серед українських міст, тому пошкодження великих джерел тепла може мати масштабні наслідки.

Найбільш критичним сценарієм експерт називає одночасне ураження кількох великих ТЕЦ.

"Якщо буде уражено три ТЕЦ у Києві, під загрозою перебуватиме близько півтора мільйона мешканців Києва", - зазначає Омельченко.

Відновлювальні роботи на території Дарницької ТЕЦ у Києві / фото УНІАН

Проблема полягає і в тому, що замінити великі ТЕЦ у короткі терміни практично неможливо. У столиці встановлюються модульні котельні, однак їхніх потужностей недостатньо, щоб повністю компенсувати втрату великих об'єктів теплогенерації.

Тому у разі масштабних пошкоджень, на думку Омельченка, одним із варіантів може стати пріоритетне електропостачання районів, які залишаться без централізованого тепла. Це дозволило б мешканцям використовувати кондиціонери, обігрівачі та інші електроприлади для підтримання температури у квартирах.

Енергетичний експерт Геннадій Рябцев вважає, що у разі атак по столичним ТЕЦ найбільш вразливим буде лівий берег, а саме Троєщина, Дарницький та частково Деснянський райони. Водночас, за його словами, спрогнозувати точну тривалість можливих перебоїв із теплом неможливо.

Що буде з водою

Міністр енергетики України Денис Шмигаль заявляв, що новою метою росіян стало прицільне знищення українських систем водопостачання. І це може стати новою ланкою вразливості українських міст взимку.

"Минулої зими вони націлилися на електропостачання та опалення, але під час відключень електроенергії ще можна було вижити, якщо у вас був газ і вода. Без води та каналізації вижити довше трьох днів важко", - зазначав Шмигаль.

Водночас експерти по-різному оцінюють цей ризик. Оскільки вивести з ладу систему водопостачання доволі складно.

"Для цього росіянам треба вкласти величезний ресурс в удари по воді. Це прям вимагає від них дуже інтенсивних, масованих і великих ударів. Тому цей ризик існує, але я його оцінюю як середній, а, можливо, і нижчий", - каже УНІАН експерт Олександр Харченко.

За його словами, частина ключової інфраструктури водопостачання фізично захищена від прямих ударів, оскільки великі насосні агрегати розташовані під землею.

Проте ризики можуть виникати не лише через пряме руйнування інфраструктури. Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко виділяє в розмові УНІАН одразу кілька проблем.

Одним із викликів експерт називає зупинку водоканалу через відсутність електроенергії. Особливо це стосується невеликих підприємств, які не мають достатніх резервних джерел живлення. У такому разі подача води може припинитися на кілька годин.

"У багатьох малих водоканалів, які себе не забезпечили, не мають можливості, організаційно не попрацювали з містами-побратимами, зупинка може бути від декількох до великої кількості годин. Це може бути і 6, і 8 годин без води. Це залежить від багатьох факторів", - застерігає Попенко.

За його словами, перерва в роботі водоканалу сама по собі може стати проблемою для старих мереж. В українських містах значна частина водопровідної інфраструктури давно потребує заміни, тому різкі зміни режиму роботи системи створюють додаткові ризики.

"Негайної заміни потребують 85% мереж водоканалу. І будь-яка зупинка роботи водоканалу призводить до того, що мережа одразу починає розсипатися. Тому що вона до таких постійних змін технічно не готова. Вона стара", - стверджує експерт.

Вендета для росіян

Після кожної атаки на українську енергетику в суспільстві закономірно виникає питання про своєрідну вендету: чи може Україна завдати ударів по російській енергетичній інфраструктурі у відповідь? І тим самим спонукати ворога до припинення чи хоча б зменшення інтенсивності обстрілів.

Колишній снайпер морської піхоти США та доброволець Інтернаціонального легіону Метью Семпсон заявив, що Україна продемонструвала ефективність своїх далекобійних ударів по території РФ, тому цього разу зимові перебої зі світлом будуть не тільки в Києві, але й у Москві.

Президент України Володимир Зеленський також попередив, що Україна не матиме іншого вибору, якщо росіяни й надалі завдаватимуть ударів по критичній інфраструктурі нашої держави напередодні зими.

"Жоден російський чиновник ніколи не міг уявити, що армійський "генерал Зима", який впродовж століть воював на боці Росії, одного дня перейде на іншу сторону і підтримає тих, хто захищається від Росії. Ми зробимо це цієї зими, якщо Росія продовжуватиме завдавати ударів по нашій енергетичній системі та нашому опаленню", - заявив Зеленський.

Однак опитані УНІАН енергетичні експерти - трохи іншої думки. Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко вважає, що робити ставку саме на масштабні удари по електроенергетиці Росії не має практичного сенсу.

За його словами, навіть тривалі перебої з електро- та теплопостачанням у російських регіонах не створюють для Кремля тиску, який змусив би його змінити політику.

"Нікого в Кремлі не буде цікавити, навіть якщо половина європейської частини Росії буде без електрики", - вважає експерт Харченко.

Він наводить як приклад Бєлгородську область, де окремі райони тривалий час залишалися без електро- та теплопостачання. Однак це взагалі не турбувало політичне керівництво.

Експерт наголошує, що удари з українського боку мають відповідати військово-економічній логіці. На його думку, атаки на російські нафтопереробні заводи та нафтові термінали вже створюють для РФ значно відчутніші наслідки.

"Це ті речі, на яких тримається економіка Росії. Якщо ми їх доб'ємо, а ми вже значно їх пошкодили, зупинятися не можна - треба добивати", - підкреслює Харченко.

Із цим погоджується директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Експерт наголошує на обмеженості українських ресурсів. На його думку, розпорошувати удари між електроенергетикою, газовою інфраструктурою, нафтопереробкою та іншими цілями є менш ефективним підходом, ніж концентрація зусиль на одному напрямку.

"У нас немає, на жаль, таких засобів, щоб ми могли вразити все підряд, треба сфокусуватися на чомусь одному. Я вважаю, що найефективніше - це саме нафтопереробка. Тобто це найшвидший шлях добити російську енергетику та економіку", - каже Омельченко.

На його думку, подальше скорочення переробки в РФ може перейти з проблеми паливного ринку у системну економічну кризу. І про масштаб цієї проблеми для Кремля свідчать також дипломатичні сигнали.

На думку Омельченка, якщо тиск на російську нафтопереробку посилиться, Кремль може бути змушений шукати домовленостей про припинення ударів по енергетиці – і це по-справжньому врятує українців від тривалих відключень світла, тепла та води.

"Тому Путін через голову ЦРУ, коли той був у Москві, передав прохання Трампу, щоб Трамп тиснув на Україну не бити по НПЗ. Це ж Трамп не просто так говорить", - вважає експерт.

За його оцінкою, для відчутного ефекту може знадобитися щонайменше один-два місяці активніших ударів з нашого боку по російській нафтопереробці.

"Думаю, що навіть якщо буде один місяць активних ударів, то вони вимушені будуть йти, як мінімум, на мирну угоду в повітрі. Вони вимушені будуть йти на це перемир'я не тому що вони "захочуть", а тому що у них іншого вибору не буде", - додає експерт Омельченко.

Поради українцям перед зимою

Втім, надії на енергетичне перемир’я поки вкрай мало, а отже українцям слід готуватись до значних обмежень.

До початку опалювального сезону залишилися лічені тижні, однак підготуватися до майбутніх перебоїв з електрикою та теплом ще можна. При цьому набір необхідних заходів суттєво відрізняється для мешканців приватних будинків та багатоповерхівок.

Школяр робить уроки без світла / фото УНІАН

Омельченко зазначає, що мешканцям приватного сектору варто подбати насамперед про те, щоб будинок якомога менше втрачав тепло, а також мати альтернативні джерела опалення. Йдеться про термомодернізацію, газові або твердопаливні котли, звичайні печі, а також резервні джерела електроенергії.

"Також доцільно мати системи накопичення електроенергії, акумулятори, генератори електричної енергії від двох кіловат і більше", - зазначає експерт.

Натомість мешканці багатоквартирних будинків значно більше залежать від стану спільної інфраструктури. Тому зараз їм варто зосередитися не на масштабній модернізації, яку вже складно провести до зими, а на перевірці того, що реально може врятувати будинок під час тривалих відключень.

Омельченко радить мешканцям квартир перевірити внутрішньобудинкові системи теплозабезпечення, зокрема роботу насосів, а також мати резервне джерело живлення хоча б для базових потреб.

У свою чергу директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко зазначає, що жителям багатоквартирних будинків перед зимою варто переконатися щонайменше у трьох речах.

"Надважлива річ номер один - приготувати опалювальну систему будинку до зими. Прослідкувати, щоб управляюча компанія, ОСББ, кооперативи чи просто будинки, які обслуговуються управляючими компаніями, профілактично опрацювали опалювальну систему, - каже він. - Там є бруд, там треба чистити фільтри, там треба промивати труби, там треба прослідкувати, щоб не було в будинку поривів в нормальній ситуації навіть без відключень і так далі", - говорить Харченко.

Також важливо забезпечити резервне живлення циркуляційних насосів. Саме вони забезпечують рух теплоносія системою будинку. Для цього будинок може встановити генератор або батарейні комплекси. Причому, як наголошує Харченко, для роботи насосів не потрібні надпотужні установки, тому мешканці можуть організувати таке резервне живлення спільним коштом.

Третя порада полягає у максимальному збереженні тепла всередині будинку. Варто перевірити під'їзди, вікна та двері, підвали й горища, щоб через пошкодження або щілини будинок не втрачав тепло.

Окремо експерт радить перевірити квартири, в яких тривалий час ніхто не живе. Відчинені або вибиті вікна в таких помешканнях під час сильних морозів можуть призвести до замерзання труб. А це вже створює ризик для всієї системи опалення будинку.

Володимир Омельченко додає, що мешканцям великих міст, передусім Києва та прифронтових, варто заздалегідь продумати можливість тимчасового виїзду, якщо через масовані атаки виникнуть серйозні проблеми з енергетичною інфраструктурою. Він вважає, що особливо актуальним такий сценарій може бути для сімей із дітьми та літніми людьми.

"Київ вже фактично став таким прифронтовим містом, не з точки зору близькості до фронту, а з точки зору масованості атак", - додає Омельченко.

Водночас, за словами експерта, Україна має певний запас міцності завдяки накопиченим ресурсам, хоча цього недостатньо, щоб повністю зняти ризики цієї зими.

"Запасів газу більше, ніж очікувалось. На сьогодні вони вже перевищують плановий рівень більше, ніж на мільярд. Ми маємо більше 15,6 мільярда кубічних метрів. Вугілля теж у нас 2,2 мільйона тонн. Але це не означає, що ризики у нас помітно менші, ніж в минулому році. Так, з одного боку краще підготувалися. Але далеко не все зроблено", - зазначає Омельченко.

Так, за словами експерта, можна було збудувати більше розподіленої генерації та модульних котелень

Цієї зими Україна входить у зимовий період більш підготовленою, ніж торік, переконують фахівці. Але й Росія накопичила більше ракет і дронів та готується до нових ударів, використовуючи нову тактику. Тому оптимістичний настрій цієї зими не допоможе – якщо ви досі не підготувалися до відключень, варто хоча б зараз подумати щонайменше про додаткові джерела автономності. Бо відключення світла та тепла неодмінно будуть. Але прогноз їхньої тривалості – рівняння з багатьма невідомими.

Дмитро Петровський

УНІАН в Google News